Верховна Рада України

1. Схвалити Рекомендації парламентських слухань на тему: "Освіта, охорона здоров'я та соціальне забезпечення дітей з порушеннями психофізичного розвитку: проблеми та шляхи їх вирішення" (далі - Рекомендації парламентських слухань), що додаються.

2. Кабінету Міністрів України до 1 вересня 2015 року проінформувати Верховну Раду України про стан реалізації Рекомендацій парламентських слухань, схвалених цією Постановою.

3. Апарату Верховної Ради України спільно з Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти забезпечити в установленому порядку видання збірника матеріалів за результатами парламентських слухань на тему: "Освіта, охорона здоров'я та соціальне забезпечення дітей з порушеннями психофізичного розвитку, проблеми та шляхи їх вирішення".

4. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти.

5. Ця Постанова набирає чинності з дня її прийняття.

Учасники парламентських слухань на тему: "Освіта, охорона здоров'я та соціальне забезпечення дітей з порушеннями психофізичного розвитку: проблеми та шляхи їх вирішення", що відбулися 4 червня 2014 року, відзначають, що державна політика стосовно дітей з порушеннями психофізичного розвитку спрямовується на надання їм рівних з іншими дітьми можливостей для реалізації своїх конституційних прав. В українському суспільстві формується нова філософія державної політики щодо дітей з особливими освітніми потребами, поступово змінюються погляди на проблему рівності можливостей, вживаються заходи щодо недопущення дискримінації дітей. Права дітей з порушеннями психофізичного розвитку закріплені низкою законодавчих актів. Вживаються заходи щодо удосконалення мережі спеціальних освітніх і реабілітаційних закладів. Активізувалася діяльність з формування системи інклюзивної освіти. Збільшується кількість дітей з особливими освітніми потребами, інтегрованих у загальноосвітні навчальні заклади.

Разом з тим в організації діяльності щодо забезпечення прав таких дітей на освіту, охорону здоров'я та соціальний захист є серйозні проблеми та істотні прорахунки.

За період 2003-2012 років чисельність дитячого населення знизилася на 19,02 відсотка. Водночас загальна чисельність дітей-інвалідів щороку збільшується на 0,5 відсотка. Станом на 1 січня 2014 року сягнула показника 167059 осіб, або 2,0 відсотка усього дитячого населення України.

Складні економічні умови, погіршення екологічної ситуації, надмірне техногенне навантаження, неблагополучні умови праці жінок, недосконалість системи медичного і соціального забезпечення, високий рівень захворюваності батьків, погіршення якості продуктів харчування, зростання стресових ситуацій у повсякденному житті спричиняють збільшення кількості дітей з різними видами захворювань.

Забезпеченню прав дітей з порушеннями психофізичного розвитку на якісну освіту, охорону здоров'я, соціальний захист і підтримку ще не приділяється належної уваги в діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування. В Україні не ведеться узгоджений міжвідомчий статистичний облік дітей з особливими освітніми потребами, внаслідок чого виникають розбіжності у даних про кількість таких дітей у різних органах виконавчої влади, що ними опікуються.

Не налагоджено системної співпраці центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських організацій з питань медичного, психолого-педагогічного соціального супроводу дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей з інвалідністю, починаючи з раннього віку.

Не створено умов для діяльності більшості обласних, районних (міських) психолого-медико-педагогічних консультацій. Потребує негайного вирішення питання про утворення корекційних пунктів як окремих структурних підрозділів міських, районних (районних у місті), обласних, Київської та Севастопольської міських психолого-медико-педагогічних консультацій, а також на базі окремих дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів з метою надання корекційно-реабілітаційної допомоги дітям з особливими освітніми потребами, які навчаються в інклюзивних групах/класах у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах.

У ряді областей (Запорізькій, Київській, Кіровоградській, Луганській) залишається досить високим показник охоплення дітей з порушеннями психофізичного розвитку за індивідуальною формою навчання.

Потребує вдосконалення система раннього виявлення та своєчасної медичної реабілітації дітей із вродженими вадами або порушеннями розвитку, забезпечення їх належною медичною допомогою, подальший розвиток мультидисциплінарного підходу до надання комплексних психолого-медико-педагогічних послуг.

Недостатньою є кількість дитячих лікарів-психіатрів, кваліфікованих педагогічних, медичних та соціальних працівників, спеціальних психологів для роботи з дітьми з інвалідністю. У штатних розписах дошкільних, загальноосвітніх та інших навчальних закладів не передбачено посади соціального працівника для супроводу дитини з інвалідністю, яка не може самостійно пересуватися, що ускладнює інтеграцію такої дитини в загальноосвітній простір.

Не розроблено типових штатних нормативів для навчально-реабілітаційних центрів, що ускладнює їх укомплектування відповідними кадрами та не сприяє процесу розширення мережі таких центрів у регіонах.

Не передбачено підвищення оплати праці педагогічних працівників, які працюють в інклюзивних групах/класах у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах, а також керівників таких навчальних закладів.

Натомість трудові права працівників, які працюють з дітьми з порушеннями психофізичного розвитку, звужені нормами постанов Кабінету Міністрів України від 25 березня 2014 року № 88 "Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373" та від 25 березня 2014 року № 89 "Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2009 року № 1073".

Реалізація окремих положень постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 року № 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету" унеможливлює створення необхідних умов для організації та забезпечення навчально-виховного процесу в навчальних закладах, зокрема тих, де навчаються діти з порушеннями психофізичного розвитку.

Не відповідає потребі рівень фінансування програм із забезпечення дітей з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації. Недостатнім є фінансування для забезпечення навчально-методичною базою, зокрема підручниками, навчальними посібниками, дітей з вадами зору, слуху та розумового розвитку. У недостатньому обсязі здійснюються субтитрування та переклад на жестову мову відеофільмів, передач і програм для дітей з вадами слуху.

Не забезпечується вирішення питань архітектурної доступності соціальної інфраструктури (житлових будівель та медичних, освітніх закладів, закладів соціального призначення тощо). Лише 25 відсотків дошкільних і 40 відсотків загальноосвітніх навчальних закладів визнані доступними згідно з державними будівельними нормами для маломобільних груп населення. Недостатньою є кількість спеціальних автобусів, пристосованих для перевезення дітей з порушеннями опорно-рухового апарату до місця навчання і додому.

Проблеми освіти дітей з порушеннями психофізичного розвитку стали предметом серйозних наукових досліджень. Не можна визнати задовільним рівень просвітницької роботи щодо поширення серед громадськості знань з пренатальної та перинатальної педагогіки, забезпечення якісного психологічного супроводу вагітних жінок, що в майбутньому негативно позначиться на психічному та фізичному здоров'ї дитини та її розвитку.

Недостатньо висвітлюються проблеми інвалідності в засобах масової інформації.

Зважаючи на викладене, учасники парламентських слухань на тему: "Освіта, охорона здоров'я та соціальне забезпечення дітей з порушеннями психофізичного розвитку: проблеми та шляхи їх вирішення" рекомендують:

1. Верховній Раді України:

1) запровадити через Комітет Верховної Ради України у справах ветеранів та інвалідів парламентський контроль за імплементацією в національне законодавство положень Конвенції про права інвалідів;

2) опрацювати законодавчі пропозиції щодо врегулювання суспільних відносин, пов'язаних з реалізацією права дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей з інвалідністю, на освіту будь-якого рівня і напряму відповідно до своїх здібностей і можливостей, спрямованих на набуття такими дітьми навичок самообслуговування, підготовки до праці та сімейного життя, підтриманого проживання, забезпечення здобуття освіти такими дітьми переважно у звичайних дитячих навчальних закладах, інклюзивних і спеціальних групах/класах загальноосвітніх навчальних закладів у супроводі кваліфікованих педагогів;

3) розглянути нормативні засади участі недержавних організацій у вирішенні питань щодо освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення дітей з порушеннями психофізичного розвитку.

2. Кабінету Міністрів України:

1) забезпечити відповідно до законодавства фінансування заходів, передбачених Державною цільовою програмою "Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів" на період до 2020 року, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2012 року № 706, з метою оновлення навчально-матеріальної бази дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладів для навчання дітей з особливими освітніми потребами, зокрема видання підручників; розроблення комп'ютерних навчальних програм для дітей з вадами зору та слуху; придбання наочно-дидактичних матеріалів та обладнання для кабінетів фізики, математики, хімії, біології, географії, історії тощо; придбання меблів, пристосованих для навчання дітей з ураженням опорно-рухового апарату; розроблення програмного забезпечення для доступу інвалідів з вадами зору до українськомовної текстової інформації на моніторі комп'ютера або дисплеї мобільного телефону;

2) розробити комплексні зміни до законодавства з питань освіти, охорони здоров'я, соціального захисту з метою забезпечення у відповідних сферах реалізації всіх прав осіб з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей з інвалідністю, визначити механізми ефективної міжвідомчої взаємодії та координуючих органів на центральному і регіональному рівнях із зазначених питань, а також залучити до відповідної діяльності представників громадських організацій;

3) оновити склад Ради у справах інвалідів при Кабінеті Міністрів України та активізувати її діяльність з метою забезпечення міжвідомчої координації вирішення питань стосовно осіб з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей з інвалідністю;

4) забезпечити розроблення порядку супроводу дітей з особливими освітніми потребами від народження до повноліття, а також порядку взаємодії закладів охорони здоров'я, освіти та соціального захисту населення під час здійснення ними супроводу таких дітей;

5) підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України законопроект про внесення змін до статті 89 Бюджетного кодексу України щодо фінансування навчально-реабілітаційних центрів з обласних бюджетів;

6) під час розроблення проектів закону України про Державний бюджет України на 2016 рік та на наступні роки:

передбачити окремі бюджетні програми щодо забезпечення дітей з інвалідністю санаторно-курортними путівками, виробами медичного призначення, технічними засобами, що надаються дітям з інвалідністю або їхнім законним представникам у закладах охорони здоров'я для використання в амбулаторних та побутових умовах;

збільшити бюджетне фінансування забезпечення інвалідів, у тому числі дітей з інвалідністю, технічними та іншими засобами реабілітації;

7) вирішити питання про запровадження механізму надання послуг із супроводу дитини в інклюзивному освітньому середовищі шляхом залучення коштів місцевих бюджетів та ресурсів громадських організацій, благодійних фондів відповідно до Закону України "Про державно-приватне партнерство" ;

8) вивчити питання щодо необхідності законодавчого затвердження принципу "гроші ходять за дитиною" для дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей з інвалідністю, шляхом запровадження ефективних механізмів, що передбачають передачу коштів з державного та місцевих бюджетів до закладу, який обрали батьки дитини для отримання освітніх, соціальних та інших послуг, а також питання щодо закріплення на законодавчому рівні посади асистента дитини з психофізичними розладами;

9) забезпечити вжиття відповідних заходів щодо відновлення чисельності фахівців із соціальної роботи з метою надання всебічної підтримки та допомоги в отриманні незахищеними верствами населення всіх необхідних соціальних та реабілітаційних послуг;

10) встановити єдині норми харчування для вихованців інтернатних закладів (дітей з особливими освітніми потребами, у тому числі дітей з інвалідністю) незалежно від підпорядкування цих закладів;

11) внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 1 березня 2014 року № 65 "Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету", скасувавши заборону на придбання меблів, побутової техніки, проведення ремонту навчальними закладами, придбання автотранспортних засобів для загальноосвітніх навчальних закладів, а також норми про припинення встановлення доплат за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників, підвищень посадових окладів, надбавок, виплати доплат, допомоги, винагороди, премій, інших законодавчо встановлених раніше виплат працівникам, заповнення вакантних посад у навчальних закладах;

12) внести зміни до постанов Кабінету Міністрів України від 23 березня 2011 року № 373 "Про встановлення надбавки педагогічним працівникам дошкільних, позашкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних навчальних закладів, вищих навчальних закладів I-II рівня акредитації, інших установ і закладів незалежно від їх підпорядкування" та від 30 вересня 2009 року № 1073 "Про підвищення заробітної плати працівникам бібліотек" в частині відновлення встановлених раніше надбавок до посадового окладу (ставки заробітної плати) відповідно педагогічним працівникам та працівникам державних та комунальних бібліотек;

13) внести зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 "Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери", передбачивши умови оплати праці за посадою асистента вчителя, а також підвищення на 20 відсотків оплати праці педагогічних працівників, які працюють у класах/групах з інклюзивним навчанням, соціальних працівників та керівних працівників навчальних закладів, де створені такі класи/групи;

14) внести зміни до Порядку здійснення соціального замовлення за рахунок бюджетних коштів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2013 року № 324, з метою спрощення процедури отримання соціального замовлення громадськими організаціями;

15) розглянути питання щодо розроблення системи сертифікації діагностичного інструментарію для виявлення захворювань у дітей у ранньому віці, зокрема у дітей з розладами спектра аутизму.

3. Міністерству освіти і науки України:

1) вивчити міжнародний досвід щодо оцінювання навчальних досягнень учнів з особливими освітніми потребами, у тому числі учнів з інвалідністю, у системі загальної середньої освіти та подати пропозиції щодо внесення відповідних змін до нормативно-правових актів у цій сфері;

2) забезпечити координацію діяльності місцевих органів управління освітою щодо запровадження інклюзивного навчання, реабілітації та соціальної адаптації дітей з особливими освітніми потребами;

3) забезпечити здійснення необхідної адаптації відповідно до спеціальних потреб дітей з особливими освітніми потребами (з вадами органів зору та слуху, ураженням опорно-рухового апарату) під час проведення зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень випускників навчальних закладів системи загальної середньої освіти;

4) поширити практику впровадження в навчальні плани підготовки корекційних педагогів та спеціальних психологів навчальних програм і модулів з питань корекційної допомоги дітям із складними порушеннями психофізичного розвитку, в тому числі з розладами спектра аутизму;