Відповідно до статті 3 Закону України "Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у вугільно-промисловому комплексі, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств (додається).

2. Затвердити перелік збиткових вугледобувних підприємств Міністерства енергетики, що ліквідуються (додається).

Міністерству енергетики забезпечити здійснення заходів щодо ліквідації зазначених підприємств відповідно до Порядку, затвердженого цією постановою.

1. Цей Порядок визначає особливості ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств, на які поширюється дія Закону України "Про порядок списання заборгованості вугледобувних та вуглепереробних підприємств, які належать до сфери управління центральних органів виконавчої влади, що забезпечують формування та реалізують державну політику у вугільно-промисловому комплексі, що ліквідуються за рішенням Кабінету Міністрів України, перед Державним бюджетом України і місцевими бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - гірниче підприємство).

2. Ліквідації підлягає гірниче підприємство, яке не спроможне провадити передбачену статутом діяльність і подальша діяльність якого згідно з техніко-економічним обгрунтуванням визнана недоцільною.

3. Ліквідація гірничого підприємства передбачає здійснення заходів щодо припинення господарської діяльності, приведення його виробничих фондів до стану, який гарантує безпеку людей, майна і довкілля, соціальний захист працівників, що вивільняються, а також вирішення інших соціально-економічних питань.

4. Рішення про ліквідацію гірничого підприємства приймається Кабінетом Міністрів України за пропозицією Міненерго, погодженою в установленому порядку із заінтересованими органами виконавчої влади, в тому числі з відповідними облдержадміністраціями.

Пропозиції щодо ліквідації гірничого підприємства готуються на підставі техніко-економічного обгрунтування недоцільності його подальшої експлуатації або на підставі проекту ліквідації цього підприємства.

5. Техніко-економічне обгрунтування недоцільності подальшої експлуатації гірничого підприємства розробляється у тому разі, якщо наявні запаси вугілля можуть забезпечувати його роботу понад три роки. Зазначене обгрунтування повинне містити:

найменування гірничого підприємства, що пропонується ліквідувати, його характеристику та відомості про місцезнаходження;

обгрунтування доцільності ліквідації гірничого підприємства та здійснення заходів щодо її проведення;

основні технічні рішення з питань гідроекологічної безпеки на діючих підприємствах та прилеглих територіях;

термін ліквідації та основні положення її організації;

відомості про стан і якість запасів вугілля, що залишаються, можливість їх подальшого відпрацювання, передачі іншому діючому вугледобувному підприємству чи списання з обліку;

пропозиції щодо можливого відновлення гірничих робіт, використання гірничих виробок, будівель, споруд (з урахуванням зміни форми власності на майно підприємства);

соціально-економічний та екологічний прогноз наслідків ліквідації підприємства.

6. Вартість ліквідації гірничого підприємства обчислюється відповідно до затверджених Державним комітетом з питань будівництва і архітектури особливостей.

Техніко-економічне обгрунтування недоцільності подальшої експлуатації гірничого підприємства затверджується Міненерго на підставі висновків галузевої експертизи.

Ліквідація гірничого підприємства проводиться за відповідним проектом (за наявності техніко-економічного обгрунтування - робочим проектом), який пройшов комплексну державну експертизу і затверджений Міненерго.

Проект ліквідації складається з соціально-економічного обгрунтування, технічного рішення, пропозицій щодо можливого відновлення гірничих робіт, використання гірничих виробок, будівель та споруд, заходів, спрямованих на запобігання небезпечному впливу на діючі підприємства, стан довкілля та здоров'я людей, а також на подолання негативних соціально-економічних наслідків такої ліквідації.

7. На підставі рішення про ліквідацію гірничого підприємства Міненерго не пізніше ніж за рік до початку її проведення видає відповідний наказ, в якому визначаються заходи з підготовки гірничого підприємства до ліквідації, особи, відповідальні за їх проведення, дата припинення робіт з видобутку (переробки) вугілля та дата початку робіт з ліквідації гірничого підприємства, терміни їх виконання, а також підприємства, на які покладаються функції з проведення відповідно до затвердженого проекту ліквідації гірничого підприємства заходів, спрямованих на подолання соціально-економічних, гідроекологічних та інших негативних наслідків цієї ліквідації, та із здійснення постійного контролю стану гірничого підприємства, що ліквідується або має функціонувати у постійному водовідливному режимі (далі - замовник).

8. У період підготовки гірничого підприємства до ліквідації здійснюються заходи щодо:

доробки підготовлених гірничими роботами запасів вугілля після погодження з Держпраці;

підготовки до передачі чи списання запасів вугілля, інших корисних копалин, гірничих виробок, обладнання та устаткування, не потрібних для виконання робіт, що пов'язані з фізичною ліквідацією гірничого підприємства, згідно з актами законодавства;

скорочення чисельності працівників;

погашення заборгованості з виплати працівникам заробітної плати та інших соціальних виплат з відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю під час виконання ними трудових обов'язків;

безоплатного забезпечення вугіллям категорій осіб, визначених частиною сьомою статті 43 Гірничого закону України;