Представники Комітету Міністрів від Андорри, Австрії, Азербайджану, Болгарії, Кіпру, Франції, Німеччини, Греції, Угорщини, Італії, Литви, Люксембургу, Монако, Чорногорії, Норвегії, Португалії, Румунії, Російської Федерації, Сербії, Словенії, Іспанії та Швейцарії,

враховуючи успішність Програми "Культурні маршрути" Ради Європи, на основі Резолюцій CM/Res(2010)52 та CM/Res(2010)53 про культурні маршрути Ради Європи, які стали важливими інструментами підвищення обізнаності про спільну європейську спадщину, яка є наріжним каменем європейської громадянськості, засобом поліпшення якості життя і джерелом соціального, економічного та культурного розвитку;

підкреслюючи важливість європейських транскордонних культурних маршрутів як матеріального відображення плюралізму та розмаїття європейської культури на основі спільних цінностей та як засобу для міжкультурного діалогу та взаєморозуміння;

відзначаючи із задоволенням, що 26 культурних маршрутів наразі сертифіковані як "Культурні маршрути" Ради Європи та той факт, що діяльність мереж, які користуються цими маршрутами, постійно зростає, охоплюючи майже усю континентальну Європу і не тільки, також відзначаючи, що в рамках культурних маршрутів щороку проводяться сотні культурних заходів, освітніх обмінів та турів за участю сотень тисяч людей, сотень організацій та місцевих громад;

визнаючи, що для досягнення максимального охоплення та впливу вже існуючі культурні маршрути, як і багато інших, що перебувають у процесі створення, вимагають посиленої професійної допомоги та підтримки;

підкреслюючи важливий внесок Європейського інституту культурних маршрутів, який розташований в Люксембурзі, у зборі і розповсюдженні інформації та у роботі, пов’язаній із задоволенням зростаючого попиту на технічну допомогу у створенні культурних маршрутів, і дякуючи Уряду Люксембургу за безперервну і щедру підтримку Інституту протягом багатьох років;

беручи до уваги зобов'язання Уряду Люксембургу продовжувати надавати щорічний добровільний внесок на покриття витрат, пов’язаних з функціонуванням Європейського інституту культурних маршрутів з метою виконання ним завдань, визначених Розширеною частковою угодою та Додатковою угодою до Генеральної угоди про привілеї та імунітети Ради Європи, укладеною між Великим Герцогством Люксембург та Радою Європи, та підписаною 28 листопада 2011 року Генеральним секретарем Ради Європи Турбйорном Ягландом та Віце-прем'єр-міністром Люксембургу, Міністром закордонних справ Жаном Ассельборном стосовно Розширеної часткової угоди;

відзначаючи із задоволенням надійне партнерство, встановлене між Радою Європи та Європейським Союзом у сфері культурних маршрутів та культурного туризму, та зусилля, спрямовані на постійне зміцнення цього партнерства у майбутньому, враховуючи якнайшвидше приєднання Європейського Союзу до Розширеної часткової угоди;

визнаючи вирішальну політичну підтримку Європейського Парламенту в укладенні Розширеної часткової угоди;

також відзначаючи із задоволенням нові заходи, які були ініційовані іншими міжнародними організаціями, такими як Всесвітня туристична організація Організації Об'єднаних Націй (ВТО), ОЕСР та ЮНЕСКО в цій сфері, і заохочуючи подальший розвиток цих партнерських відносин;

визнаючи важливість культурних маршрутів у транскордонному культурному співробітництві та розвитку сталого культурного туризму, який спирається на місцеві знання, навички та спадщину, популяризуючи Європу, у тому числі і менш відомі регіони як місце для подорожей, яке пропонує унікальний культурний досвід;

враховуючи, що Розширена часткова угода є відповідним робочим інструментом для підтримки розвитку та просування існуючих та нових культурних маршрутів;

беручи до уваги Резолюцію CM/Res(2010)53 про укладення Розширеної часткової угоди про культурні маршрути на початковий період три роки;

з урахуванням Резолюції CM/Res(2013)67 про перегляд правил видачі сертифікату "Культурний маршрут Ради Європи";

враховуючи Установчу резолюцію Res(93)28 про часткові та розширені угоди, прийняту Комітетом Міністрів РЄ 14 травня 1993 року на 92-ї сесії;

беручи до уваги Резолюцію Res(96)36, яка встановлює критерії для часткових та розширених угод Ради Європи, прийняту Комітетом Міністрів РЄ 17 жовтня 1996 року на 575-му засіданні заступників Міністрів, з поправками, внесеними Резолюцією CM/Res(2010)2, прийнятою Комітетом Міністрів РЄ 5 травня 2010 року на 1084-му засіданні заступників Міністрів,

Вирішили таке:

1. Цим підтверджується Розширена часткова угода про культурні маршрути, яка регулюється відповідно до положень, що містяться в Статуті, який додається до цієї Резолюції.

2. Європейський інститут культурних маршрутів продовжує функціонувати за фінансової підтримки Уряду Люксембургу в рамках Розширеної часткової угоди і реалізовувати свою програму діяльності відповідно до Угоди між Генеральним секретарем Ради Європи та Урядом Люксембургу від 27 листопада 2011 року та Робочої угоди між Президентом Європейського інституту культурних маршрутів та Виконавчим секретарем Розширеної часткової угоди.

3. Висловлюємо побажання, щоб найближчим часом усі держави-члени Ради Європи та інші держави - сторони Європейської культурної конвенції стали членами Розширеної часткової угоди про культурні маршрути.

Додаток до Резолюції CM/Res(2013)66

Переглянутий Статут Розширеної часткової угоди про культурні маршрути

1.1. Цілі

Розширена часткова угода сприяє популяризації європейської ідентичності та громадянськості через знання й обізнаність про спільну культурну спадщину Європи та розвиток культурних зв'язків і діалогу в Європі, а також з іншими країнами та регіонами. Вона спрямована на формування спільного культурного простору шляхом розвитку культурних маршрутів, спрямованих на підвищення обізнаності про культурну спадщину, освіту, спілкування, якісний та сталий транскордонний туризм та інші пов'язані із цим заходи.

Розширена часткова угода сприяє зміцненню потенціалу культурних маршрутів для культурного співробітництва, сталого територіального розвитку та соціальної згуртованості з особливим фокусом на теми, що мають символічне значення для європейської єдності, історії, культури та цінностей, а також виявлення менш відомих напрямків. Вона посилить демократичний вимір культурного обміну та туризму шляхом залучення місцевих мереж та асоціацій, місцевих та регіональних органів влади, університетів та професійних організацій. Вона сприятиме збереженню різноманітної культурної спадщини через тематичні та альтернативні туристичні шляхи та культурні проекти.

Розширена часткова угода сприяє розробці та популяризації концепції культурних маршрутів у всіх її аспектах з метою підвищення загальної обізнаності про Європу як туристичний напрямок, що має унікальну цінність та якість.

Визначення

Культурний маршрут: проект співпраці в сфері культурної й освітньої спадщини та туризму, метою якого є розробка та просування маршруту або серії маршрутів на основі історичного шляху, культурної концепції, персоналії чи явища транснаціональної важливості та значення задля розуміння і поваги до спільних європейських цінностей.

Оператор культурного маршруту: організація або група організацій, які офіційно зареєстровані в одній або декількох державах-членах Ради Європи, або державна установа, яка несе юридичну, фінансову та моральну відповідальність за управління та функціонування культурного маршруту та представляє маршрут перед Радою Європи.

Сертифікат "Культурний маршрут Ради Європи": сертифікат, наданий культурним маршрутам, які відповідають критеріям, визначеним Резолюцією CM/Res(2013)67 про перегляд правил видачі сертифікату "Культурний маршрут Ради Європи".

1.2. Завдання

Розробка політики та встановлення стандартів

Розширена часткова угода, спираючись, зокрема, на досвід Європейського інституту культурних маршрутів, надає поради та експертну допомогу у розробці, впровадженні, оцінці та просуванні культурних маршрутів. Це включає в себе експертизу стосовно:

- створення та функціонування структур та організацій проекту та розробку угод про співробітництво;

- дослідження історичного контексту маршрутів та розроблення культурного й освітнього змісту та діяльності культурних маршрутів;

- розроблення сталої туристичної пропозиції на основі культурних маршрутах, що сприятиме економічному добробуту регіонів;

- підготовки та реалізації стратегій фінансування та просування;

- підготовки кадрів та інституційної розбудови операторів культурних маршрутів, зокрема, стосовно стандартів Ради Європи та інших міжнародних стандартів у сфері спадщини та культури, а також стандартів професійної діяльності у сфері туризму;

- просування, візуальної доступності та всіх інших аспектів, пов’язаних з дотриманням стандартів Ради Європи.

Розширена часткова угода надаватиме підтримку спілкуванню та обміну досвідом між операторами культурних маршрутів та іншими партнерами у сфері культурного туризму, зокрема, з метою:

- вироблення спільного бачення та стратегії культурних маршрутів як туристичних продуктів;

- розвитку партнерських відносин для збільшення наявних ресурсів культурного туризму в Європі;

- визначення та поширення передового досвіду.

Розширена часткова угода сприяє розробленню нових орієнтирів та стандартів відносно культурних маршрутів та туризму з урахуванням викликів та проблем сучасного суспільства.

Розширена часткова угода розробляє додатковий методологічний апарат сприяння транскордонному культурному туризму.

Розширена часткова угода надає сертифікат "Культурний маршрут Ради Європи" відповідно до Резолюції CM/Res(2013)67 про перегляд правил видачі сертифікату "Культурний маршрут Ради Європи".

1.3. Програма діяльності

Розширена часткова угода реалізує програму діяльності, як це визначено Радою правління.

2.1. Будь-яка держава-член Ради Європи або Договірна Сторона Європейської культурної конвенції, а також Європейський Союз, можуть приєднатися до Розширеної часткової угоди шляхом направлення офіційного повідомлення на адресу Генерального секретаря Ради Європи.

2.2. Комітет Міністрів у складі, що обмежується представниками держав-членів Розширеної часткової угоди, може більшістю голосів, передбаченою пунктом d) статті 20 Статуту Ради Європи, запросити будь-яку державу, що не є членом Ради Європи, приєднатися до Розширеної часткової угоди після проведення консультацій з учасниками Розширеної часткової угоди, які не є членами Ради Європи. Держава, яка не є членом Ради Європи, але отримує таке запрошення, надсилає офіційне повідомлення Генеральному секретарю про свій намір стати членом Розширеної часткової угоди.