1. Мета цього Стандарту - визначити:

а) коли суб'єктові господарювання слід коригувати фінансову звітність стосовно подій після звітного періоду; та

б) яку інформацію суб'єктові господарювання слід розкривати про дату затвердження фінансової звітності до випуску та про події після звітного періоду.

Стандарт також вимагає, щоб суб'єкт господарювання не складав фінансової звітності на основі припущення безперервності, якщо події після звітного періоду свідчать про неприйнятність припущення безперервності.

2. Цей Стандарт слід застосовувати для обліку подій після звітного періоду, а також для розкриття інформації про них.

3. Терміни, використані в цьому Стандарті, мають такі значення:

Події після звітного періоду - це сприятливі та несприятливі події, які відбуваються з кінця звітного періоду до дати затвердження фінансової звітності до випуску. Можна визначити два типи подій:

а) події, які свідчать про умови, що існували на кінець звітного періоду (події, які вимагають коригування після звітного періоду); та

б) події, які свідчать про умови, що виникли після звітного періоду (події, які не вимагають коригування після звітного періоду).

4. Процес, пов'язаний із затвердженням фінансової звітності до випуску, може змінюватися залежно від структури управління, законодавчих вимог, а також від процедур, що їх дотримуються, складаючи й остаточно завершуючи фінансові звіти.

5. В деяких випадках від суб'єкта господарювання вимагають подавати фінансову звітність його акціонерам для ухвалення після того, як фінансова звітність уже випущена. У таких випадках фінансова звітність затверджуються до випуску на дату випуску, а не на дату ухвалення фінансової звітності акціонерами.

Приклад

Управлінський персонал суб'єкта господарювання завершує попередні фінансову звітність за рік до 31 грудня 20Х1 р. 28 лютого 20Х2 р. 18 березня 20Х2 р. Рада директорів розглядає фінансову звітність та затверджує її до випуску. Суб'єкт господарювання оприлюднює прибуток та іншу вибіркову фінансову інформацію 19 березня 20Х2 р. Фінансова звітність стає доступною для акціонерів та інших осіб 1 квітня 20Х2 р. Акціонери затверджують фінансову звітність на річних зборах 15 травня 20Х2 р., а потім затверджену фінансову звітність реєструють у регулівному органі 17 травня 20Х2 р. Фінансову звітність затверджено до випуску 18 березня 20Х2 р. (дата затвердження Радою до випуску).

6. В деяких випадках від управлінського персоналу суб'єкта господарювання вимагають подавати фінансову звітність спостережній раді (яка складається виключно з працівників, які не відповідають за виконавчі функції) для ухвалення. В таких випадках фінансова звітність затверджуються до випуску тоді, коли управлінський персонал затверджує її до подання спостережній раді.

Приклад

18 березня 20Х2 р. управлінський персонал суб'єкта господарювання затверджує фінансову звітність для подання спостережній раді. Спостережна рада складається виключно з працівників, які не відповідають за виконавчі функції і може складатися з представників працівників та інших запрошених осіб. Спостережна рада затверджує фінансову звітність 26 березня 20Х2 р. Фінансова звітність стає доступною для акціонерів та інших осіб 1 квітня 20Х2 р. Акціонери затверджують фінансову звітність на своїх річних зборах 15 травня 20Х2 p., а потім затверджену фінансову звітність реєструють у регулівному органі 17 травня 20Х2 р. Фінансову звітність затверджено до випуску 18 березня 20Х2 р. (дата затвердження управлінським персоналом для подання спостережній раді).

7. Події після звітного періоду - це всі події до дати затвердження фінансової звітності до випуску, навіть якщо ці події відбуваються після оприлюднення прибутку чи іншої вибіркової фінансової інформації.

8. Суб'єктові господарювання слід коригувати суми, визнані в його фінансовій звітності, для відображення подій, які вимагають коригування після звітного періоду.

9. Далі наведено приклади подій, які вимагають коригування після звітного періоду, коли суб'єктові господарювання слід коригувати суми, визнані у фінансовій звітності, або визнавати раніше не визнані статті:

а) рішення після звітного періоду в судовій справі, яке підтверджує, що суб'єкт господарювання мав теперішню заборгованість на кінець звітного періоду. Суб'єкт господарювання коригує будь-яке попередньо визнане забезпечення, пов'язане з цією судовою справою, відповідно до МСБО 37 "Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи" або визнає нове забезпечення. Суб'єкт господарювання не обмежується розкриттям інформації про умовне зобов'язання, тому що рішення надає додаткове свідчення, яке розглядатиметься згідно з параграфом 16 МСБО 37 .

б) отримання інформації після звітного періоду, яка свідчить, що корисність активу зменшилася на кінець звітного періоду або що суму раніше визнаного збитку від зменшення корисності цього активу треба коригувати. Наприклад:

i) банкрутство замовника, яке сталося після звітного періоду, підтверджує, як правило, що збиток за торговельною дебіторською заборгованістю вже існував на кінець звітного періоду і що суб'єктові господарювання слід коригувати балансову вартість торговельної дебіторської заборгованості;

ii) продаж запасів після звітного періоду може свідчити про їхню чисту вартість реалізації на кінець звітного періоду;

в) визначення після звітного періоду собівартості придбаних активів або надходжень від проданих активів до кінця звітного періоду;

г) визначення після звітного періоду суми прибутку за програмою участі в прибутках компанії або визначення виплат бонусів, якщо суб'єкт господарювання мав теперішнє юридичне або конструктивне зобов'язання на кінець звітного періоду здійснити такі виплати внаслідок подій до цієї дати (див. МСБО 19 "Виплати працівникам");

ґ) викриття шахрайства або помилок, яке свідчить, що фінансова звітність була неправильною.

10. Суб'єктові господарювання не слід коригувати суми, визнані в його фінансовій звітності для відображення подій, які не вимагають коригування після звітного періоду.

11. Прикладом події, яка не вимагає коригування після звітного періоду, є падіння ринкової вартості інвестицій в період з кінця звітного періоду до дати, коли фінансову звітність затверджують до випуску. Падіння ринкової вартості, як правило, не пов'язане зі станом інвестицій на кінець звітного періоду, але відображає виниклі в подальшому обставини. Отже, суб'єкт господарювання не коригує суми, визнані в його фінансовій звітності щодо інвестицій. Подібно до цього, суб'єкт господарювання не оновлює суми інвестицій, інформація про які розкрита на кінець звітного періоду, хоча йому може бути потрібним подати розкриття додаткової інформації згідно з параграфом 21.