На виконання частини другої статті 12 та частини шостої статті 15 Указу Президента України від 4 березня 1998 р. N 167 "Про заходи щодо підвищення відповідальності за розрахунки з бюджетами та державними цільовими фондами" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок звернення стягнення на рухоме майно, що перебуває у податковій заставі, для погашення податкової заборгованості платника податків (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності) та реалізації такого майна (додається).

2. Державній податковій адміністрації забезпечити утворення в органах державної податкової служби (в межах коштів, передбачених на їх утримання) підрозділів, що провадитимуть звернення стягнення податкової заборгованості на рухоме майно.

1. У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:

рухоме майно - все власне майно підприємства, крім землі, ще не видобутих корисних копалин, насаджень, будинків і споруд, міцно поєднаних із землею, квартир, інженерних обладнань житлових будинків, повітряних та морських суден, суден внутрішнього плавання, космічних об'єктів, а також майна, яке за прямою вказівкою закону може бути віднесено до нерухомого або згідно із законодавством не може бути предметом застави;

експертна оцінка майна - визначення ринкової вартості майна експертом, який діє відповідно до угоди, укладеної ним з органом державної податкової служби;

експерт - особа, яка відповідно до угоди, укладеної нею з Фондом державного майна, має право на проведення експертної оцінки майна. Фонд державного майна на початку року подає Державній податковій адміністрації інформацію щодо експертів, з якими укладено угоди на право проведення експертної оцінки майна і які пройшли щорічну переатестацію;

початкова ціна - ціна, з якої розпочинаються торги під час продажу майна на аукціоні, товарній біржі, через торговельні організації або організації, уповноважені Кабінетом Міністрів України, і яка визначається експертом (організацією, уповноваженою Кабінетом Міністрів України) з урахуванням витрат, пов'язаних з його оцінкою, зберіганням, транспортуванням і реалізацією, та виходячи з оптових цін, кон'юнктури ринку, попиту та якості продукції;

звичайна ціна - ціна, що становить не менш як 85 відсотків середньозваженої ціни реалізації аналогічної продукції за будь-якими угодами купівлі-продажу, укладеними платником податків протягом 60 календарних днів, що передували даті реалізації;

реалізація майна - продаж майна на конкурсних засадах або через торгівельні організації або через організації, уповноважені Кабінетом Міністрів України;

товари в обороті - сировина, напівфабрикати, комплектуючі вироби, готова продукція, товари, що придбані для реалізації і перебувають у власності платника податків.

2. Предметом застави не можуть бути:

1) національні культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання; вимоги, що мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом; об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що перебувають у процесі корпоратизації (стаття 4 Закону України "Про заставу");

2) майно і кошти благодійних організацій (частина третя статті 19 Закону України "Про благодійництво та благодійні організації");

3) приватизаційні папери (стаття 5 Закону України "Про приватизаційні папери").

3. На авансові платежі, не внесені своєчасно, податкова застава не поширюється.

4. Майно платника податків не перебуває у податковій заставі і майнова відповідальність не настає:

якщо у платника податків є невідшкодована сума податку на додану вартість, переплата за платежами до бюджетів та державних цільових фондів, яка дорівнює або перевищує суму його податкової заборгованості;

якщо сума податкової заборгованості менша від існуючої прямої заборгованості бюджету перед платником податків;

протягом трьох місяців від дня виникнення податкової заборгованості, якщо за останні 12 місяців платник податків у разі провадження господарської діяльності своєчасно і в повному обсязі вносив поточні платежі до бюджетів та державних цільових фондів.

5. На підставі даних оперативно-бухгалтерського обліку, що ведеться органами державної податкової служби згідно з Інструкцією про порядок ведення державними податковими інспекціями оперативно-бухгалтерського обліку податків і неподаткових платежів, затвердженою наказом Головної державної податкової інспекції від 12 травня 1994 р. N 37 та зареєстрованою в Мін'юсті 25 травня 1994 р. за N 114/323, та на підставі даних обліку фінансових органів щодо бюджетної заборгованості визначається день виникнення податкової застави.

6. У триденний термін з дня виникнення податкової застави орган державної податкової служби повідомляє відповідного платника податків про податкову заставу належного йому майна і майнових прав за формою згідно з додатком 1.

7. Звернення стягнення на рухоме майно може бути здійснено не раніше трьох місяців з дня виникнення податкової застави.

Звернення стягнення на майно не припиняється, якщо податкова заборгованість, за якою виникла податкова застава, погашена частково.

8. Протягом трьох місяців з дня виникнення податкової застави платник податків володіє і користується майном на свій розсуд, забезпечуючи при цьому збереження такого майна.

Відчуження майна та майнових прав, які перебувають у податковій заставі, може здійснюватися лише за письмовою згодою органу державної податкової служби за місцезнаходженням платника податків (крім товарів в обороті, якщо такі товари реалізуються за цінами не нижче від звичайних), яка оформляється згідно з додатком 2.

Така згода надається, якщо виручка від реалізації відчуженого майна та майнових прав спрямовується на погашення податкової заборгованості.

Орган державної податкової служби здійснює контроль за цільовим використанням виручених коштів.

9. Питання виділення майна, що перебуває у податковій заставі, для погашення податкової заборгованості вирішується за письмовою згодою (додаток 3) між заставодавцем і органом державної податкової служби за участю експерта. Якщо такої згоди не досягнуто, виділенню підлягає:

рухоме майно, що не призначене і не використовується безпосередньо у виробничому циклі: легковий автотранспорт, обладнання невиробничих приміщень, предмети дизайну офісів, а також інші матеріальні цінності;

готова продукція;

сировина та матеріали, що знаходяться на складі;

рухоме майно, здане в оренду іншим особам, за договором позики, прокату або іншим договором, якщо у зв'язку із зверненням стягнення на зазначене майно або з інших причин ці договори розірвано або визнано недійсними в судовому порядку.

Виділення майна, що реалізується через уповноважену Кабінетом Міністрів України організацію, провадиться без участі експерта.

10. Для погашення податкової заборгованості повинне виділятися майно, реалізація якого є реальною і оціночна вартість якого не перевищує трикратного розміру податкової заборгованості заставодавця.

11. Звернення стягнення на рухоме майно, що безпосередньо використовується у виробничому циклі, здійснюється в судовому порядку.

12. Оцінка майна, що виділяється для реалізації в рахунок погашення податкової заборгованості, провадиться експертами у термін, визначений угодою з органом державної податкової служби.

За результатом оцінки майна складається звіт, оригінал якого передається органу державної податкової служби, а копія - заставодавцю. Термін дії звіту про експертну оцінку не повинен перевищувати двох місяців.

Оцінка майна, що реалізується на аукціонах, товарних біржах, через торговельні організації або через організації, уповноважені Кабінетом Міністрів України, здійснюється виходячи з оптових цін, що діють на ринку на час реалізації, з урахуванням кон'юнктури ринку, попиту та якості продукції, а в разі проведення конкурсу - за цінами, що склалися на конкурсі на кожну партію конкретної продукції.

13. Перелік майна, що виділяється для реалізації, оформляється актом опису, який складається за формою згідно з додатком 4.

Після складення акта опису забороняється здійснювати над виділеним для реалізації майном операції, які можуть призвести до зміни його вартості. Заставодавець повинен припинити використання цього майна і забезпечити його збереження.

До моменту отримання від органу державної податкової служби повідомлення про реалізацію майна воно залишається у власності заставодавця.

Якщо майно, виділене для продажу, не може бути продано, воно повертається заставодавцю за умови виділення іншого майна згідно з пунктом 9 цього Порядку для реалізації в рахунок погашення податкової заборгованості.

14. Товари, які використовуються в сфері невиробничого споживання для задоволення особистих, сімейних або домашніх потреб кінцевих споживачів, реалізуються через торгівельні організації, інше рухоме майно реалізується на конкурсних засадах (аукціони, біржові торги) або через організації, уповноважені Кабінетом Міністрів України.

15. Органи державної податкової служби визначають торгівельні організації, яким буде доручатися реалізація майна через роздрібну торгівлю.

В кожному випадку реалізації майна орган державної податкової служби укладає з торгівельною організацією угоду та складає акт приймання-передачі за формами згідно з додатками 5 і 6.

16. Проведення аукціонів з реалізації заставленого майна здійснюється відповідно до Положення про порядок проведення аукціонів (публічних торгів) з реалізації заставленого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 1997 р. N 1448 (Офіційний вісник України, 1998 р., N 2, ст. 50).

У разі реалізації майна через аукціон (торги) орган державної податкової служби укладає з організатором аукціону (торгів) угоду та складає акт за формою згідно з додатками 5 і 6.

17. Додаткова інформація про продаж майна заставодавця оприлюднюється безоплатно:

у друкованих засобах масової інформації, що видаються центральним та місцевими органами державної податкової служби за місцем продажу майна та місцезнаходженням платника податків, - не пізніше ніж за 10 календарних днів до проведення торгу;

на дошці оголошень органу державної податкової служби, яка встановлюється в доступному для огляду місці біля центрального входу до приміщення такого органу.

18. Уцінка майна, переданого для реалізації в торгівельній організації, проводиться з дотриманням такого порядку:

якщо майно не продано протягом 30 календарних днів, його ціна знижується на 15 відсотків початкової ціни;

якщо майно не продано протягом 15 днів після першої уцінки, його ціна знижується на 15 відсотків залишкової ціни після першої уцінки;

якщо майно не продано протягом 15 днів після другої уцінки, його ціна знижується на 25 відсотків залишкової ціни після другої уцінки.

Після третьої уцінки не реалізоване протягом 15 календарних днів майно повертається заставодавцю, згідно з пунктом 13 цього Порядку. Переоцінка майна оформляється актом за формою згідно з додатком 7.

19. Переоцінка майна, що реалізується на конкурсних засадах, проводиться у присутності представника органу державної податкової служби.

Остаточна ціна продажу не може бути нижчою від 40 відсотків початкової ціни.

20. Торгівельна організація або організатор аукціону (торгів) або організацію, уповноважену Кабінетом Міністрів України перераховує кошти, отримані від реалізації майна (крім сум, використаних на покриття видатків згідно з угодою про реалізацію), на рахунок територіального органу Державного казначейства за балансовим рахунком N 2512 "Кошти державного бюджету цільового характеру" за місцем реєстрації заставодавця не пізніше наступного робочого дня після дати зарахування коштів на їх рахунок. У платіжному дорученні повинні бути зазначені реквізити заставодавця, майно якого реалізовано, та номер і дата угоди, відповідно до якої проведено реалізацію.

Наступного робочого дня після зарахування коштів на зазначений рахунок територіальний орган Державного казначейства складає та передає відповідному органу державної податкової служби реєстр N 1 (А) доходів, які надійшли на балансовий рахунок N 2512 (додаток 9), з копіями розрахункових документів. Не пізніше наступного дня орган державної податкової служби подає територіальному органу Державного казначейства довідку про розподіл коштів, які надійшли на балансовий рахунок N 2512 (додаток 10). У цій довідці зазначаються суми транспортних видатків, послуг експертів тощо, суми заборгованості за видами обов'язкових платежів, суми пені, а також повна назва отримувача коштів та його ідентифікаційний код, назва установи банку, де відкрито рахунок, МФО банку, номер рахунка.

На підставі довідки про розподіл коштів територіальний орган Державного казначейства оформляє в установленому порядку платіжні доручення та передає їх на виконання до установи уповноваженого банку. У графі "Призначення платежу" повинно бути зазначено: "реалізація рухомого майна, що перебувало у податковій заставі".

Орган державної податкової служби уточнює залишок непогашеної податкової заборгованості та проводить подальшу роботу з її погашення шляхом додаткового продажу майна.

У разі коли сума, отримана від реалізації рухомого майна, перевищує суму податкової заборгованості заставодавця, різниця спрямовується на його основний поточний рахунок.

21. У разі коли погашення податкової заборгованості проведено до дня реалізації виділеного рухомого майна, проведення торгів відміняється і платник податків відшкодовує витрати, пов'язані з організацією продажу зазначеного майна.

22. Після проведення всіх розрахунків орган державної податкової служби надсилає заставодавцю повідомлення за формою згідно з додатком 8. При цьому орган державної податкової служби відкликає з установ банків інкасові доручення (розпорядження), які були виставлені для погашення такої заборгованості.

23. Виручка від реалізації виділеного для продажу майна підлягає віднесенню на фінансові результати платника податків і оподаткуванню згідно із законодавством.

Примітка. Вилучення майна, що реалізується через уповноважену Кабінетом Міністрів України організацію, провадиться без участі експерта.