Розглянувши сучасний стан подолання наслідків Чорнобильської катастрофи, Верховна Рада України зазначає, що прийняття парламентом відповідних законодавчих актів у цілому відіграло позитивну роль. Досвід застосування цих актів свідчить, що стратегічні завдання з соціального захисту постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи громадян були визначені правильно.

За останні роки видатки на соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в загальному обсязі бюджетних коштів, що спрямовуються на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи, зросли майже у два рази. Разом з цим поглиблюється дисбаланс між зростанням загальних видатків державного бюджету і фінансуванням соціальних потреб громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Видатки на ліквідацію наслідків Чорнобильської катастрофи у загальному обсязі бюджетних коштів з 1998 по 2006 рік зменшились у 3,8 раза.

Відповідно до статті 67 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в поточному році більш як на 10 відсотків збільшено пенсії по інвалідності та додаткові пенсії учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Відтак, починаючи з 2007 року зазначені пенсії щорічно будуть збільшуватися на коефіцієнт збільшення розміру прожиткового мінімуму.

Середній розмір трудових пенсій учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС протягом 2006-2007 років збільшено на 27 відсотків. Крім того, пенсії переглядаються відповідно до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Водночас викликає занепокоєння той факт, що частина населення не довіряє інформації про ефективність заходів щодо ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та про нинішній стан радіаційної обстановки.

Виникають складнощі з відселенням сімей із зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення, забезпеченням житлом інвалідів I групи та сімей з дітьми-інвалідами, інвалідність яких пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.

Загальна черга постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи громадян, які потребують забезпечення житлом, починаючи з 1990 року налічує близько 40 тисяч сімей.

Існує ряд питань, які потребують значної уваги, зокрема у сфері охорони здоров'я: виявлення та лікування серцево-судинних захворювань, лейкемії, раку щитовидної залози у зазначених категорій населення, піклування про здоров'я дітей, народжених у забрудненій зоні, та дітей учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, забезпечення оплати і проведення складних операцій.

За часи, що минули після аварії на Чорнобильській АЕС, радіаційний стан території, яка зазнала радіоактивного забруднення, поліпшився. Цьому сприяли природні процеси та здійснення заходів із запобігання винесенню радіонуклідів за межі зони відчуження, проведення дезактиваційних робіт, що зменшило рівні опромінення людей, які проживають на території, що зазнала радіоактивного забруднення.

Залишається не вирішеним питання перегляду меж зон радіаційного забруднення і поновлення нормальної життєдіяльності в багатьох населених пунктах, а також є актуальним питання запровадження програми комплексного соціально-економічного розвитку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, не виконуються вимоги Закону України "Про віднесення деяких населених пунктів Волинської і Рівненської областей до зони гарантованого добровільного відселення" щодо фінансування видатків на соціально-економічний розвиток цих населених пунктів.

Через 21 рік після Чорнобильської катастрофи зона відчуження і зона безумовного (обов'язкового) відселення залишаються відкритим джерелом радіоактивності, внаслідок чого радіаційний фактор залишається одним з основних у визначенні потенційної небезпеки для населення.

Об'єкт "Укриття", який був збудований в екстремальних післяаварійних умовах, 21 рік виконує свої захисні функції. Він і на сьогодні виконує свою бар'єрну функцію, а проведені роботи з модернізації системи пилопригнічення та стабілізації будівельних конструкцій дадуть змогу продовжити термін його експлуатації ще на 10-15 років.

До 90 відсотків обсягів усіх радіоактивних відходів, що утворилися внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, експлуатації атомних електростанцій і дослідницьких ядерних реакторів, а також при використанні джерел іонізуючого випромінювання у промисловості, медицині, наукових закладах, зосереджено в зоні відчуження. Проте Комплексна програма поводження з радіоактивними відходами протягом останніх років недостатньо фінансується.

Виходячи з того, що подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - це не тимчасовий захід, а розрахована на тривалий час цілеспрямована діяльність держави, Верховна Рада України

1. Кабінету Міністрів України:

1) провести роботу щодо вдосконалення виконання норм Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" стосовно пенсійного забезпечення громадян;

2) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо проекту нової редакції Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", в якому визначити:

державні гарантії соціального захисту;

універсальність і персоніфікованість соціального захисту;

диференціацію компенсацій і пільг залежно від характеру негативних наслідків аварії;

раціональне використання фінансових та інших ресурсів для покращення якості соціального захисту;