Представники в Комітеті Міністрів Албанії, Австрії, Бельгії, Хорватії, Кіпру, Чехії, Данії, Естонії, Фінляндії, Франції, Грузії, Німеччини, Греції, Ісландії, Ірландії, Італії, Латвії, Ліхтенштейну, Литви, Люксембургу, Мальти, Республіки Молдова, Монако, Чорногорії, Нідерландів, Північної Македонії, Норвегії, Польщі, Португалії, Румунії, Сан-Марино, Словацької Республіки, Словенії, Іспанії, Швеції, України та Великобританії, а також представники Європейського Союзу, Канади, Японії та Сполучених Штатів Америки,

беручи до уваги Статут Ради Європи (ETS № 1), який у своїй преамбулі підкреслює прагнення до миру на основі справедливості;

згадуючи про зобов’язання усіх держав відповідно до статті 2 Статуту Організації Об’єднаних Націй, включаючи зобов’язання утримуватися у своїх міжнародних відносинах від погрози силою або її застосування проти територіальної цілісності чи політичної незалежності будь-якої держави так і будь-яким іншим способом, несумісним з цілями Організації Об'єднаних Націй, і вирішувати свої міжнародні суперечки мирними засобами;

повторюючи рішуче засудження агресії Російської Федерації проти України та висловлюючи свою повну підтримку Україні та солідарність з її народом;

закликаючи Російську Федерацію негайно припинити агресію, повністю та беззастережно вивести свої сили поза межі міжнародно-визнаної території України та звільнити всіх цивільних осіб, примусово переміщених або незаконно депортованих на територію Російської Федерації чи на території, тимчасово контрольовані або окупованих Російською Федерацією, зокрема дітей;

повторюючи також свою непохитну відданість незалежності, суверенітету та територіальній цілісності України в межах її міжнародно-визнаних кордонів;

згадуючи, що 16 березня 2022 року Комітет Міністрів вирішив виключити Російську Федерацію з Ради Європи внаслідок її агресії проти України, що є серйозним порушенням Російською Федерацією своїх зобов’язань за статті 3 Статуту Ради Європи та за міжнародним правом;

засуджуючи всі порушення міжнародного права, в тому числі міжнародне право прав людини та міжнародне гуманітарне право, зокрема атаки на цивільних осіб та цивільні об’єкти, включаючи цивільну інфраструктуру, культурну та релігійну спадщину та навколишнє середовище України, і будучи переконаними у нагальній необхідності забезпечити всеохоплюючу відповідальність в контексті агресії Російської Федерації проти України;

згадуючи у цьому відношенні Статті про відповідальність держав за міжнародно-протиправні діяння 2001 року, Основні принципи та Рекомендації ООН щодо права на захист і відшкодування для жертв грубих порушень міжнародного права прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права 2005 року, а також Керівні принципи Комітету Міністрів щодо викорінення безкарності за серйозні порушення прав людини 2011 року;

згадуючи про рішення Комітету Міністрів від 15 вересня 2022 року та 24 лютого 2023 року, у яких вітаються поточні зусилля у співпраці з Україною щодо забезпечення повних репарацій за завдані збитки, втрати або шкоду, спричинені порушеннями Російською Федерацією міжнародного права в Україні;

беручи до уваги Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року "Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України", в якій визнається, зокрема, що Російська Федерація повинна нести правову відповідальність за наслідки всіх її міжнародно-протиправних дій в Україні або проти України, включаючи відшкодування шкоди та будь-яких збитків, завданих такими діями, і зазначаючи, що ця резолюція також визнає необхідність створення міжнародного механізму відшкодування та рекомендує створення міжнародного реєстру збитків у співпраці з Україною;

відзначаючи, що Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції 2482(2023) "Про правові аспекти та аспект прав людини в агресії Російської Федерації проти України" повторила свій заклик до держав-членів створити міжнародний механізм компенсації та як перший крок створити міжнародний реєстр збитків;

будучи переконаними, що створення реєстру збитків є важливим першим кроком для забезпечення своєчасної компенсації жертвам міжнародно-протиправних дій Російської Федерації в Україні або проти України;

беручи до уваги Статутну резолюцію Res(93)28 Комітету Міністрів про часткові та розширені угоди;

беручи до уваги Резолюцію Res(96)36 Комітету Міністрів, що встановлює критерії для часткових і розширених угод Ради Європи, зі змінами, внесеними Резолюцією CM/Res(2010)2;

беручи до уваги рішення від 19 квітня 2023 року, яким Комітет Міністрів погодив створення Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України, у формі Розширеної часткової угоди в рамках Ради Європи;

вирішили створити Розширену часткову угоду про Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр), керуючись доданим до цієї Резолюції Статутом, який слугуватиме документальною формою обліку доказів та інформації щодо заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих всім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна (включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи), завданих 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України;

домовились, що Реєстр створюється на початковий період терміном у три роки;

домовились переглянути функціонування Реєстру з метою продовження його функціонування до кінця початкового трирічного періоду;

запрошують всі держави, які є членами і спостерігачами Ради Європи, а також інші держави та міжнародні організації стати членами Розширеної часткової угоди відповідно до Статуту Реєстру;

закликають держави-члени та держави-спостерігачі Ради Європи, Європейський Союз, Організацію Об’єднаних Націй та інші держави та міжнародні організації співпрацювати з Реєстром для сприяння його діяльності;

домовились поширювати інформацію про Реєстр якомога ширше серед потенційних заявників і широкої громадськості, держав і відповідних міжнародних організацій і органів;

домовились продовжувати роботу у співпраці з Україною та відповідними міжнародними організаціями та органами щодо створення окремим міжнародним документом майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який може включати комісію з розгляду заяв та компенсаційний фонд, невід’ємною частиною якого має стати робота Реєстру, включаючи його цифрову платформу з усіма даними про заяви та докази, зафіксовані в ньому.

Додаток до Резолюції CM/Res(2023)3

1.1. Реєстр збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (далі - Реєстр), слугує для документального обліку доказів та інформації, що стосуються заяв про відшкодування збитків, втрат чи шкоди, завданих 24 лютого 2022 року або пізніше на території України в межах її міжнародно-визнаних кордонів, включаючи її територіальні води, всім зацікавленим фізичним і юридичним особам, а також державі Україна, включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи, міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

1.2. Реєстр створюється як платформа для міжурядового співробітництва, яка діє в інституційних рамках Ради Європи.

2.1. Реєстр приймає та обробляє інформацію, що стосується заяв про відшкодування збитків та доказів; категоризує, класифікує та систематизує такі заяви, оцінює та визначає прийнятність заяв для включення до Реєстру та реєструє прийнятні заяви з метою їх майбутнього розгляду та винесення рішення. Реєстр не має жодних юрисдикційних функцій щодо винесення рішень стосовно таких заяв, включаючи визначення відповідальності та присудження будь-яких виплат чи компенсацій.

2.2. Критерії прийнятності для включення заяв до Реєстру з метою їх майбутнього розгляду та винесення рішення визначаються у правилах і положеннях Реєстру з огляду на те, що такі заяви мають бути подані стосовно збитків, втрат чи шкоди, які була завдані:

a. 24 лютого 2022 року або пізніше;

b. на території України в її міжнародно-визнаних кордонах, включаючи територіальні води;

c. міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

2.3. Заяви, докази та пов’язану інформацію до Реєстру подають заінтересовані фізичні та юридичні особи, а також держава Україна (включаючи її регіональні та місцеві органи влади, державні чи підконтрольні установи).

2.4. Реєстр співпрацює з відповідними національними та міжнародними партнерами з метою сприяння та координації збору доказів завданих збитків, втрат чи шкоди, спричинених міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України.

2.5. Робота Реєстру, включаючи його цифрову платформу з усіма даними про заяви та докази, що містяться в ньому, має стати першою складовою майбутнього міжнародного компенсаційного механізму, який буде створено окремим міжнародним інструментом у співпраці з Україною (далі - "Компенсаційний механізм"). Точна форма майбутнього Компенсаційного механізму підлягає визначенню, але вона може включати комісію з розгляду заяв і компенсаційний фонд, уповноважені розглядати заяви та виносити рішення та/або виплачувати компенсацію за збитки, втрати чи шкоду, спричинені міжнародно-протиправними діями Російської Федерації в Україні або проти України. Реєстр через свого Виконавчого Директора та за підтримки свого Секретаріату бере участь та сприяє, в разі потреби, роботі, спрямованій на створення такого Компенсаційного механізму, та вживає необхідних заходів для підготовки передачі Реєстру до Компенсаційного механізму відповідно до цього Статуту.

3.1. Реєстр має статус юридичної особи згідно з національним законодавством Королівства Нідерландів та України і, таким чином, користується такою правоздатністю, яка необхідна для реалізації своїх функцій, виконання свого мандату і захисту своїх інтересів, зокрема здатністю укладати договори, набувати та відчужувати рухоме та нерухоме майно.

3.2. Реєстр має здатність укладати договори з державами, міжнародними організаціями та органами в межах свого мандату.

3.3. Місцезнаходженням Реєстру є м. Гаага, Королівство Нідерланди. Статус і функціонування Реєстру в Королівстві Нідерланди регулюються Угодою з приймаючою державою, укладеною Радою Європи.

3.4. Реєстр також матиме допоміжний офіс в Україні для цілей підтримання зв’язку з Урядом України та сприяння розповсюдженню інформації та контактування з потенційними заявниками та громадськістю в Україні в цілому, зокрема щодо існування та мети Реєстру та процедури подання заяв про відшкодування збитків.

3.5. Генеральна угода про привілеї та імунітети Ради Європи застосовується до Реєстру та його посадових осіб, включаючи допоміжний офіс Реєстру в Україні.

4.1. Будь-яка держава-член або держава-спостерігач Ради Європи та Європейський Союз, а також будь-яка інша держава, яка проголосувала за Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року "Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України", може приєднатися до Реєстру в якості Учасника шляхом направлення повідомлення на ім’я Генерального секретаря Ради Європи.

4.2. Будь-яка держава-член або держава-спостерігач Ради Європи та Європейський Союз, а також будь-яка інша держава, яка проголосувала за Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй A/RES/ES-11/5 від 14 листопада 2022 року "Сприяння здійсненню правового захисту і забезпечення відшкодування шкоди у зв’язку з агресією проти України", може приєднатися до Реєстру в якості Асоційованого члена шляхом направлення повідомлення на ім’я Генерального секретаря Ради Європи. Асоційовані члени заохочуються робити добровільні внески до Реєстру відповідно до статті 10. Асоційовані члени можуть у будь-який час стати Учасниками шляхом направлення повідомлення на ім’я Генерального секретаря Ради Європи.

4.3. Конференція Учасників може дозволити будь-якій іншій державі чи міжнародній організації, яка звернулася з таким запитом, приєднатися до Реєстру як Учасник або Асоційований член, беручи до особливої уваги позицію Уряду України.

5.1. Конференція Учасників (далі - "Конференція") формується з одного представника, призначеного кожним Учасником. Інформація про такі призначення повідомляється Генеральному секретарю Ради Європи.

5.2. Конференція обирає зі своїх членів Голову та двох заступників Голови строком на три роки.