Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Примірне положення про малий груповий будинок, що додається.

2. Рекомендувати місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування:

у разі прийняття рішення про ліквідацію або реорганізацію шкіл-інтернатів вжити заходів до утворення з урахуванням соціальних потреб, територіальної громади малих групових будинків і забезпечити організацію їх діяльності;

у своїй діяльності керуватися Примірним положенням про малий груповий будинок, затвердженим пунктом 1 цієї постанови.

3. Міністерству соціальної політики розробити та затвердити у тримісячний строк нормативно-правові акти, пов’язані із забезпеченням функціонування малого групового будинку та перебуванням у ньому дітей.

1. Малий груповий будинок - заклад соціального захисту, що призначений для тривалого (стаціонарного) проживання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі дітей з інвалідністю, та осіб з їх числа в умовах, наближених до сімейних.

2. Метою діяльності малого групового будинку є забезпечення умов проживання для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, в тому числі дітей з інвалідністю, та осіб з їх числа шляхом їх догляду та виховання в умовах, максимально наближених до сімейних, соціалізації та підготовки до самостійного життя, організації надання їм комплексу необхідних послуг, зокрема у громаді, сприяння поверненню дітей в біологічну сім’ю або влаштування в сімейні форми виховання.

Діяльність малого групового будинку базується на засадах:

довіри у стосунках між спеціалістами (вихователями) та дітьми;

догляду і виховання дітей на основі оцінки потреб кожної дитини та її індивідуального плану соціального захисту, у тому числі з урахуванням фізичних особливостей та стану здоров’я дитини;

врахування думки дитини під час вирішення питань, що стосуються її життя, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити;

врахування національного, етнічного та соціального походження, релігійної і культурної належності, стану здоров’я, особливих освітніх потреб, мови спілкування дитини, в тому числі шляхом використання працівниками української жестової мови та рельєфно-крапкового шрифту (шрифту Брайля);

самоврядування та участі дітей у плануванні та організації своєї життєдіяльності.

3. Малий груповий будинок є юридичною особою незалежно від форми власності та має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства та установах банків, бланки із своїм найменуванням.

Малий груповий будинок розміщується на території, безпечній для життєдіяльності дітей, максимально наближеній до соціальної інфраструктури громади; приміщення мають бути спеціально побудованими або пристосованими до життєдіяльності дітей, забезпечені всіма видами послуг комунального благоустрою та відповідати державним будівельним нормам та стандартам, у тому числі для маломобільних груп, принципам універсального дизайну та розумного пристосування, санітарно-гігієнічним, протипожежним вимогам, правилам технічної безпеки.

Малий груповий будинок створюється, ліквідовується або реорганізовується за рішенням засновника (засновників) у порядку, передбаченому законодавством.

4. Організаційно-методичне забезпечення діяльності малого групового будинку здійснює центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді обласної, Київської та Севастопольської міської держадміністрації. Контроль за діяльністю малого групового будинку незалежно від форми власності, умовами утримання та виховання дітей в ньому, станом їх соціального захисту здійснює служба у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, виконавчого органу сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем розташування малого групового будинку.

5. Малий груповий будинок взаємодіє із структурними підрозділами місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від їх підпорядкування і форми власності, в тому числі міжнародними.

6. Малий груповий будинок у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, Конвенціями ООН "Про права дитини" та "Про права осіб з інвалідністю", державними стандартами надання соціальних послуг, рішеннями місцевих органів виконавчої влади, а також цим Положенням.

7. Основними завданнями малого групового будинку є:

1) проживання, виховання, догляд та соціальна адаптація дітей в умовах, наближених до сімейних, з метою реінтеграції дитини в сімейне середовище, її підготовки до самостійного життя та соціалізації в громаді;

2) визначення та задоволення індивідуальних потреб дитини;

3) захист прав та інтересів дітей, які в ньому проживають;

4) підготовка дитини до влаштування в сімейну форму виховання;

5) підтримка (відновлення) зв’язків з батьками (якщо це відповідає законодавству та інтересам дитини) або особами, які їх замінюють, родичами з метою реінтеграції дитини в біологічну сім’ю;

6) участь дітей у житті територіальної громади;

7) забезпечення навчання дитини в закладі дошкільної освіти, загальної середньої освіти, за місцем проживання дитини або найближчому закладі освіти, в тому числі забезпечення права дитини з особливими освітніми потребами на інклюзивне навчання та отримання освітніх послуг згідно з індивідуальною програмою розвитку;

8) виконання індивідуальної програми реабілітації дитини у разі наявності інвалідності;

9) формування та підтримка навичок самообслуговування, побутових навичок, необхідних для організації самостійного життя, планування сімейного бюджету та раціонального використання коштів тощо;

10) психологічна підтримка, формування позитивної самооцінки, впевненості, готовності нести відповідальність, відчуття самодостатності тощо;

11) забезпечення мобільності дитини з порушеннями опорно-рухового апарату, ініціювання створення архітектурної доступності та розумного пристосування у приміщеннях територіальної громади, які відвідує дитина;

12) організація послуг транспортування (за потреби);

13) допомога в оволодінні соціальними ролями та формуванні відчуття приналежності до групи та територіальної громади;

14) проведення просвітницько-профілактичної роботи з питань валеології та здорового способу життя, попередження формування шкідливих звичок;

15) організація та проведення роботи з допрофесійної підготовки дітей, створення умов для здобуття ними професійної (професійно-технічної), вищої освіти;

16) створення умов для всебічного розвитку дитини, в тому числі шляхом відвідування закладів позашкільної освіти, організації дозвілля дітей, їх участі у різних видах навчальної, наукової, науково-практичної діяльності, конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо.

8. Діти, які проживають у малому груповому будинку, забезпечуються:

1) постільною білизною, м’яким, твердим інвентарем та столовим посудом згідно з наказом Мінсоцполітики від 19 серпня 2015 р. № 857 "Про затвердження Мінімальних норм забезпечення предметами, матеріалами та інвентарем громадян похилого віку, інвалідів та дітей-інвалідів в інтернатних установах та територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг) системи соціального захисту населення";

2) харчуванням, у тому числі дієтичним, з урахуванням віку, особливостей розвитку та стану здоров’я кожної дитини не менше ніж за нормами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591 "Про затвердження норм харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 47, ст. 3107);

3) іграшками, спортивним інвентарем, канцелярським приладдям, комп’ютерним обладнанням, розвитковими матеріалами, дидактичними іграми та іншими матеріалами і засобами, які сприяють розвитку здібностей, обдаруванню дитини, творчому мисленню, книгами і літературою, за потреби надрукованих шрифтом Брайля, та іншими матеріалами відповідно до потреби дітей;

4) щомісяця відповідно до наказу директора коштами на особисті витрати, сумарний розмір яких повинен становити не менше ніж 1,5 прожиткового мінімуму на одну особу на рік.

9. Кожній дитині, яка проживає і виховується у малому груповому будинку, гарантовано дотримання її прав, зокрема на:

1) спілкування з дітьми та особами, які не проживають у малому груповому будинку, на території цього будинку, якщо це не протирічить законодавству та інтересам дитини;

2) вільне вираження своїх думок, поглядів, переконань;

3) захист від будь-яких форм експлуатації, насильства, жорстокого поводження з дитиною з боку працівників та інших осіб;

4) прийняття рішення про можливість утримання домашнього улюбленця;

5) охорону здоров’я та кваліфіковану медичну допомогу в закладах охорони здоров’я;

6) безпечні та належні умови для життя і здорового розвитку дитини;

7) розвиток з урахуванням її фізичних особливостей та стану здоров’я;

8) подання звернень в установленому порядку.

10. Діти, які проживають у малому груповому будинку, мають право на вільний вибір факультативів, спецкурсів, закладів позашкільної освіти відповідно до їх уподобань.

11. Рішення щодо організації внутрішньої діяльності та планування заходів приймається на загальних зборах дітей і працівників малого групового будинку, законних представників.

12. Під час влаштування до малого групового будинку дітей ознайомлюють з їх правами та проводять інструктаж щодо запобігання та своєчасного повідомлення про прояви жорстокого поводження, експлуатації дітей, зневажливого ставлення до дітей та зловживань працівниками малого групового будинку службовим становищем.

13. Для забезпечення права дитини на звернення у малому груповому будинку у доступному для дітей місці розміщується контактна інформація (адреса, телефон) служби у справах дітей, центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, національної поліції.

Процедуру розгляду звернень дітей, що стосуються порушення їх прав, а також будь-яких інших аспектів діяльності малого групового будинку встановлює засновник малого групового будинку відповідно до Закону України "Про звернення громадян".

Дитині, її законному представнику, іншим заінтересованим особам гарантуються безпечні та недискримінаційні умови подання звернень. Кожна дитина має право бути вислуханою та отримати пояснення щодо порушених нею питань.

14. Аліменти, пенсії, соціальна допомога, призначені дитині відповідно до законодавства, перераховуються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2004 р. № 269 "Про затвердження Порядку перерахування органами Пенсійного фонду України або структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських рад коштів установам (закладам), у яких особи перебувають на повному державному утриманні, та їх використання" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 10, ст. 599; 2017 р., № 27, ст. 781).

15. У малому груповому будинку надаються соціальні послуги дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, насамперед дітям з обмеженою життєдіяльністю, в тому числі дітям з інвалідністю, та особам з їх числа.

16. Зарахування до малого групового будинку здійснюється за направленням служби у справах дітей районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об’єднаної територіальної громади за місцем первинного обліку дитини (далі - служба у справах дітей за місцем первинного обліку дитини), якщо було вичерпано всі можливості щодо влаштування дитини в сімейну форму виховання.

Кількість дітей, які одночасно можуть проживати у малому груповому будинку, становить до десяти осіб. Діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування з обмеженою життєдіяльністю, у тому числі діти з інвалідністю, зараховуються до малого групового будинку першочергово, за винятком тих, які потребують паліативної допомоги. За наявності у малому груповому будинку чотирьох і більше дітей з обмеженою життєдіяльністю, у тому числі дітей з інвалідністю, кількість вихованців не може бути більше восьми осіб.

У випадку, якщо малий груповий будинок утворений відповідно до Закону України "Про співробітництво територіальних громад", влаштування дитини здійснюється службою у справах дітей за місцем первинного обліку дитини та згідно з умовами договору, укладеного між відповідними органами місцевого самоврядування.

17. Влаштування у малий груповий будинок здійснюється лише після відповідної інформаційно-роз’яснювальної та психологічної підготовки як дитини, яка влаштовується, так і дітей, які вже проживають у будинку в умовах, наближених до сімейних.

18. Протипоказанням до зарахування дитини до малого групового будинку є хвороби в гострому періоді, що потребують стаціонарного лікування, зокрема в спеціалізованих закладах (відділеннях) охорони здоров’я, гострі інфекційні захворювання (до закінчення строку ізоляції), психічні захворювання у гострій стадії, хронічні психічні захворювання в стані загострення, які становлять загрозу життю і здоров’ю оточуючих та самої дитини.

Такі діти можуть бути зараховані після лікування.

19. На кожну дитину, зараховану до малого групового будинку, служба у справах дітей за місцем первинного обліку дитини формує особову справу.

Особова справа дитини, яка виховується у малому груповому будинку, повинна містити:

направлення служби у справах дітей за місцем первинного обліку дитини;

свідоцтво про народження дитини або паспорт (за наявності);

реєстраційний номер облікової картки платника податків (за наявності), крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку у паспорті;

відомості про батьків (документи, зазначені в пунктах 23-25 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561), братів, сестер і близьких родичів дитини з метою сприяння подальшому її влаштуванню у сімейні форми виховання та налагодженню родинних стосунків (за наявності);