Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Правила рубок головного користування в гірських лісах Карпат, що додаються.

3. Пункт 1 цієї постанови набирає чинності з 1 січня 2009 року.

1. Ці Правила встановлюють норми і вимоги до заготівлі деревини під час спеціального використання лісових ресурсів в порядку рубок головного користування (далі - рубки), що проводяться в гірських лісах Карпат, на основі екосистемного підходу та принципів наближеного до природи ведення лісового господарства.

2. Рубки проводяться у категоріях лісів, визначених у Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761 "Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів" (Офіційний вісник України, 2007 р., № 39, ст. 1550), з метою заготівлі деревини та створення умов для відтворення стійких і високопродуктивних деревостанів цінних порід переважно природним шляхом, збереження біорізноманіття, посилення природоохоронних, захисних, рекреаційних, оздоровчих та інших корисних властивостей лісів.

3. До гірських лісів Карпат належать ліси Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької областей, розташовані у межах гірської системи.

4. Заготівля деревини в межах розрахункової лісосіки проводиться в стиглих і перестійних деревостанах за черговістю, визначеною у Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. № 761.

5. Під час проведення заготівлі деревини не дозволяється вирубування та пошкодження цінних і рідкісних видів дерев і чагарників, занесених до Червоної книги України, насінників, плюсових дерев, а також дерев із гніздами рідкісних видів птахів, занесених до Червоної книги України, дуплястих, найстаріших і визначних дерев.

Наукові установи, заклади вищої освіти, організації, підприємства, які провадять наукову діяльність у сфері лісового господарства (далі - суб’єкти наукової діяльності) і яким надані в постійне користування ліси, можуть для науково-дослідних цілей проводити рубки головного користування в межах розрахункової лісосіки в усіх категоріях лісів, крім територій та об’єктів природно-заповідного фонду, пралісів, квазіпралісів, природних лісів, розташованих поза межами територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на особливо захисних лісових ділянках, з метою розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для здійснення комплексних заходів із поліпшення, збереження та відновлення лісів, раціонального використання лісових ресурсів на принципах сталого розвитку, а також дослідження біологічних та екологічних функцій і властивостей лісових насаджень.

Рубки для науково-дослідних цілей можуть проводитися в лісах власників лісів або постійних лісокористувачів, крім суб’єктів наукової діяльності, на площі не більше 0,5 відсотка площі їх структурного підрозділу (лісництва) виключно в разі наукового супроводу таких рубок суб’єктами наукової діяльності на договірних засадах.

Рубки для науково-дослідних цілей проводяться в межах виконання тематики наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, затверджених відповідно до Порядку формування тематики наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 13 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 8, ст. 313). Обстеження лісових ділянок на доцільність проведення таких рубок здійснюється відповідно до пункту 4 Правил поліпшення якісного складу лісів, проведення інших рубок та робіт, пов’язаних і не пов’язаних із веденням лісового господарства, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 2007 р. № 724 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 37, ст. 1478; 2024 р., № 100, ст. 6400), із залученням представника суб’єкта наукової діяльності, що здійснює науковий супровід таких рубок.

Організаційно-технічні елементи рубок для науково-дослідних цілей і квартально-видільний перелік лісових ділянок, на яких заплановано проведення таких рубок, визначаються планом наукового дослідження, затвердженим вченою (науковою, науково-технічною, технічною) радою суб’єкта наукової діяльності, який буде проводити рубки для науково-дослідних цілей або здійснювати науковий супровід таких рубок. Організаційно-технічні елементи рубок для науково-дослідних цілей можуть відхилятися від організаційно-технічних елементів рубок, встановлених цими Правилами, із дотриманням вимог, передбачених пунктом 11- 1 цих Правил.

План наукового дослідження, на підставі якого буде проводитися рубка для науково-дослідних цілей, публікується не пізніше 20 робочих днів до початку проведення такої рубки на офіційному веб-сайті Держлісагентства і подається для видачі спеціального дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів (лісорубного квитка).

6. За експозицією схили поділяються на:

південні, до яких належать також південно-східні, південно-західні та західні;

північні, до яких належать також північно-східні, північно-західні та східні.

7. За стрімкістю схили поділяються на:

пологі - 10 градусів і менше;

спадисті - 11-20 градусів;

стрімкі - 21-30 градусів на південних і 21-35 градусів на північних схилах;

дуже стрімкі - понад 30 градусів на південних і 35 градусів на північних схилах.

8. За ступенем стійкості проти ерозії ґрунти поділяються на нестійкі, середньостійкі та стійкі.

До нестійких належать неглибокі ґрунти (глибина ґрунтового профілю до 40 сантиметрів на пологих, спадистих і стрімких схилах), а також усі ґрунти на дуже стрімких схилах, до середньостійких - середньоглибокі ґрунти (глибина ґрунтового профілю 41-70 сантиметрів), до стійких - глибокі ґрунти (глибина ґрунтового профілю понад 70 сантиметрів).

9. Запас деревини, що вирубується на волоках, зараховується до загальної маси, рекомендованої для вирубування. Інтенсивність рубки визначається без врахування площі верхнього складу і навантажувальних майданчиків та деревини, що заготовлена на них.

10. На лісових ділянках з низькоповнотними деревостанами, на яких відповідно до цих Правил рубки не проводяться, здійснюються заходи щодо сприяння природному поновленню або штучного відтворення лісів.

11-1. Рубки головного користування в Карпатському регіоні здійснюються з урахуванням заборон та обмежень, визначених Законом України "Про заборону на проведення суцільних рубок у гірських ялицево-букових лісах Карпатського регіону".

12. Залежно від лісистості водозборів, категорії лісів, лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід, складу і структури деревостанів, наявності та стану підросту господарсько цінних порід, ступеня стійкості ґрунтів проти ерозії, стрімкості схилів та інших особливостей лісових ділянок застосовуються такі системи рубок, як вибіркові, поступові, суцільні та комбіновані.

13. Під час вибору системи, визначення виду і способу рубки важливими господарськими одиницями екосистемного підходу є водозбори площею до 2 тис. гектарів. На кожному з них повинно залишатися не менш як 65 відсотків вкритих лісовою рослинністю земель.

14. Вибіркові системи рубок - це заходи, що здійснюються для оздоровлення, формування і відновлення деревостанів, під час яких періодично вирубуються окремі дерева або групи дерев - фаутні, перестійні, стиглого віку, з уповільненим ростом, а також дерева, що пригнічують підріст.

У разі застосування вибіркової системи рубок ліси максимально зберігають водоохоронні, захисні та інші корисні властивості. Лісова ділянка повинна бути постійно вкрита лісовою рослинністю.

Під час застосування вибіркової системи рубок проводиться добровільно-вибіркова рубка слабкої, середньої і сильної інтенсивності. Інтенсивність рубок залежить від структури та повноти деревостану.

У разі проведення рубок слабкої інтенсивності за один прийом вирубується не більш як 10 відсотків наявного запасу деревини, середньої - 11-24 відсотки і сильної - 25-35 відсотків.

15. Поступові системи рубок - це заходи, спрямовані на використання попереднього поновлення і сприяння природному поновленню в період між прийомами, під час здійснення яких передбачається вирубування деревостану за кілька прийомів.

Під час застосування поступової системи рубок проводяться групово-поступові та смугово-поступові рубки.

За способами поступові системи рубок можуть бути дво-, три- і чотириприйомні.

Кількість прийомів та їх черговість визначається з урахуванням лісорослинних умов, біологічних особливостей головних порід, повноти деревостанів, характеру відновлення і стану підросту. Після першого прийому наступні рубки проводяться за умови наявності життєздатного підросту. Кінцевий прийом поступових систем рубок призначається за наявності рівномірно розміщеного на 1 гектарі життєздатного підросту господарсько цінних порід насіннєвого походження заввишки до 0,5 метра (у букових і ялицевих лісах - до 1,5 метра):

у дубових лісах - не менш як 10 тис. штук;

у букових і ялицевих лісах - не менш як 15 тис. штук;

у ялинових лісах - не менш як 12 тис. штук.

У разі відсутності природного поновлення на лісосіках протягом 10 років після проведення попередніх прийомів рубок, незважаючи на здійснення заходів щодо його сприяння, протягом одного року проводяться кінцеві прийоми рубок з обов'язковим відновленням лісів господарсько цінними породами дерев штучним способом.

16. Рівномірно-поступові рубки проводяться в одновікових та умовно одновікових деревостанах шляхом їх поступового рівномірного розрідження і вирубування протягом не більш як 20 років та поєднуються із здійсненням заходів щодо сприяння природному поновленню.

Площа лісосіки не повинна перевищувати у категоріях лісів з особливим режимом лісокористування 3 гектарів, в експлуатаційних лісах - 5 гектарів.

17. Групово-поступові рубки - це заходи, під час здійснення яких деревостани розріджуються та вирубуються в кілька прийомів нерівномірно окремими групами.

Вирубування дерев проводиться, як правило, в місцях знаходження куртин підросту головних або господарсько цінних порід дерев.

Під час першого прийому вирубуються дерева і формуються вікна відновлення, площа кожного з яких не повинна перевищувати 300 кв. метрів. Одночасно з вирубуванням дерев навколо вікон відновлення завширшки 5-15 метрів розріджують деревостан до повноти не менш як 0,5. Під час наступних прийомів вікна відновлення розширюються шляхом вирубування дерев у раніше розріджених частинах деревостанів. Навколо розширених вікон розріджують наступну частину деревостанів за зазначеними параметрами.

Кількість вікон відновлення на 1 гектарі становить 4-6, повторюваність рубок через 5-10 років, тривалість рубки - 30-40 років.

Площа лісосіки не повинна перевищувати у категоріях лісів з особливим режимом лісокористування 3 гектарів, в експлуатаційних лісах - 7 гектарів (у букових і ялицевих лісах - 5 гектарів).

18. Смугово-поступові триприйомні рубки проводяться у разі використання багатоопераційних машин або канатних установок.

У межах лісової ділянки, на якій проводиться рубка, виділяють смуги, ширина яких дорівнює середній висоті деревостанів, а площа - не більш як 1 гектар. Під час кожного прийому для рубки призначають кілька смуг на 'відстані, що дорівнює подвійній їх ширині. Другий і третій прийоми призначаються через 8-10 років за наявності надійного підросту у вирубаних раніше смугах без диференціації за висотою в кількості, визначеній у пункті 15 цих Правил. У смугах вирубують дерева і чагарники, за винятком тих, що підлягають збереженню.

Площа лісової ділянки, на якій проводиться смугово-поступова рубка, не повинна перевищувати в категоріях лісів з особливим режимом лісокористування 3 гектарів, в експлуатаційних лісах - 5 гектарів.

19. Суцільні системи рубок - це заходи, під час здійснення яких вирубується деревостан, за винятком дерев та чагарників, що підлягають збереженню.

Під час застосування суцільної системи рубок проводиться вузьколісосічна рубка. Ширина лісосіки становить 50 і менше метрів.

Площа лісосіки не повинна перевищувати у категоріях лісів з особливим режимом лісокористування 1 гектара, в експлуатаційних лісах - З гектарів.

Лісосіки розміщуються, як правило, впоперек схилу, а на різко пересіченому рельєфі - паралельно основному водотоку, до якого прилягає схил. У разі застосування підвісного способу трелювання деревини канатними установками, а також у разі, коли немає небезпеки виникнення ерозійних процесів, лісосіки розміщуються вздовж схилу.

Якщо через особливості рельєфу немає змоги відвести лісосіки прямокутної форми, межі їх встановлюються за чітко визначеними на місцевості розмежувальними лініями. У такому разі ширина лісосіки може бути збільшена, але площа не повинна перевищувати розмірів, визначених у цих Правилах.

Рубка проводиться знизу вгору. Спосіб примикання лісосік - безпосередній. В одному кварталі допускається одночасно кілька зарубів. Відстань між лісосіками одного року в одному або суміжних кварталах повинна бути не меншою ніж подвійна їх ширина.

Строк примикання лісосік для ялинових лісів - 4 роки, дубових - 3, грабових і м'яколистяних - 2 роки.

20. Комбіновані системи рубок - це заходи, під час здійснення яких поєднуються види і способи вибіркових і поступових систем рубок.

21. У дубових лісах проводяться добровільно-вибіркові та групово-поступові рубки.

Добровільно-вибіркові рубки проводяться у деревостанах на пологих, спадистих схилах з нестійкими ґрунтами і на стрімких схилах незалежно від стійкості ґрунтів, повторюваність через 10-15 років з інтенсивністю рубки до 20 відсотків і зниженням повноти не менш як 0,5.

Групово-поступові рубки проводяться у деревостанах на пологих, спадистих схилах із стійкими і середньостійкими ґрунтами. У разі нерівномірної повноти і групового характеру розміщення підросту в деревостанах з повнотою 0,6-0,8 проводяться триприйомні, а у разі більшої повноти - чотириприйомні рубки. Кількість вікон відновлення на 1 гектарі - 4-6, повторюваність рубок через 5-10 років з урахуванням максимального плодоношення відповідних лісових порід (далі - насіннєві роки).

22. Види та способи рубок, які призначаються для дубових лісів, застосовуються також для грабових, ясеневих і кленових лісів.

23. У букових і ялицевих лісах проводяться добровільно-вибіркові та групово-поступові рубки.

Добровільно-вибіркові рубки проводяться у деревостанах на пологих і спадистих схилах з нестійкими ґрунтами і на стрімких схилах незалежно від стійкості ґрунтів, повторюваність залежно від стану поновлення через 15-20 років з інтенсивністю рубки до 20 відсотків і зниженням повноти не менш як 0,5.