На виконання Указу Президента України від 9 квітня 1997 р. N 313 "Про заходи щодо розвитку курортної зони Великої Ялти" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Комплексну програму соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення, що додається.

2. Міністерству фінансів, Міністерству економіки, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим під час розроблення проектів Державного бюджету України та бюджету Автономної Республіки Крим, програм економічного і соціального розвитку передбачати виділення коштів для реалізації заходів Програми, виходячи з фінансових можливостей держави.

3. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Міністерство економіки, Міністерство фінансів, Міністерство охорони здоров'я, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, Ялтинський міськвиконком. Звіт про хід реалізації Програми подавати Міністерству економіки щорічно у березні.

Відомий кліматичний курорт Велика Ялта з моменту свого заснування був визнаним місцем відпочинку і лікування. Гордістю курорту були і залишаються чудові унікальні парки, Інститут кліматології імені Сеченова, НДІ виноградарства і виноробства "Магарач", всесвітньо відомі винокомбінат "Масандра", Державний Нікітський ботанічний сад, Ялтинський гірсько-лісовий заповідник, дитяча здравниця "Артек", вісімсот пам'яток культури, історії та архітектури.

Регіон Великої Ялти, до складу якого входять 2 міста, 21 селище та 9 сіл, розташований на Південному березі Криму і займає територію 282,9 кв.кілометра, простягнувся вздовж Чорного моря від мису Сарич до гори Аю-Даг на 72 кілометри, має ширину берегової смуги від 1-1,5 кілометра на заході до 4-6 кілометрів на сході.

Чисельність населення Великої Ялти на 1 січня 1997 р. становила 161,1 тис. чоловік (6,2 відсотка населення Автономної Республіки Крим), з них 98,1 відсотка - міське населення. Густота населення досягає 568 чол./кв.кілометр проти 84 чол./кв.кілометр у середньому по Криму і 87 чол/кв.кілометр - по Україні.

У національному складі населення 71,2 відсотка росіян, 20 відсотків українців, 8,8 відсотка кримських татар та осіб інших національностей.

Середній вік жителів Великої Ялти становить 37,2 року (жінок - 39,3 року, чоловіків - 34,6 року). У 1996 році природне вибуття населення становило 1284 чоловіки, міграційне вибуття - 232. Серед вибулих - 68 відсотків населення працездатного віку.

Населення працездатного віку становить 59,2 відсотка, молодші за працездатний вік - 20,9 відсотка, старші - 21,4 відсотка, рівень зайнятості - 63,2 відсотка. Фіксований ринок праці склав 1987 чоловік, з яких статус безробітного на 1 квітня 1997 р. мали 420 чоловік. Зберігається високий рівень прихованого безробіття за рахунок неповного робочого дня і робочого тижня, відпусток без збереження заробітної плати, який у період міжсезоння досягає 60 відсотків.

В умовах дефіциту бюджету не погашено заборгованість з виплат заробітної плати працівникам бюджетних установ і соціальних виплат населенню. Враховуючи сезонний характер надходжень до бюджету, заборгованість має тенденцію до зростання.

Природні умови Південного берегу Криму визначили його місце як кліматичний курорт. Територія Великої Ялти є великим рекреаційним центром України і відома як курорт світового значення з унікальним поєднанням природно-кліматичних умов (м'який субтропічний гірсько-морський клімат, тепле море, мальовничі гори, покриті лісом, велика кількість сонячних днів). Середньомісячна температура повітря становить +14оС, при цьому середньомісячна температура лютого 0...+2оС, липня - +25оС. Річна кількість опадів 530 мм, днів з опадами - 85. Опади переважають в осінньо-зимовий період. Тривалість сонячного сяяння - 2250-2300 годин на рік.

Бальнеологічні властивості клімату характеризуються високим вмістом у повітрі кисню і фітонцидів, що виділяються зеленими насадженнями, площа яких становить 80 відсотків території Великої Ялти. Регіон має досить незначний рівень урбанізації, понад 50 відсотків земель входять до складу природних територій, які особливо охороняються. Це Ялтинський гірсько-лісовий заповідник площею 14,5 тис. гектарів, заповідник "Мис Мар'ян" - 240 гектарів, Державний Нікітський ботанічний сад - 997 гектарів, Кримський біосферний заповідник, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва державного і місцевого значення - 415 гектарів, міські парки і сквери - 1472 гектари.

У регіоні є 144 лікувальні та оздоровчі заклади різного типу на 39 тис. місць, з них 115 (на 34,7 тис. місць) - цілорічного функціонування. Середньорічна завантаженість їх у 1996 році становила лише 35 відсотків. Значна кількість санаторно-курортних закладів має низький рівень комфортності, розташовується в пристосованих приміщеннях, не відповідає санітарно-гігієнічним нормам, не має необхідного інженерного обладнання і потребує реконструкції.

Регіон має великі перспективи в сфері розвитку міжнародного туризму і відпочинку. Кліматичні особливості курорту подібні до курортів Лазурного берегу Франції та узбереж Середземного моря Італії і Адріатики. Багата культурно-історична спадщина ставить Велику Ялту в один ряд з містами-музеями Греції, Італії, Іспанії. Іноземних туристів приймають у готелях "Ялта" і "Ореанда", пансіонаті "Дружба", де працюють професійні гіди-перекладачі, підготовлений до роботи з іноземцями персонал.

Сьогодні в курортному господарстві склалося кризове становище. Останніми роками життєдіяльність регіону має ясно виражений сезонний характер. Кількість відпочиваючих значно скоротилася і в 1996 році становила 374 тис. чоловік проти 2 млн. в середньому на рік до 1990 року, що негативно позначається на місцевому бюджеті і життєвому рівні населення. Істотною перешкодою для збільшення відпочиваючих, у тому числі іноземних, є незадовільний екологічний стан регіону, нерозвиненість інфраструктури та малокомфортні умови лікування, відпочинку та туризму.

В останні роки Велика Ялта опинилась в умовах гострої нестачі паливно-енергетичних ресурсів та дефіциту водних ресурсів. Відсутність фінансування будівництва каналізаційного колектора поставила Велику Ялту під загрозу екологічної катастрофи. 80 відсотків міських водопровідних і каналізаційних мереж потребують капітального ремонту і заміни. Очисні споруди Сімеїза і Гурзуфа внаслідок зсувних процесів стали аварійне небезпечними, глибоководні випуски потребують негайної реконструкції. Регіон знаходиться на жорсткому режимі водоспоживання.

Промисловість регіону складають 16 підприємств із загальною чисельністю працюючих 2,1 тис. чоловік. Підприємства харчової промисловості становлять 95,8 відсотка (у тому числі виноробної - 33,5 і рибної - 17,2), хімічної промисловості - 1,5, промисловості будівельних матеріалів - 1,1 відсотка. Обсяг виробництва промислової продукції в 1996 році становив 2,6 відсотка від загального обсягу промислової продукції Автономної Республіки Крим (у 1990 році - 1,8 відсотка).

Криза в будівництві призвела до значного зменшення виробництва будівельних матеріалів та збільшення обсягів незавершеного будівництва. У незавершеному стані знаходиться 192,6 тис. кв. метрів житла при черзі на отримання житла майже 20 тис. сімей, а 80 відсотків житла, що експлуатується, потребує поточного і капітального ремонту.

Агропромисловий комплекс регіону представлений радгоспами-заводами "Гурзуф" і "Лівадія", які входять до складу виробничо-аграрного об'єднання "Масандра". Сільськогосподарські підприємства спеціалізуються на вирощуванні винограду, кісточкових, фруктів і тютюну, промисловій переробці винограду. Виробниче об'єднання "Масандра" створено з метою виробництва високоякісних південнобережних марочних десертних та міцних вин. Основою унікального масандрівського виноробства є власна сировинна база, що підтверджується в цілому стабільною діяльністю протягом 60 останніх років. Колекція об'єднання складає майже 1 млн. пляшок вина віком від 5 до 100 років. Валовий збір винограду в 1996 році скоротився порівняно з 1985 роком у 1,4 раза, фруктів - у 15,5, тютюну - у 5,5, овочів - у 6,1 раза.

Роздрібний товарооборот державної, кооперативної, приватної торгівлі, враховуючи громадське харчування, у 1996 році зменшився на 25,7 відсотка порівняно з 1995 роком. Роздрібний товарооборот торговельної мережі протягом 1996 року скоротився на 27 відсотків (за рахунок підприємств комунальної власності), проте частка товарообороту у сфері громадського харчування збільшилась з 14,7 до 16,2 відсотка.

При загальному збільшенні мережі закладів роздрібної торгівлі спостерігається тенденція до скорочення торговельних закладів комунальної власності. Роздрібна мережа приватних закладів торгівлі розширюється.

Транспорт і шляхове сполучення не відповідають курортно-рекреаційній спрямованості та вимогам екологічної безпеки. Існуючі тролейбусний та автобусний парки як за потужністю, так і за технічним станом потребують оновлення і розширення рухомого складу.

Загальна протяжність автомобільних шляхів Великої Ялти становить 265 кілометрів. Через територію регіону проходить дорога республіканського значення Севастополь-Феодосія. Внаслідок численних зсувів багато її дільниць знаходяться в аварійному стані та потребують проведення ремонтних і протизсувних робіт.

Особливе значення для соціально-економічного розвитку регіону має Ялтинський морський торгівельний порт, але його причали і портові пункти мають значну фізичну зношеність, штормові ушкодження, потребують реконструкції та ремонту, а судна - модернізації та оновлення. Пасажирські приміські та міжміські перевезення мають сезонний характер і здійснюються в літній період. У 1997 році відкрито вантажний район порту як пункт пропуску через державний кордон вантажів, пасажирів і автомобілів.

Телефонний зв'язок здійснює 21 АТС загальною місткістю 43835 номерів. Рівень та пропускна спроможність мереж зв'язку не відповідають світовим стандартам.

Науковий потенціал Великої Ялти представлений 2 вищими навчальними закладами та 5 науково-дослідними і курортно-проектними інститутами. Науково-дослідною і науково-технічною діяльністю займаються НДІ виноградарства і виноробства "Магарач", Державний Нікітський ботанічний сад, Інститут фізичних методів лікування імені Сеченова, КримНДІпроект, Кримкурортпроект. Загальна кількість працівників, зайнятих у науково-технічній діяльності, становила в 1996 році 1148 чоловік (1,8 відсотка від загальної чисельності працюючих в народному господарстві регіону).

Екологічна ситуація в регіоні характеризується перевищенням норм забруднення повітря речовинами, що утворюються внаслідок викидів двигунів внутрішнього згоряння. Проте якість прибережної морської води відповідає екологічним нормативам щодо хімічних забруднень і вмісту розчинного кисню. Епізодично створюється загроза бактеріального забруднення від поверхневого стоку та технічних порушень у водоканалізаційному господарстві.

Економічні реформи здійснюються повільно через відсутність відповідних законодавчих та інших нормативних актів щодо приватизації санаторно-курортних закладів.

Зупинити погіршення соціально-економічного становища, забезпечити позитивні економічні зрушення, екологічну безпеку регіону, підвищити якість використання унікального курортно-рекреаційного потенціалу Великої Ялти можливо шляхом здійснення ефективної державної регіональної економічної політики, основою якої має стати Комплексна програма соціально-економічного розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення (далі - Програма).

Ця Програма має на меті створення належних економічних, майнових і організаційних умов для досягнення практичних результатів стабілізації та поліпшення соціально-економічного становища Великої Ялти, підвищення екологічної безпеки, становлення і функціонування регіону як курорту загальнодержавного значення, підвищення його конкурентоспроможності до світового рівня.

Основними завданнями Програми є:

збереження і раціональне використання цінних природних лікувальних ресурсів;

збереження і розвиток курортно-рекреаційного комплексу;

поліпшення екологічного становища;

розвиток інженерної інфраструктури;

організація ефективного управління курортом;

доступність та ефективність санаторно-курортного лікування та відпочинку для широких верств населення України;

підтримання високої і сталої кон'юнктури попиту;

збереження кадрового потенціалу, матеріальної, наукової, лікувально-методичної і природної бази курортної справи;

удосконалення інвестиційної політики в курортній галузі;

визначення принципів виходу закладів курортно-рекреаційного комплексу на світовий ринок санаторно-курортних та туристичних послуг.

Програма передбачає реалізацію цих завдань шляхом державної підтримки пріоритетних секторів економіки регіону, насамперед у здійсненні першочергових заходів для забезпечення інженерною інфраструктурою курортно-рекреаційного комплексу, створенні нормативно-правових умов для його прибуткового функціонування.

Особливості Великої Ялти як курортно-рекреаційного регіону обумовили такі пріоритети її розвитку:

комплексний розвиток та ефективне функціонування курортно-рекреаційного комплексу;

енерго- та водозабезпечення;

розвиток інфраструктури (інженерної, соціальної та загальнокурортної);

розвиток виноградарства та виноробства;

архітектурно-ландшафтне планування;

еколого-економічне природокористування.

Розвиток інших галузей економіки регіону повинен підпорядковуватися визначеній меті та відповідати критеріям екологічної безпеки.

Програма орієнтована на реалізацію, насамперед, державних інтересів у регіоні і має стати практичним інструментом здійснення державної регіональної економічної політики. Тому до Програми включено заходи і проекти, яким гарантується державна підтримка (фінансове забезпечення, фінансово-кредитні та податкові пільги).

Визначені пріоритети розвитку Великої Ялти зумовили структуру Програми. Основною структурною ланкою Програми є 8 підпрограм, в основу яких покладено галузеві підходи:

Розвиток курортно-рекреаційного комплексу.

Водозабезпечення.

Енергозабезпечення.

Розвиток інфраструктури:

зв'язок;

транспорт;

комунальне господарство.

Розвиток соціально-культурної сфери.

Розвиток виноградарства та виноробства.

Архітектурно-ландшафтне планування.

Еколого-економічне природокористування.

В основу соціально-економічного розвитку Великої Ялти покладено такі принципи:

пріоритетність розвитку курортно-рекреаційного комплексу;

диференційована спрямованість соціально-економічного розвитку регіону Великої Ялти на основі медико-екологічного та ландшафтного районування;

створення єдиної рекреаційної системи Великої Ялти з централізованим управлінням на основі координації діяльності всіх рекреаційних закладів, незалежно від відомчого підпорядкування;

екологізація промисловості та сільського господарства;

екологічне обгрунтування рекреаційних навантажень на природні ресурси;

обов'язковість екологічної експертизи будь-яких видів господарської діяльності та використання ресурсів Великої Ялти;

збереження, відтворення і розвиток природних та антропогенних лікувально-рекреаційних факторів курортно-рекреаційного комплексу;

економічне стимулювання природоохоронної діяльності;

створення єдиної системи екологічного моніторингу;

створення кадастру лікувально-рекреаційних ресурсів;

забезпечення паливно-енергетичними та водними ресурсами курортно-рекреаційного комплексу і населення;

забезпечення населення та відпочиваючих продуктами харчування.

Забезпечення виконання Програми розраховане до 2010 року. Реально прогнозованим є найближчий 3-4-річний період, протягом якого передбачається розроблення конкретних заходів з обгрунтуванням шляхів і засобів розв'язання поставлених завдань для досягнення передбачуваних результатів. На віддалену перспективу можна визначити лише досить узагальнені цільові орієнтири та заходи щодо їх реалізації.

Виходячи з реалій економічної ситуації, що склалася в Україні, а також враховуючи регіональні особливості розвитку Великої Ялти як курорту загальнодержавного значення, реалізацію заходів та проектів Програми передбачається здійснювати в три етапи:

перший - етап стабілізації економіки (3-4 роки), поліпшення роботи курортно-рекреаційного комплексу, екологічної ситуації, водозабезпечення та вирішення невідкладних проблем збереження курортно-рекреаційних ресурсів;

другий - етап активізації економічного розвитку (5-6 років), становлення раціональної структури курортно-рекреаційного комплексу, інженерної та соціальної інфраструктури, інвестиційних процесів, перехід переважно до інтенсивного природокористування, забезпечення сталого зростання виробництва;

третій - етап становлення раціональної структури економіки (5-6 років), досягнення ефективного функціонування народногосподарського комплексу, перетворення регіону Великої Ялти на конкурентоспроможний серед курортів світового рівня.

Програма дає змогу в ході її реалізації вносити зміни до структури та змісту залежно від конкретних обставин.

Розвиток рекреаційного регіону - Великої Ялти, як і Криму в цілому, в економічному, функціональному і містобудівному відношенні практично не відрізнявся від розвитку індустріально-аграрних регіонів країни. Через курортну специфіку Велика Ялта опинилася в складнішому економічному становищі порівняно з іншими регіонами. Відомча підпорядкованість і дотаційність здравниць призвели до незадовільного використання рекреаційних територій, лікувальної бази, слабкого розвитку курортної інфраструктури. Здравниці МОЗ, МВС, Міноборони, Держкомкордону, деяких інших органів виконавчої влади звільнені від сплати ряду податків і не беруть участі у формуванні місцевого бюджету, що вкрай загострює ситуацію з експлуатацією і розвитком інженерної, соціальної та загальнокурортної інфраструктури через відсутність інших джерел фінансування.

Загальна економічна криза в поєднанні з невизначеністю державної політики щодо курортів загальнодержавного значення призвела до виникнення багатьох проблем:

через різку деградацію якості курортно-рекреаційних ресурсів регіон втрачає свою привабливість для рекреантів не тільки з розвинених іноземних країн, але й з країн СНД;

відсутність законодавства, яке б стимулювало розвиток підприємництва в галузі рекреації та туризму;

неефективний економічний механізм, що не сприяє раціональному використанню природно-рекреаційного потенціалу;

відсутність нормативних актів, що стосуються особливостей приватизації рекреаційних об'єктів, оцінки вартості їх майна, використання рекреаційних ресурсів;

економічна нестабільність, відсутність нормативної бази, гарантій капіталовкладень, державної стратегії розвитку курорту на перспективу породжує труднощі із залученням іноземних інвестицій;

наявність пільг для окремих здравниць негативно позначається на формуванні бюджету регіону;

зволікання з розподілом майна на державну власність і власність Автономної Республіки Крим, а також призупинення передачі державного майна у комунальну власність;

слабкий розвиток інфраструктури загального користування (водо-, енергозабезпечення, каналізації, шляхів, транспорту, зв'язку);

недостатній розвиток підприємств малого і середнього бізнесу, сфери послуг.

Збереження екологічної системи Великої Ялти виходить з особливостей характеру використовуваних рекреаційних ресурсів, перш за все їх унікальності, вразливості в процесі інтенсивного використання (навантаження на них в курортний сезон подвоюється і навіть потроюється). Заклади курортно-рекреаційного комплексу є користувачами цих ресурсів і повинні відшкодовувати витрати на їх відтворення. На даному етапі економічні механізми відтворення ресурсного потенціалу в достатній мірі не розроблені.

Проблема гарантованості справляння податків з об'єктів курортно-рекреаційного комплексу є нагальною для всіх курортних міст і районів, у тому числі й для Великої Ялти. Впорядкування економічного механізму справляння податків та ефективне їх використання для вирішення економічних і соціальних проблем курортно-рекреаційного комплексу і регіону в цілому є пріоритетним завданням.

Ситуація з економічним відтворенням курортно-рекреаційного потенціалу ускладнюється через вкрай нестабільне законодавство щодо оподаткування і, перш за все, щодо податку на землю, через існування здравниць, що мають пільги, неможливість при існуючій нормативно-правовій базі впливати на об'єкти курортно-рекреаційного комплексу, які є власністю інших держав, або на інші суб'єкти господарської діяльності, які реалізують свої путівки і сплачують податки за межами Великої Ялти.

Сукупність цих причин викликає необхідність створення особливих механізмів, які б забезпечували відтворення як об'єктів курортно-рекреаційного комплексу, так і використовуваних ними рекреаційних ресурсів. Найбільш ефективним методом гармонізації інтересів державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, закладів курортно-рекреаційного комплексу, розташованих на території регіону, і потреб, які випливають з необхідності збереження і розвитку рекреаційних ресурсів, є перехід до особливої системи справляння податків та їх подальшого використання.

Враховуючи інтереси поставленої мети та існуючі проблеми, підпрограма пропонує такі заходи.

На першому етапі. Створення єдиної системи управління територіально-рекреаційним комплексом Великої Ялти як курортом загальнодержавного значення на основі:

системно пов'язаних механізмів управління розвитком курортно-рекреаційного комплексу;

створення нормативно-правової бази функціонування еколого-економічного району Великої Ялти.

Провідну роль у цій системі має відігравати загальнокурортний Кримський рекреаційний центр, який необхідно створити для проведення комплексних досліджень і розробок з проблем розвитку курортів Криму. Він повинен забезпечити єдність державної та територіальної політики щодо еволюційної зміни кліматолікувальної та кліматорекреаційної спеціалізації регіону.

Основні завдання державної політики:

забезпечення збереження рекреаційних ресурсів;

диференційоване спрямування соціально-економічного розвитку, архітектурно-планувального проектування на основі нормативного медико-екологічного і ландшафтного районування території;

створення єдиної системи управління курортно-рекреаційним комплексом, яка забезпечить:

екологічно обгрунтовані навантаження на природні ресурси;