З метою зниження податкового навантаження на підприємства, зупинення справляння зборів, не пов'язаних з реальними джерелами їх сплати, а також для компенсації відповідних втрат бюджету шляхом скасування податкових пільг, не пов'язаних із соціальним захистом населення, та відповідно до пункту 4 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України

1. Зупинити, починаючи з 1 січня 1999 року, справляння збору до Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення.

Фінансування витрат на здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та пов'язаного з цим соціального захисту населення провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України, у тому числі за рахунок збільшення бюджетних надходжень від розширення податкових баз.

2. Установити з 1 січня 1999 року для платників збору на обов'язкове соціальне страхування, визначених у пунктах 1 і 2 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове соціальне страхування", ставку такого збору в розмірі 4,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного пунктом 1 статті 2 зазначеного Закону.

3. Установити, що обкладення податком на додану вартість здійснюється відповідно до законодавства з урахуванням особливостей, визначених статтями 4-19 цього Указу.

4. У разі коли сума податку на додану вартість, визначена як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду, має від'ємне значення, така сума зараховується у погашення заборгованості платника податку із сплати податку на додану вартість, що виникла у минулих звітних періодах, а за відсутності заборгованості - у зменшення податкових зобов'язань платника податку протягом трьох наступних звітних періодів. Це правило не поширюється на порядок бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій, що оподатковуються за нульовою ставкою.

Якщо сума від'ємного значення податку не погашається сумами податкових зобов'язань, що виникли протягом трьох наступних звітних періодів, така сума підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України на умовах, визначених законодавством, протягом місяця, що настає після подання декларації за третій звітний період після виникнення від'ємного значення податку.

Розрахунок суми бюджетного відшкодування при оподаткуванні операцій з продажу товарів (робіт, послуг), що оподатковуються за нульовою ставкою, проводиться у порядку, передбаченому законодавством для платників податку, які застосовують квартальний податковий період. Таке бюджетне відшкодування здійснюється протягом місяця, що настає після подання декларації за звітний період, у якому були здійснені такі операції.

Сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку або інших податків, зборів (обов'язкових платежів), які зараховуються до Державного бюджету України. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

5. Установити, що з 1 жовтня 1998 року операції з надання послуг з перевезення пасажирів приміським пасажирським транспортом та автомобільним транспортом у межах району, операції з продажу імпортованого газу населенню та бюджетним організаціям підлягають обкладенню податком на додану вартість за ставкою 20 відсотків бази оподаткування, визначеної згідно з законодавством.

6. Установити, що операції з ввезення (пересилання) товарів на митну територію України оподатковуються на загальних підставах у порядку, встановленому законодавством, за винятком товарів критичного імпорту за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, які ввозяться до 1 січня 1999 року без сплати податку на додану вартість.

Не оподатковуються операції з ввезення (пересилання) з-за меж митного кордону України товарів, а також супутніх таким товарам робіт (послуг) на користь магазинів роздрібної торгівлі, розташованих на території України в зонах митного контролю (далі - безмитні магазини), а також на територію митних ліцензійних складів, розташованих на території України (далі - ліцензійні склади). Операції з вивезення (пересилання) товарів з території безмитних магазинів та ліцензійних складів на митну територію України (крім території інших безмитних магазинів або ліцензійних складів) оподатковуються у порядку, передбаченому для оподаткування імпорту товарів.

Оподатковуються за нульовою ставкою операції з вивезення товарів і супутніх таким товарам робіт (послуг) з митної території України на територію безмитних магазинів або ліцензійних складів. Під час здійснення операцій з дальшого вивезення (пересилання) товарів і супутніх таким товарам робіт (послуг) з території безмитних магазинів або ліцензійних складів за межі митного кордону України (експорту) податок на додану вартість не справляється (у тому числі за нульовою ставкою).

7. Порядок оподаткування операцій, передбачений статтею 6 цього Указу, застосовується для цілей справляння акцизного збору та ввізного (вивізного) мита щодо товарів, які ввозяться на користь безмитних магазинів або митних ліцензійних складів з митної території України або з-за її меж.

8. Установити, що в разі коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються за самостійним рішенням платника податку чи безоплатно передаються особі, не зареєстрованій платником податку, а також у разі переведення основних фондів до складу невиробничих фондів така ліквідація, безоплатна передача чи переведення розглядаються для цілей оподаткування як продаж таких основних виробничих фондів або невиробничих фондів за звичайними цінами, що діють на момент такого продажу, а для основних фондів групи 1 - за звичайними цінами, але не менше їх балансової вартості.

Правила цієї статті не поширюються на випадки, коли основні виробничі фонди або невиробничі фонди ліквідуються у зв'язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили.

9. Перенести кінцевий строк застосування порядку визначення дати виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів (робіт, послуг) як дати зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), а також визначення дати виникнення права на податковий кредит - як дати списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) з 1 січня 1999 року на 1 жовтня 1998 року.

Платники податку за станом на 1 жовтня 1998 року здійснюють одноразовий перерахунок податкових зобов'язань і податкового кредиту за товарами (роботами, послугами), відвантаженими (виконаними, наданими) або отриманими, розрахунки в оплаті яких не проведено до 1 жовтня.

У разі отримання в результаті перерахунку позитивного значення суми податку на додану вартість ця сума зараховується рівними частинами у збільшення податкових зобов'язань до 1 липня 1999 року. Від'ємне значення сум податку, яке склалося в результаті перерахунку, зараховується в рахунок зменшення податкових зобов'язань рівними частинами до 1 липня 1999 року.

Проведення одноразового перерахунку сум податкових зобов'язань і податкового кредиту здійснюється у порядку, встановленому Державною податковою адміністрацією України за погодженням з Міністерством фінансів України.

10. Установити, що до 1 січня 2000 року за операціями з продажу вугілля та вугільних брикетів, електричної, теплової енергії, газу, послуг з водопостачання (каналізації) датою виникнення податкових зобов'язань є дата зарахування коштів на банківський рахунок платника податку в оплату товарів, що підлягають продажу (в разі продажу товарів за готівку - дата їх оприбуткування в касі платника податку), а датою виникнення права на податковий кредит у продавця зазначених товарів є дата списання коштів в оплату придбаних ним товарів (робіт, послуг). У покупця вугілля та вугільних брикетів, електричної, теплової енергії, газу, послуг з водопостачання (каналізації) датою виникнення права на податковий кредит по операціях з придбання таких товарів є дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату цих товарів або дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків.

З 1 січня 2000 року до 1 січня 2003 року норми цієї статті діють стосовно операцій з продажу вугілля та вугільних брикетів, газу або електричної енергії населенню та установам, що утримуються за рахунок бюджету.

Визначені в цій статті правила не поширюються на відчуження або придбання товарів за бартерними (товарообмінними) операціями.

11. Установити, що особи, зареєстровані платниками податку на додану вартість у зв'язку із здійсненням ними операцій з торгівлі за готівку, за умови, що обсяг оподатковуваних операцій протягом останнього календарного року не перевищував 7200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, можуть обрати спосіб визначення дати виникнення податкових зобов'язань з таких операцій як дати зарахування коштів на банківський рахунок або в касу платника податку, а в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків - як дати виписки відповідного рахунка (товарного чека), а також визначення дати виникнення права на податковий кредит як дати списання коштів з банківського рахунка або каси платника податку чи надання інших видів компенсацій за придбані товари (роботи, послуги).

Установлений частиною першою цієї статті спосіб визначення дати виникнення податкових зобов'язань та права на податковий кредит може бути обрано платником податку не пізніше ніж за тридцять календарних днів до початку нового календарного року. Цей спосіб застосовується з початку нового календарного року і не може бути змінений до кінця року.