• МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" ;

• МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи" .

1 Параграф 17 МСБО 37 зазначає, що подія, яка створює зобов'язання, - це минула подія, що створює теперішнє зобов'язання, щодо якого суб'єкт господарювання не має іншої реальної альтернативи окрім погашення.

2 Параграф 19 МСБО 37 зазначає, що забезпечення визнаються лише для тих "зобов'язань, які виникають унаслідок минулих подій незалежно від майбутніх дій суб'єкта господарювання".

3 Директива Європейського Союзу "Відходи електричного та електронного обладнання" (ВЕЕО), яка регулює збирання, обробку, утилізацію та екологічно безпечну ліквідацію відходів обладнання, викликала питання стосовно того, коли слід визнавати зобов'язання щодо виведення із експлуатації ВЕЕО. Директива розрізняє "нові" та "історичні" відходи, а також відходи приватних домогосподарств і відходи з інших джерел, що не є приватними домогосподарствами. Нові відходи пов'язані з продукцією, проданою після 13 серпня 2005 р. Все обладнання побутового призначення, продане раніше цієї дати, вважається таким, що створює історичні відходи для цілей цієї Директиви.

4 Директива зазначає, що витрати на збір та утилізацію історичних відходів обладнання побутового призначення повинні нести виробники цього типу обладнання, які присутні на ринку протягом періоду, що його мають визначити у застосовному законодавстві кожної країни - члена ЄС (період оцінки). Директива зазначає, що кожна країна - член ЄС має встановити механізм, який забезпечив би пропорційну участь виробників у фінансуванні витрат, "наприклад, пропорційно їхнім відповідним часткам ринку за типом обладнання".

5 Деякі терміни, вжиті в цьому Тлумаченні, такі як "частка на ринку" та "період оцінки", можуть бути визначеними досить по-різному в застосовному законодавстві окремих країн-членів. Наприклад, тривалість періоду оцінки може бути рік або лише один місяць. Подібно до цього, оцінка частки на ринку та формули обчислення зобов'язання можуть відрізнятися в різних національних законодавствах. Проте, всі ці приклади впливають лише на оцінку зобов'язання, що є поза сферою застосування цього Тлумачення.