Дата підписання: 19.02.1998

Дата ратифікації: 19.03.1999

Дата набуття чинності: 20.06.1999

Україна і Республіка Узбекистан, які надалі іменуються "Договірні Сторони",

- виходячи з принципів державного суверенітету, рівноправності і взаємної поваги,

- ґрунтуючись на нормах міжнародного права і бажаючи розвивати міждержавне співробітництво в галузі кримінального права,

- враховуючи, що відбування засудженими покарання у державі, громадянами якого вони є, сприяє більш ефективному досягненню мети виконання покарання, поверненню правопорушників до нормального життя у суспільстві,

- керуючись принципами гуманізму і поважання прав людини,

- домовились про нижченаведене:

1. Для досягнення цілей цього Договору нижчезазначені терміни означають:

1) "держава винесення вироку" - Договірна Сторона, судом якої був винесений вирок про засудження особи до покарання у вигляді позбавлення волі;

2) "держава виконання вироку" - Договірна Сторона, якій передається для подальшого відбування покарання особа, засуджена до позбавлення волі і яка є її громадянином;

3) "засуджений" - особа, засуджена судом однієї з Договірних Сторін за вчинення злочину до покарання у вигляді позбавлення волі;

4) "близькі родичі" -

для України: особи, які перебувають у спорідненості, тобто мати, батько, чоловік, дружина, діти, рідні брати і сестри, онуки, дід і бабка, усиновлювачі, усиновлені,

для Республіки Узбекистан: особи, які перебувають у спорідненості чи свояцтві, тобто батьки, брати і сестри, подружжя, діти, у томі числі усиновлені (удочерені), онуки, а також батьки, брати і сестри подружжя;

5) "законні представники" - визнані такими у порядку, встановленому законодавством кожної з Договірних Сторін;

6) "компетентні органи" - органи Договірних Сторін, які виконують рішення про передачу засуджених;

7) "центральні органи" -

для України: Міністерство юстиції України,

для Республіки Узбекистан: Прокуратура Республіки Узбекистан.

2. З питань виконання цього Договору компетентні органи Договірних Сторін зносяться один з одним через центральні органи.

1. Договірні Сторони зобов'язуються згідно з умовами цього Договору передавати на запит одна одній засуджених, які відбувають покарання у місцях позбавлення волі за вчинення злочинів на території держави винесення вироку і мають громадянство другої Договірної Сторони, для відбування покарання у державі виконання вироку.

2. Договірна Сторона, громадянином якої є засуджений, може звернутися до Договірної Сторони, судом якої винесений вирок, з проханням розглянути питання про можливість передачі засудженого.

3. Договірна Сторона, судом якої був винесений вирок, може звернутися до Договірної Сторони, громадянином якої є засуджений, з проханням розглянути питання про можливість передачі засудженого.

Підставою для порушення процедури передачі засудженого Договірній Стороні, громадянином якої він є, служить заява цієї особи, або її близьких родичів чи її законного представника, направлена центральному органу держави винесення вироку.

1. Рішення у запиті, що поступив, про згоду або відмову у передачі приймається центральним органом Договірної Сторони не пізніше місячного строку з дня отримання документів, перелічених у пункті 1 статті 8 цього Договору. Про рішення, що прийнято, у письмовій формі повідомляється особі, стосовно якої направлений запит, або особі, яка звернулась із заявою про передачу.

2. Рішення про відмову у передачі засудженого має бути вмотивованим.

1. Засуджена особа може бути передана згідно з цим Договором за наявності наступних умов:

1) якщо ця особа є громадянином держави виконання вироку;

2) якщо вирок набув чинності;

3) якщо в момент отримання запиту про передачу засуджений повинен ще відбувати покарання протягом не менш як шість місяців;

4) якщо на передачу згодна засуджена особа або, коли беручи до уваги її вік, фізичний чи психічний стан, одна з Договірних Сторін вважає це за необхідне, - законний представник засудженої особи;

5) якщо дія або бездіяльність, за яку був винесений вирок, є злочином згідно з законодавством держави виконання вироку;

6) якщо відшкодовано матеріальні збитки, заподіяні злочином;

7) якщо держава винесення вироку і держава виконання вироку згодні на передачу засудженої особи.

2. Про можливість передачі та її юридичні наслідки засудженому або його законному представнику має бути роз'яснено посадовими особами органів управління кримінально-виконавчої системи держави винесення вироку.

3. У виняткових випадках Договірні Сторони можуть погодитися на передачу засудженої особи, навіть якщо їй залишається відбувати міру покарання менш як шість місяців або якщо матеріальні збитки, заподіяні злочином, відшкодовані не в повному обсязі.

Передача засудженого не здійснюється, якщо:

1) не додержано умов, перелічених у частині 1 статті 5 цього Договору;

2) покарання не може бути виконано Договірною Стороною, громадянином якої є засуджений, внаслідок закінчення строку давності кримінального переслідування за законодавством цієї Договірної Сторони;

3) запитуючою Договірною Стороною належним чином не виконані вимоги статті 8 цього Договору.

Договірні Сторони беруть на себе зобов'язання:

1) через центральні органи письмово інформувати одна одну про засудження до позбавлення волі громадян другої Договірної Сторони, а також про їх місцезнаходження;

2) роз'яснювати і реально забезпечувати засудженим, їх законним представникам або близьким родичам можливість звертатися до компетентних органів будь-якої з Договірних Сторін із заявою про передачу у державу, громадянами якої є засуджені.

1. Запит про передачу засудженого складається у письмовій формі, і до нього компетентним органом держави винесення вироку додаються:

1) відомості про особу засудженого (прізвище, ім'я, по батькові, дата і місце народження);

2) документ, що підтверджує громадянство засудженого;

3) текст статей кримінального закону, на основі якого засуджено особу;

4) письмова заява засудженого або, у випадках, передбачених підпунктом "4" пункту 1 статті 5 цього Договору, - його законного представника про згоду на передачу;

5) копії вироку і таких, що є у справі, рішень вищих судових органів, документів про набуття вироком чинності;