Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Типове положення про координаційний штаб з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення, що додається.

2. Внести до Порядку проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2013 р. № 841 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 92, ст. 3386; 2016 р., № 99, ст. 3215; 2020 р., № 67, ст. 2167; 2022 р., № 69, ст. 4176; 2023 р., № 23, ст. 1298, № 29, ст. 1630), зміни, що додаються.

1. Координаційний штаб з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення (далі - координаційний штаб) є тимчасовим консультативно-дорадчим органом, утвореним для сприяння міжвідомчій координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, громадських об’єднань з питань організації та проведення евакуації населення (далі - евакуація) та ефективного реагування на масове переміщення населення (далі - масове переміщення), співпраці та об’єднання ресурсів.

Координаційний штаб може утворюватися:

на державному рівні - Кабінетом Міністрів України;

на регіональному рівні - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (військовими адміністраціями);

на місцевому рівні - райдержадміністраціями (військовими адміністраціями).

Координаційний штаб, утворений на державному рівні, координує роботу координаційних штабів, утворених на регіональному та місцевому рівні, а координаційний штаб, утворений на регіональному рівні, - роботу координаційних штабів, утворених на місцевому рівні.

2. Координаційний штаб у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних в мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій).

3. Основними завданнями координаційного штабу є:

1) сприяння координації дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, та громадських об’єднань з питань організації та проведення евакуації та ефективного реагування на масове переміщення;

2) визначення шляхів і способів вирішення проблемних питань, що виникають під час евакуації та масового переміщення;

3) узагальнення та поширення досвіду щодо організації та проведення евакуації на відповідному рівні;

4) інформування населення з питань, що належать до компетенції координаційного штабу.

4. Координаційний штаб для виконання покладених на нього завдань:

1) проводить аналіз стану справ та причин виникнення проблем під час евакуації;

2) вивчає результати діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, військових формувань, утворених відповідно до законів, підприємств, установ та організацій з питань організації та проведення евакуації;

3) проводить моніторинг стану виконання завдань щодо організації та проведення евакуації, інформує про результати моніторингу орган, який його утворив;

4) бере участь у розгляді та розробленні проектів нормативно-правових актів з питань евакуації та виконанні таких актів;

5) координує заходи, що здійснюються центральними і місцевими органи виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, з підтримки масового переміщення, які включають, зокрема, оповіщення та інформування, визначення місць збору населення та транспорту для його евакуації, регулювання дорожнього руху, забезпечення пально-мастильними матеріалами та предметами першої необхідності, розгортання місць для тимчасового перебування переміщених осіб;

6) координує дії з оперативного залучення залізничного, автомобільного та інших видів транспорту для вивезення населення (у тому числі спеціалізованих транспортних засобів та спеціалізованих санітарних автомобілів екстреної медичної допомоги, обладнаних для перевезення пацієнтів, осіб з інвалідністю, людей похилого віку та інших маломобільних груп населення), сприяє забезпеченню його безоплатного перевезення;

7) здійснює через Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні, районні в мм. Києві та Севастополі держадміністрації (військові адміністрації) інформування населення про:

визначення місць збору населення та транспорту для його евакуації;

порядок безпечного пересування населення власними транспортними засобами під час масового переміщення, зокрема визначення безпечних маршрутів та регулювання дорожнього руху, розгортання мережі мобільних пунктів для забезпечення питною водою, харчуванням, предметами першої необхідності і надання медичної допомоги;

місця для тимчасового проживання переміщених осіб, у тому числі у спеціалізованих установах для прийому осіб з інвалідністю, людей похилого віку, дітей-сиріт, крім дитячих будинків-інтернатів, психоневрологічних інтернатів, будинків-інтернатів для людей похилого віку та осіб з інвалідністю, спеціальних будинків-інтернатів системи соціального захисту населення, стаціонарних відділень територіальних центрів соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та центрів надання соціальних послуг, соціальних гуртожитків для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування;

можливість надання соціальної підтримки, правничої та іншої допомоги переміщеним особам у місцях їх тимчасового розміщення в безпечних районах тощо;

можливість швидкого залучення переміщених осіб до діяльності територіальних громад у безпечних районах з урахуванням їх професійного та особистого досвіду;

механізми та порядок повернення переміщених осіб до місць постійного проживання;

8) готує проекти рішень органу, який його утворив, про проведення обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з їх батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками з населених пунктів, де ведуться бойові дії;

9) подає органові, який його утворив, розроблені за результатами своєї роботи пропозиції та рекомендації.

5. Координаційний штаб має право:

1) отримувати в установленому порядку від центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій інформацію, необхідну для виконання покладених на нього завдань;

2) залучати до участі у своїй роботі представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежних експертів (за згодою);

3) для виконання покладених на нього завдань:

залучати неурядові, у тому числі міжнародні, організації, а також неприбуткові організації, що залучають до своєї діяльності волонтерів для надання волонтерської допомоги відповідно до Закону України "Про волонтерську діяльність";

ініціювати утворення мобільних груп, оснащених спеціалізованими броньованими транспортними засобами, для пошуку та вивезення уразливих категорій населення (осіб з інвалідністю, людей похилого віку, дітей з їх батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками) з осередків ураження та районів ведення воєнних (бойових) дій;

здійснювати комунікацію з уразливими категоріями населення (особами з інвалідністю, людьми похилого віку та іншими маломобільними групами населення) щодо їх переміщення до безпечних районів та врахування їх інтересів.

6. Координаційний штаб під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.

7. Посадовий склад координаційного штабу затверджується органом, який його утворив.

Голова координаційного штабу затверджує його персональний склад та у разі потреби вносить до нього зміни.

8. Голова координаційного штабу призначається керівником органу, який утворив координаційний штаб.

Голова координаційного штабу:

здійснює керівництво діяльністю координаційного штабу, несе персональну відповідальність за виконання покладених на координаційний штаб завдань;

дає обов’язкові для виконання доручення членам координаційного штабу;

скликає засідання координаційного штабу, визначає порядок денний засідань координаційного штабу, головує на них;

представляє координаційний штаб у відносинах з центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями.

9. Формою роботи координаційного штабу є засідання, що проводяться в разі потреби.

Підготовку матеріалів для розгляду на засіданнях координаційного штабу забезпечує його секретар.

Засідання координаційного штабу вважається правоможним, якщо на ньому присутні більш як половина його членів.

Голова координаційного штабу може прийняти рішення про проведення засідання координаційного штабу в режимі реального часу з використанням технічних засобів електронних комунікацій, зокрема Інтернету, або про участь члена координаційного штабу в засіданні координаційного штабу в такому режимі.

10. На своїх засіданнях координаційний штаб розробляє пропозиції та рекомендації з питань, що належать до його компетенції.

Пропозиції та рекомендації вважаються схваленими, якщо за них проголосувало більш як половина присутніх на засіданні членів координаційного штабу.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого на засіданні.

Пропозиції та рекомендації фіксуються у протоколі засідання, який підписується головуючим на засіданні та секретарем і надсилається всім членам координаційного штабу та місцевим органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування.