Затвердити Положення про Державний комітет України з енергозбереження (додається).

1. Державний комітет України з енергозбереження (Держкоменергозбереження України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економіки та з питань європейської інтеграції України.

Держкоменергозбереження України вносить пропозиції щодо формування державної політики у сфері енергозбереження, забезпечує її реалізацію, здійснює управління в цій сфері, а також міжгалузеву координацію та функціональне регулювання з питань, віднесених до його відання.

2. Держкоменергозбереження України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням та спеціальним директивним наказом Міністра економіки та з питань європейської інтеграції України. У межах своїх повноважень Комітет організовує виконання актів законодавства України і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією.

Комітет узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє та вносить Президентові України, Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення законодавства.

3. Основними завданнями Держкоменергозбереження України є:

проведення єдиної державної політики у сфері енергозбереження, розроблення механізму її реалізації;

забезпечення переходу до масового застосування споживачами приладів обліку споживання енергоресурсів;

участь у розробленні загальнодержавної енергетичної програми та програм розвитку галузей паливно-енергетичного комплексу, контроль за їх реалізацією в частині енергозбереження;

здійснення заходів щодо підвищення енергоефективності в усіх галузях народного господарства, соціальній сфері та побуті;

забезпечення пріоритетності вимог енергозбереження у процесі господарської, управлінської та іншої діяльності, пов'язаної з видобуванням, переробкою, транспортуванням, збереженням, виробленням та використанням паливно-енергетичних ресурсів;

організація і проведення державної експертизи з енергозбереження.

4. Держкоменергозбереження України відповідно до покладених на нього завдань:

1) визначає разом з міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади загальні принципи інституційних та організаційних перетворень, спрямованих на забезпечення державної політики енергозбереження;

2) готує пропозиції щодо формування енергозберігаючої структури матеріального виробництва на основі комплексного вирішення питань економії та енергозбереження і широкого впровадження новітніх енергозберігаючих технологій з урахуванням екологічних вимог;

3) бере участь у розробленні загальнодержавних програм створення нової техніки, технологій і технологічних процесів, пов'язаних із використанням енергії, ефективних систем управління та засобів контролю за забезпеченням енергозбереження;

4) вносить у встановленому порядку пропозиції щодо фінансово-економічних передумов ефективного використання науково-технічного, виробничого, енергетичного і трудового потенціалу суспільного виробництва та природних ресурсів для реалізації державної політики енергозбереження та створення економічних і правових умов для заінтересованості юридичних і фізичних осіб в енергозбереженні;

5) готує в межах своєї компетенції пропозиції щодо вдосконалення економічних регуляторів розвитку народного господарства, структурної перебудови економіки;

6) бере участь у розробленні державних і регіональних паливно-енергетичних балансів;

7) готує пропозиції та бере участь у формуванні політики закупівель паливно-енергетичних ресурсів для державних потреб;

8) організовує проведення робіт з наукового обгрунтування стандартів у сфері енергозбереження та енергоефективності, нормування використання паливно-енергетичних ресурсів, комплексного вирішення питань економії та енергозбереження, розробку наукових основ створення енергозберігаючих технологій та їх широкого впровадження у виробництво;

9) виступає державним замовником науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт у сфері енергозбереження;

10) бере участь у формуванні державної інвестиційної політики виходячи з пріоритетних напрямів структурної перебудови економіки;

11) бере участь у розробленні проектів Державної програми економічного та соціального розвитку України, Державного бюджету України;

12) координує в межах своєї компетенції проведення робіт з розвитку і використання альтернативних джерел енергії, вторинних енергетичних ресурсів, процесів заміщення дефіцитних видів палива, підтверджує в установленому порядку належність палива до альтернативного;

12-1) розробляє загальнодержавні, погоджує галузеві та місцеві програми у сфері альтернативних джерел енергії, здійснює координацію та узгодження галузевих і місцевих програм із загальнодержавними програмами, а також контроль за виконанням загальнодержавних програм у цій сфері;

12-2) здійснює в межах своєї компетенції контроль за додержанням вимог законодавства у сфері альтернативних джерел енергії та супроводження загальнодержавних, галузевих та місцевих програм відповідно до законодавства;

12-3) розробляє в межах своєї компетенції нормативно-нравові акти, державні норми, правила і стандарти, методичні документи щодо використання альтернативних джерел енергії;

12-4) здійснює в межах своєї компетенції всебічне заохочення і підтримку науково-дослідницьких, дослідно-конструкторських робіт, діяльності винахідників і раціоналізаторів, спрямованих на розвиток використання енергії, виробленої з альтернативних джерел.

13) координує роботу Державної інспекції з енергозбереження;

14) розробляє пропозиції щодо зовнішньоекономічної діяльності у сфері енергозбереження та підвищення енергоефективності. Узагальнює результати іноземних інвестицій у сфері використання нетрадиційних і поновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива;