Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

від 5 червня 2000 р. N 915
Київ

( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ N 950 від 18.07.2007 )

Про затвердження Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України

( Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1052 від 08.08.2001 N 39 від 10.01.2002 N 1302 від 29.08.2002 N 1863 від 12.12.2002 N 598 від 26.04.2003 N 986 від 27.06.2003 N 1400 від 04.09.2003 N 1447 від 11.09.2003 N 263 від 04.03.2004 N 461 від 14.04.2004 N 1365 від 15.10.2004 N 174 від 03.03.2005 N 493 від 20.06.2005 N 1020 від 14.10.2005 N 1026 від 21.10.2005 N 504 від 12.04.2006 N 602 від 27.04.2006 N 784 від 31.05.2006 N 911 від 03.07.2006 N 1039 від 28.07.2006 N 1202 від 14.08.2006 N 1226 від 23.08.2006 N 1256 від 30.08.2006 N 1532 від 02.11.2006 N 1673 від 29.11.2006 N 395 від 07.03.2007 N 558 від 28.03.2007 )

Кабінет Міністрів України

постановляє:

1. Затвердити Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України (додається).

2. Визнати такими, що втратили чинність, акти Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

Прем'єр-міністр України

В.ЮЩЕНКО

Інд. 30

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 5 червня 2000 р. N 915

ТИМЧАСОВИЙ РЕГЛАМЕНТ

КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

( У тексті Регламенту слова "Урядовий Секретар" та "Державний Секретар" в усіх відмінках замінено словами "Міністр Кабінету Міністрів" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 986 від 27.06.2003 ) ( У тексті Тимчасового регламенту слова "Адміністрація Президента України" в усіх відмінках замінено словами "Секретаріат Президента України" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ N 1532 від 02.11.2006 )

I. Загальні положення

1. Тимчасовий регламент Кабінету Міністрів України (далі - Регламент) встановлює порядок організації діяльності Кабінету Міністрів, пов'язаної з виконанням його повноважень.

2. Кабінет Міністрів у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, а також указами Президента України і постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України.

( Пункт 2 розділу I в редакції Постанови КМ N 1256 від 30.08.2006 )

3. Кабінет Міністрів є вищим органом у системі органів виконавчої влади, який спрямовує, координує і контролює діяльність міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

4. Питання, що належать до повноважень Кабінету Міністрів, розглядаються на його засіданнях.

На розгляд Кабінету Міністрів відповідно до цього Реґламенту вносяться:

проекти законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів;

проекти урядових заяв, декларацій, директив, листів, звернень, меморандумів;

концепції законодавчого врегулювання окремих проблем;

пропозиції щодо концептуальних засад формування державної політики;

звіти керівників органів виконавчої влади про виконання своїх повноважень, а також з окремих питань діяльності відповідних органів.

За пропозиціями членів Кабінету Міністрів на засіданнях можуть бути розглянуті також інші документи.

( Абзац пункту 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1256 від 30.08.2006 )

( Пункт 4 розділу I в редакції Постанови КМ N 1026 від 21.10.2005 )

5. Кабінет Міністрів на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України видає у межах своєї компетенції постанови і розпорядження, обов'язкові для виконання.

( Пункт 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1026 від 21.10.2005 )

6. Кабінет Міністрів має право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України.

II. Організація роботи Кабінету Міністрів

Перспективне і поточне планування

1. Планування роботи Кабінету Міністрів здійснюється на основі пропозицій центральних та місцевих органів виконавчої влади шляхом прийняття Програми діяльності Кабінету Міністрів України на період його повноважень, щорічної Державної програми економічного і соціального розвитку України, інших державних програм та актів Кабінету Міністрів.

2. Кабінет Міністрів планує нормотворчу діяльність, проведення своїх засідань, а також роботу, пов'язану з реалізацією своїх контрольних функцій і повноважень.

3. Робота Кабінету Міністрів і його членів здійснюється відповідно до планів. Планові заходи, як правило, проводяться у визначені дні тижня.

Робота членів Кабінету Міністрів здійснюється на основі щотижневих графіків, які передбачають їх участь у засіданнях Кабінету Міністрів, урядових комітетів, інших утворюваних Кабінетом Міністрів органів, у роботі Верховної Ради, засіданнях колегій центральних органів виконавчої влади, міжнародних заходах, нарадах тощо.

Про виїзд членів Кабінету Міністрів у відрядження, у тому числі закордонні, повідомляється Прем'єр-міністр.

4. Органи, утворювані Кабінетом Міністрів, планують свою діяльність відповідно до положень про ці органи.

Планування нормотворчої діяльності

5. Нормотворча діяльність Кабінету Міністрів проводиться відповідно до Програми діяльності Кабінету Міністрів України, щорічної Державної програми економічного і соціального розвитку України, законів України, актів Президента України.

( Пункт 5 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1256 від 30.08.2006 )

6. За пропозиціями міністерств, інших центральних органів виконавчої влади Мін'юстом щороку формується орієнтовний план законопроектної роботи на наступний рік.

Зазначені пропозиції готуються з урахуванням відповідних положень законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів та планів законотворчої діяльності Верховної Ради і вносяться Мін'юсту до 1 грудня. Вони повинні містити:

( Абзац другий пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 598 від 26.04.2003, N 1256 від 30.08.2006 )

а) назву законопроекту;

б) обгрунтування необхідності прийняття закону (його цілі, загальна характеристика, основні положення, а також положення Програми діяльності Кабінету Міністрів України, на виконання яких спрямовується законопроект);

в) обгрунтування необхідності розроблення концепції законопроекту та термін її подання до Кабінету Міністрів;

г) перелік центральних органів виконавчої влади, установ та організацій, які пропонується залучити до розроблення законопроекту;

ґ) термін подання законопроекту Кабінетові Міністрів.

Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації у разі потреби подають пропозиції щодо розроблення законопроектів центральним органам виконавчої влади, до компетенції яких належить питання, що передбачається врегулювати законопроектом.

Сформований Мін'юстом згідно з визначеними у цьому пункті вимогами щорічний орієнтовний план законопроектної роботи подається на затвердження Кабінетові Міністрів.

( Пункт 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 598 від 26.04.2003 )

7. Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади щокварталу до 5 числа наступного за звітним кварталом місяця та щороку до 1 січня подають Мін'юсту звіти про стан нормотворчої діяльності. Мін'юст щокварталу до 15 числа наступного за звітним кварталом місяця та щороку до 15 січня інформує Кабінет Міністрів про хід виконання щорічного орієнтовного плану законопроектної роботи.

( Пункт 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 598 від 26.04.2003 )

Організація роботи членів Кабінету Міністрів

8. Роботою Кабінету Міністрів керує Прем'єр-міністр, який спрямовує її на виконання Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої Верховною Радою, та інших завдань, покладених на Кабінет Міністрів. Прем'єр-міністр спрямовує та координує діяльність Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, міністрів, керівників інших центральних та місцевих органів виконавчої влади.

9. Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри забезпечують виконання покладених на них завдань відповідно до розподілу функціональних повноважень.

10. Перший віце-прем'єр-міністр виконує обов'язки Прем'єр-міністра у разі його відсутності.

11. Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри відповідно до розподілу функціональних повноважень:

розглядають конкретні питання основних напрямів діяльності Кабінету Міністрів;

спрямовують і координують роботу органів виконавчої влади, контролюють їх діяльність;

очолюють відповідні урядові комітети;

забезпечують підготовку матеріалів для розгляду питань на засіданнях Кабінету Міністрів;

забезпечують взаємодію Кабінету Міністрів з Верховною Радою та Президентом України;

беруть участь в установленому порядку в роботі органів, що утворюються Президентом України та Кабінетом Міністрів, а також у засіданнях колегій міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, у роботі обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій.

12. Для забезпечення виконання покладених на Кабінет Міністрів завдань і функцій Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри можуть давати керівникам центральних та місцевих органів виконавчої влади доручення у межах своїх функціональних повноважень.

( Пункт 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 986 від 27.06.2003; в редакції Постанови КМ N 1026 від 21.10.2005 )

13. Міністри як члени Кабінету Міністрів:

беруть участь у розробленні та виконанні Програми діяльності Кабінету Міністрів України, реалізації державної політики у доручених їм сферах державного управління, здійснюють управління в цих сферах, спрямовують і координують діяльність інших органів виконавчої влади з питань, віднесених до їх відання;

забезпечують у межах своєї компетенції належну підготовку матеріалів з питань, що розглядаються Кабінетом Міністрів;

узгоджують рішення з питань, що стосуються сфери їх відання, з позиціями інших міністрів;

забезпечують виконання рішень Кабінету Міністрів у співпраці з іншими міністрами.

( Абзац шостий пункту 13 розділу II виключено на підставі Постанови КМ N 1026 від 21.10.2005 )

14. Члени Кабінету Міністрів не можуть діяти всупереч офіційній позиції Кабінету Міністрів.

15. Прем'єр-міністр, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністри, міністри представляють Україну в міжнародних і міждержавних організаціях, ведуть міжнародні переговори, беруть участь в інших міжнародних заходах, підписують в установленому порядку міжнародні договори України.

Прем'єр-міністр і Міністр закордонних справ мають право вести переговори і підписувати міжнародні договори України без спеціальних повноважень.

Повноваження на ведення переговорів і підписання міжнародних договорів, які укладаються від імені Кабінету Міністрів, іншим членам Кабінету Міністрів надаються розпорядженням Кабінету Міністрів або за його дорученням - актом Міністерства закордонних справ.

16. Члени Кабінету Міністрів здійснюють інші функції та повноваження, передбачені законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів.

Діловодство у Секретаріаті, постійних і тимчасових робочих органах Кабінету Міністрів

17. Порядок роботи з документами в Секретаріаті, постійних і тимчасових робочих органах Кабінету Міністрів, в тому числі тими, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, визначається Інструкцією з діловодства в Секретаріаті Кабінету Міністрів України (далі - Інструкція з діловодства).

18. Інструкція з діловодства встановлює єдині правила документування управлінської діяльності Кабінету Міністрів, Секретаріату, постійних і тимчасових робочих органів Кабінету Міністрів та визначає порядок роботи із службовими документами від моменту їх надходження або створення до передачі в Урядовий архів або знищення.

19. Інструкція з діловодства затверджується наказом Міністра Кабінету Міністрів.

( Розділ II доповнено підрозділом згідно з Постановою КМ N 911 від 03.07.2006 )

Порядок віднесення інформації до конфіденційної у Секретаріаті Кабінету Міністрів

20. Інформація, що є власністю держави та створюється або перебуває у володінні, користуванні чи розпорядженні Секретаріату Кабінету Міністрів, може бути віднесена до конфіденційної (далі - конфіденційна інформація) у разі, коли вона відповідає таким критеріям:

1) створюється за кошти державного бюджету;

2) використовується з метою забезпечення національних інтересів держави;

3) не належить до державної таємниці;

4) її розголошення може призвести до:

порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина; негативних наслідків у внутрішньополітичній, зовнішньополітичній, економічній, військовій, соціальній, гуманітарній, науково-технічній, екологічній, інформаційній сфері та у сфері державної безпеки і безпеки державного кордону;

створення перешкод у роботі державних органів.

21. На основі критеріїв, зазначених у пункті 20 цього розділу, Міністр Кабінету Міністрів за пропозиціями керівників структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів затверджує перелік відомостей, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, Секретаріату Кабінету Міністрів (далі - перелік відомостей).

22. Віднесення інформації до конфіденційної, яка міститься в документах, що створюються або перебувають у володінні, користуванні чи розпорядженні Секретаріату Кабінету Міністрів, здійснюється Міністром Кабінету Міністрів.

23. На документах, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, у правому верхньому кутку першої сторінки, а у друкованих виданнях Секретаріату Кабінету Міністрів на титульній сторінці проставляється гриф "Для службового користування" і номер примірника.

24. У разі коли інформація, що міститься у документах, які мають гриф "Для службового користування", не відповідає переліку відомостей, Міністр Кабінету Міністрів України знімає з таких документів гриф обмеження доступу в установленому порядку.

25. Робота з документами з грифом "Для службового користування", надісланими до Кабінету Міністрів органами державної влади і органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, проводиться Секретаріатом Кабінету Міністрів відповідно до вимог Інструкції з діловодства та цього Регламенту.

( Розділ II доповнено підрозділом згідно з Постановою КМ N 911 від 03.07.2006 )

III. Організація засідань Кабінету Міністрів

Порядок підготовки засідань

1. Засідання Кабінету Міністрів проводяться щосереди і починаються о 10 годині.

Позачергові засідання проводяться у міру потреби з повідомленням про це учасників засідання не пізніше ніж за 48 годин до його початку.

В особливих випадках на прохання Президента України або за рішенням Прем'єр-міністра засідання може бути скликано невідкладно.

( Абзац третій пункту 1 розділу III в редакції Постанови КМ N 1532 від 02.11.2006 )

2. Порядок денний засідання Кабінету Міністрів формує Міністр Кабінету Міністрів.

( Пункт 2 розділу III в редакції Постанови КМ N 1026 від 21.10.2005 )

3. Схвалений Прем'єр-міністром порядок денний засідання Кабінету Міністрів надсилається разом з відповідними матеріалами членам Кабінету Міністрів та іншим посадовим особам, запрошеним на засідання, не пізніше ніж за 48 годин до його початку, а у разі проведення позачергового засідання - не пізніше ніж за 24 години.

Матеріали з питань, пов'язаних із запобіганням аваріям, катастрофам, стихійному лиху чи ліквідацією їх наслідків, якщо вони не могли бути передбачені до початку засідання Кабінету Міністрів, а також з питань, внесених на засідання Кабінету Міністрів, скликане невідкладно, можуть розповсюджуватися під час засідання.

( Пункт 3 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 461 від 14.04.2004 )

4. У разі потреби з питань, включених до порядку денного, на засідання Кабінету Міністрів можуть запрошуватися посадові особи, яких стосується обговорюване питання.

Перелік цих осіб визначається Міністром Кабінету Міністрів за пропозиціями керівників органів, визначених відповідальними за підготовку розглядуваних питань, і узгоджується з Прем'єр-міністром.

На засіданнях можуть бути присутніми працівники Служби Прем'єр-міністра, а також керівники структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів, які безпосередньо проводили аналіз та експертизу поданих матеріалів. Їх перелік визначається Міністром Кабінету Міністрів.

5. Реєстрацію учасників засідання Кабінету Міністрів забезпечує структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів, відповідальний за організаційне забезпечення підготовки та проведення засідань Кабінету Міністрів.

6. Питання щодо присутності на засіданні Кабінету Міністрів представників засобів масової інформації та проведення на ньому кіно-, відео- і фотозйомок, а також звукозапису вирішується Прем'єр-міністром.

Учасникам засідання забороняється приносити на засідання кіно-, відео- і фотоапаратуру та звукозаписувальну техніку, а також засоби зв'язку.

Проведення засідань

7. Засідання Кабінету Міністрів вважається правоможним, якщо на ньому присутні більше половини членів Кабінету Міністрів від загального складу.

( Абзац перший пункту 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1039 від 28.07.2006 )

Члени Кабінету Міністрів беруть участь у засіданнях Кабінету Міністрів особисто.

Якщо міністр не може бути присутнім на засіданні з поважних причин, за погодженням з Прем'єр-міністром замість нього у засіданні може брати участь з правом дорадчого голосу його перший заступник.

( Абзац третій пункту 7 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 986 від 27.06.2003 )

8. Засідання Кабінету Міністрів проводяться під головуванням Прем'єр-міністра.

До порядку денного, оголошеного на засіданні, за пропозиціями членів Кабінету Міністрів можуть вноситися зміни. При цьому питання про розгляд проектів актів законодавства може бути включено лише за умови, що воно пов'язане із запобіганням аваріям, катастрофам, стихійному лиху чи ліквідацією їх наслідків і не могло бути передбачене до початку цього засідання.

( Абзац другий пункту 8 розділу III в редакції Постанови КМ N 461 від 14.04.2004 )

Регламент розгляду питань на засіданні визначається головуючим за погодженням з членами Кабінету Міністрів.

Проект акта законодавства представляється під час його розгляду на засіданні міністром або головою урядового комітету, якщо проект поданий іншим керівником органу виконавчої влади. Проект закону, поданий Національним банком, представляється Головою Національного банку або особою, яка його заміщує.

( Абзац четвертий пункту 8 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 602 від 27.04.2006 )

Особи, запрошені на засідання, можуть брати участь в обговоренні питань, вносити пропозиції, робити застереження, давати пояснення.

Обговорення питання припиняється за рішенням головуючого.

9. Рішення Кабінету Міністрів вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини членів Кабінету Міністрів від загального складу.

( Абзац перший пункту 9 розділу III в редакції Постанови КМ N 1039 від 28.07.2006 )

За умови рівного розподілу голосів вирішальним є голос Прем'єр-міністра.

10. Засідання стенографується. Стенограму, яка є внутрішнім робочим документом, має конфіденційний характер і використовується для складання протоколу, веде структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів, відповідальний за організаційне забезпечення підготовки та проведення засідань Кабінету Міністрів.

Стенограма засідання Кабінету Міністрів може надаватися Представникові Президента України у Кабінеті Міністрів на його прохання.

( Пункт 10 розділу III доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1532 від 02.11.2006 )

Оформлення рішень, прийнятих на засіданнях

11. Рішення, прийняті на засіданнях Кабінету Міністрів, оформляються протоколом, який підписується головуючим на другий день після засідання.

Протокол складає структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів, відповідальний за організаційне забезпечення підготовки та проведення засідань Кабінету Міністрів, разом з іншими структурними підрозділами Секретаріату.

12. У разі потреби доопрацювання проекту акта, розглянутого Кабінетом Міністрів, щодо якого висловлені пропозиції та зауваження, Кабінет Міністрів дає доручення посадовим особам, які організовують і забезпечують доопрацювання проекту і його внесення до Кабінету Міністрів у визначений термін та в порядку, передбаченому розділом VI Регламенту.

13. У разі прийняття акта Кабінету Міністрів (схвалення проекту закону України, акта Президента України тощо) з внесеними в ході засідання змінами зазначений проект оформляється відповідно до прийнятого Кабінетом Міністрів рішення структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів, який проводив його експертизу, візується в порядку, передбаченому пунктом 23 розділу VI Регламенту, та Першим віце-прем'єр-міністром, Віце-прем'єр-міністром (відповідно до розподілу функціональних повноважень) і подається Міністру Кабінету Міністрів для підписання Прем'єр-міністром.

14. Протокол засідання Кабінету Міністрів надсилається членам Кабінету Міністрів, а також органам державної влади, за переліком, затверджуваним Міністром Кабінету Міністрів.

Доручення, дані на засіданнях Кабінету Міністрів, доводяться до виконавців у формі витягів з протоколу засідання.

Кабінетом Міністрів може бути прийняте рішення про доведення до відповідних органів виконавчої влади доповідної записки щодо стану виконання Конституції України, закону України, акта Президента України та Кабінету Міністрів, діяльності того чи іншого органу виконавчої влади, інших матеріалів з розглянутих питань.

15. Секретаріат Кабінету Міністрів систематично інформує Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів (відповідно до розподілу функціональних повноважень) про стан виконання доручень, даних на засіданнях Кабінету Міністрів.

16. Питання, що становить державну таємницю України або містить конфіденційну інформацію, розглядається Кабінетом Міністрів на його закритому засіданні.

( Абзац перший пункту 16 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 911 від 03.07.2006 )

Підготовка матеріалів з цього питання, допуск на засідання, оформлення протоколу, актів, що приймаються, здійснюється з дотриманням встановлених правил роботи з секретними документами або документами, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави.

( Абзац другий пункту 16 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 911 від 03.07.2006 )

Віднесення актів Кабінету Міністрів до документів, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, здійснюється за пропозицією органів виконавчої влади, які вносять проект відповідного акта.

( Пункт 16 розділу III доповнено абзацом третім згідно з Постановою КМ N 911 від 03.07.2006 )

Рішення щодо зняття грифу обмеження доступу з актів Кабінету Міністрів, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави, приймає Прем'єр-міністр за поданням органів виконавчої влади.

( Пункт 16 розділу III доповнено абзацом четвертим згідно з Постановою КМ N 911 від 03.07.2006 )

17. Надання засобам масової інформації офіційної інформації стосовно засідань Кабінету Міністрів і організацію після засідань прес-конференцій (брифінгів) членів Кабінету Міністрів та інших учасників засідань забезпечує Прес-служба Кабінету Міністрів.

Члени Кабінету Міністрів та інші учасники його засідання не можуть без згоди Прем'єр-міністра оприлюднювати будь-яку інформацію про хід засідання та про персональні оцінки і позиції, що висловлювалися його учасниками.

IV. Організація роботи органів, що утворюються Кабінетом Міністрів

1. Кабінет Міністрів для забезпечення ефективної реалізації своїх повноважень, координації дій центральних та місцевих органів виконавчої влади під час виконання відповідних завдань, розроблення проектів актів законодавства (крім законопроектів, головним розробником яких є Мін'юст), загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку України, а також для вирішення оперативних питань може утворювати постійні і тимчасові робочі органи (комітети, комісії, робочі групи тощо).

( Абзац перший пункту 1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 263 від 04.03.2004 )

До складу постійних і тимчасових робочих органів залежно від покладених на них завдань включаються представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, а також народні депутати України, представники інших органів, не підвідомчих Кабінетові Міністрів, суб'єктів підприємницької діяльності, громадських організацій, науковці та інші фахівці за їх згодою.

Сфера діяльності та повноважень постійних і тимчасових робочих органів визначається актами Кабінету Міністрів щодо їх утворення або положеннями про них.

Рішення цих органів оформляються протоколами.

Урядові комітети

2. Урядовий комітет є робочим органом Кабінету Міністрів, основні завдання якого полягають у формуванні та проведенні державної політики у відповідній сфері згідно із стратегією, визначеною Кабінетом Міністрів.

3. Урядовий комітет:

розглядає проекти законів України, актів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, а також розпоряджень Кабінету Міністрів України, що подані з розбіжностями, не врегульованими після проведення головним розробником в установленому порядку узгоджувальної процедури, і розпоряджень Кабінету Міністрів України, до яких є застереження Секретаріату Кабінету Міністрів, приймає рішення про схвалення проектів та вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо їх прийняття;

приймає відповідно до закону рішення про оприлюднення проектів регуляторних актів, що не оприлюднені до внесення їх на розгляд Кабінету Міністрів України, та про повторне оприлюднення проектів регуляторних актів, що оприлюднювалися до внесення їх на розгляд Кабінету Міністрів України;

приймає рішення про необхідність перегляду регуляторних актів, прийнятих Кабінетом Міністрів України, на підставі аналізу звіту про відстеження їх результативності;

розглядає відповідно до закону скарги на рішення Держпідприємництва про необхідність усунення порушень принципів державної регуляторної політики та про відмову в погодженні проекту регуляторного акта;

розглядає інші документи з питань формування державної політики.

( Пункт 3 розділу IV в редакції Постанови КМ N 1020 від 14.10.2005 )

4. До складу урядового комітету входять члени Кабінету Міністрів України, керівники інших центральних органів виконавчої влади, заступники керівників центральних органів виконавчої влади, заступники Міністра Кабінету Міністрів України. У засіданні урядового комітету може брати участь Представник Президента України у Кабінеті Міністрів.

( Абзац перший пункту 4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1532 від 02.11.2006 )

Склад урядового комітету затверджується Кабінетом Міністрів України.

( Пункт 4 розділу IV в редакції Постанови КМ N 1020 від 14.10.2005 )

5. Урядовий комітет очолює Прем'єр-міністр України, Перший віце-прем'єр-міністр, віце-прем'єр-міністр або Міністр закордонних справ.

У складі урядового комітету, який очолює Прем'єр-міністр України, визначається посада заступника голови урядового комітету.

( Пункт 5 розділу IV в редакції Постанови КМ N 1020 від 14.10.2005 )

6. Організаційною формою роботи Урядового комітету є засідання.

( Пункт 6 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 461 від 14.04.2004 )

7. Рішення Урядового комітету оформляються протоколом, який підписує голова Комітету.

8. Рішення Урядового комітету, прийняті в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання.

Засідання урядових комітетів

9. Засідання Урядового комітету проводиться у міру потреби в один і той же день тижня.

Рішення про скликання засідання Комітету приймається його головою.

10. Порядок денний засідання Урядового комітету формується відповідальним секретарем Урядового комітету, визначеним з числа працівників структурного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів з питань організаційного забезпечення підготовки та проведення засідань урядових комітетів, і подається для затвердження голові Комітету.

( Пункт 10 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 461 від 14.04.2004 )

11. Затверджений порядок денний засідання Урядового комітету і відповідні матеріали з питань, включених до нього, надсилаються членам Урядового комітету та посадовим особам, що запрошуються на засідання, а також Службі Прем'єр-міністра не пізніше ніж за 48 годин до його початку.

( Абзац другий пункту 11 розділу IV виключено на підставі Постанови КМ N 461 від 14.04.2004 )

Порядок денний надсилається також членам Кабінету Міністрів, які не є членами Урядового комітету, та іншим керівникам центральних органів виконавчої влади за списком, визначеним головою Урядового комітету.

12. З питань порядку денного на засідання Урядового комітету запрошуються керівники центральних, місцевих органів виконавчої влади, установ та організацій, які брали участь у розробленні проекту, що розглядається, а також інші посадові особи, участь яких необхідна під час обговорення питання.

Перелік осіб, які запрошуються на засідання Урядового комітету, визначається структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів, який проводив експертизу проекту акта та матеріалів до нього, за погодженням з головою Урядового комітету.

У засіданні Урядового комітету беруть участь працівники Секретаріату Кабінету Міністрів, які проводили аналіз та експертизу внесеного проекту акта, а також працівники Служби Прем'єр-міністра.

Посадові особи, які беруть участь у засіданні Урядового комітету, реєструються структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів, відповідальним за організаційне забезпечення підготовки та проведення засідань урядових комітетів.

13. Засідання Урядового комітету вважається правоможним, якщо на ньому присутні не менш як дві третини його членів.

У разі відсутності з поважних причин міністра, керівника іншого центрального органу виконавчої влади, який є членом урядового комітету, в засіданні комітету може брати участь з правом дорадчого голосу один з його заступників (а замість керівника колегіального органу - один з членів цього органу) за попереднім погодженням з головою урядового комітету.

( Абзац другий пункту 13 розділу IV в редакції Постанови КМ N 1202 від 14.08.2006 )

Члени Кабінету Міністрів, які не входять до складу Урядового комітету, можуть брати участь у роботі цього Комітету з правом вирішального голосу.

14. Засідання Урядового комітету проводить його голова.

У разі відсутності Першого віце-прем'єр-міністра України, віце-прем'єр-міністра, який очолює урядовий комітет, засідання цього комітету проводить посадова особа, яка забезпечує здійснення повноважень відсутньої особи.

( Абзац другий пункту 14 розділу IV в редакції Постанови КМ N 1020 від 14.10.2005 )

За рішенням Прем'єр-міністра засідання Комітету може бути проведено під його головуванням.

15. Рішення Урядового комітету приймаються шляхом досягнення консенсусу.

( Абзац перший пункту 15 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1020 від 14.10.2005 )

У разі коли за результатами розгляду проекту акта законодавства чи його концепції консенсусу не досягнуто, голова Комітету може прийняти рішення про внесення цього проекту (концепції) з розбіжностями для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів.

16. Проект акта законодавства представляє на засіданні Урядового комітету керівник відповідного органу виконавчої влади, який його подав. Проект закону, поданий Національним банком, представляється Головою Національного банку або особою, яка його заміщує.

( Абзац перший пункту 16 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 602 від 27.04.2006 )

За наявності розбіжностей у позиціях органів виконавчої влади, установ та організацій щодо проекту обгрунтовані пояснення дають також їх керівники.

17. Обговорення та прийняття Урядовим комітетом рішення щодо проекту акта проводиться за кожним окремим пунктом. Обговорення припиняється за рішенням головуючого.

Стосовно висловлених учасниками засідання пропозицій та зауважень Урядовим комітетом приймається відповідне рішення, яке оголошується головуючим.

У разі наявності зауважень та пропозицій до тексту проекта в експертних висновках Урядовим комітетом приймається відповідне рішення.

18. Урядовий комітет у своїй роботі взаємодіє з іншими урядовими комітетами.

Для розгляду, врегулювання розбіжностей і схвалення проектів комплексних нормативно-правових актів та інших документів можуть проводитися спільні засідання урядових комітетів за погодженим рішенням голів відповідних комітетів.

19. Урядовий комітет у разі потреби утворює підкомітети, експертні комісії та робочі групи для розгляду окремих питань, що належать до його компетенції.

Порядок роботи цих органів визначається положеннями про них або відповідним рішенням Урядового комітету.

20. Протокол засідання Урядового комітету складається структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів, відповідальним за організаційне забезпечення підготовки та проведення засідань урядових комітетів, разом з іншими структурними підрозділами Секретаріату протягом доби з часу проведення засідання і підписується головою Комітету.

У разі потреби ведеться також стенограма засідання, яка є внутрішнім робочим документом, має конфіденційний характер і використовується для оформлення протоколу засідання Урядового комітету.

На запит Представника Президента України у Кабінеті Міністрів йому може бути надано стенограму та протокол засідання урядового комітету.

( Пункт 20 розділу IV доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1532 від 02.11.2006 )

21. Рішення, прийняті Урядовим комітетом, доводяться до відома виконавців у формі витягів з протоколу засідання Комітету структурним підрозділом Секретаріату Кабінету Міністрів, відповідальним за організаційне забезпечення підготовки та проведення засідань урядових комітетів.

Структурні підрозділи Секретаріату Кабінету Міністрів, відповідальні за підготовку внесених проектів актів для розгляду в Кабінеті Міністрів, систематично інформують голів комітетів про стан виконання прийнятих рішень.

22. Якщо предмет правового регулювання проекту акта законодавства становить державну таємницю України або інформація про нього є конфіденційною і належить державі, цей проект акта вноситься для розгляду на засіданні Урядового комітету лише у разі потреби врегулювання розбіжностей в позиціях щодо нього органів виконавчої влади, установ та організацій, які брали участь у його розробленні.

( Абзац перший пункту 22 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 911 від 03.07.2006 )

Підготовка матеріалів до такого засідання, допуск на засідання, оформлення протоколу здійснюється з дотриманням встановлених правил роботи із секретними документами або документами, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави.

( Абзац другий пункту 22 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 911 від 03.07.2006 )

V. Порядок розроблення концептуальних засад формування державної політики

1. Концептуальні засади формування державної політики (далі - політичні рішення) розробляються з метою надання Кабінетові Міністрів вичерпної інформації для прийняття оптимального варіанту розв'язання проблеми (стратегії дій, підходу) у відповідній сфері суспільного життя та удосконалення нормативно-правової бази у цій сфері.

2. Пропозиції щодо прийняття Кабінетом Міністрів політичного рішення відповідно до своєї компетенції подають міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.

Пропозиції, розроблені центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів, повинні бути погоджені цими міністрами.

Погодження міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади пропозицій щодо рекомендованого політичного рішення здійснюється відповідно до вимог розділу VI цього Реґламенту, зокрема у частині забезпечення погодження першими керівниками.

3. Пропозиції щодо прийняття Кабінетом Міністрів політичного рішення подаються у формі доповідної записки згідно з додатком 13.

У відповідних розділах доповідної записки висвітлюється загальна характеристика рекомендованого рішення, детальний аналіз його основних положень, а також питання організаційного забезпечення виконання.

4. Подану в установленому порядку до Кабінету Міністрів доповідну записку Секретаріат Кабінету Міністрів опрацьовує у строк, що не перевищує 10 днів, і подає для розгляду на засіданні Кабінету Міністрів разом з експертним висновком за формою згідно з додатком 14, завізованим заступником Міністра Кабінету Міністрів відповідно до розподілу функціональних обов'язків.

В експертному висновку викладаються результати аналізу доповідної записки із зазначенням її відповідності встановленим цим Реґламентом вимогам, оцінка рекомендованого політичного рішення, а також узагальнений висновок щодо достатності (недостатності) підстав для його прийняття.

До експертного висновку в разі потреби можуть додаватися довідково-аналітичні та інші матеріали.

5. Доповідну записку, підготовлену і подану з порушенням установлених цим Реґламентом вимог, у строк, що не перевищує п'яти днів від дня її надходження, Секретаріат Кабінету Міністрів повертає головному розробникові для приведення у відповідність з цими вимогами.

( Розділ V в редакції Постанови КМ N 1026 від 21.10.2005 )

VI. Порядок підготовки, подання та розгляду проектів постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів

Загальні положення

1. Акти Кабінету Міністрів, що мають нормативний характер, видаються у формі постанов.

Акти Кабінету Міністрів з оперативних, кадрових, організаційно-розпорядчих та інших питань, які не мають нормативного характеру, видаються у формі розпоряджень.

( Абзац другий пункту 1 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 558 від 28.03.2007 )

2. Проекти постанов Кабінету Міністрів подають:

члени Кабінету Міністрів;

центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації;

робочі групи, утворені Кабінетом Міністрів;

Міністр Кабінету Міністрів.

Пропозиції про укладення міжнародних договорів України вносяться до Кабінету Міністрів у порядку, встановленому Законом України "Про міжнародні договори України" та іншими актами законодавства з цього питання.

Підприємства, установи та організації подають пропозиції щодо прийняття актів Кабінету Міністрів центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим та місцевим органам виконавчої влади, до компетенції яких належить питання, яке передбачається врегулювати.

3. Постанови Кабінету Міністрів надсилаються Мін'юсту для внесення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів згідно з Порядком ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним і публікуються в газеті "Урядовий кур'єр" та Офіційному віснику України, крім тих, що мають гриф "Таємно" або "Для службового користування.

( Пункт 3 розділу VI в редакції Постанови КМ N 986 від 27.06.2003; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 911 від 03.07.2006 )

4. У постановах і розпорядженнях Кабінету Міністрів, якими внесено зміни, поширено чи продовжено термін дії опублікованих актів Кабінету Міністрів, визнано їх такими, що втратили чинність, або скасовано, обов'язково зазначається джерело офіційного опублікування зазначених актів.

У разі посилання на акти, опубліковані до 1 січня 1997 р., як джерело опублікування зазначається Зібрання постанов Уряду України, на акти, опубліковані після 1 січня 1997 р., - Офіційний вісник України. Якщо в опубліковані акти Кабінету Міністрів вносилися зміни, дія їх поширювалася, термін дії продовжувався або зупинявся рішеннями Кабінету Міністрів у наступні роки, зазначаються всі джерела опублікування.

5. Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо не встановлено пізніший термін набрання ними чинності.

Акти Кабінету Міністрів, які визначають права і обов'язки громадян, набирають чинності не раніше дня їх опублікування в офіційних друкованих виданнях.

6. Дія актів Кабінету Міністрів може бути зупинена Президентом України з мотивів невідповідності Конституції України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.

( Абзац перший пункту 6 розділу VI в редакції Постанови КМ N 1256 від 30.08.2006 )

Акт Кабінету Міністрів у повному обсязі або його окремі положення, визнані Конституційним Судом неконституційними, втрачають чинність з дня прийняття Конституційним Судом рішень про їх неконституційність.

Структура, вимоги до викладення та оформлення проектів постанов і розпоряджень

7. Постанова Кабінету Міністрів складається з таких структурних елементів, як назва, вступна частина, постановляюча частина, додатки (у разі потреби), підпис та має такі реквізити: порядковий реєстраційний номер, місце і дата прийняття.

Розпорядження Кабінету Міністрів складається з таких структурних елементів, як назва, зміст, додатки (у разі потреби), підпис та має такі реквізити: порядковий реєстраційний номер, місце і дата прийняття.

Назва постанови (розпорядження) повинна бути лаконічною і відображати її основний зміст.

Вступна частина постанови складається із слів "Кабінет Міністрів України постановляє:".

У разі потреби перед цими словами може зазначатися мета постанови або посилання на акт законодавства України, на виконання якого вона спрямована, тощо.

Постановляюча частина містить:

а) нормативні положення, правові норми;

б) конкретні правила поведінки суб'єктів суспільних відносин, що становлять предмет правового врегулювання цією постановою;

в) визначення виду і міри негативних правових наслідків недотримання цих правил (зокрема юридичної відповідальності);

г) умови та порядок дії інших нормативних актів або їх окремих норм, які врегульовують інші правовідносини і спрямовані на вирішення питань, що виникають у зв'язку із набранням чинності даною постановою;

ґ) у разі потреби - посилання на додатки;

д) норми, пов'язані з набранням чинності постановою або її окремими положеннями, та у разі потреби - перелік суб'єктів контролю за її виконанням, приписи про необхідність прийняття нових актів тощо.

Розпорядження повинне містити індивідуально визначені вказівки (приписи) щодо виконання конкретних завдань чи вирішення питань оперативного характеру (з посиланням у разі потреби на додатки).

8. У разі коли постановою або розпорядженням вносяться зміни відповідно до інших постанов чи розпоряджень, у них викладається суть цих змін. Якщо акти Кабінету Міністрів (їх окремі норми) визнаються такими, що втратили чинність, наводиться їх перелік.

Не допускається повторення норм, визначених раніше прийнятими актами Кабінету Міністрів.

Завдання та заходи можуть оформлятися як таблиці, що додаються до акта. Для кожного завдання (заходу) визначаються термін виконання та виконавці.

За формою викладу постанова складається з пунктів.

Пункт містить завершене нормативне положення і може мати підпункти, а підпункти - абзаци.

Пункти, а в разі потреби і абзаци нумеруються.

У разі потреби весь текст постанови може бути поділений на розділи та підрозділи.

Розділи мають заголовки і нумеруються.

Внесення змін до чинної постанови або визнання її такою, що втратила чинність, оформляється постановою.

Внесення змін до чинного розпорядження або визнання його таким, що втратило чинність, оформляється розпорядженням.

9. Зміст постанов і розпоряджень Кабінету Міністрів повинен викладатися офіційно-діловим стилем з дотриманням нормативів державної мови. Вживані у тексті терміни повинні застосовуватися в одному значенні і не допускати різного тлумачення. Речення повинні бути стислими, простими і доступними за змістом.

Підготовка та подання проектів постанов

10. Проекти постанов Кабінету Міністрів готуються на підставі:

законів України;

актів Президента України;

( Абзац третій пункту 10 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1256 від 30.08.2006 )

актів Кабінету Міністрів, рішень урядових комітетів, доручень Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів.

Підготовка проекту постанови може бути ініційована членами Кабінету Міністрів, керівниками центральних органів виконавчої влади, Міністром Кабінету Міністрів, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями. Проект постанови, що ініціюється керівником центрального органу виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується через відповідного члена Кабінету Міністрів України, вноситься на розгляд Кабінету Міністрів міністром або Прем'єр-міністром України, Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами відповідно до розподілу функціональних повноважень.

( Абзац п'ятий пункту 10 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 986 від 27.06.2003 )

11. У разі коли розроблення проекту постанови Кабінету Міністрів доручено декільком органам виконавчої влади, підвідомчим Кабінетові Міністрів органам, установам, організаціям, орган, до компетенції якого належить предмет правового регулювання, зазначений першим у дорученні щодо розроблення цього проекту, є головним розробником та відповідає за його підготовку і внесення до Кабінету Міністрів.

Інші органи виконавчої влади, установи та організації, підпорядковані Кабінетові Міністрів, до компетенції яких належать питання, що стосуються окремих положень проекту постанови, реалізація яких матиме суспільні та економічні наслідки (далі - заінтересовані органи), зобов'язані брати участь у його розробленні та опрацюванні.

Головний розробник організовує, спрямовує і координує роботу заінтересованих органів з розроблення проекту постанови (проводить консультації, узгоджувальні наради, робочі зустрічі, отримує інформаційно-аналітичні та інші необхідні матеріали). У разі потреби до підготовки проектів постанов можуть залучатися науковці, фахівці, представники недержавних організацій за їх згодою (у тому числі на договірній основі).

Якщо для підготовки проекту постанови Кабінетом Міністрів утворюється робоча група, на неї покладаються функції головного розробника.

12. Проекти постанов, підготовлені центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через відповідних міністрів, підлягають узгодженню цими міністрами.

13. Проекти постанов Кабінету Міністрів підлягають обов'язковій експертизі Мін'юстом та узгодженню із заінтересованими органами, а у разі потреби - з іншими органами, установами, організаціями.

Проекти постанов з питань оподаткування, витрачання фінансових і матеріальних ресурсів підлягають узгодженню відповідно з Мінфіном та Мінекономіки, а з питань використання бюджетних коштів, державного майна також з ГоловКРУ.

( Абзац другий пункту 13 підрозділу розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1673 від 29.11.2006 )

Проекти постанов, предметом яких є урегулювання підприємницької діяльності (регуляторні акти), підлягають узгодженню з Держпідприємництвом.

Проекти постанов, предметом яких є урегулювання питань оплати праці, грошового утримання, пенсійного забезпечення, соціальних та трудових відносин, підлягають узгодженню з Мінпраці.

Проекти постанов, що містять будь-які посилання на коди Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, підлягають узгодженню з Держмитслужбою.

( Пункт 13 розділу VI доповнено абзацом п'ятим згідно з Постановою КМ N 1863 від 12.12.2002 - набуває чинності 01.01.2004 )

Проекти постанов, що мають загальнодержавне значення і стосуються життєвих інтересів усіх верств населення, після узгодження із заінтересованими органами надсилаються головним розробником на розгляд усім міністерствам, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям, які зобов'язані протягом 15 днів з дня отримання повідомити головного розробника про свої висновки.

За рішенням Кабінету Міністрів проект його постанови може бути винесено на публічне обговорення шляхом опублікування в друкованих засобах масової інформації або доведено до відома громадян іншими шляхами.

14. У процесі підготовки проекту постанови Кабінету Міністрів:

а) головний розробник:

аналізує стан справ у відповідній сфері правового регулювання та причини, які обумовлюють необхідність підготовки проекту постанови;

готує проект із залученням для цього спеціалістів відповідної сфери діяльності, працівників юридичної служби, забезпечуючи належний фаховий рівень відпрацювання, дотримання вимог нормопроектувальної техніки і мовних норм з обов'язковою уніфікацією термінології;

( Абзац третій підпункту "а" пункту 14 розділу VI в редакції Постанови КМ N 1026 від 21.10.2005 )

перевіряє у разі потреби проект постанови на відповідність міжнародним зобов'язанням України та acquis communautaire у порядку, передбаченому пунктами 27-29 цього розділу, а також на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини у порядку, передбаченому пунктами 29-1 і 29-2 цього розділу;

( Абзац четвертий підпункту "а" пункту 14 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1365 від 15.10.2004, N 784 від 31.05.2006 )

у разі розроблення проекту регуляторного акта проводить аналіз його регуляторного впливу, готує та надсилає Держпідприємництву відповідну довідку за формою, визначеною Методичними рекомендаціями щодо підготовки обгрунтування проектів регуляторних актів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 р. N 767;

у разі розроблення проекту, що має загальнодержавне значення і стосується життєвих інтересів усіх верств населення, організовує його публічне обговорення шляхом опублікування у друкованих засобах масової інформації і розміщення на власному веб-сайті;

( Підпункт "а" пункту 14 розділу VI доповнено абзацом шостим згідно з Постановою КМ N 1302 від 29.08.2002 )

надсилає копії проекту заінтересованим органам для узгодження, у разі отримання зауважень до проекту опрацьовує їх та вносить необхідні поправки;

вживає вичерпних заходів для усунення можливих розбіжностей щодо проекту постанови. З цією метою організовує та проводить детальне обговорення варіантів рішень із спірних позицій та оцінок за участю міністрів, інших керівників заінтересованих органів, які мають зауваження;

після узгодження із заінтересованими органами надсилає проект постанови Мін'юстові для проведення правової експертизи.

У разі отримання від Мін'юсту зауважень до проекту постанови розглядає їх з метою пошуку взаємоприйнятного рішення. Якщо такого рішення не знайдено, проект постанови вноситься до Кабінету Міністрів в установленому порядку з викладенням розбіжностей.

б) заінтересований орган:

опрацьовує положення проекту постанови з питань, що належать до його компетенції;

у разі відсутності зауважень - погоджує його і повертає головному розробникові;

у разі наявності зауважень та пропозицій - за підписом керівника повідомляє про них головного розробника з чітким формулюванням відповідних положень.

Керівник заінтересованого органу зобов'язаний взяти особисту участь у врегулюванні спірних питань, якщо головний розробник визнає за необхідне проведення узгоджувальної процедури.

Копія проекту постанови візується на останній сторінці тексту керівником заінтересованого органу, а в разі відсутності керівника - особою, яка його заміщає.

Проект постанови Кабінету Міністрів повинен бути розглянутий і завізований заінтересованими органами у термін, визначений головним розробником.

Невисловлення заінтересованими органами та організаціями позицій щодо проекту постанови у визначений термін вважається рівнозначним його узгодженню.

Проект постанови не потребує повторного узгодження із заінтересованими органами, якщо їх письмові зауваження повністю враховано головним розробником в остаточній редакції проекту;

в) Мін'юст:

проводить правову експертизу проекту постанови Кабінету Міністрів на відповідність законодавству України, стандартам Ради Європи у сфері демократії, верховенства права та прав людини, зокрема положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, а також acquis communautaire у разі, коли цей проект за предметом правового регулювання належить до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу;

( Абзац другий підпункту "в" пункту 14 розділу VI в редакції Постанови КМ N 1365 від 15.10.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 784 від 31.05.2006 )

повідомляє головного розробника про результати експертизи у погоджений з ним термін;

погоджує проект.

Візує проект та підписує висновки про результати експертизи Міністр юстиції або один з його заступників.

15. Якщо постанова стосується питань набуття чинності міжнародними договорами України, її проект розробляється в порядку, визначеному Законом України "Про міжнародні договори України".

16. Підготовлений проект постанови Кабінету Міністрів візується керівником органу, що є головним розробником, та керівником юридичної служби цього органу, а в разі їх відсутності - особами, які їх заміщають, і вноситься до Кабінету Міністрів разом із супровідним листом (додаток 1). У разі коли проект постанови Кабінету Міністрів містить інформацію, що становить державну таємницю, або конфіденційну інформацію, що є власністю держави, головний розробник проставляє на проекті, супровідному листі та інших документах, що додаються до нього, відповідний гриф обмеження доступу.

( Абзац перший пункту 16 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1026 від 21.10.2005, N 911 від 03.07.2006 )

До проекту постанови додаються:

а) пояснювальна записка (додаток 2), у якій зазначаються підстава та мета розроблення проекту, визначається його місце у відповідній сфері правового регулювання, міститься аналіз причин, наводяться факти і цифрові дані, що обгрунтовують необхідність його прийняття, відображаються фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо джерел покриття витрат (якщо реалізація акта не потребує фінансування з державного чи місцевого бюджетів, то про це окремо повідомляється в записці), прогнозуються очікувані соціально-економічні результати реалізації акта.

Загальний обсяг пояснювальної записки не повинен перевищувати чотирьох сторінок. До неї може додаватися викладений в стислій формі інформаційно-довідковий матеріал (таблиці, схеми, діаграми тощо), який є необхідним для обгрунтування суті проекту постанови;

б) довідка про погодження проекту постанови (додаток 3), де зазначаються заінтересовані органи, які:

погодили проект;

висловили зауваження та пропозиції, враховані головним розробником;

висловили зауваження та пропозиції, не враховані головним розробником;

не висловили своєї позиції щодо проекту постанови.

Якщо проект постанови підготовлено головним розробником, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів через відповідного міністра, у довідці про погодження окремо зазначається факт узгодження акта з міністром.

У разі внесення проекту постанови з розбіжностями до нього додається протокол розбіжностей (додаток 4), в якому повинна міститися редакція спірного пункту (норми, положення) проекту, варіант редакції, запропонований заінтересованим органом, відхилений або врахований головним розробником частково, мотиви відхилення головним розробником зауважень та пропозицій, а також стисло повідомляється про проведену головним розробником роботу з урегулювання цих розбіжностей та про посадових осіб, які брали у ній участь;

до довідки додаються також листи заінтересованих органів, у яких відображається їхня позиція щодо проекту постанови;

( Підпункт "б" пункту 16 розділу VI доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 1026 від 21.10.2005 )

в) висновок Мін'юсту щодо відповідності проекту постанови законодавству України, стандартам Ради Європи у сфері демократії, верховенства права та прав людини, зокрема положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків (гендерно-правова експертиза), а в разі, коли проект постанови за предметом правового регулювання належить до сфери, правовідносини в якій регулюються правом Європейського Союзу, -експертний висновок щодо відповідності проекту acquis communautaire;

( Підпункт "в" пункту 16 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 39 від 10.01.2002; в редакції Постанови КМ N 1365 від 15.10.2004; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 504 від 12.04.2006; в редакції Постанови КМ N 784 від 31.05.2006 )

г) порівняльна таблиця, якщо проект постанови передбачає внесення змін до інших актів Кабінету Міністрів (додаток 5), в якій зазначаються положення (норми) постанови, які є чинними, а також пропозиції щодо змін до них (нова редакція положень, норм постанови);

ґ) затверджена Кабінетом Міністрів концепція проекту постанови Кабінету Міністрів (якщо вона розроблялася).

Разом з проектом постанови та матеріалів до нього головний розробник подає до Кабінету Міністрів їх електронну копію на дискеті.

Супровідний лист, пояснювальна записка, довідка про погодження та протокол розбіжностей підписуються керівником органу, що є головним розробником, а у разі відсутності керівника - особою, яка його заміщає.

Факсимільне відтворення підпису керівника органу виконавчої влади за допомогою засобів механічного або іншого копіювання не допускається.

( Підпункт "ґ" пункту 16 розділу VI доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 493 від 20.06.2005 )

Керівник органу, що є головним розробником, несе персональну відповідальність за достовірність даних щодо погодження проекту постанови.

( Абзац п'ятий підпункту "ґ" пункту 16 розділу VI в редакції Постанови КМ N 493 від 20.06.2005 )

( Пункт 17 розділу VI виключено на підставі Постанови КМ N 1026 від 21.10.2005 )

18. Проекти постанов Кабінету Міністрів, які готуються на підставі законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів, рішень урядових комітетів, доручень Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, подаються Кабінетові Міністрів у терміни, передбачені цими актами та дорученнями.

( Абзац перший пункту 18 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1256 від 30.08.2006 )

У виняткових випадках, якщо проект постанови з поважних причин неможливо подати Кабінетові Міністрів вчасно, встановлений термін подання може бути перенесено Прем'єр-міністром (якщо термін визначено Кабінетом Міністрів) або особою, яка його встановила, на письмове мотивоване прохання головного розробника, яке подається не пізніше ніж за 5 днів до закінчення встановленого терміну.

19. Секретаріат Кабінету Міністрів систематично інформує Прем'єр-міністра, Першого віце-прем'єр-міністра, віце-прем'єр-міністрів, Міністра Кабінету Міністрів про стан дотримання порядку підготовки та встановлених термінів внесення проектів постанов Кабінету Міністрів.

Підготовка поданих проектів постанов для розгляду Кабінетом Міністрів у Секретаріаті Кабінету Міністрів

20. Підготовка внесених проектів постанов для розгляду Кабінетом Міністрів здійснюється Секретаріатом Кабінету Міністрів відповідно до Тимчасового положення про Секретаріат Кабінету Міністрів України, цього Регламенту, а також Інструкції з діловодства в Секретаріаті Кабінету Міністрів України.

21. Проект постанови, внесений до Кабінету Міністрів, передається в день його реєстрації до відповідного структурного підрозділу Секретаріату Кабінету Міністрів.

Зазначений підрозділ перевіряє проект акта та матеріали до нього на відповідність встановленим вимогам щодо їх складу та оформлення, проводить аналіз та фахову експертизу проекту і обгрунтувань до нього, вивчає у разі потреби відповідні положення проекту з іншими підрозділами Секретаріату, готує проект експертного висновку та передає копію проекту постанови разом з проектом висновку Юридичному департаментові для проведення юридичної експертизи та редагування.

Якщо поданий до Кабінету Міністрів проект постанови внесено з порушенням установлених пунктами 14-16 цього розділу вимог, він разом із супровідним листом (додаток 6) за підписом Міністра Кабінету Міністрів або його першого заступника повертається не пізніше двох днів після надходження головному розробникові для приведення у відповідність з вимогами (без доповіді Прем'єр-міністрові, Першому віце-прем'єр-міністрові, Віце-прем'єр-міністрові (відповідно до розподілу функціональних повноважень).

У цьому разі головний розробник зобов'язаний повторно подати Кабінетові Міністрів проект постанови не пізніше ніж у 5-денний термін.

22. Остаточні результати фахової та юридичної експертизи відображаються в експертному висновку (додаток 7) за підписами керівників та спеціалістів структурних підрозділів, які проводили аналіз та експертизу проекту постанови і обгрунтувань до нього, і візуються заступником Міністра Кабінету Міністрів - директором департаменту (відповідно до розподілу функціональних повноважень) та заступником Міністра Кабінету Міністрів - директором Юридичного департаменту.

У експертному висновку повинні міститися:

а) дані про відповідність проекту постанови:

пріоритетам урядової політики у відповідних галузях та сферах діяльності, визначеним Програмою діяльності Кабінету Міністрів України, з урахуванням соціальної і економічної доцільності;

концепції проекту постанови (якщо вона затверджувалася Кабінетом Міністрів);

законодавству та правилам нормопроектувальної техніки. У разі невідповідності Юридичний департамент готує окремий висновок;

б) висновки та пропозиції щодо повноти узгодження проекту з заінтересованими органами, у тому числі щодо проектів регуляторних актів, врегулювання розбіжностей за проектом постанови (у разі їх наявності);

в) висновки щодо повноти та ефективності запропонованих у проекті постанови заходів, обгрунтованості фінансово-економічних розрахунків;

г) оцінка зробленого прогнозу соціально-економічних та інших наслідків виконання постанови;

ґ) пропозиції щодо альтернативних рішень або внесення змін до проекту постанови (у разі потреби).

Робота з підготовки поданого проекту постанови для розгляду Кабінетом Міністрів проводиться структурними підрозділами Секретаріату Кабінету Міністрів протягом не більш як 15 днів, виходячи з того, що цей проект повинен бути розглянутий Кабінетом Міністрів протягом місяця з дня його надходження. У разі потреби термін підготовки проекту у Секретаріаті може бути продовжено Міністром Кабінету Міністрів або його заступником (відповідно до розподілу функціональних повноважень) за обгрунтованим поданням керівника структурного підрозділу.

( Абзац пункту 22 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 986 від 27.06.2003 )

23. Після проведення аналізу та експертизи проект постанови Кабінету Міністрів візується відповідними спеціалістами та керівниками структурних підрозділів Секретаріату Кабінету Міністрів, заступником Міністра Кабінету Міністрів - директором Департаменту (відповідно до розподілу функціональних повноважень) та заступником Міністра Кабінету Міністрів - директором Юридичного департаменту. Проект постанови не візується, якщо за експертними висновками пропонується його доопрацювання.

Проект постанови та матеріали до нього разом з експертним висновком та списком посадових осіб, яких пропонується запросити на засідання Урядового комітету, передається структурному підрозділові, відповідальному за організаційне забезпечення підготовки та проведення засідань урядових комітетів, для формування порядку денного засідання і внесення на розгляд відповідного Урядового комітету.

24. У разі прийняття Урядовим комітетом рішення:

а) про схвалення проекту постанови у поданій редакції або про схвалення його з урахуванням за результатами обговорення пропозицій та зауважень - відповідний структурний підрозділ Секретаріату Кабінету Міністрів готує (доопрацьовує) проект постанови згідно з протоколом засідання протягом не більш як 3 днів (якщо інше не визначено Урядовим комітетом) для розгляду Кабінетом Міністрів;

б) про повернення проекту постанови головному розробникові для доопрацювання - зазначений проект у дводенний термін разом з поданими матеріалами, витягом з протоколу засідання Урядового комітету повертається головному розробникові із супровідним листом за підписом заступника Міністра Кабінету Міністрів (відповідно до розподілу функціональних повноважень) для доопрацювання відповідно до прийнятого рішення;

в) про відхилення проекту постанови як такого, що суперечить законодавству, або з інших обгрунтованих причин - голова Урядового комітету (крім випадків, коли цей проект подано до Кабінету Міністрів головним розробником з власної ініціативи) доповідає про це Прем'єр-міністрові разом з пропозиціями щодо подальших дій.

У разі неузгодження позицій членів Урядового комітету стосовно проекту постанови та внесення його для розгляду Кабінетом Міністрів голова Урядового комітету вносить пропозицію щодо прийняття остаточного рішення Кабінетом Міністрів.

25. Схвалений Урядовим комітетом проект постанови Кабінету Міністрів візується головою Урядового комітету і подається структурним підрозділом, відповідальним за організаційне забезпечення підготовки та проведення засідань Кабінету Міністрів, Міністру Кабінету Міністрів для включення до порядку денного засідання Кабінету Міністрів.

До проекту постанови додаються:

а) подані разом з ним матеріали;

б) експертний висновок;

в) витяг з протоколу засідання Урядового комітету;

г) довідка про розбіжності щодо проекту постанови (у разі неузгодження позицій членів Урядового комітету стосовно проекту постанови). У довідці відображаються позиції членів Урядового комітету із спірних питань, результати голосування за ними та пропозиція голови Урядового комітету щодо прийняття остаточного рішення Кабінетом Міністрів.

26. Проекти актів про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України та з кадрових питань подаються на засідання Кабінету Міністрів без їх попереднього розгляду на засіданні Урядового комітету після погодження з Першим віце-прем'єр-міністром, віце-прем'єр-міністрами та Міністром Кабінету Міністрів відповідно до розподілу функціональних повноважень.

( Пункт 26 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 986 від 27.06.2003 )

Без попереднього розгляду Урядовим комітетом на засіданні Кабінету Міністрів може бути розглянуто також питання, пов'язане із запобіганням аваріям, катастрофам, стихійному лиху чи ліквідацією їх наслідків, якщо воно не могло бути передбачене до початку цього засідання.

( Абзац пункту 26 розділу VI в редакції Постанови КМ N 461 від 14.04.2004 )

( Абзац третій пункту 26 розділу VI виключено на підставі Постанови КМ N 395 від 07.03.2007 )

Опрацювання проектів постанов Кабінету Міністрів з урахуванням acquis communautaire

( Назва підрозділу в редакції Постанови КМ N 1365 від 15.10.2004 )

27. Проекти постанов Кабінету Міністрів відповідно до Закону України "Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу" підлягають опрацюванню з урахуванням acquis communautaire.

Опрацюванню з дотриманням цієї вимоги підлягають проекти постанов у разі, коли цей проект за предметом правового регулювання належить до сфер, правовідносини в яких регулюються правом Європейського Союзу.

Мін'юст готує експертний висновок щодо відповідності проекту постанови acquis communautaire за формою згідно з додатком 12.

( Пункт 27 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 39 від 10.01.2002, N 1400 від 04.09.2003; в редакції Постанови КМ N 1365 від 15.10.2004 )

28. У процесі розроблення проекту постанови, який підлягає опрацюванню з урахуванням acquis communautaire, головний розробник:

а) визначає до якої сфери правового регулювання належить проект постанови;

б) визначає джерела acquis communautaire, які регулюють правовідносини у зазначених сферах;

в) визначає положення джерел acquis communautaire, які мають бути враховані в проекті постанови;

г) забезпечує урахування положень джерел acquis communautaire в проекті постанови;

ґ) у разі неврахування положень джерел acquis communautaire обґрунтовує недоцільність їх урахування та передбачає в проекті постанови строк її дії.

( Пункт 28 розділу VI в редакції Постанови КМ N 1365 від 15.10.2004 )

29. Підготовлений проект постанови подається головним розробником на експертизу до Мін'юсту разом з довідкою про відповідність постанови acquis communautaire, складеною за формою згідно з додатком 10.

Після отримання експертного висновку Мін'юсту щодо відповідності проекту acquis communautaire головний розробник у разі потреби доопрацьовує проект постанови.

У разі коли Мін'юстом підготовлено експертний висновок про невідповідність asquis communautaire проект акта подається на засідання Кабінету Міністрів України за умови його попереднього розгляду Віце-прем'єр-міністром, який відповідно до функціональних обов'язків забезпечує взаємодію органів виконавчої влади у сфері європейської інтеграції.

( Пункт 29 розділу VI доповнено абзацом згідно з Постановою КМ N 174 від 03.03.2005 )

( Пункт 29 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 39 від 10.01.2002; в редакції Постанови КМ N 1365 від 15.10.2004 )

29-1. У разі коли за предметом правового регулювання порушуються права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до практики Європейського суду з прав людини, проекти постанов Кабінету Міністрів підлягають опрацюванню з урахуванням положень зазначеної Конвенції та практики Європейського суду з прав людини. При цьому головний розробник визначає:

1) чи містяться у проекті постанови норми, що порушують права та свободи, гарантовані Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до практики Європейського суду з прав людини;

2) положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яких стосується проект постанови, та забезпечує їх врахування.

( Розділ VI доповнено пунктом 29-1 згідно з Постановою КМ N 784 від 31.05.2006 )

29-2. Головний розробник подає проект постанови Мін'юсту для проведення експертизи разом із складеною згідно з додатком 15 довідкою про його відповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини.

( Розділ VI доповнено пунктом 29-2 згідно з Постановою КМ N 784 від 31.05.2006 )

Підготовка та подання проектів розпоряджень

30. Проекти розпоряджень Кабінету Міністрів готуються та подаються для розгляду у порядку та з дотриманням вимог, зазначених у пунктах 2, 7-26 цього розділу, крім вимог:

пункту 13 - щодо розгляду проекту міністерствами, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями;

пункту 14 - щодо розроблення концепції проекту; перевірки проекту на відповідність acquis communautaire, а також положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини; проведення аналізу його регуляторного впливу;

( Абзац третій пункту 30 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ N 1365 від 15.10.2004, N 784 від 31.05.2006 )

пункту 16 - щодо подання проекту разом з експертним висновком Мін'юсту щодо відповідності проекту acquis communautaire; зазначення у пояснювальній записці місця проекту у відповідній сфері правового регулювання та прогнозу очікуваних соціально-економічних наслідків;

( Абзац четвертий пункту 30 розділу VI із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1365 від 15.10.2004 )

пункту 22 - щодо оцінки в експертному висновку прогнозу соціально-економічних та інших наслідків впровадження проекту.

Підготовка та прийняття розпоряджень шляхом опитування

31. Розпорядження Кабінету Міністрів України може бути прийнято шляхом опитування членів Кабінету Міністрів.

32. Процедура прийняття розпорядження шляхом опитування застосовується у період між засіданнями Кабінету Міністрів. Рішення про її застосування приймає Прем'єр-міністр з власної ініціативи або за пропозицією інших членів Кабінету Міністрів.

33. Член Кабінету Міністрів, який ініціює прийняття розпорядження шляхом опитування, подає Прем'єр-міністрові відповідний проект та пояснювальну записку з обгрунтуванням необхідності його невідкладного прийняття виходячи з того, що зволікання з його прийняттям може створити загрозу життю та здоров'ю громадян, призвести до порушень громадського порядку, матеріальних втрат, заподіяти шкоду державним інтересам тощо.

Якщо прийняття розпорядження ініційовано Прем'єр-міністром, його проект та пояснювальну записку невідкладно (не пізніше ніж протягом двох годин) готує та подає Кабінетові Міністрів центральний орган виконавчої влади, до компетенції якого належить порушене питання, або Секретаріат Кабінету Міністрів.

34. Секретаріат Кабінету Міністрів невідкладно надсилає всім членам Кабінету Міністрів внесений центральним органом виконавчої влади або підготовлений ним самим проект розпорядження та протягом двох годин з моменту його відправлення проводить їх опитування з метою з'ясування позиції стосовно прийняття акта.

Опитування проводиться шляхом доведення до відома членів Кабінету Міністрів змісту проекту розпорядження з використанням телефонного зв'язку, електронної пошти, факсу чи в будь-який інший спосіб.

35. Член Кабінету Міністрів відразу або не пізніше ніж протягом однієї години після ознайомлення із змістом проекту акта у зазначений спосіб усно чи письмово повідомляє Секретаріатові Кабінету Міністрів про свою позицію щодо прийняття розпорядження.

З урахуванням результатів опитування Секретаріат Кабінету Міністрів оформляє проект розпорядження в установленому порядку для підписання Прем'єр-міністром.

36. За результатами опитування оформлюється протокол, який підписує Міністр Кабінету Міністрів.

У протоколі зазначається позиція членів Кабінету Міністрів щодо прийняття розпорядження (прізвище та ініціали членів Кабінету Міністрів, які висловилися за або проти прийняття розпорядження, утрималися, висловили окрему думку), а також вказується, хто з них не був опитаний з поважної причини.

Інформація про позицію членів Кабінету Міністрів щодо прийняття розпорядження є конфіденційною.

37. Проект розпорядження Міністр Кабінету Міністрів подає Прем'єр-міністрові разом з протоколом опитування не пізніше ніж протягом п'яти годин з моменту прийняття рішення Прем'єр-міністром про застосування процедури опитування.

38. Розпорядження Кабінету Міністрів України вважається прийнятим з моменту завершення процедури опитування, якщо більшість посадового складу Кабінету Міністрів висловилася за його прийняття.

39. Про розпорядження Кабінету Міністрів України, прийняте шляхом опитування, Міністр Кабінету Міністрів інформує членів Кабінету Міністрів на наступному його засіданні.

( Розділ VI доповнено підрозділом згідно з Постановою КМ N 395 від 07.03.2007 )

VII. Порядок підготовки і подання проектів актів Президента України Кабінетом Міністрів

1. Проекти актів Президента України готуються і подаються Кабінетом Міністрів у порядку, визначеному Положенням про порядок підготовки і внесення проектів указів і розпоряджень Президента України, затвердженим Указом Президента України від 10 вересня 1994 р. N 512.

................

Перейти до повного тексту