- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Закон України
ЗАКОН УКРАЇНИ
Про електронні документи та електронний документообіг
(Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2003, № 36, ст.275)
( Із змінами, внесеними згідно із Законами
№ 2599-IV від 31.05.2005, ВВР, 2005, № 26, ст.349
№ 1170-VII від 27.03.2014, ВВР, 2014, № 22, ст.816
№ 1206-VII від 15.04.2014, ВВР, 2014, № 24, ст.885
№ 675-VIII від 03.09.2015, ВВР, 2015, № 45, ст.410
№ 2155-VIII від 05.10.2017, ВВР, 2017, № 45, ст.400
№ 1089-IX від 16.12.2020
№ 1591-IX від 30.06.2021 - вводиться в дію з
01.08.2022
№ 1953-IX від 14.12.2021
№ 2801-IX від 01.12.2022 )
Цей Закон встановлює основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів.
Розділ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Визначення термінів
У цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:
адресат - фізична або юридична особа, якій адресується електронний документ;
дані - інформація, яка подана у формі, придатній для її оброблення електронними засобами;
посередник - фізична або юридична особа, яка в установленому законодавством порядку здійснює приймання, передавання (доставку), зберігання, перевірку цілісності електронних документів для задоволення власних потреб або надає відповідні послуги за дорученням інших суб’єктів електронного документообігу;
обов’язковий реквізит електронного документа - обов’язкові дані в електронному документі, без яких він не може бути підставою для його обліку і не матиме юридичної сили;
автор електронного документа - фізична або юридична особа, яка створила електронний документ;
суб’єкти електронного документообігу - автор, підписувач, створювач електронної печатки, адресат та посередник, які набувають передбачених законом або договором прав і обов’язків у процесі електронного документообігу.
Стаття 2. Сфера дії Закону
Дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів.
Стаття 3. Законодавство про електронні документи та електронний документообіг
Відносини, пов’язані з електронним документообігом та використанням електронних документів, регулюються
Конституцією України,
Цивільним кодексом України, законами України
"Про інформацію",
"Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах",
"Про державну таємницю",
"Про електронні комунікації",
"Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги",
"Про обов’язковий примірник документів",
"Про Національний архівний фонд та архівні установи", цим Законом, а також іншими нормативно-правовими актами.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються правила міжнародного договору.
Стаття 4. Державне регулювання електронного документообігу
Кабінет Міністрів України та інші органи виконавчої влади в межах повноважень, визначених законом, реалізують державну політику електронного документообігу.
Державне регулювання у сфері електронного документообігу спрямовано на:
реалізацію єдиної державної політики електронного документообігу;
забезпечення прав і законних інтересів суб’єктів електронного документообігу;
нормативно-правове забезпечення технології оброблення, створення, передавання, одержання, зберігання, використання та знищення електронних документів.
Розділ II
ЕЛЕКТРОННИЙ ДОКУМЕНТ
Стаття 5. Електронний документ
Електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов’язкові реквізити документа.
Склад та порядок розміщення обов’язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.
Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму.
Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Стаття 6. Електронний підпис та електронна печатка
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис.
Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка.
Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.
У разі створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.
Суб’єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та електронні печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб’єктами.
Порядок використання електронного підпису у банківській системі України та на ринках небанківських фінансових послуг, державне регулювання та нагляд за діяльністю на яких здійснює Національний банк України, а також при наданні платіжних послуг визначається Національним банком України.
Порядок використання електронного підпису учасниками ринків капіталу та професійними учасниками організованих товарних ринків визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку.
( Зміни до частини четвертої статті 6, прийняті Законом України
№ 1953-IX від 14.12.2021, що вводяться в дію з 01.01.2024, внести неможливо, у зв’язку з внесеними змінами Законом України
№ 2801-IX від 01.12.2022, що набирає чинності 31.12.2023 )
Стаття 7. Оригінал електронного документа
Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов’язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до
Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
У разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа.
Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу.
Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред’явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.
Електронна копія електронного документа засвідчується у порядку, встановленому законом.
Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.
Стаття 8. Правовий статус електронного документа та його копії
Юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму.
Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Електронний документ не може бути застосовано як оригінал:
1) свідоцтва про право на спадщину;
2) документа, який відповідно до законодавства може бути створений лише в одному оригінальному примірнику, крім випадків існування централізованого сховища оригіналів електронних документів;
3) в інших випадках, передбачених законом.
Нотаріальне посвідчення цивільно-правової угоди, укладеної шляхом створення електронного документа (електронних документів), здійснюється у порядку, встановленому законом.
Розділ III
ЗАСАДИ ЕЛЕКТРОННОГО ДОКУМЕНТООБІГУ
Стаття 9. Електронний документообіг
................Перейти до повного тексту