Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Положення про порядок надання гарантій та здійснення державного контролю за виконанням зобов'язань щодо використання у заявлених цілях товарів, які підлягають державному експортному контролю (додається).

1. Це Положення визначає порядок надання державних гарантій і гарантій українських кінцевих споживачів щодо використання у заявлених цілях імпортованих в Україну товарів, які підлягають державному експортному контролю, здійснення державного контролю за виконанням цих гарантій, а також контролю за виконанням іноземними кінцевими споживачами своїх гарантій щодо використання у заявлених цілях товарів, імпортованих ними з України.

2. У цьому Положенні терміни "товари подвійного використання", "міжнародні передачі товарів", "експорт", "реекспорт", "імпорт", "транзит" та інші вживаються у значеннях, наведених у Законі України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання". Для цілей цього Положення також використовується такий термін:

заявлена ціль - напрям використання товару згідно з його призначенням, про який офіційно повідомлено іноземного чи українського експортера відповідно суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності України або іноземним суб'єктом господарської діяльності.

3. Товари, на які поширюється дія цього Положення, зазначені у додатку до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. N 1807 (Офіційний вісник України, 2003 р., N 48, ст. 2506), та у додатках до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 р. N 86 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 4, ст. 167, N 21, ст. 1446).

4. Товари, ввезені на територію України з наданням гарантій щодо використання у заявлених цілях, підлягають державному експортному контролю, встановленому в Україні.

Зазначені товари не можуть бути реекспортовані з України або передані до третіх держав на інших законних підставах без дозволу Держекспортконтролю на їх реекспорт або передачу до третіх держав. Передача таких товарів іншому кінцевому споживачу в межах України здійснюється за позитивним висновком Держекспортконтролю.

5. З метою оформлення гарантій щодо кінцевого використання імпортованих в Україну товарів використовуються міжнародний імпортний сертифікат, сертифікат підтвердження доставки, сертифікат кінцевого споживача та інші документи, які містять державні гарантії та гарантії кінцевого споживача щодо використання товарів у заявлених цілях.

6. Міжнародний імпортний сертифікат (далі - імпортний сертифікат) - це державний документ України, який підтверджує зобов'язання українського імпортера імпортувати товари в Україну, а у разі, коли товари не будуть імпортовані в Україну, не направляти їх в інше місце без дозволу Держекспортконтролю (додаток 1).

Якщо умовою поставки товарів в Україну є оформлення українською стороною інших державних гарантій чи зобов'язань щодо використання імпортованих товарів у заявлених цілях, такі гарантії чи зобов'язання можуть бути оформлені як додаток до імпортного сертифіката або як окремий документ (далі - інший документ).

Оформлення та видача зазначених документів здійснюється Держекспортконтролем на підставі заяви українського імпортера у разі вимоги подання таких документів іноземним експортером або відповідним державним органом держави експортера.

Імпорт товарів, не включених до списку товарів, які ввозяться на територію України з наданням міжнародного імпортного сертифіката або іншого документа, здійснюється за дозволом Держекспортконтролю.

7. Для одержання імпортного сертифіката або іншого документа український імпортер надсилає Держекспортконтролю лист із стислим викладенням мети звернення, до якого додає:

заяву типової форми;

засвідчені в установленому порядку копію зовнішньоекономічного договору (контракту) на імпорт товарів і копію договору імпортера із кінцевим споживачем, якщо імпортером є підприємство чи організація - посередник;

примірник сертифіката кінцевого споживача;

засвідчену в установленому порядку копію ліцензії на право провадження діяльності з товарами, що імпортуються, якщо діяльність з ними підлягає ліцензуванню.

У разі наявності вимоги іноземного експортера чи державного органу держави експортера стосовно надання окремих гарантійних зобов’язань щодо товарів, наведених у розділі "0. Ядерні установки, матеріали та обладнання" додатка до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2004 р. N 86 (Офіційний вісник України, 2004 р., N 4, ст. 167), - із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2018 р. N 974, відповідно до Керівних принципів міжнародного режиму експортного контролю "Група ядерних постачальників" такі зобов’язання оформлюються Держекспортконтролем як додаток до імпортного сертифіката або як окремий документ на підставі письмових підтверджень Міненерго, Держатомрегулювання та МЗС щодо готовності забезпечення їх виконання.

Запити до зазначених органів стосовно необхідності письмових підтверджень надсилаються Держекспортконтролем.

У разі одночасного подання до Держекспортконтролю заяв на оформлення імпортного сертифіката чи іншого документа та оформлення дозволу на право здійснення відповідного імпорту в заяві на оформлення імпортного сертифіката чи іншого документа дозволяється посилатися на документи, які були додані до заяви для оформлення дозволу на право здійснення імпорту, замість подання других примірників зазначених документів.

Якщо стосовно товарів, які планується імпортувати, Держекспортконтролем не здійснено попередньої експертизи в галузі експортного контролю і суб'єкт підприємницької діяльності не зареєстрований у Держекспортконтролі як імпортер таких товарів, до зазначених документів додається довідка з переліком товарів, які передбачається імпортувати, із стислим викладом призначення та основних технічних характеристик кожного найменування товару. У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має намір імпортувати технології або послуги, замість довідки додається анотований виклад таких технологій або послуг з обов'язковим зазначенням їх обсягу, призначення та сфери використання. Довідка скріплюється підписом керівника або уповноваженою на те особою відповідного підприємства, організації, а також підписом керівника військового представництва (якщо таке представництво є на підприємстві, в організації).

Держекспортконтроль має право затребувати від заявника інші документи, необхідні для прийняття обгрунтованого рішення.

До документів, складених іноземною мовою, додаються їх засвідчені в установленому порядку переклади.

Імпортний сертифікат або інший документ видається на один вид продукції за Товарною номенклатурою зовнішньоекономічної діяльності (далі - ТН ЗЕД) незалежно від кількості найменувань продукції, яка увійшла до зовнішньоекономічного договору (контракту).

8. Розгляд заяв, поданих для отримання імпортних сертифікатів або інших документів, здійснюється Держекспортконтролем із залученням у разі потреби спеціалістів інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

Термін розгляду зазначених заяв не може перевищувати 30 днів від дня отримання від імпортера повного комплекту документів. У разі виникнення обставин, які перешкоджають прийняттю однозначного рішення щодо можливості надання імпортного сертифіката, цей термін може бути продовжено рішенням голови Держекспортконтролю, але не більш як на 30 днів.

До терміну розгляду заяв не зараховується час, необхідний для отримання від імпортера додаткових відомостей або інших документів.

У разі прийняття Держекспортконтролем рішення про відмову у видачі імпортного сертифіката або іншого документа імпортеру надсилається лист з обгрунтуванням цього рішення.

Імпортний сертифікат або інший документ оформляється у двох примірниках і підписується головою Держекспортконтролю або його заступником.

Перший примірник імпортного сертифіката або іншого документа видається імпортеру для подання іноземному експортеру.

Другий примірник імпортного сертифіката або іншого документа залишається в Держекспортконтролі.

9. В окремих випадках, коли для іноземного експортера обов'язковими умовами експорту товарів, не включених до списків, зазначених у пункті 3 цього Положення, є отримання державних гарантій у вигляді імпортного сертифіката або іншого документа, оформлення такого імпортного сертифіката або іншого документа здійснюється Держекспортконтролем.

Про видачу імпортного сертифіката на товари, не включені до зазначених списків, Держекспортконтроль у триденний строк повідомляє ДФС та надсилає засвідчену в установленому порядку копію виданого сертифіката.

Після отримання повідомлення від Держекспортконтролю ДФС протягом трьох днів здійснює заходи щодо недопущення вивезення з митної території України товарів, зазначених у копії імпортного сертифіката, без дозволу або висновку Держекспортконтролю.

Після ввезення таких товарів на територію України та здійснення передбачених законодавством митних процедур імпортер зобов'язаний протягом 10 днів після митного оформлення товару подати ДФС документи для отримання сертифіката підтвердження доставки в порядку, встановленому цим Положенням.

10. Укладення суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності України зовнішньоекономічних договорів (контрактів), що передбачають здійснення іноземним партнером перевірок кінцевого використання товарів у заявлених цілях, можливе лише на підставі позитивного висновку Держекспортконтролю, за умови попереднього узгодження цього питання суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності з міністерством або іншим центральним органом виконавчої влади, до сфери управління якого він належить.

11. Імпортний сертифікат або інший документ вважається дійсним у разі, коли він переданий компетентним державним органам держави експортера у термін не більш як шість місяців з дати його оформлення Держекспортконтролем.

У разі коли міжнародний імпортний сертифікат чи інший документ не було передано компетентним державним органам держави експортера протягом шести місяців з дати його оформлення Держекспортконтролем або не було використано ними і повернуто українському імпортеру, останній зобов'язаний повернути такий документ до Держекспортконтролю разом із супровідним листом, в якому повинно бути зазначено причини його невикористання.

У разі зміни умов зовнішньоекономічного договору (контракту) імпортний сертифікат або інший документ підлягає переоформленню в установленому порядку. До нової заяви на видачу імпортного сертифіката або іншого документа додається оригінал раніше оформленого і виданого імпортного сертифіката або іншого документа. Якщо з об'єктивних причин неможливо надати оригінал сертифіката або іншого документа, імпортер повинен у письмовій формі зазначити ці причини.

Оформленому імпортному сертифікату або іншому документу надається порядковий номер згідно з реєстром видачі імпортних сертифікатів та інших документів, який ведеться Держекспортконтролем.

12. Сертифікат підтвердження доставки - це державний документ, який підтверджує, що зазначений у ньому товар імпортовано в Україну і прийнято під режим експортного контролю України (додаток 2).

Сертифікат підтвердження доставки надається тільки на імпортовані в Україну товари, на які Держекспортконтролем видано імпортний сертифікат або інший документ.

Оформлення та видача сертифіката підтвердження доставки здійснюється ДФС за заявою імпортера.

Для одержання сертифіката підтвердження доставки імпортер протягом 10 днів з дня митного оформлення товару надсилає ДФС лист із стислим викладенням мети звернення, до якого додає:

засвідчену в установленому порядку копію вантажної митної декларації, оформлену відповідним митним органом під час ввезення товару в Україну;

засвідчену в установленому порядку копію наданого Держекспортконтролем імпортного сертифіката або іншого документа;

копію платіжного доручення про сплату збору за видачу сертифіката підтвердження доставки.

У зверненні обов'язково мають бути посилання на номер та дату вантажної митної декларації, імпортного сертифіката або іншого документа, відповідно до яких здійснюватиметься оформлення сертифіката підтвердження доставки, а також відомості, необхідні для його заповнення.

Оформленому сертифікату підтвердження доставки присвоюється порядковий номер згідно з реєстром видачі сертифікатів підтвердження доставки, який ведеться ДФС.

13. Оформлення сертифіката підтвердження доставки здійснюється ДФС у 10-денний термін з дати отримання документів, зазначених у пункті 12 цього Положення.

Сертифікат підтвердження доставки оформляється в трьох примірниках і підписується Головою ДФС або його заступником.

Перший примірник сертифіката підтвердження доставки видається імпортеру для подання іноземному експортеру, другий надсилається Держекспортконтролю, а третій примірник залишається в ДФС.

14. ДФС у 5-денний термін після видачі сертифіката підтвердження доставки повідомляє митні органи України, що товар, зазначений у цьому сертифікаті, ввезений на територію України і не може бути вивезений за її межі без дозволу Держекспортконтролю. Копія повідомлення надсилається ДФС до Держекспортконтролю.

Якщо сертифікат підтвердження доставки з будь-яких причин не був використаний, він підлягає поверненню імпортером до ДФС.

У разі втрати або знищення сертифіката підтвердження доставки українському імпортеру може бути надано дублікат сертифіката за умови подання до ДФС документів, зазначених у пункті 12 цього Положення.

15. Сертифікат кінцевого споживача - це документ, яким кінцевий споживач вказує на місце встановлення (використання) і ціль кінцевого використання товару та гарантує, що цей товар не буде використаний в інших цілях, ніж зазначені в сертифікаті, не буде переданий іншому суб'єкту підприємницької діяльності на території України або реекспортований без дозволу Держекспортконтролю, а також бере на себе інші гарантії щодо імпортованого в Україну товару у разі, коли це передбачено умовами зовнішньоекономічного договору (контракту) згідно з вимогами держав - експортерів товарів (додаток 3).

Оформлення сертифіката кінцевого споживача здійснюється кінцевим споживачем. Сертифікат кінцевого споживача скріплюється підписом керівника відповідного підприємства, організації або уповноваженою на те особою.

16. Сертифікат кінцевого споживача оформляється у трьох примірниках. Перший і другий примірники направляються кінцевим споживачем імпортеру товару, який передає перший примірник іноземному експортеру, а другий примірник - Держекспортконтролю разом із заявою на видачу імпортного сертифіката або іншого документа. Третій примірник залишається у кінцевого споживача товарів.

17. Передача товарів, імпортованих в Україну з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях, іншим кінцевим споживачам на території України здійснюється за наявності позитивного висновку Держекспортконтролю про можливість здійснення такої передачі.

Для одержання зазначеного висновку споживач, який має намір передати імпортовані товари іншому кінцевому споживачу, надсилає Держекспортконтролю лист із стислим викладенням мети звернення, до якого додає:

заяву типової форми у трьох примірниках;

документ, що підтверджує згоду іноземного експортера на подальшу передачу товару;

сертифікат кінцевого споживача, оформлений кінцевим споживачем, якому передаються товари для використання;

довідку із зазначенням реквізитів раніше оформлених на ці товари сертифіката кінцевого споживача та імпортного сертифіката або іншого документа.

Крім документів, зазначених у цьому пункті, Держекспортконтроль має право затребувати від заявника інші документи, необхідні для прийняття обгрунтованого рішення.

18. Розгляд Держекспортконтролем заяв, поданих для отримання зазначених у пункті 17 цього Положення висновків, здійснюється у разі потреби із залученням в установленому порядку представників інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками).

Термін розгляду заяви про видачу такого висновку не повинен перевищувати 15 днів від дня подання заявником повного комплекту документів. У разі виникнення обставин, які перешкоджають прийняттю однозначного рішення щодо можливості надання висновку, термін розгляду заяви може бути продовжений рішенням голови Держекспортконтролю, але не більше як на 30 днів.

До терміну розгляду заяви не зараховується час, необхідний для отримання від заявника додаткових відомостей або інших документів.

У разі прийняття Держекспортконтролем рішення про відмову у видачі висновку про можливість передачі товарів іншим кінцевим споживачам на території України, заявнику надсилається лист з обгрунтуванням відповідного рішення.

19. Новий кінцевий споживач зобов'язаний підтвердити факт отримання товарів протягом тижня від дня їх отримання офіційним листом до Держекспортконтролю.

20. Реекспорт товарів, які були імпортовані в Україну з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях, здійснюється відповідно до встановленого порядку експорту товарів, що підлягають державному експортному контролю.

Обов'язковою умовою для прийняття рішення про можливість реекспорту таких товарів є подання до Держекспортконтролю українським експортером офіційної письмової згоди іноземного експортера на їх реекспорт.

21. Державний контроль за виконанням кінцевими споживачами в Україні зобов'язань за гарантіями щодо використання імпортованих товарів у заявлених цілях здійснюється на підставі аналізу звітів суб'єктів підприємницької діяльності - кінцевих споживачів про фактичне використання товарів, а також шляхом планових вибіркових перевірок фактичного використання товарів за призначенням їх кінцевими споживачами, які можуть здійснюватися уповноваженими посадовими особами Держекспортконтролю або відповідними контрольними комісіями.

22. Держекспортконтроль за погодженням з іншими центральними органами виконавчої влади, СБУ та Службою зовнішньої розвідки визначає терміни та затверджує план проведення перевірки фактичного використання кінцевим споживачем товарів, які були імпортовані з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях, а також у разі потреби формує контрольну комісію, до складу якої можуть залучатися представники Держекспортконтролю, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, ДФС, інших центральних органів виконавчої влади.

Повноваження та склад контрольної комісії погоджуються з центральними органами виконавчої влади, представники яких залучаються до участі у перевірці. Членам контрольної комісії Держекспортконтролем видаються посвідчення на право здійснення відповідної перевірки.

Відомості про уповноважених посадових осіб Держекспортконтролю або про склад контрольної комісії та терміни перевірки в письмовій формі подаються Держекспортконтролем керівникові підприємства, установи, організації, що є споживачем товарів, щодо яких здійснюється перевірка.

23. Перевірка здійснюється за місцем встановлення (використання) імпортованих товарів.

Керівник підприємства, установи, організації - кінцевого споживача зобов'язаний надати уповноваженим посадовим особам Держекспортконтролю або відповідній контрольній комісії будь-які необхідні документи та сприяти їх роботі.

Підприємство, установа, організація - кінцевий споживач має бути попереджений про можливість проведення такої перевірки під час оформлення імпортного сертифіката.

Про результати перевірки фактичного використання товарів за призначенням їх кінцевим споживачем контрольною комісією складається звіт, який затверджується головою Держекспортконтролю.

24. Відшкодування витрат на проведення перевірки здійснюється в установленому порядку за рахунок і в межах статті державного бюджету, з якої фінансується діяльність Держекспортконтролю, або за рахунок підприємства, установи, організації у разі, коли про це зазначено у зовнішньоекономічному договорі (контракті).

25. Перевірки за участю представників іноземних експортерів та/або компетентних державних органів держави експортера фактичного використання кінцевими споживачами в Україні товарів, які були імпортовані з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях, можуть здійснюватися тільки у випадках, передбачених зовнішньоекономічними договорами (контрактами), або коли це обумовлено міжнародними договорами, учасниками яких є держава іноземного експортера та Україна.

Перевірки у відповідних випадках повинні здійснюватись згідно із законодавством України про державну таємницю.

26. Повідомлення про намір проведення зазначених у пункті 25 цього Положення перевірок подається іноземним партнером у встановленому порядку дипломатичними каналами.

МЗС подає зазначене повідомлення Держекспортконтролю та іншому центральному органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить підприємство, установа, організація - імпортер.

Така перевірка здійснюється в порядку, передбаченому пунктами 22 та 23 цього Положення, за участю представників іноземних експортерів та/або компетентних державних органів держави експортера.

27. У разі виявлення з боку українського імпортера або кінцевого споживача порушень встановленого порядку здійснення міжнародних передач товарів, щодо яких було надано державні гарантії про їх використання у заявлених цілях, а саме, якщо такі товари:

не були імпортовані в Україну і за вказівкою українського імпортера без дозволу Держекспортконтролю були направлені в інше місце призначення, ніж визначене у міжнародному імпортному сертифікаті;

були використані в інших, ніж заявлені, цілях;

були передані іншому кінцевому споживачу на території України або реекспортовані без позитивного висновку чи дозволу Держекспортконтролю,

а також у разі порушення інших вимог експортного контролю такий імпортер або кінцевий споживач заноситься Держекспортконтролем до списку порушників правил експортного контролю. Крім того, він несе цивільно-правову відповідальність згідно із зовнішньоекономічним договором (контрактом).

28. Проведення державними органами України перевірок використання іноземними кінцевими споживачами товарів, які були імпортовані з України іноземними суб'єктами господарської діяльності з наданням державних гарантій щодо їх використання у заявлених цілях, на території держав іноземних імпортерів може здійснюватися лише у разі, коли здійснення таких перевірок передбачено зовнішньоекономічними договорами (контрактами), згідно з якими товари імпортовано з України або у разі, коли це обумовлено міжнародними договорами, учасниками яких є держава іноземного імпортера та Україна. Підставою для проведення таких перевірок є відповідні письмові гарантії уповноважених на це державних органів держави іноземного імпортера, надані у зв'язку з імпортом товарів з України.

29. Перевірки, зазначені у пункті 28 цього Положення, проводяться за місцем встановлення (використання) імпортованих з України іноземними суб'єктами господарської діяльності товарів уповноваженими посадовими особами Держекспортконтролю, посольства України у відповідній державі або комісією, до складу якої можуть входити представники підприємства чи організації, що є експортером цих товарів, МЗС або посольства України у відповідній державі, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Адміністрації Держспецзв'язку, ДФС та Держекспортконтролю.