1. Схвалити Стратегію розвитку медичної освіти в Україні, що додається.

2. Міністерству охорони здоров’я разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у місячний строк Кабінетові Міністрів України план заходів з реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням.

Восени 2017 року було прийнято ряд реформаторських законів, які кардинально змінюють модель фінансування сфери охорони здоров’я. Започатковано трансформацію сфери охорони здоров’я в Україні. Проте самої лише зміни моделі фінансування недостатньо. Зміни у сфері охорони здоров’я - це значно ширший процес.

На сьогодні існує потреба у синхронізації процесів, пов’язаних з проведенням багатьох реформ у сфері охорони здоров’я в Україні, та у змінах в системі підготовки медичних працівників, що дасть змогу забезпечити поліпшення якості лікування та медичного догляду пацієнтів.

Завданням медичної освіти є забезпечення надання громадянам якісної медичної допомоги завдяки високому рівню підготовки медичних працівників. Життя та здоров’я пацієнта повинні бути основними людськими та професійними цінностями медичних працівників. Якісна медична допомога неможлива без зміни культурної парадигми та створення нового професійного середовища - самовідтворюваного та незалежного.

У зв’язку з відсутністю дієвої методології оцінки потреб у підготовці медичних працівників заклади вищої освіти, користуючись високим кон’юнктурним попитом, прагнуть максимально збільшити кількість студентів-контрактників без урахування рівня підготовки вступників та потреб держави. Неефективним є також розподіл державного фінансування.

Медичні заклади вищої освіти та факультети медичного спрямування (далі - заклади вищої освіти (факультети) не отримують у достатньому обсязі ресурсів для провадження ефективної освітньої та наукової діяльності (зокрема капітальних видатків), у зв’язку з чим неможливо оновити науково-лабораторну базу, проводити на належному рівні практичну підготовку студентів з використанням сучасного і перспективного медичного обладнання.

Спостерігається зниження рівня престижності професії лікаря і, як наслідок, - недостатня мотивація випускників закладів вищої освіти (факультетів) до роботи за фахом, загрозливі масштаби зовнішньої (пошук роботи за кордоном) і внутрішньої (робота не за фахом) міграції лікарів та інших кваліфікованих медичних працівників.

Брак довіри до закладів вищої освіти (факультетів) спричинений тим, що заклади вищої освіти (факультети) не виконують просвітницьку функцію з питань функціонування сфери охорони здоров’я в Україні. Набули поширення звинувачення працівників закладів вищої освіти (факультетів) у корупційних та пов’язаних з корупцією правопорушеннях, академічній недоброчесності.

Зміст медичної освіти потребує систематичного оновлення. Компетентності, що здобувають студенти, не завжди є релевантними та сучасними. Як наслідок, прогностична функція вищої освіти не є ефективною.

Медична наука відокремлена від вищої освіти, практичної діяльності, обсяг фінансування наукових досліджень є недостатнім.

Потребують розв’язання проблеми відсутності або неефективного функціонування університетських клінік, недостатньої кількості баз для практичної підготовки студентів, неврегульованості повною мірою відносин між закладами вищої освіти (факультетами) та закладами охорони здоров’я, зокрема з питань допуску до лікувально-консультативної роботи науково-педагогічних працівників. Мають місце істотні проблеми міжвідомчого характеру для закладів вищої освіти (факультетів), у яких здійснюється підготовка медичних працівників.

Рівень комунікації між закладами вищої освіти (факультетами), закладами охорони здоров’я та органами виконавчої влади є низьким. Заклади вищої освіти (факультети) не беруть участі в процесі прийняття управлінських рішень стосовно розвитку медичної освіти.

Безкарні прояви академічної недоброчесності, зокрема поширення практики недоброчесного оцінювання студентів, плагіату та корупції, формують викривлену професійну спільноту медичних працівників, заподіюють значну шкоду морально-етичним основам у медицині.

Через низький рівень академічної мобільності, брак міжнародного досвіду серед викладачів українська медична освіта та наука здебільшого ізольовані від світових тенденцій.

Метою Стратегії є побудова якісної системи медичної освіти в Україні для забезпечення сфери охорони здоров’я медичними працівниками з високим рівнем підготовки.

Основними принципами розвитку медичної освіти є:

людський вимір - відправна цінність медичної системи. Кожна дія і кожне рішення повинні розглядатися крізь призму гуманістичного призначення медицини в цілому;

медичний працівник повинен бути вмотивованим висококваліфікованим фахівцем, дотримуватися етичних норм;

утвердження університетської автономії та академічної свободи учасників освітнього процесу і водночас відповідальності та підзвітності суспільству та академічній спільноті;

трансформація академічної культури. Заклад вищої освіти (факультет) повинен стати місцем вільної фахової дискусії з метою пошуку нових знань і формування нових ідей. Важливими завданнями повинні бути просвітництво, поширення медичних знань, ідеології профілактичної медицини, захист від псевдонауки;

розвиток медицини наукових досліджень, доказів, переконань та досягнень;

якість підготовки важливіша за кількість. Вартість підготовки медичних працівників не може бути низькою, така підготовка повинна мати належне ресурсне забезпечення, зокрема з боку держави;

медична освіта повинна базуватися на новітніх досягненнях медичної науки. Українська медична наука може розвиватися лише як частина світової. Ми повинні користуватися найкращими здобутками світової медицини, а наші досягнення мають бути конкурентоспроможними та визнані світовою медичною академічною спільнотою.

Реалізація Стратегії розрахована на 10 років.

Підвищення якості вищої медичної освіти

Створення галузевої системи кваліфікацій, оновлення змісту освіти на основі досягнень сучасної медичної науки та доказової медицини передбачається здійснити шляхом:

створення галузевої системи кваліфікацій, включаючи: галузеву рамку кваліфікацій; професійні стандарти; рекомендації щодо комунікативної, мовної та цифрової компетентності медичних працівників;

розроблення та систематичного оновлення стандартів вищої та фахової передвищої освіти на компетентнісній основі (зокрема з урахуванням рекомендацій Всесвітньої федерації медичної освіти), їх публічного обговорення, незалежного рецензування (у тому числі за участю іноземних експертів), офіційного затвердження та оприлюднення. Включення до складу науково-методичних комісій, які розробляють стандарти вищої та фахової передвищої медичної освіти, представників МОЗ і міжнародних експертів;

складання закладами вищої освіти (факультетами) нових освітніх програм та навчальних планів з урахуванням нових стандартів вищої та фахової передвищої освіти і міжнародного досвіду;

поглиблення освітньої та наукової співпраці закладів вищої освіти (факультетів) з класичними та технічними університетами, у деяких випадках - створення потужних регіональних університетів з медичними факультетами (інститутами) в їх структурі, а також консорціумів для запровадження підготовки молодших бакалаврів широкого профілю з можливістю подальшої спеціалізації в медицині;

пілотування підготовки магістрів з медичних та фармацевтичних спеціальностей на основі ступеня молодшого бакалавра інтегрованого природничо-математичного спрямування (біологія, фізика, математика, хімія);

створення умов для проходження практики здобувачами освіти на базі університетських клінік та інших закладів охорони здоров’я; пріоритетного розвитку університетських клінік як ефективної форми поєднання медичної освіти і науки, впровадження інноваційних медичних розробок та забезпечення практичної підготовки студентів;

забезпечення закладів вищої освіти (факультетів) сучасними навчальними матеріалами;

створення платформи для висвітлення професійних досягнень, обміну кращими освітніми практиками та навчальними матеріалами.

Забезпечення якості медичної та фармацевтичної освіти шляхом формування відповідного контингенту студентів, які здобувають освіту в галузі охорони здоров’я, передбачається здійснити шляхом:

поетапного підвищення вимог до вступників на спеціальності галузі знань "22 Охорона здоров’я", зокрема тих, хто претендує на місця державного та регіонального замовлення;

вивчення міжнародного досвіду щодо якісного відбору студентів на медичні спеціальності, включаючи вимоги до рівня підготовки, оцінювання здатності та здібності до професійної діяльності у галузі охорони здоров’я;

проведення соціологічних опитувань студентів, які здобувають освіту за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров’я", щодо рівня задоволеності освітою, причин для вибору спеціальності, соціально-економічного стану родини, кар’єрних планів тощо.

Підвищення вимог до здобувачів медичної освіти та вдосконалення процедури оцінювання навчальних досягнень студентів передбачається здійснити шляхом:

розроблення нормативно-правових актів для впровадження єдиного державного кваліфікаційного іспиту як форми оцінювання навчальних досягнень студентів відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 березня 2018 р. № 334 "Про затвердження Порядку здійснення єдиного державного кваліфікаційного іспиту для здобувачів ступеня вищої освіти магістр за спеціальностями галузі знань "22 Охорона здоров’я" (Офіційний вісник України, 2018 р., № 40, ст. 1402), у тому числі з впровадженням міжнародного іспиту з основ медицини;

перегляду та оновлення бази українських тестових завдань інтегрованого тестового іспиту "КРОК";

технічного вдосконалення процедури тестування, розширення та розвиту специфікації тестів;

розроблення та впровадження об’єктивного структурованого практичного (клінічного) іспиту (OSCE);

розроблення положення про роботу експертів з формування бази екзаменаційних завдань;

запровадження курсу підготовки викладачів-експертів, яких залучають до роботи з оцінювання навчальних досягнень студентів;

запровадження громадського спостереження за проведенням оцінювань навчальних досягнень студентів;

підписання з європейськими освітніми асоціаціями/спілками меморандумів щодо співпраці та взаємного визнання результатів оцінювання;

врегулювання питання фінансування оцінювання навчальних досягнень студентів;

розвитку тісної співпраці між галузевою експертною радою у галузі охорони здоров’я Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, МОЗ та Національною академією медичних наук.

Підвищення кваліфікації викладачів закладів вищої освіти (факультетів) передбачається здійснити шляхом:

розроблення та запровадження комплексної програми підвищення рівня знання англійської мови викладачами, забезпечення достатніх ресурсів для вивчення англійської мови;

створення програми підвищення кваліфікації викладачів спеціальностей галузі знань "22 Охорона здоров’я" (пошук фінансування, розроблення підходів, визначення ключових напрямів підвищення кваліфікації, співпраця з партнерськими організаціями для проходження навчання/підвищення кваліфікації);