Схвалити Концепцію розвитку державної метрологічної системи на період до 2015 року, що додається.

Створення державної метрологічної системи спрямоване на забезпечення економічного розвитку країни та науково-технічного прогресу, максимальне використання існуючого потенціалу і світового досвіду в усіх сферах діяльності, а також співробітництво з іншими країнами, насамперед з країнами - членами СНД.

Першим актом законодавства з питань метрології, прийнятим після проголошення незалежності України, став Декрет Кабінету Міністрів України від 26 квітня 1993 р. N 40-93 "Про забезпечення єдності вимірювань".

У 1998 році прийнято Закон України "Про метрологію та метрологічну діяльність", правові положення якого з часом були гармонізовані із загальноприйнятими у світовій практиці нормами та правилами метрології, документами Міжнародної організації законодавчої метрології.

Протягом останніх років набули чинності міжнародні та європейські документи з питань метрології, зокрема у 2004 році документи Міжнародної організації законодавчої метрології Д1 "Елементи до закону про метрологію" і Д9 "Принципи метрологічного нагляду", а також Директива 2004/22/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС від 31 березня 2004 р. про вимірювальні прилади.

Метою Концепції є забезпечення розвитку державної метрологічної системи згідно з пріоритетами державної політики економічного розвитку країни та світовими тенденціями до глобалізації метрологічної діяльності з урахуванням вимог міжнародних документів з питань метрології та досвіду реформування метрологічних систем у країнах - членах ЄС.

Розвиток державної метрологічної системи передбачає:

посилення захисту громадян і національної економіки від наслідків застосування недостовірних результатів вимірювань;

проведення вимірювань з необхідною точністю з метою отримання достовірних результатів;

розширення міжнародних зв'язків, визнання результатів вимірювань іншими державами;

задоволення потреби споживачів у метрологічних послугах, підвищення рівня довіри до результатів вимірювань, насамперед з метою забезпечення захисту життя та здоров'я громадян, охорони навколишнього природного середовища і раціонального використання природних ресурсів;

зменшення державного впливу на метрологічну діяльність у сферах, що регулюються ринком;

підвищення рівня проведення фундаментальних і прикладних досліджень у сфері метрології;

випереджальний розвиток еталонної бази, що дасть змогу відтворювати одиниці вимірювань Міжнародної системи одиниць на достатньому для задоволення національних потреб рівні;

забезпечення єдності вимірювань та їх простежуваності;

підвищення якості та конкурентоспроможності вітчизняної продукції;

запровадження міжнародних та європейських стандартів і забезпечення випереджальної інтеграції у сфері науки і техніки порівняно з економічною інтеграцією;

підвищення рівня підготовки фахівців-метрологів для державної метрологічної системи, підприємств та організацій;

гармонізацію обов'язкових вимог до забезпечення єдності вимірювань і проведення оцінки відповідності з вимогами міжнародних документів з питань метрології;

прозорість і доступність інформації з питань метрології;

встановлення обов'язкових вимог до застосування процедури проведення вимірювань та їх результатів;

застосування державного регулювання вартості метрологічних робіт.

Основними напрямами розвитку державної метрологічної системи є:

1) удосконалення нормативно-правової бази державної метрологічної системи насамперед шляхом розроблення проекту Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" у новій редакції (далі - Закон), в якій передбачається:

розроблення технічних регламентів з метою впровадження Директиви 2004/22/ЄС Європейського парламенту та Ради ЄС від 31 березня 2004 р. про вимірювальні прилади та інших директив ЄС з питань метрології;

запровадження поняття "сфера законодавчо регульованої метрології" замість "сфера державного метрологічного нагляду";

приведення понять, що використовуються у сфері метрології, та їх визначень у відповідність з міжнародними документами;

поширення його дії на стандартні зразки складу та властивостей речовин і матеріалів та технічні системи і пристрої, за допомогою яких здійснюється вимірювання;

приведення понятійного апарату Закону, що стосується проведення оцінки відповідності засобів вимірювальної техніки і відповідних процедур оцінки засобів вимірювальної техніки, у відповідність із законодавчими актами щодо технічного регулювання та міжнародними документами з питань метрології;

формування переліку категорій засобів вимірювальної техніки, який визначається нормативно-правовим документом;

приведення процедури, що застосовується для уповноваження на проведення державних випробувань і затвердження типу та повірки засобів вимірювальної техніки, у відповідність з міжнародними нормами, правилами та стандартами;

конкретизація положень, що стосуються статусу та основних організаційно-методичних функцій метрологічних служб з метою підвищення якості метрологічного забезпечення продукції і послуг;

приведення процедури підтвердження компетентності вимірювальних лабораторій у відповідність з міжнародними нормами, правилами та стандартами;

визначення положень, що стосуються здійснення державного метрологічного нагляду;

конкретизація завдань і функцій територіальних органів Держспоживстандарту;

2) удосконалення нормативної бази державної метрологічної системи шляхом:

розроблення нових і актуалізації чинних нормативно-правових актів з метою їх гармонізації з міжнародними документами з питань метрології;

формування переліку національних стандартів, які у разі добровільного застосування є доказом відповідності засобів вимірювальної техніки вимогам технічних регламентів;

визначення обов'язкових вимог до процедури проведення вимірювань та її результатів у сфері метрології;

3) розвиток науково-технічної бази державної метрологічної системи шляхом:

активізації фундаментальних науково-прикладних досліджень у сфері метрології;

виявлення нових фізичних явищ, визначення на їх основі стандартних довідкових даних про фізичні сталі та властивості речовин і матеріалів;

забезпечення розвитку, удосконалення та оптимізації національної еталонної бази з урахуванням потреб економіки, науки і оборони;

створення державних первинних еталонів, що використовуються безпосередньо у сфері метрології;

технічного переоснащення наявних еталонів сучасною елементною базою, приладами, допоміжним обладнанням, засобами автоматизації та обчислювальної техніки;

створення державних первинних та вторинних еталонів, що відповідають міжнародному технічному рівню, з використанням фундаментальних фізичних сталих, фізичних явищ та сучасних досягнень науки і техніки;

удосконалення процедури передачі інформації про одиниці вимірювань до засобів вимірювальної техніки та забезпечення контролю за правильністю її проведення;

забезпечення простежуваності результатів вимірювань із застосуванням повірочних схем до відповідних державних первинних еталонів;