З метою підвищення економічної ефективності діяльності суб'єктів природних монополій, забезпечення суспільних інтересів та належного державного контролю у цій сфері

1. Визначити, що реформування галузей, які належать до сфери природних монополій та суміжних ринків, має бути спрямовано на:

вдосконалення системи державного регулювання, включаючи регулювання цін та тарифів, у сфері природних монополій, формування його нормативних та організаційних засад, в тому числі на регіональному рівні;

розмежування компетенції та налагодження взаємодії між органами, які відповідно до законодавства здійснюють управління майном, розроблення і реалізацію державної політики у відповідних галузях, та органами, на які покладаються функції регулювання діяльності суб'єктів природних монополій;

формування конкурентних відносин на суміжних ринках, створення ефективних механізмів запобігання дискримінації господарюючих суб'єктів, що діють на цих ринках, з боку суб'єктів природних монополій;

виділення із суб'єктів природних монополій непрофільних виробництв та підприємств, діяльність яких не відноситься до основної;

організацію належного контролю за фінансовою діяльністю суб'єктів природних монополій, ведення окремих балансів та окремої бухгалтерської звітності щодо діяльності, яка здійснюється на ринках, що перебувають у стані природних монополій;

поступове припинення практики перехресного субсидування різних груп споживачів або одних видів послуг за рахунок інших;

поглиблення правового регулювання взаємовідносин між учасниками ринків у сфері природних монополій та вдосконалення нормативної бази у цій сфері, забезпечення формування цін (тарифів) і правил їх визначення, введення єдиних правил на недискримінаційній основі;

визначення особливостей реформування відносин власності та приватизації у сфері природних монополій, в тому числі галузевих;

підвищення ефективності управління належними державі майном, акціями (частками, паями) підприємств, господарських товариств, що є суб'єктами природних монополій, відповідальності представників, які здійснюють управління об'єктами державної власності, за дотримання вимог щодо більш ефективної діяльності суб'єктів природних монополій, забезпечення їх доступності для споживачів, інвесторів і акціонерів;

запровадження громадського контролю за діяльністю суб'єктів природних монополій, зокрема, шляхом створення при них рад споживачів або включення до складу спостережних рад відповідних акціонерних товариств, рад підприємств, представників органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, в тому числі природоохоронних організацій, організацій споживачів тощо.

2. Міністерству енергетики України, Міністерству транспорту України, Державному комітету зв'язку України, Державному комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Державному комітету будівництва, архітектури та житлової політики України, Національній комісії з питань регулювання електроенергетики за участю Міністерства економіки України, Фонду державного майна України та Антимонопольному комітету України до 1 жовтня цього року розробити комплексні заходи щодо реструктуризації, приватизації та посилення державного контролю у сфері природних монополій з урахуванням завдань, визначених статтею 1 цього Указу, передбачивши реалізацію таких базових напрямів реформування зазначеної сфери:

а) в електроенергетиці:

скасування давальницьких та адресних схем постачання електроенергії та забезпечення повного переходу на постачання електроенергії через оптовий енергоринок;

завершення створення до 1 серпня 1997 року державного підприємства "Енергоринок" для виконання функцій центру диспетчерського управління об'єднаною енергосистемою України та функцій із забезпечення діяльності оптового ринку електроенергії, передбачених договором між членами оптового ринку електроенергії України;

запровадження ефективного механізму формування тарифів, що враховували б реальні витрати на виробництво, передачу та постачання електроенергії;

недопущення прийняття органами виконавчої влади рішень щодо окремих проблем економічного регулювання електроенергетики, розв'язання яких належить до компетенції Національної комісії з питань регулювання електроенергетики;

розв'язання проблеми платежів і вдосконалення порядку розрахунків за спожиту електроенергію.

б) у нафтогазовому комплексі:

поступове відокремлення діяльності, пов'язаної з транспортуванням природного газу як магістральними, так і розподільними газопроводами, від діяльності, пов'язаної з видобутком природного газу, переробкою газового конденсату, будівельними та буровими роботами тощо;

розроблення схеми функціонування оптового ринку природного газу, яка виключала б можливість монополізації внутрішнього ринку газу і забезпечувала захист національних інтересів, оптимізацію імпортних закупівель газу, та поступове запровадження її починаючи з 1998 року;

забезпечення можливості укладення прямих договорів (контрактів) між продавцями та покупцями з гарантією транспортування газу магістральними та розподільними газопроводами;

перегляд тарифної системи з метою встановлення економічно обгрунтованих тарифів на транспортування і зберігання газу, а також врахування під час формування оптових цін на енергоносії всіх витрат, пов'язаних з їх транспортуванням, зберіганням та реалізацією;

в) у транспорті:

розмежування господарських функцій та функцій державного управління і контролю на залізничному транспорті;

здійснення реструктуризації залізничного транспорту України, оптимізація його організаційної структури відповідно до прогнозованого обсягу перевезень, зокрема створення на базі залізниць підрозділів, які мають можливість здійснювати свою діяльність на конкурентних ринках, а також створення на їх базі самостійних господарюючих суб'єктів;

вдосконалення діючої системи тарифів на перевезення вантажів та надання інших послуг, поступове припинення перехресного субсидування пасажирських перевезень за рахунок вантажних перевезень;

внесення до чинного законодавства змін щодо можливості створення на базі існуючих залізниць конкуруючих компаній, а також щодо діяльності суб'єктів усіх форм власності на ринках залізничних перевезень і забезпечення їх рівного доступу до користування колійним господарством та іншою інфраструктурою залізниць;