Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Технічний регламент обладнання та захисних систем, призначених для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі, та план заходів щодо його запровадження, що додаються.

2. Міністерству промислової політики забезпечити запровадження затвердженого цією постановою Технічного регламенту.

1. Цей Технічний регламент встановлює вимоги щодо забезпечення безпеки обладнання та захисних систем, призначених для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі, проведення процедури оцінки відповідності таким вимогам, а також правила маркування і введення в обіг зазначеного обладнання та захисних систем.

2. Технічний регламент розроблений на основі Директиви 94/9/ЄС Європейського Парламенту і Ради ЄС від 23 березня 1994 р. щодо обладнання та захисних систем, призначених для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі.

3. У цьому Технічному регламенті наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

агресивна речовина - хімічна речовина, яка руйнує іншу речовину, обладнання та захисні системи, призначені для застосування у вибухонебезпечному середовищі;

вибухонебезпечна зона - простір, у якому вибухонебезпечне середовище існує або може утворюватися за наявності природних або виробничих чинників у обсязі, що потребує вжиття спеціальних заходів під час монтажу та експлуатації обладнання;

вибухонебезпечне середовище - хімічно активне середовище, в якому може статися вибух;

ех-компоненти - частини обладнання або елементи конструкцій, що не можуть самостійно застосовуватись і потребують прийняття додаткового рішення щодо їх включення до складу обладнання або захисних систем;

застосування за призначенням - застосування обладнання та захисних систем з урахуванням їх групи, категорії та іншої інформації, яку подає виробник і яка необхідна для їх безпечного функціонування;

захисні системи, призначені для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі (далі - захисні системи), - пристрої, які негайно зупиняють процес вибуху, що зароджується, та/або обмежують простір, у якому може відбутися вибух;

обладнання, призначене для застосування в потенційно вибухонебезпечному середовищі (далі - обладнання), - машини, стаціонарні або пересувні установки і пристрої, контрольно-вимірювальні прилади, системи виявлення і попередження, які разом або окремо призначені для вироблення, передавання, зберігання, вимірювання, контролю і перетворення енергії і можуть бути причиною вибуху через наявність власних потенційних джерел займання;

потенційно вибухонебезпечне середовище - середовище, яке за наявності природних або виробничих чинників може стати вибухонебезпечним;

рівень вибухозахисту обладнання - вибухозахищеність обладнання за встановлених нормативними документами умов.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про стандартизацію", "Про акредитацію органів з оцінки відповідності", "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності", "Про підтвердження відповідності" та інших нормативно-правових актах.

4. Дія цього Технічного регламенту поширюється на:

обладнання та захисні системи;

захисні, контрольні та керуючі пристрої, що призначені для застосування поза межами вибухонебезпечного середовища і необхідні для безпечного функціонування обладнання та захисних систем;

транспортні засоби, призначені для застосування у потенційно вибухонебезпечному середовищі шахт і виробництв.

5. Дія цього Технічного регламенту не поширюється на:

вироби медичного призначення;

обладнання та захисні системи, під час експлуатації яких небезпека вибуху виникає лише за наявності вибухонебезпечних речовин і нестійких хімічних сполук;

обладнання, призначене для побутового і невиробничого застосування в умовах, коли вибухонебезпечне середовище утворюється внаслідок непередбаченого витоку горючого газу;

засоби індивідуального захисту;

засоби загального користування, призначені для перевезення пасажирів і вантажів повітряним, автодорожнім, залізничним або водним транспортом.

6. Виробники обладнання та захисних систем, що вводяться в обіг, та їх уповноважені представники, центральні органи виконавчої влади, які здійснюють технічне регулювання і нагляд за їх технічним станом, органи з оцінки відповідності зобов'язані дотримуватися вимог і правил, установлених цим Технічним регламентом.

7. Введення в обіг обладнання та захисних систем дозволяється лише за умови підтвердження їх відповідності вимогам цього Технічного регламенту згідно з передбаченими ним процедурами оцінки відповідності та за умови їх встановлення і технічного обслуговування згідно з документацією виробника.

8. Обладнання поділяється за такими групами:

група I - обладнання для застосування в шахтах (рудниках), небезпечних за обсягом рудникового газу та/або горючого пилу;

група II - обладнання для застосування в іншому вибухонебезпечному середовищі.

9. Обладнання групи II залежно від властивостей вибухонебезпечного середовища, для якого воно призначене, поділяється за підгрупами A, B і C.

10. Обладнання, призначене для застосування в шахтах (рудниках), у яких, крім рудникового газу, можуть бути інші домішки, повинне відповідати вимогам до обладнання групи I, а також тієї підгрупи групи II, яка відповідає такому вибухонебезпечному середовищу.

11. За рівнем вибухозахисту обладнання груп I і II поділяється відповідно за такими категоріями:

1) М3 і 3 - противибухове обладнання підвищеної надійності з рівнем вибухозахисту 2, що забезпечує функціонування і вибухозахист обладнання лише за умови дотримання виробником нормального режиму роботи.

Обладнання зазначених категорій призначене для застосування у вибухонебезпечних зонах класу 2, в яких за нормальних умов експлуатації утворення вибухонебезпечного середовища малоймовірне, а у разі його утворення триває протягом нетривалого часу;

2) М2 і 2 - вибухозахищене обладнання з рівнем вибухозахисту 1, що забезпечує функціонування і вибухозахист не тільки у разі дотримання виробником нормального режиму роботи, а і у разі виникнення одного визнаного ймовірним пошкодження, передбаченого стандартами для відповідних видів вибухозахисту.

Обладнання зазначених категорій призначене для застосування у вибухонебезпечних зонах класу 1, в яких вибухонебезпечне середовище може утворитися за нормальних умов експлуатації.

У разі утворення вибухонебезпечного середовища обладнання категорії М2 повинне відключатися;

3) М1 і 1 - особливо вибухозахищене обладнання з рівнем вибухозахисту 0, що забезпечує використання додаткових порівняно з рівнем М2 і 2 засобів вибухозахисту, передбачених стандартами для відповідних видів вибухозахисту.

Зазначене обладнання повинне зберігати здатність функціонувати у разі утворення вибухонебезпечного середовища і забезпечувати вибухозахист за наявності двох ймовірних пошкоджень або мати два незалежних вибухозахисних засоби.

Обладнання таких категорій призначене для застосування у вибухонебезпечних зонах класу 0, в яких вибухонебезпечне середовище наявне постійно або протягом тривалого часу.

12. Уведення в обіг обладнання та захисних систем дозволяється у разі, коли вони розроблені, виготовлені та випробувані згідно з цим Технічним регламентом, відповідають вимогам безпеки і забезпечують захист від небезпеки при встановленні, обслуговуванні та експлуатації для людей, тварин, майна і навколишнього природного середовища.

13. Особи, відповідальні за введення в обіг обладнання та захисних систем (виробник, уповноважена ним особа чи постачальник), повинні вжити заходів для:

виконання положень процедури оцінки відповідності згідно з цим Технічним регламентом;

декларування та маркування національним знаком відповідності згідно з цим Технічним регламентом за наявності позитивних результатів оцінки відповідності.

14. На торговельних ярмарках, виставках, презентаціях тощо дозволяється демонструвати обладнання та захисні системи, що не відповідають вимогам цього Технічного регламенту, за наявності на них позначки, яка свідчить про те, що такі вироби не призначені для введення їх в обіг до приведення у відповідність з вимогами Технічного регламенту.

Під час монтажу, демонтажу і демонстрування обладнання повинні бути вжиті відповідні заходи безпеки для гарантування захисту людей.

15. У разі коли виявлено, що обладнання або захисні системи, марковані національним знаком відповідності, під час експлуатації за призначенням можуть становити небезпеку для людей, тварин, майна і навколишнього природного середовища, призначений орган негайно інформує про це центральний орган виконавчої влади у сфері технічного регулювання із зазначенням причин невідповідності, які можуть бути наслідком:

невідповідності основним вимогам, визначеним у цьому Технічному регламенті;

некваліфікованого застосування національних стандартів;

наявності недоліків у національних стандартах.

16. Центральний орган виконавчої влади у сфері технічного регулювання вживає всіх необхідних заходів для вилучення з обігу такого обладнання або захисних систем, заборони їх постачання на ринок і введення в експлуатацію, а також проти юридичних осіб, що здійснили маркування національним знаком відповідності.

17. Будь-яке рішення, прийняте відповідно до цього Технічного регламенту, яке обмежує введення в обіг чи потребує вилучення з обігу обладнання або захисної системи, повинне бути обґрунтоване. Таке рішення доводиться до відома заінтересованих сторін одночасно з інформацією про заходи правового захисту, якими вони можуть скористатись відповідно до законодавства.

18. Обладнання та захисні системи проектуються з урахуванням вимог комплексного вибухозахисту, відповідно до чого виробник повинен вжити заходів для:

запобігання утворенню вибухонебезпечного середовища внаслідок виробничих процесів, а також роботи обладнання або захисних систем;

запобігання займанню вибухонебезпечного середовища від електричних чи неелектричних джерел займання;

негайного зупинення процесу вибуху, що зароджується, та/або обмеження простору, в якому може статися вибух.

Обладнання та захисні системи повинні бути розроблені і виготовлені з урахуванням можливості пошкодження під час експлуатації, ймовірного використання не за призначенням та їх функціонування у фактичних і ймовірних умовах навколишнього середовища.

Обладнання та захисні системи, що підлягають спеціальній перевірці, обслуговуванню і ремонту, повинні розроблятися та виготовлятися з урахуванням вимог цього Технічного регламенту.

19. До обладнання та захисних систем повинні додаватися настанови з експлуатації, що включають:

відомості про маркування національним знаком відповідності обладнання або захисної системи;

відомості, необхідні для безпечного монтажу і демонтажу, введення в експлуатацію, застосування, обслуговування, ремонту (в тому числі аварійного усунення пошкоджень) та налагодження обладнання;

інформацію про клас вибухонебезпечних зон, у яких можуть бути встановлені обладнання та захисні системи;

електричні параметри, величину тиску, максимальну температуру поверхні та навколишнього середовища;

особливі умови застосування;

основні характеристики пристроїв, якими може бути додатково укомплектоване обладнання або захисна система;

необхідні креслення і схеми монтажу і демонтажу, інформацію, необхідну для гарантування безпеки.

20. Матеріали, що використовуються для виготовлення обладнання та захисних систем, не повинні спричиняти вибух.

В умовах експлуатації, передбачених виробником, не повинна відбуватися реакція між використаними матеріалами і компонентами потенційно вибухонебезпечного середовища, що могла б негативно вплинути на рівень вибухозахисту.

Матеріали повинні бути такими, щоб можливі зміни їх характеристик (сумісність з іншими матеріалами, корозія, зносостійкість, електропровідність, ударна міцність, старіння, зміни, пов'язані з температурою, тощо) не могли спричинити зниження рівня вибухозахисту.

21. Для забезпечення відповідності вимогам безпеки протягом усього строку експлуатації обладнання та захисні системи повинні бути спроектовані та виготовлені відповідно до сучасного рівня науки і техніки у сфері вибухобезпеки.

Ех-компоненти і запасні частини обладнання та захисних систем проектуються і виготовляються таким чином, щоб під час застосування вони могли забезпечувати вибухозахист.

Обладнання, здатне виділяти горючі гази або пил, повинне бути спроектовано та виготовлено "в закритому варіанті".

Обладнання, що має отвори і нещільні з'єднання, необхідно спроектувати таким чином, щоб горючі гази або пил, що виділяються, не призвели до утворення вибухонебезпечного середовища.

22. Обладнання та захисні системи, призначені для застосування в заповненому пилом просторі, повинні бути виготовлені таким чином, щоб пил, який осідає на їх поверхні, не міг спалахнути, а також бути зручними для очищення від пилу. Температура поверхні частин обладнання повинна бути нижчою за температуру тління пилу та температуру займання ймовірних сумішей повітря і пилу. При цьому слід застосовувати обмежувачі температури.

Під час розрахунку теплообміну та граничної температури нагрівання частин обладнання необхідно враховувати товщину шару відкладеного пилу.

Обладнання повинне бути пилонепроникним.

23. Обладнання та захисні системи, що підпадають під дію зовнішнього впливу повинні мати додаткові засоби захисту та витримувати зовнішній вплив без зниження рівня вибухозахисту.

24. У разі коли обладнання та захисні системи розміщені в оболонці, яка є частиною засобів вибухозахисту, оболонка відкривається лише за допомогою спеціального інструмента або з дотриманням відповідних правил захисту.

Частини обладнання категорій М1 і 1, які можуть бути джерелами займання, відкриваються тільки у відключеному стані або виготовляються за видом вибухозахисту "іскробезпечне електричне коло".

Частини обладнання категорій М2 і 2, які можуть бути причиною вибуху, відкриваються лише після відключення обладнання чи через відповідні блокувальні системи або виготовляються за видом вибухозахисту "іскробезпечне електричне коло".

На частини обладнання, що відкривається, виробник наносить попереджувальний напис.

25. Обладнання та захисні системи розробляються і виготовляються таким чином, щоб можна було уникнути травмування внаслідок прямого або непрямого контакту, забезпечити відсутність небезпечного нагрівання або зовнішнього випромінювання доступних частин обладнання, а також виключити можливість виникнення ймовірної небезпеки неелектричного характеру, а також небезпеки, спричиненої перевантаженням обладнання.

26. Для запобігання небезпечним перевантаженням обладнання на стадії проектування слід передбачити застосування вимірювальних, регулювальних та контрольних пристроїв, наприклад автоматичних вимикачів, обмежувачів температури, диференціальних реле тиску, витратомірів, реле з витримкою часу, індикаторів перевищення швидкості та/або аналогічних пристроїв.

27. Якщо частини обладнання, що можуть спричинити займання вибухонебезпечного середовища, розміщені в оболонці, необхідно забезпечити здатність оболонки витримувати внутрішній тиск при вибуху всередині неї і запобігати поширенню вибуху в зовнішньому вибухонебезпечному середовищі.

28. Для забезпечення вибухозахисту необхідно запобігти виникненню таких потенційних джерел займання:

полум'я, іскра та електрична дуга, висока температура поверхні, випромінювання в оптичному та електромагнітному діапазонах;

накопичення електростатичних зарядів, здатних викликати небезпечні розряди;

наявність у частинах обладнання розсіяних струмів і струмів витоку, здатних призвести до появи небезпечної корозії, іскор або перегріву поверхонь, які створюють можливість займання;

перегрів унаслідок тертя або удару, наприклад між матеріалами і деталями, що торкаються один одного в процесі обертання, або в разі потрапляння сторонніх предметів.

Обладнання та захисні системи повинні бути оснащені вбудованими вимірювальними, контрольними і регулювальними пристроями або сконструйовані таким чином, щоб процеси вирівнювання тисків не спричиняли появи ударних хвиль або стиснень, які можуть призвести до вибуху.

У разі зміни навколишнього середовища (у межах, визначених виробником) і за наявності зовнішнього впливу (вологість, вібрація, забруднення тощо) обладнання та захисні системи повинні безпечно виконувати свої функції.

Складові частини обладнання та захисних систем розраховуються на відповідні механічні і теплові навантаження та повинні витримувати вплив наявних або ймовірних агресивних речовин.

29. Захисні пристрої повинні функціонувати незалежно від будь-якого необхідного для роботи обладнання вимірювального, керуючого, регулювального та контрольного пристрою.

Можливість швидкого виявлення пошкоджень захисного пристрою створюється за допомогою відповідних технічних засобів.

Аварійне відключення обладнання повинно приводити в дію безпосередньо (без проміжної команди програмного забезпечення) відповідний керуючий пристрій, про що подається відповідний сигнал.

У разі пошкодження захисного пристрою обладнання та/або захисні системи повинні залишатися безпечними.

Захисні пристрої, що здійснюють аварійне відключення, повинні блокуватися від повторного пуску. Їх робота може бути поновлена лише після повного усунення причин відключення, а новий пуск здійснюється тільки за умови повернення до нормального стану.