1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Постанова


КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 6 вересня 2005 р. N 870
Київ
Про затвердження Правил підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України
( Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1212 від 18.11.2009 )
Кабінет Міністрів України
постановляє:
Затвердити Правила підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України, що додаються.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 36
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 6 вересня 2005 р. N 870
ПРАВИЛА
підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України
Загальні положення
1. Ці Правила визначають загальні підходи до підготовки проектів актів Кабінету Міністрів України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
2. Під час підготовки тексту проекту акта Кабінету Міністрів України (далі - проект акта) слід дотримуватися таких принципів:
логічна послідовність. Полягає у логічному зв'язку усіх компонентів проекту акта, чітко виявлених причинно-наслідкових зв'язках між повідомлюваними діями (фактами) - як у межах одного речення, так і в межах усього акта;
належна ясність викладу, точність опису. Базується на правильному та професійно грамотному доборі слів і словосполучень (термінів), точності, лаконічності і водночас доступності мови актів;
свобода від суперечностей. Виявляється, зокрема, у тому, що обрані слова (словосполучення) належать до різних сфер мовлення. Неприпустима в актах суперечність смислового плану, коли наведені в тексті норми не узгоджуються одна з однією або взаємно виключаються, а також використання розмовної лексики, русизмів. Слід уникати вузькогалузевих професіоналізмів;
лаконічність. Досягається шляхом попереднього обдумування змісту проекту акта, складення плану, оптимальної заміни складних речень простими, а також уникання дієприкметникових і дієприслівникових зворотів в значній кількості;
правильність компонування проекту акта. Кожен аспект порушеного питання повинен зайняти певне місце в логічній структурі проекту акта та не збігатися з іншим аспектом. Недотримання цієї умови призводить до розтягнутості, великого вступу, складних мотивувань, повторів;
нормативність мовних засобів офіційно-ділового стилю. Мова актів повинна відповідати сучасним правописним нормам. Слід вживати слова (терміни) у значеннях, закріплених за ними словником.
3. Не допускається у проектах актів повтор нормативних положень, визначених раніше прийнятими актами Кабінету Міністрів України.
4. Нормопроектувальна техніка - система правил і прийомів підготовки проектів актів, що забезпечує максимально повну і точну відповідність форми нормативних положень їх змісту, простоту викладу та доступність для розуміння, вичерпне охоплення питань, що належать до предмета правового регулювання актів.
Основними елементами нормопроектувальної техніки є:
методологія розроблення проекту акта та визначення його структури;
правила і прийоми викладення нормативних положень з обов'язковим дотриманням вимог щодо уніфікації термінології та мовного оформлення;
правила внесення змін до постанов (розпоряджень), визнання їх такими, що втратили чинність, або скасування.
5. Проект акта повинен відповідати таким вимогам:
логічна послідовність викладу;
взаємозв'язок нормативних положень;
відсутність суперечностей у тексті проекту акта, узгодженість його положень з актами законодавства;
оптимальна стислість викладу нормативних положень. Кожне слово повинне нести смислове навантаження;
доступність для розуміння;
точність та уніфікованість термінології, дотримання мовних норм;
зменшення до мінімуму кількості актів з одного питання.
6. Проект постанови Кабінету Міністрів України (далі - проект постанови) готується у разі:
затвердження положення або іншого нормативно-правового акта;
затвердження, прийняття або приєднання до міжнародних договорів;
внесення змін до тексту постанов Кабінету Міністрів України, затверджених ними положень або інших нормативно-правових актів;
визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України, або їх скасування.
7. Проект розпорядження Кабінету Міністрів України (далі - проект розпорядження) готується з оперативних, організаційно-розпорядчих або інших питань (зокрема щодо утворення або ліквідації робочих органів, затвердження або зміни їх складу).
Підготовка проектів постанов
8. З огляду на те, що згідно із статтею 6 і частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією і законами України, перед початком підготовки проекту постанови з'ясовується, чи належить питання, яке передбачається врегулювати, до компетенції Кабінету Міністрів України. Відповідно до статті 113 Конституції України, Кабінет Міністрів у своїй діяльності керується Конституцією (стаття 116) і законами України, актами Президента України.
Порядок підготовки, подання та розгляду проектів постанов і розпоряджень визначено у розділі VI Тимчасового регламенту Кабінету Міністрів України.
9. У процесі роботи над проектом постанови проводиться аналіз положень Конституції і законів України, актів Президента України, які стосуються предмета його врегулювання, вивчаються акти Кабінету Міністрів України, що регулюють певні питання у відповідній сфері суспільних відносин, і практика їх застосування, наукова література, матеріали друкованих засобів масової інформації, а також результати соціологічних та інших досліджень (у разі їх проведення).
10. У разі коли у процесі підготовки проекту постанови виникла потреба у внесенні суттєвих змін до раніше прийнятих постанов або діє кілька постанов, що регулюють порушене питання, готується проект однієї постанови, до якого включаються нові правові норми, а також ті, що містяться у раніше прийнятих постановах (якщо вони узгоджуються із законодавством).
Раніше прийняті постанови з порушеного питання визнаються такими, що втратили чинність.
11. Проект постанови складається з назви, вступної та постановляючої частини і у разі потреби додатків.
12. Назва проекту постанови повинна бути лаконічна та відображати основний зміст акта.
13. У вступній частині постанови:
визначається (у стислій формі) мета прийняття та/або зазначається акт законодавства, відповідно до якого чи на виконання якого постанова приймається;
зазначається: "Кабінет Міністрів України постановляє:".
Наприклад: З метою удосконалення порядку реалізації військового майна, забезпечення житлом військовослужбовців Збройних Сил та відповідно до статті 101 Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" Кабінет Міністрів України постановляє:.
14. Постановляюча частина постанови повинна містити:
нормативні положення;
конкретні доручення суб'єктам суспільних відносин у відповідній сфері;
умови та порядок дії інших постанов (окремих норм);
посилання на додатки (у разі їх наявності);
норми, пов'язані з набранням чинності постановою (окремими нормами). У разі потреби визначаються орган (органи) виконавчої влади або посадова особа (особи), що здійснюють контроль за виконанням постанови.
15. Структурно постановляюча частина постанови викладається у такій послідовності:
пункти, що містять нормативні положення;
пункти, що стосуються внесення змін до постанов (розпоряджень) або визнання їх (окремих норм) такими, що втратили чинність;
пункти, що містять окремі доручення;
пункт, що стосується визначення дати набрання чинності постановою.
16. У разі коли виникає потреба у внесенні змін до інших постанов (розпоряджень), у проекті постанови викладається суть таких змін.
Якщо постанови або розпорядження (окремі норми) визнаються такими, що втратили чинність, наводиться їх перелік, що оформляється, як правило, на окремому аркуші у хронологічному порядку прийняття актів з посиланням на джерело їх опублікування за таким зразком:
"ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 2005 р. N
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2003 р. N 1457 "Про затвердження Порядку реєстрації зовнішньоекономічних контрактів (договорів) на здійснення експортних операцій з нафтою" (Офіційний вісник України, 2003 p., N 38, ст. 2027).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 20 листопада 2003 р. N 1782 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2003 р. N 1457" (Офіційний вісник України, 2003 p., N 47, ст. 2430)".
17. Завдання, план (комплекс) заходів (дій) оформляються в основному додатком до проекту постанови. За кожним завданням (заходом) визначаються строк та відповідальний за виконання орган (органи) виконавчої влади.
18. Пункти і підпункти постанови нумеруються арабськими цифрами (підпункти - з дужкою).
19. Проект постанови не повинен за змістом виходити за межі предмета його правового регулювання і містити значну кількість винятків із загальних правил.
20. До змісту проекту положення або іншого нормативно-правового акта (далі - документ), який передбачається затвердити постановою, встановлюються такі вимоги:
1) стосовно назви і термінології:
назва проекту документа повинна бути стисла та відповідати його змісту;
визначення термінів обов'язкове, якщо вони часто вживаються. В термінах не повинні міститися нормативні положення. У разі коли термін визначено у законі або акті Президента України, в проекті документа з метою усунення дублювання можливе посилання на відповідний закон або акт Президента України. Наприклад: У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному у Законі України "Про гастрольні заходи в Україні";
терміни визначаються за нормами ділового мовлення;
пункт, у якому визначаються терміни, розміщується після пункту, в якому визначається коло питань, що є предметом правового регулювання. Терміни наводяться в алфавітному порядку та в іменниковій формі;
2) стосовно структури проекту документа:
великий за обсягом документ поділяється на розділи (підрозділи) лише тоді, коли є можливість згрупувати пункти у цілісний блок питань, що становлять предмет правового регулювання документа;
назва розділів повинна бути конкретна і стисла. Розділи можуть нумеруватися за наявності в них підрозділів, які не нумеруються;
пункт є базовим елементом проекту документа. Пункти повинні бути настільки стислими, наскільки це не може зашкодити чіткості і зрозумілості викладу. У разі внесення змін до документа для нумерації пунктів використовуються цифри з надрядковим значком. Наприклад: Доповнити Положення про порядок справляння та обліку фіксованого сільськогосподарського податку, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. N 658, пунктом 21 такого змісту:;
спочатку викладаються норми загального характеру, що встановлюють принципи правового регулювання і містять правила, які повинні враховуватися під час застосування наступних нормативних положень, а далі норми, згруповані з окремих питань, що стосуються того чи іншого аспекту правового регулювання, і додаткові положення, що стосуються всіх або деяких питань предмета регулювання. Нормативні положення загального характеру об'єднуються в розділ "Загальна частина". В окремі розділи об'єднуються нормативні положення, що стосуються одного цілісного блоку питань, що становлять предмет правового регулювання проекту документа;
нормативні положення повинні бути доступні для розуміння та застосування і не повинні містити зайву деталізацію, оскільки проект документа регулює суспільні відносини, а не вирішує конкретне питання. Для полегшення застосування норм і уникнення різного тлумачення кожне нормативне положення формулюється таким чином, щоб не виникало сумніву стосовно строку його дії. Якщо проект документа (окремі норми) приймаються з обмеженим строком дії, це обов'язково зазначається у тексті проекту постанови, якою затверджується документ;
у разі посилання на інші акти Кабінету Міністрів України зазначаються дата їх прийняття, номер, назва та джерела офіційного опублікування;
в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень;
3) стосовно стилю і викладу:
текст проекту документа викладається з дотриманням норм сучасної української мови, з використанням дієслів у теперішньому часі. Майбутній та минулий час застосовується лише тоді, коли необхідно наголосити на часовому співвідношенні двох подій. Складність предмета правового регулювання не може бути виправданням ускладнення викладу проекту документа;

................
Перейти до повного тексту