- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 16 січня 1996 р. N 97 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 303 від 01.03.2007 )
Про затвердження Правил відновлення лісів і лісорозведення
Затвердити Правила відновлення лісів і лісорозведення, що додаються.
Прем'єр-міністр України Міністр Кабінету Міністрів України | Є.МАРЧУК В.ПУСТОВОЙТЕНКО |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 16 січня 1996 р. N 97
ПРАВИЛА
відновлення лісів і лісорозведення
1. Ці Правила регулюють здійснення лісівничих та агротехнічних заходів відповідно до природоохоронних вимог з метою підвищення ефективності робіт, пов'язаних із створенням нових лісонасаджень. Правила є обов'язковими для всіх постійних лісокористувачів.
2. Відновлення лісів і лісорозведення здійснюються постійними лісокористувачами. На землях, що були вкриті лісовою рослинністю (зруби, згарища тощо), проводиться відновлення лісів, а на землях, не вкритих лісовою рослинністю, насамперед непридатних для використання в сільському господарстві, низькопродуктивних (яри, еродовані балки, крутосхили, піски, пустища тощо), - лісорозведення.
На землях лісового фонду, зайнятих чагарниками, низькопродуктивними і малоцінними насадженнями, на яких можливо вирощувати більш цінні та високопродуктивні деревостани, відновлення лісів здійснюється шляхом реконструкції лісокультурними методами.
3. Ділянки, призначені для лісорозведення, переводяться відповідно до земельного законодавства до складу земель лісового фонду.
4. Обсяги робіт з відновлення лісів, лісорозведення, реконструкції малоцінних насаджень і способи їх здійснення визначаються на підставі матеріалів лісовпорядкування або спеціального обстеження.
5. Відновлення лісів і лісорозведення мають забезпечувати:
раціональне використання лісового фонду;
поліпшення якісного складу лісів, підвищення їх продуктивності й біологічної стійкості;
підвищення водоохоронних, грунтозахисних, санітарно-гігієнічних, інших корисних властивостей лісів і захисних лісових насаджень;
досягнення оптимальної лісистості шляхом створення в максимально короткі терміни нових насаджень найбільш економічно доцільними способами і технологіями.
6. Відновлення лісів і лісорозведення повинні здійснюватися з урахуванням соціально-економічних та природно-кліматичних умов регіону і передбачати цільове вирощування:
насаджень загального призначення для забезпечення народного господарства деревиною та іншими продуктами лісу;
плантаційних лісових культур для одержання окремих сортиментів деревини в максимально короткі терміни;
водоохоронних насаджень на берегах річок, навколо озер, водоймищ, у зонах відводу каналів;
грунтозахисних насаджень на ярах, балках, крутосхилах, пісках, інших непридатних для сільськогосподарського використання землях, а також полезахисних лісових смуг;
захисних лісових насаджень у смугах відводу залізниць, автомобільних доріг тощо;
санітарно-гігієнічних та оздоровчих лісів у зелених зонах міст, селищ, промислових об'єктів та в місцях масового відпочинку і оздоровлення людей.
7. Відновлення лісів і лісорозведення в усіх природно-кліматичних зонах має здійснюватися на лісотипологічній основі відповідно до потенційних лісорослинних умов.
8. Технічне проектування об'єктів з відновлення лісів і лісорозведення здійснюється на основі актів огляду місць рубок, актів передачі земель під захисне лісорозведення, матеріалів обстеження ділянок лісокультурного фонду з урахуванням наукових рекомендацій та передового досвіду.
9. Технологія ведення робіт, пов'язаних з відновленням лісів і лісорозведенням, реконструкцією малоцінних насаджень, визначається нормативними актами, які розробляються відповідно до цих Правил Мінлісгоспом.
10. Підприємства, установи, організації, що здійснюють відновлення лісів і лісорозведення в зелених зонах міст, у смугах відводу залізниць, автомобільних доріг, каналів тощо, розробляють проектно-нормативні документи за погодженням з державними органами лісового господарства.
11. Відновлення лісів здійснюється за розроблюваними державними органами лісового господарства спеціальними програмами і проектами, які передбачають застосування найбільш доцільних способів відновлення для створення в найкоротші терміни високопродуктивних лісів з господарсько-цінних деревних і чагарникових порід.
12. Відновлення лісів здійснюється природним, штучним і комбінованим способами.
13. На ділянках, де є відповідні для того умови, перевага віддається природному відновленню лісу, що дає можливість створити високопродуктивні й біологічно стійкі деревостани протягом короткого терміну з мінімальними затратами.
14. З метою природного відновлення лісів необхідно залишати:
зруби з достатньою кількістю життєздатного самосіву і підросту головних і супутніх порід, що відповідають корінним типам деревостанів;
зруби, згарища тощо в місцевостях з порівняно багатими лісорослинними умовами, де здійснення заходів щодо сприяння природному поновленню буде достатнім для наступного відновлення цінних порід і формування високопродуктивних молодняків у терміни, передбачені галузевим стандартом;
зруби в деревостанах, де забезпечується успішне порослеве і насіннєво-порослеве відновлення (зруби вільхи, верби, осокора в усіх лісорослинних зонах, а також листяних порід у байрачних лісах I і II генерації), а вирощені молодняки відповідатимуть цільовому призначенню.
15. Площі ділянок із задовільним попереднім поновленням після рубки підлягають технічному прийманню і зараховуються до загальної площі відновлення лісів навесні поточного року.
16. Площі ділянок із задовільним наступним насіннєвим та порослевим поновленням зараховуються до загальної площі відновлення лісів під час інвентаризації лісокультурних об'єктів наприкінці вегетаційного періоду.
17. На зрубах, згарищах, болотах та колишніх сільськогосподарських угіддях у зоні радіоактивного забруднення з рівнем радіації, небезпечним для проведення комплексу робіт, пов'язаних із створенням лісових культур, проводяться заходи щодо сприяння природному зарощуванню шляхом механічного обробітку грунту та висівання насіння деревних порід. Ефективність цих заходів оцінюється на п'ятий рік після їх проведення.
18. У разі проведення рубки головного користування на ділянках з наявністю самосіву та підросту головних і супутніх порід технологія лісозаготівель повинна бути спрямована на їх збереження.
19. Основні заходи щодо сприяння природному відновленню лісів визначаються Правилами рубок головного користування в лісах України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1995 р.
N 559.
20. Штучне відновлення лісів здійснюється шляхом створення лісових культур (залісення) на зрубах, згарищах тощо, де природне поновлення головної породи неможливе або відбувається незадовільно.
21. Зруби і згарища повинні бути очищені від деревини і порубочних залишків згідно з вимогами Правил рубок головного користування в лісах України і залісені протягом 1-2 років. Культури, що загинули, відновлюються в наступному році після списання.
Зазначені терміни залісення можуть бути продовжені за погодженням з державними органами лісового господарства Автономної Республіки Крим, областей у зв'язку з необхідністю ліквідації наслідків стихії (вітровал, пожежа, посуха тощо).
22. На кожну ділянку після детального обстеження за рік або більше до її залісення, залежно від доцільного обробітку грунту, складається проект створення лісових культур, який затверджується керівником лісогосподарського підприємства.
23. Спосіб обробітку грунту, використовуваний для створення лісових культур, повинен забезпечити сприятливі умови для високої приживлюваності і швидкого росту дерев.
У Степовій зоні на нелісових землях грунт обробляється шляхом глибокої оранки і безвідвального розпушування, а на зрубах у дуже сухих і сухих умовах проводиться суцільне корчування пнів, вичісування коріння, плантажна оранка грунту на зяб або обробіток його за системою чорного пару.
На схилах чи інших ділянках, де відбувається ерозія грунтів, застосовують обробіток грунту борознами, смугами, терасами, які орієнтують уздовж горизонталей.
На заболочених зрубах та ділянках з надмірним зволоженням проводять нарізку пластів, утворюють мікропідвищення або застосовують інші способи обробітку, які сприяють зменшенню вологості грунту.
На ділянках з вогнищами кореневої губки, опенька тощо проводиться, як правило, корчування пнів і суцільний обробіток грунту.
24. На свіжих зрубах у широколистяних і змішаних лісах з оптимальними водно-фізичними умовами і без задерніння дозволяється створювати лісові культури без попереднього обробітку грунту.
25. Усі ділянки, намічені під залісення, обов'язково повинні бути обстежені на зараженість грунту личинками хруща та іншими шкідниками.
................Перейти до повного тексту