Уряди Держав-членів Організації Американських Держав, бажаючи укласти Конвенцію про підтвердження та інформацію стосовно іноземного законодавства, домовились про таке:

Метою цієї Конвенції є встановлення правил, які регулюють міжнародне співробітництво між Державами-учасницями щодо отримання підтвердження та інформації стосовно законодавства кожної з них.

З урахуванням положень цієї Конвенції установи кожної з Держав- учасниць надають установам інших Держав-учасниць, які звертаються з відповідними запитами, інформацію щодо тексту, чинності, змісту та сфери застосування їхнього законодавства.

Міжнародне співробітництво з питань, до яких застосовується ця Конвенція, здійснюється будь-якими прийнятними засобами підтвердження, передбаченими законодавством запитуючої Держави та законодавством запитуваної Держави.

Для цілей цієї Конвенції прийнятні засоби включають такі:

a) документальне підтвердження, яке складається із засвідчених копій текстів правових актів із зазначенням їхньої чинності або судових прецедентів;

b) експертний висновок, який складається з думки адвокатів або фахівців з цього питання;

c) інформацію запитуваної Держави про текст, чинність, зміст та сферу застосування її законодавства з конкретних питань.

Судові органи Держав-учасниць цієї Конвенції можуть звертатися із запитом про надання інформації, зазначеної у пункті "c" статті 3.

Держави-учасниці можуть поширити сферу застосування цієї Конвенції на запити про надання інформації від інших установ.

Без шкоди для зазначеного вище, запити від інших установ щодо інформації, зазначеної в пунктах "a" та "b" статті 3, також можуть бути виконані.

Запити, яких стосується ця Конвенція, мають містити:

a) назву установи, яка направляє запит, та суть питання;

b) точний виклад інформації, що запитується, та

c) детальний опис кожного запитання, поставленого у запиті, із зазначенням його змісту і значення та викладом відповідних фактів для його належного розуміння.

Запитувана установа надає відповідь на кожне запитання, що міститься в запиті, настільки повно, наскільки це можливо.

Запит складається офіційною мовою запитуваної Держави або супроводжується перекладом такою мовою. Відповідь складається мовою запитуваної Держави.

Відповідно до цієї Конвенції кожна Держава-учасниця надає відповідь на запити інших Держав-учасниць через свої центральні органи, які можуть передавати такі запити до інших установ цієї самої Держави.

Держава, яка надає інформацію, зазначену в пункті "c" статті 3, не несе відповідальності за висловлену думку та від неї не може вимагатись застосовувати законодавство або сприяти його застосуванню відповідно до змісту наданої відповіді.

Від Держави, яка отримує інформацію, зазначену в пункті "c" статті 3, не вимагається застосовувати законодавство або сприяти його застосуванню відповідно до змісту отриманої відповіді.

Запити, до яких застосовується ця Конвенція, можуть направлятись безпосередньо через судові органи або через центральний орган запитуючої Держави відповідному центрального органу запитуваної Держави, при цьому легалізація не вимагається.

Центральний орган кожної Держави-учасниці отримує запити, складені установами цієї Держави, та направляє їх центральному органу запитуваної Держави.