Відповідно до статей 18 і 24 Закону України "Про режим іноземного інвестування" Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Порядок видачі, обліку і погашення векселів, виданих під час ввезення в Україну майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна, що додається.

Цей Порядок визначає єдині правила видачі, обліку і погашення векселів, що видаються для оформлення безмитного ввезення на територію України майна як внеску іноземного інвестора до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, а також за договорами (контрактами) про спільну інвестиційну діяльність, та порядок сплати ввізного мита у разі відчуження цього майна.

1. Терміни, що використовуються в цьому Порядку, мають таке значення:

векселедавець - підприємство з іноземними інвестиціями, до статутного фонду якого зараховується майно як внесок іноземного інвестора, або підприємство (організація) будь-якої організаційно-правової форми, що провадить на підставі укладеного договору (контракту) з іноземним інвестором спільну інвестиційну діяльність;

векселедержатель - митний орган, який здійснює митне оформлення майна, що ввозиться в Україну як іноземна інвестиція.

2. Оформлення простого векселя (далі - вексель) здійснюється векселедавцем виключно на вексельному бланку, в якому повинні міститись усі обов'язкові реквізити, передбачені законодавством.

Вексель виписується векселедавцем в іноземній валюті, визнаній Національним банком конвертованою, на суму ввізного мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації.

У ввізній вантажній митній декларації зазначається, що майно ввозиться з метою внесення до статутного фонду підприємства з іноземними інвестиціями або для провадження спільної інвестиційної діяльності на підставі договору (контракту) з іноземним інвестором.

Сума платежу за векселем обов'язково заповнюється цифрами та словами, а сам вексель скріплюється підписом і печаткою векселедавця.

3. Місцем складання векселя, як правило, є місцезнаходження уповноваженого банку України, в якому відкрито розрахунковий рахунок векселедавця.

4. Вексель не підлягає передачі шляхом індосаменту.

5. З оформленого векселя векселедержатель виготовляє дві копії, одну - для державної податкової адміністрації (інспекції), іншу - для власного обліку.

У день митного оформлення майна векселедавець подає вексель та його копії векселедержателю для обліку. Облік векселів провадиться в окремому журналі. Журнал повинен бути пронумерованим, прошнурованим та скріпленим печаткою векселедержателя.

6. На звороті векселя та його копій векселедержатель ставить напис "Взято на облік" із зазначенням дати взяття на облік і облікового номера, які скріплюються його підписом і печаткою.

До облікового номера через дефіс додається літера "Ф" (у разі видачі векселя під час ввезення в Україну майна до статутного фонду підприємства з іноземною інвестицією) або літера "К" (у разі видачі векселя під час ввезення в Україну майна на підставі договору (контракту) з іноземним інвестором про спільну інвестиційну діяльність).