Відповідно до статті 45 Кодексу України про надра Кабінет Міністрів України ПОСТАНОВЛЯЄ:

Затвердити Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, що додається.

1. Це Положення визначає порядок і умови проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин.

2. Метою державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є:

об'єктивна оцінка мінерально-сировинної бази країни на основі єдиних науково-методичних критеріїв;

забезпечення достовірності оцінених запасів корисних копалин і відповідності їх якісних показників запланованим напрямам використання;

створення умов для найповнішого, економічно раціонального й комплексного використання запасів родовищ корисних копалин з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища;

проведення порівняльної оцінки кількісних та якісних показників запасів корисних копалин, їх географо-економічних, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання для визначення реальної промислової цінності;

забезпечення дотримання єдиного підходу до визначення техніко-економічних та фінансових показників господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин у межах конкретної ділянки надр;

використання оцінок техніко-економічних та фінансових показників господарської діяльності для цілей інвестиційного планування та оподаткування.

3. Основними завданнями державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин є:

оцінка достовірності запасів корисних копалин і наявних у них корисних компонентів на основі дослідження та аналізу матеріалів геологічного вивчення надр щодо закономірностей формування й розміщення покладів корисних копалин, їх речовинного складу й технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання;

встановлення кондицій на мінеральну сировину для підрахунку запасів родовищ з урахуванням раціонального використання всіх корисних копалин і наявних у них корисних компонентів;

визначення кількості та якості запасів корисних копалин і компонентів, ступеня їх вивчення й підготовленості до промислового освоєння;

оцінка промислового значення запасів корисних копалин і компонентів за умови їх найповнішого, економічно раціонального й комплексного вилучення та використання на основі сучасних промислових технологій;

оцінка відповідності наявного в межах родовищ вмісту речовин, що негативно впливають на довкілля і здоров'я людей під час видобутку, переробки й використання корисних копалин, а також складування відходів виробництва, вимогам стандартів, нормативів, лімітів, санітарно-гігієнічних норм і правил, затверджених у встановленому порядку.

4. Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться Державною комісією України по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) з дотриманням таких принципів:

наукова обгрунтованість, незалежність, об'єктивність і комплексність;

узгодження екологічних, економічних і соціальних інтересів суспільства;

узгодження довгострокових державних перспектив у збереженні запасів корисних копалин з інтересами користувачів надр;

виконання вимог актів законодавства.

5. Залежно від ступеня підготовленості до промислового освоєння запасів корисних копалин державна експертиза може завершуватися затвердженням або апробацією запасів та/або ресурсів:

ділянок надр, підготовлених до проведення геологорозвідувальних робіт за результатами початкової геолого-економічної оцінки;

родовищ, підготовлених до проведення геологорозвідувальних робіт за результатами попередньої геолого-економічної оцінки;

родовищ, призначених для проектування та будівництва нових, продовження строку роботи діючих об’єктів за результатами детальної геолого-економічної оцінки.

6. Державній експертизі та оцінці підлягають запаси та ресурси корисних копалин ділянок надр та/або родовищ корисних копалин усіх розвіданих родовищ, у тому числі техногенних, а також запаси корисних копалин, що додатково розвідані в процесі розроблення родовищ, та запаси, що залишаються в надрах у разі ліквідації гірничодобувного підприємства.

7. Державна експертиза та оцінка запасів корисних копалин проводиться на підставі звітів, які містять в собі матеріали з геологічного вивчення родовищ корисних копалин, підрахунок їх запасів та техніко-економічне обгрунтування промислового значення, а також геопросторових даних розміщення запасів та ресурсів корисних копалин (далі - геолого-економічна оцінка).

У разі необхідності за рішенням ДКЗ проводиться перевірка достовірності матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин безпосередньо на місці геологорозвідувальних робіт.

8. Відповідно до ступеня вивчення родовища корисних копалин державна експертиза може проводитися за матеріалами геолого-економічної оцінки:

початково оцінених ділянок надр;

попередньо оцінених родовищ корисних копалин;

родовищ корисних копалин, підготовлених до промислового освоєння;

родовищ корисних копалин, що перебувають в експлуатації.

9. Матеріали геолого-економічної оцінки родовищ корисних копалин повинні містити:

характеристику геологічної будови покладів корисних копалин, їх технологічних властивостей, гірничо-геологічних, гідрогеологічних та інших умов залягання в обсязі, достатньому для прийняття обгрунтованих проектних рішень щодо способу й системи видобутку та схеми комплексної переробки корисних копалин і визначення граничних показників (параметрів) кондицій;

техніко-економічне обгрунтування кондицій для підрахунку запасів корисних копалин, що забезпечують найповніше, економічно раціональне й комплексне вилучення з надр запасів основних та тих, що спільно залягають, корисних копалин, а також корисних компонентів шляхом використання сучасних промислових технологій видобутку й переробки мінеральної сировини з дотриманням вимог щодо охорони надр та навколишнього природного середовища;

характеристику методики й результатів випробовування і підрахунку запасів корисних копалин;

прогнозну економічну оцінку сумарного ефекту від експлуатації родовища за одним або кількома варіантами показників (параметрів) кондицій з визначенням прогнозних результатів підприємницької діяльності гірничопереробного комплексу в обсязі, достатньому для прийняття рішення про інвестування подальших робіт;

документи, що засвідчують право на користування надрами.

10. Зміст, оформлення і порядок подання для державної експертизи та оцінки матеріалів геолого-економічної оцінки родовищ конкретних видів корисних копалин визначається Міндовкіллям.

За заявою користувача надрами під час здійснення державної експертизи і оцінки запасів та ресурсів корисних копалин можуть використовуватися міжнародні стандарти, передбачені Кодексом України про надра.

11. Техніко-економічне обгрунтування показників (параметрів) кондицій для підрахунку запасів корисних копалин розробляються для кожного родовища, матеріали щодо якого подаються на державну експертизу.

Відповідно до стадії геологічного вивчення та ступеня підготовленості до промислового освоєння родовища корисних копалин можуть встановлюватися попередні, тимчасові, постійні й оперативні кондиції.

Для окремих видів корисних копалин можуть встановлюватися також технологічні кондиції.

Показники (параметри) попередніх кондицій обгрунтовуються матеріалами, які містять техніко-економічні міркування щодо доцільності проведення подальших пошукових і пошуково-оцінних робіт на перспективних ділянках надр, та схвалюються замовником геологорозвідувальних робіт.

Показники (параметри) тимчасових кондицій обгрунтовуються матеріалами техніко-економічної доповіді щодо доцільності проведення подальшої розвідки родовища корисних копалин чи його ділянки, розглядаються та апробовуються ДКЗ.