1. Затвердити Положення про Міністерство оборони України та Положення про Генеральний штаб Збройних Сил України (додаються).

2. Визнати такими, що втратили чинність:

Розпорядження Президента України від 17 грудня 1992 року N 201 "Про Положення про Міністерство оборони України";

Розпорядження Президента України від 26 липня 1993 року N 85 "Про зміни до Положення про Міністерство оборони України, затвердженого Розпорядженням Президента України від 17 грудня 1992 року N 201";

Указ Президента України від 13 червня 1994 року N 297 "Про Положення про Міністерство оборони України".

1. Міністерство оборони України (Міноборони України) є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України (далі - Збройні Сили).

Міноборони України є головним (провідним) органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у сфері оборони.

2. Міноборони України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням.

3. Основними завданнями Міноборони України є:

участь у реалізації державної політики з питань оборони і військового будівництва, координація діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування з підготовки держави до оборони;

участь в аналізі воєнно-політичної обстановки, визначення рівня воєнної загрози національній безпеці України;

забезпечення функціонування, бойової і мобілізаційної готовності, боєздатності та підготовки Збройних Сил до виконання покладених на них функцій і завдань;

проведення державної військової кадрової політики, заходів щодо реалізації соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовців, членів їх сімей та працівників Збройних Сил;

розвиток військової освіти і науки, зміцнення дисципліни, правопорядку та виховання особового складу;

взаємодія з державними органами, громадськими організаціями і громадянами, міжнародне співробітництво;

контроль за додержанням законодавства у Збройних Силах, створення умов для демократичного цивільного контролю над Збройними Силами.

4. Міноборони України відповідно до покладених на нього завдань:

1) у питаннях забезпечення державної політики у сфері оборони:

а) бере участь у формуванні та реалізації державної політики з питань оборони і військового будівництва, підготовці проектів законів та інших нормативно-правових актів у сфері оборони;

б) проводить розвідувальну та інформаційно-аналітичну діяльність в інтересах національної безпеки і оборони держави, бере участь в аналізі воєнно-політичної обстановки та визначенні рівня воєнної загрози національній безпеці України;

в) координує в установленому порядку діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері оборони;

г) готує пропозиції щодо проектів законів та інших нормативно-правових актів з питань оборони держави та військового будівництва;

д) бере участь у:

забезпеченні виконання відповідних заходів у разі введення надзвичайного або воєнного стану;

здійсненні заходів щодо військово-патріотичного виховання громадян України, веде інформаційно-роз'яснювальну роботу з питань підвищення престижу військової служби, висвітлення діяльності Збройних Сил;

формуванні оборонного бюджету, звітує перед Кабінетом Міністрів України про використання виділених коштів;

забезпеченні функціонування національної економіки та державного управління в особливий період, у плануванні мобілізаційної підготовки її галузей та контролі за підготовкою підприємств, установ, організацій усіх форм власності до виконання мобілізаційних завдань та за їх виконанням;

виконанні державних програм розвитку Збройних Сил та розвитку озброєння і військової техніки, інших програм (планів) з питань оборони;

забезпеченні реалізації єдиної державної політики з питань стандартизації продукції, процесів та послуг, метрологічної діяльності, кодифікації та каталогізації продукції військового призначення, є замовником із державного оборонного замовлення на роботи з кодифікації військової техніки, озброєння, координує діяльність у цій сфері;

е) забезпечує комплектування Збройних Сил та інших військових формувань особовим складом, здійснює разом з міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування заходи щодо підготовки громадян до військової служби, їх призову на військову службу або прийняття на військову службу за контрактом, під час мобілізації, звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки служби, і в разі демобілізації, щодо реалізації їх відповідних прав і свобод;

є) вносить пропозиції Кабінету Міністрів України щодо утворення, реорганізації та ліквідації науково-дослідних установ, військових навчальних закладів Збройних Сил III або IV рівня акредитації та військових навчальних підрозділів інших державних вищих навчальних закладів;

ж) подає в установленому порядку пропозиції щодо представництва України у воєнно-політичних та військових органах відповідних міжнародних організацій;

з) здійснює в межах компетенції міжнародне співробітництво за воєнно-політичним, військовим, військово-технічним та іншими напрямами і з питань цивільно-військових відносин з відповідними органами іноземних держав та міжнародними організаціями;

и) подає в установленому порядку пропозиції щодо укладення та денонсації міжнародних договорів України у військовій сфері, укладає міжнародні договори міжвідомчого характеру, забезпечує в межах компетенції виконання зобов'язань, узятих Україною за міжнародними договорами;

і) бере в установленому порядку участь у підготовці пропозицій і забезпечує виконання рішень про участь підрозділів Збройних Сил у міжнародних миротворчих операціях, надання військової допомоги іноземним державам, направлення підрозділів Збройних Сил до цих держав, допуск та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України;

ї) здійснює в межах компетенції підготовку щорічної інформації про планування у сфері оборони згідно з міжнародними зобов'язаннями, які взяла на себе Україна в рамках ООН і ОБСЄ;

й) разом з Міністерством промислової політики України:

організовує і координує діяльність центральних органів виконавчої влади у сфері військово-технічного співробітництва;

вносить на розгляд Комітету з політики військово-технічного співробітництва та експортного контролю при Президентові України пропозиції, розроблені за участю інших центральних органів виконавчої влади, щодо формування та реалізації єдиної державної політики у сфері військово-технічного співробітництва, визначення його напрямів, форм та обсягів;

подає за погодженням із Комітетом, зазначеним в абзаці третьому цього підпункту, до Кабінету Міністрів України проекти законів, міжнародних договорів України, інших нормативно-правових актів у сфері військово-технічного співробітництва;

готує пропозиції щодо порядку виконання зобов'язань, узятих Україною за міжнародними договорами у сфері військово-технічного співробітництва;

вносить погоджені з Комітетом, зазначеним в абзаці третьому цього підпункту, до Кабінету Міністрів України проекти рішень про створення українських частин міжурядових комісій з питань військово-технічного співробітництва, участь у роботі міжнародних організацій, офіційних делегацій і підготовці та демонструванні національних експозицій України на міжнародних виставках (салонах) озброєння, військової техніки, іншого майна, технологій і послуг військового призначення та подвійного використання;

к) організовує і координує наукові дослідження в інтересах оборони та підвищення ефективності військово-технічного співробітництва в частині, що належить до його компетенції;

2) у питаннях здійснення воєнно-політичного управління Збройними Силами:

а) реалізовує політику держави у Збройних Силах, розробляє принципи будівництва, визначає напрями їх розвитку і підготовки у мирний та воєнний час;

б) контролює додержання законів та інших нормативно-правових актів у Збройних Силах;

в) забезпечує взаємовідносини Збройних Сил з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями та громадянами;

г) проводить державну військову кадрову політику, забезпечує розвиток військової освіти і науки, зміцнення дисципліни, правопорядку та виховання особового складу;

д) реалізовує єдину державну політику з питань державної служби у Збройних Силах;

е) здійснює заходи, спрямовані на реалізацію соціально-економічних і правових гарантій військовослужбовцям, членам їх сімей та працівникам Збройних Сил, особам, звільненим у запас або відставку, а також членам сімей військовослужбовців, які загинули (померли), пропали безвісти, стали інвалідами під час проходження військової служби або потрапили в полон у ході бойових дій (війни) чи під час участі в міжнародних миротворчих операціях;

є) забезпечує реалізацію заходів демократичного цивільного контролю за Збройними Силами;

3) як орган військового управління під час здійснення адміністративного (повсякденного) управління Збройними Силами:

а) всебічно забезпечує життєдіяльність Збройних Сил, їх функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, боєздатність, застосування та підготовку до виконання покладених на них завдань;

б) виступає відповідно до визначених Генеральним штабом Збройних Сил потреб, вимог і пріоритетів замовником із державного оборонного замовлення на розроблення, виробництво, постачання, ремонт, знищення та утилізацію озброєння, військової техніки, військового майна і металобрухту, виконання робіт і надання послуг, а також на поставку матеріальних цінностей до мобілізаційного резерву Збройних Сил;

в) забезпечує відповідно до потреб, визначених Генеральним штабом Збройних Сил, постачання Збройним Силам у межах коштів, передбачених державним бюджетом, матеріальних, фінансових інших ресурсів і майна, що не належать до державного оборонного замовлення, здійснює контроль за їх ефективним використанням;

г) приймає за поданням Генерального штабу Збройних Сил рішення про формування, переформування, розформування військових частин;

д) подає на затвердження Президентові України узгоджений з Кабінетом Міністрів України план дислокації Збройних Сил;

е) організовує накопичення озброєння, військової техніки, інших матеріальних ресурсів у непорушному запасі та мобілізаційному резерві, а також створення резерву військовонавчених людських ресурсів;

є) утворює, реорганізовує та ліквідовує в установленому порядку призначені для забезпечення окремих видів діяльності Збройних Сил підприємства, установи та організації, контролює їх діяльність;

ж) здійснює управління військовим майном і майном підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, і надає Кабінету Міністрів України інформацію про результати інвентаризації військового майна Збройних Сил за минулий рік;

з) забезпечує в установленому порядку здійснення господарської діяльності, керує економічною і фінансовою роботою у Збройних Силах;

и) реалізовує державну політику у сфері охорони інформації з обмеженим доступом у межах повноважень, передбачених законодавством;

і) здійснює капітальне будівництво, експлуатацію і ремонт житлового, казарменого та інших фондів, об'єктів воєнного призначення, забезпечує використання відповідно до законодавства земельних ділянок, виділених для потреб Збройних Сил;

ї) забезпечує виконання вимог законодавства щодо додержання екологічної безпеки в діяльності Збройних Сил, їх установ та організацій, а також підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міноборони України;

й) реалізовує державну політику з питань охорони праці в установах та організаціях Збройних Сил і на підприємствах, в установах, організаціях, що належать до сфери управління Міноборони України;

к) здійснює інспекційні заходи;

4) виконує інші функції, пов'язані з реалізацією покладених на Міноборони України завдань.

5. Міноборони України має право:

залучати фахівців центральних та місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) для розгляду питань, що належать до його компетенції;

утворювати в разі потреби за погодженням з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади комісії та експертні групи, в тому числі з залученням фахівців на договірній основі;

брати участь у здійсненні контролю за підготовкою підприємств, установ та організацій усіх форм власності до виконання мобілізаційних завдань та за їх виконанням;

одержувати в установленому порядку від центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування інформацію, документи і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

скликати в установленому порядку наради за участю представників органів виконавчої влади з питань, що належать до його компетенції;

установлювати заохочувальні відзнаки Міністерства.

6. Міноборони України під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами іноземних держав.

7. Міноборони України очолює Міністр, якого призначає на посаду і звільняє з посади в установленому порядку Президент України.

На посаду Міністра оборони України призначається громадянин України, який має вищу освіту. Він може бути військовослужбовцем. Якщо Міністром призначено військовослужбовця, то за посадою він є Головнокомандувачем Збройних Сил.

Міністр як Головнокомандувач Збройних Сил несе відповідальність за виконання Збройними Силами своїх функцій і покладених на них завдань, йому підпорядковуються Головнокомандувачі видів Збройних Сил.

Міністр:

1) керує Міністерством, несе персональну відповідальність перед Президентом України і Кабінетом Міністрів України за розроблення і реалізацію державної політики у сфері оборони і військового будівництва;

2) здійснює в мирний і воєнний час керівництво Збройними Силами;

3) спрямовує і координує як член Кабінету Міністрів України здійснення центральними органами виконавчої влади заходів з питань державної політики у сфері оборони, визначає політичні пріоритети, стратегічні напрями роботи Міністерства та шляхи досягнення поставлених цілей;

4) подає в установленому порядку Прем'єр-міністрові України пропозиції щодо призначення на посаду перших заступників та заступників Міністра;

5) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Міноборони України;

6) призначає на посади та звільняє з посад у встановленому порядку працівників центрального апарату Міністерства;

7)

8) веде відповідно до наданих повноважень переговори та підписує міжнародні договори;

9) у встановленому порядку призначає на посади та звільняє з військової служби військовослужбовців Збройних Сил, вносить подання про призначення на посади та звільнення з посад вищого командування Збройних Сил;

10) присвоює в установленому порядку військові звання та вносить подання про присвоєння військових звань особам вищого офіцерського складу;

11) представляє в установленому порядку військовослужбовців та працівників Збройних Сил, які найбільш відзначилися, до нагородження державними нагородами та нагороджує відзнаками Міноборони України;

12) виконує інші функції відповідно до законів України, актів Президента України та Кабінету Міністрів України, а також інших нормативно-правових актів, що регламентують підготовку і застосування Збройних Сил.

8. Міністр має перших заступників, у тому числі першого заступника - керівника апарату Міністерства, першого заступника з гуманітарної політики та у зв'язках з Верховною Радою України (далі - перші заступники), та заступників, які належать до числа керівників Міністерства.

Перших заступників та заступників Міністра призначає на посади за поданням Прем'єр-міністра України та припиняє їх повноваження на цих посадах Президент України.

Міністр розподіляє обов'язки між своїми першими заступниками та заступниками.

9. Організаційне, експертно-аналітичне, правове, інформаційне, матеріально-технічне та інше забезпечення діяльності Міноборони України, його поточної роботи, а також забезпечення діяльності Міністра організовується першим заступником Міністра - керівником апарату Міноборони України.

10.

11.

12. Міністр оборони України в межах повноважень Міністерства відповідно до законодавства видає накази і директиви, контролює їх виконання.

Накази і директиви з питань реформування та розвитку Збройних Сил, їх бойової і мобілізаційної готовності, оперативної та бойової підготовки, організаційних заходів та інспектування військ (сил) Міністр видає разом з начальником Генерального штабу Збройних Сил.

У випадках, передбачених законодавством, нормативно-правові акти Міноборони України, видані в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та громадянами.

Нормативно-правові акти Міністерства підлягають державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством.

Міністр оборони України в разі потреби видає разом з керівниками центральних та місцевих органів виконавчої влади спільні акти.