Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Державну програму розвитку регіону українських Карпат на 2020-2022 роки, що додається.

2. Міністерствам, іншим центральним та місцевим органам виконавчої влади:

забезпечити виконання Програми, затвердженої цією постановою, в межах коштів, передбачених у державному та місцевих бюджетах на відповідний бюджетний період, а також за рахунок коштів інших джерел;

подавати щороку до 1 лютого Міністерству розвитку громад та територій інформацію про стан виконання Програми, затвердженої цією постановою, для її узагальнення та подання до 1 березня Кабінетові Міністрів України та Міністерству розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

3. Внести до розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 р. № 232 "Про схвалення Концепції розвитку гірських територій українських Карпат" (Офіційний вісник України, 2019 р., № 32, ст. 1165) зміни, що додаються.

Важливість розвитку регіону українських Карпат розглядається в контексті пріоритетів державної регіональної політики та Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2020 року, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2014 р. № 385 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 70, ст. 1966), щодо поліпшення якості життя, зміцнення місцевої економіки та громад, збереження природних цінностей та культурної спадщини, розвитку транскордонного та міжрегіонального співробітництва.

Регіон українських Карпат займає територію площею 56,6 тис. кв. кілометрів у межах чотирьох адміністративних областей - Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької.

На території регіону українських Карпат статус гірських мають 715 населених пунктів, з них майже 40 відсотків (279 населених пунктів) є важкодоступними, оскільки розташовані на висоті понад 600 метрів над рівнем моря.

Українські Карпати є передусім зоною паводкового ризику. Внаслідок стихійних лих 2008-2018 років було зруйновано більше 1500 об’єктів інфраструктури (мости, штучні споруди), декілька тисяч приватних садиб, знищено електромережі та сільськогосподарські угіддя.

Складність природних умов, низький рівень транспортної доступності, недиверсифіковане виробництво, низький рівень підприємницької ініціативи та поширення практики реєстрації суб’єктів господарювання не за місцем провадження господарської діяльності негативно впливають на зайнятість населення гірських населених пунктів. Так, за підсумками січня - червня 2019 р. спостерігається скорочення фермерських господарств на 10 тис. осіб наявного населення гірських населених пунктів порівняно з відповідним періодом попереднього року у Львівській області з 3,6 до 3,1 відсотка, у Чернівецькій - з 13,9 до 9,4 відсотка, тоді як загальноукраїнський показник зріс до 10,8 відсотка.

Відсутність послідовної державної політики, спрямованої на комплексний розвиток гірських територій з урахуванням еколого-геологічних особливостей функціонування господарських комплексів, призвела до збільшення диспропорцій за основними соціально-економічними показниками.

Показники рівня зайнятості економічно активного населення (за окремою методологією Міжнародної організації праці) в Івано-Франківській (55,6 відсотка), Закарпатській (54,5 відсотка) та Львівській (56,8 відсотка) областях значно нижчі за середній показник по Україні (57,1 відсотка).

У зв’язку з високогірним розташуванням та транспортною важкодоступністю багатьох населених пунктів діти не мають можливості здобувати якісну освіту. Стабільно низьким залишається показник питомої ваги дітей, охоплених позашкільною освітою. Так, за перше півріччя 2019 р. він знизився у гірських населених пунктах Закарпатської області на 3,1 відсотка, Чернівецької області - на 0,1 відсотка, в Івано-Франківській та Львівській залишився на рівні попереднього року (56 відсотків та 20,4 відсотка відповідно).

Крім міжрегіональних диспропорцій розвитку Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей, існує тенденція до збільшення внутрішньорегіональної диференціації.

За підсумками 2018 року соціально-економічний розвиток гірських населених пунктів Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей щодо показників у цілому за регіоном, на території якого вони розташовані, характеризувався значними диспропорціями:

за обсягом доходів місцевих бюджетів на одну особу - від 1,3 раза в Івано-Франківській області до 2,9 раза у Закарпатській області;

за обсягом реалізованої промислової продукції на одну особу - від 3,3 раза у Закарпатській області до 6,8 раза у Львівській області;

за обсягом роздрібного товарообороту на одну особу - від 2,1 раза в Івано-Франківській області до 5,5 раза у Львівській області;

за обсягом капітальних видатків місцевих бюджетів (без трансфертів з державного бюджету) на одну особу - від 1,7 раза в Івано-Франківській області до 6 разів у Закарпатській області.

Ця Програма розроблена для комплексного розв’язання першочергових наявних проблем в економічній сфері за умови збалансованості інтересів зростання якості життя населення гірських територій та збереження їх екосистем.

Програма визначає основні напрями стимулювання економічної активності, зокрема шляхом розвитку інфраструктури та наближення рівня надання публічних послуг до європейських стандартів, підвищення рівня безпеки та зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Під час розроблення Програми використано збалансований підхід, який передбачає поєднання інтересів економічного зростання із збереженням унікальності ландшафтного і біологічного різноманіття, а також самобутньої культури і традицій місцевого населення.

Програма є ключовим програмним документом розвитку в середньостроковій перспективі регіону українських Карпат. Пріоритети розвитку гірських територій у довгостроковій перспективі повинні бути визначені в регіональних стратегіях розвитку на 2021-2027 роки, Державній стратегії регіонального розвитку на період до 2027 року та планах заходів з їх реалізації, а також у рамках окремих програм регіонального розвитку.

Метою Програми є визначення пріоритетів розвитку гірських територій, створення необхідних організаційних, правових та фінансових передумов для сталого розвитку гірських територій українських Карпат, підвищення їх конкурентоспроможності, поліпшення якості життя та економічного благополуччя населення, що на них проживає.

У 1995 році в Україні було прийнято Закон України "Про статус гірських населених пунктів в Україні" (далі - Закон).

Згідно із Законом окремі населені пункти Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей отримали статус гірських. Громадянам, які проживають і працюють або навчаються на території гірських населених пунктів таких областей, надано відповідний статус з правом отримання відповідних пільг і соціальних виплат. Закон на загальних засадах закріплює державні гарантії соціально-економічного розвитку населених пунктів, яким надано статус гірських, та передбачає виділення бюджетних коштів на заходи, спрямовані на розвиток таких населених пунктів.

Однак за період дії Закону фінансування заходів за окремою бюджетною програмою не здійснювалося. Виділення коштів з державного бюджету регіонам з гірськими населеними пунктами відбувалося без застосування програмно-цільового підходу шляхом фінансування окремих заходів у рамках різних бюджетних програм.

У 2003 році Україна приєдналася до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат, учасниками якої є також країни Центральної та Східної Європи (Чехія, Угорщина, Польща, Румунія, Сербія, Словаччина). Метою зазначеної Конвенції є забезпечення збалансованої політики сторін та сприяння співробітництву щодо охорони та сталого розвитку Карпат шляхом виконання таких завдань:

застосування інтегрованого підходу до управління земельними ресурсами;

збереження та стале використання біологічного та ландшафтного різноманіття;

просторове планування;

забезпечення сталого та інтегрованого управління водними ресурсами та річковими басейнами;

забезпечення сталого розвитку:

- сільського та лісового господарства;

- транспорту та інфраструктури;

- промисловості;

забезпечення соціального розвитку, туризму, збереження культурної спадщини та традиційних знань.

У 2018 році у рамках реалізації Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат Україна підписала з урядами Польщі, Угорщини та Словаччини спільну декларацію про наміри щодо створення нової макрорегіональної стратегії Європейського Союзу для Карпатського регіону для посилення транскордонної співпраці в реалізації спільних ініціатив з підвищення якості довкілля, рівня функціональної доступності в рамках території українських Карпат, інституційної співпраці.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2018 р. № 892 затверджено план заходів щодо збереження української частини природного об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Букові праліси і давні ліси Карпат та інших регіонів Європи" та сталого розвитку прилеглих до нього територій, яким передбачено організаційні заходи, спрямовані на створення умов для розвитку Карпатського біосферного заповідника, Ужанського національного природного парку, національних природних парків "Зачарований край", "Синевир" і "Подільські Товтри", природних заповідників "Горгани" і "Розточчя".

З огляду на зазначене досягнення мети Програми може бути забезпечено за допомогою двох варіантів, що передбачають шляхи та способи розв’язання проблеми.

Перший варіант обумовлює продовження реалізації політики субсидіювання, а також додаткове закріплення на законодавчому рівні підвищених коефіцієнтів для розрахунку розміру медичної та освітньої субвенцій, продовження практики декларування, зокрема в рамках зазначеного плану заходів, окремих соціально-економічних і екологічних заходів за відсутності цільового механізму і реальних фінансових ресурсів здійснення заходів стимулювання розвитку таких територій.

Недоліками зазначеного варіанта є те, що:

політика соціального стимулювання жителів гірських населених пунктів є дискримінаційною щодо жителів інших населених пунктів, які не мають статус гірських, і призводить до зростання внутрішньорегіональної соціальної напруженості, породжує ряд зловживань, пов’язаних з отриманням соціальних виплат, та тінізацію підприємницької діяльності;

не забезпечується комплексне розв’язання системних проблем, пов’язаних з певними інфраструктурними та екологічними обмеженнями, обумовленими природною специфікою гірських територій.

Другий варіант полягає у розв’язанні проблеми програмно-цільовим методом, тобто шляхом виконання цієї Програми, що передбачає здійснення комплексних заходів, спрямованих на стимулювання соціально-економічного розвитку регіону українських Карпат, створення системи інтегрованого управління програмними заходами та моніторингу їх виконання, запровадження державного регулювання планування гірських територій шляхом розроблення та впровадження в управлінську діяльність містобудівної документації державного та регіонального рівня, вироблення механізму консолідації зусиль центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, громадських об’єднань та міжнародних організацій, що надають міжнародну технічну допомогу для розвитку Карпатського регіону.

Перевагами такого варіанта є:

забезпечення комплексного підходу до вирішення проблемних питань розвитку регіону українських Карпат;

дотримання під час планування всіма заінтересованими сторонами (державними органами, органами місцевого самоврядування, приватним сектором та громадянським суспільством) визначених Програмою пріоритетів;

створення умов для соціально-економічного розвитку територіальних громад Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської та Чернівецької областей.

Другий варіант, що є оптимальним, передбачає формування конкурентоспроможної багатогалузевої економіки регіону українських Карпат на основі раціонального і невиснажливого природокористування, нарощення людського і соціального капіталу, розвитку партнерства держави і бізнесу, ефективного використання існуючих та запровадження нових фінансових інструментів регіонального розвитку.

Досягнення мети Програми забезпечуватиметься шляхом виконання програмних заходів за чотирма пріоритетами:

формування конкурентної економіки гірських територій шляхом розвитку традиційних і найбільш перспективних для регіону видів господарської діяльності, впровадження природозберігаючих інноваційних технологій у виробництво сільськогосподарської продукції; розроблення та забезпечення реалізації економічних проектів із пріоритетних для гірських територій напрямів соціально-економічного розвитку; створення нових робочих місць та підвищення рівня зайнятості населення, зростання доходів та забезпечення розширеного відтворення людського потенціалу;

скасування інфраструктурних обмежень, розбудова просторово збалансованої дорожньої, виробничої та соціальної інфраструктури шляхом розроблення схеми планування гірських територій українських Карпат; забезпечення розбудови транспортної мережі, систем зв’язку і телекомунікацій та мереж електропостачання; будівництва доріг, мостів і штучних споруд, які сполучають гірські населені пункти та адміністративні центри; відновлення та розвиток об’єктів соціальної інфраструктури;

розвиток туристичного потенціалу шляхом збереження та підтримки культурної спадщини та традиційних ремесел місцевого населення; збалансоване використання природних лікувальних та рекреаційних ресурсів, збереження здатності природних комплексів до самовідтворення; прокладення нових та облаштування існуючих туристичних, зокрема велосипедних, маршрутів до визначних об’єктів та пам’яток культурної спадщини;

забезпечення екологічної безпеки шляхом відновлення лісів та оптимізації структури ландшафтів; поліпшення санітарно-гігієнічного та екологічного стану населених пунктів; будівництва та модернізації протиерозійних, гідротехнічних, протикарстових, протилавинних споруд, а також проведення заходів із захисту від підтоплення і затоплення, спрямованих на запобігання розвитку небезпечних геологічних процесів на території.

Завдання і заходи з виконання Програми наведено у додатку 1 .

Процес виконання Програми передбачає здійснення комплексу заходів із застосуванням підходу, що базується на дотриманні прав людини, у тому числі з урахуванням принципів забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків. Забезпечення економічного зростання передбачено шляхом використання інноваційного механізму підтримки малого та середнього підприємництва та реалізації спільних інвестиційних проектів на території українських Карпат. Виконання відповідних завдань Програми здійснюватиметься з урахуванням принципів, визначених Рамковою конвенцією про охорону та сталий розвиток Карпат. Також під час виконання Програми братимуться до уваги положення Національної доповіді "Цілі сталого розвитку: Україна".

Програму передбачається виконати протягом 2020-2022 років.

Виконання Програми сприятиме ефективному і просторово збалансованому розвитку регіону українських Карпат та дасть можливість забезпечити:

за напрямом - формування конкурентної економіки гірських територій

створення Карпатського центру відродження вівчарства;

створення високотехнологічних підприємств з первинної та глибинної переробки сировини (плодів та ягід);

створення підприємств з енергетичної переробки відходів лісового та сільського господарства;

впровадження програм навчання молоді з розвитку ініціатив у ринковій економіці та формування підприємницької компетентності у традиційних для гірських територій секторах: сільське, лісове господарство, народні промисли з використанням нових технологій, що не шкодять навколишньому природному середовищу та покращують умови праці;

створення сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів та сільськогосподарських виробничих кооперативів у гірських населених пунктах;

надання фінансової та інституційної підтримки суб’єктам малого і середнього підприємництва, які провадять діяльність на території гірських населених пунктів, на розвиток традиційних і найбільш перспективних для регіону видів господарської діяльності, у тому числі органічного виробництва, впровадження "зелених технологій";

сприяння запровадженню фінансових стимулів для екологізації малого і середнього підприємництва для суб’єктів, які провадять діяльність на території гірських населених пунктів;

створення кластерів та індустріальних парків з орієнтацією на виробництво продукції з місцевих сировинних ресурсів;

за напрямом - скасування інфраструктурних обмежень, розбудова просторово збалансованої дорожньої, виробничої і соціальної інфраструктури

створення та підтримку системи моніторингу соціально-економічного розвитку гірських населених пунктів українських Карпат;

розроблення документації з просторового планування гірських населених пунктів;

облаштування телерадіовишок на прикордонних та гірських територіях Закарпатської області передавачами цифрового стандарту (впровадження багатоканального цифрового телевізійного мовлення);