Кабінет Міністрів України відзначає, що протягом першого півріччя 1997 р. не вдалося поліпшити соціально-економічну ситуацію в країні. Незважаючи на значне зниження темпів інфляції та темпів зростання оптових цін (більше ніж у 4 рази проти відповідного періоду минулого року), не подолано спад промислового та сільськогосподарського виробництва, не збалансовано бюджетну систему, майже на чверть збільшилась заборгованість з виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, що вкрай загострило соціальне напруження. Погіршується становище в інветстиційній сфері. Обсяг валового внутрішнього продукту з початку поточного року зменшився порівняно з відповідним періодом 1996 року на 7,5 відсотка.

Спостерігається тенденція уповільнення темпів падіння промислового виробництва порівняно з першим півріччям минулого року. Так, якщо у січні ц.р. проти січня 1996 р. обсяг виробництва промислової продукції скоротився на 7,5 відсотка, у січні-березні - на 6 відсотків, то у січні-червні - вже на 4,5 відсотка. Порівняно з першим півріччям 1996 р. збільшилося виробництво продукції паливної промисловості (на 3,6 відсотка), чорної та кольорової металургії (відповідно на 8,9 і 1,5 відсотка).

Водночас значно знизили обсяги виробництва підприємства деревообробної, легкої промисловості колишнього Міністерства промисловості (відповідно на 29,7 та 10,6), підприємства колишніх Міністерства сільського господарства і продовольства (на 24,9) та Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії (на 8), Державного комітету по харчовій промисловості (на 28,2), корпорації "Укрбудматеріали" (на 8,7), Автономної Республіки Крим (на 31), Кіровоградської (на 29,1), Тернопільської (на 25,6), Одеської (22,4), Київської (на 21,8), Чернігівської (на 18,5 відсотка) областей.

У червні ц.р. порівняно з травнем випуск продукції зменшився майже на кожному третьому підприємстві, зовсім не працювало протягом місяця близько 1 тис. підприємств, або 11 відсотків їх загальної кількості.

Основними причинами спаду промислового виробництва є низький рівень структурних зрушень у галузях і на підприємствах, відсутність належної керованості цими процесами з боку відповідних управлінських структур.

Значна частина керівників усіх рівнів не виявляє належної ініціативи в пошуку шляхів вирішення нагальних питань, далеко не завжди спроможна забезпечити ефективне управління.

Бартеризація господарських відносин призводить до значних втрат доходів бюджету і знижує наявні можливості поповнення обігових коштів підприємств. У цілому з початку року промисловістю за бартерними умовами реалізовано 36 відсотків продукції, а в паливній промисловості, чорній металургії, машинобудуванні, лісовій і деревообробній промисловості та промисловості будівельних матеріалів, на підприємствах Миколаївської, Донецької, Дніпропетровської та Луганської областей обсяг бартеру становить майже половину реалізованої продукції. Така практика позбавляє підприємства необхідних фінансових ресурсів, що призводить до масових невиплат заробітної плати.

Не подолано негативну тенденцію виробництва продукції з давальницької сировини, внаслідок чого багато підприємств, які працюють на таких умовах, мають низьку рентабельність або перетворюються у збиткові. Це стосується насамперед підприємств базових галузей, легкої та харчової промисловості.

Не поліпшується становище в агропромисловому комплексі. За перше півріччя ц.р. обсяг валової продукції сільського господарства порівняно з відповідним періодом 1996 р. зменшився на 15,5 відсотка, зокрема в державних господарствах на 36 відсотків, а в господарствах приватного сектору він зріс на 3 відсотки. Зберігалася негативна тенденція скорочення чисельності поголів'я худоби і птиці та зниження їх продуктивності, що призвело до зменшення обсягів виробництва та реалізації продукції тваринництва, а отже, до значних збитків.

Незважаючи на те, що державне замовлення на зерно у 1997 році профінансовано майже на 73 відсотки його запланованої вартості, колишнє Міністерство сільського господарства і продовольства, Державна акціонерна компанія "Хліб України", Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністраціі не повністю виконали заходи щодо забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними ресурсами для проведення збиральних робіт.

Державний комітет по земельних ресурсах, колишні Міністерство сільського господарства і продовольства, Державний комітет по харчовій промисловості, Державний комітет з питань садівництва, виноградарства та виноробної промисловості, а також Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації знизили темпи реформування земельних відносин, що ставить під загрозу зриву завершення другого етапу земельної реформи, не забезпечили дотримання вимог законодавства з питань приватизації об'єктів агропромислового комплексу, не повною мірою сприяли поглибленню інтеграції сільськогосподарських товаровиробників і підприємств переробних галузей.

Залишається вкрай гострою ситуація в інвестиційній сфері, що пов'язано насамперед з різким зменшенням власних інвестиційних та інноваційних можливостей більшості замовників, обмеженістю коштів у бюджетах усіх рівнів. З цих причин стримувалося виконання підрядних робіт, що призвело до зменшення їх обсягів проти першого півріччя минулого року на 23,6 відсотка. Недостатньо працює у сфері залучення іноземних інвестицій Національне агентство з реконструкції та розвитку.

Підприємствами транспортного комплексу з початку року перевезено 354,7 млн. тонн вантажів, що на 10,1 відсотка менше, ніж у першому півріччі 1996 року. Найбільше скоротилися обсяги перевезень вантажів морським (на 30,8 відсотка), авіаційним (на 21,6) і автомобільним транспортом (на 20 відсотків). Залізницями перевезено вантажів на 5,9 відсотка менше, ніж у першому півріччі 1996 року.

Не покращується фінансове становище. За січень-травень ц.р. балансовий прибуток у народному господарстві становив 3,6 млрд. гривень, а збитки - близько 1,9 млрд. гривень. Збитково працювали більш як 45 відсотків підприємств проти 40 відсотків за відповідний період 1996 року.

Гострою проблемою залишається платіжна криза. На 1 червня ц.р. дебіторська та кредиторська заборгованість становила відповідно 63,3 і 90,3 млрд. гривень, з них прострочена дебіторська заборгованість - 47,4 млрд., кредиторська - 68,9 млрд. гривень.

На 1 липня ц.р. заборгованість споживачів за використаний природний газ перед підприємствами Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості досягла 4966,9 млн. гривень, за використану електричну та теплову енергію - 3483,8 млн. гривень. Загальна заборгованість за отриману вугільну продукцію становить 424,3 млн. гривень.

З початку року до зведеного бюджету надійшло 10913,1 млн. гривень, або 33,6 відсотка прогнозних розрахункових показників на рік. До державного бюджету надійшло 6149,2 млн. гривень, або 28,4 відсотка річних призначень.

Поряд із загальноекономічними явищами і низькою ефективністю роботи багатьох галузей народного господарства однією з причин невиконання запланованих доходів є несвоєчасність та неповнота внесення суб'єктами підприємницької діяльності платежів до бюджету всіх рівнів, що призвело до зростання недоїмки. Якщо заборгованість підприємств перед бюджетом, включаючи внески до Пенсійного фонду, на початок 1997 року становила 2,9 млрд. гривень, то на 1 липня 1997 р. - 3,9 млрд. гривень, або зросла у 1,3 раза. Найбільші суми заборгованості допущено в областях Дніпропетровській - 368,6 млн. гривень, Полтавській - 204,8, Донецькій - 206,5, Луганській - 130,4, Запорізькій - 133 і Київській - 89,2, Автономній Республіці Крим - 80,7 млн. гривень.

Відсутність належного контролю з боку окремих центральних органів виконавчої влади за станом розрахунків відповідних державних підприємств з бюджетом, зокрема тих, що випускають високоліквідну продукцію, призвела до зростання недоїмки підприємств колишнього Міністерства промисловості до 357,4 млн. гривень (18,6 відсотка загальної суми недоїмки), Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості - 178 (9,3), колишніх Міністерства сільського господарства і продовольства - 160,8 (8,4) та Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії - 149,8 (7,8), Міністерства енергетики - 129,4 млн. гривень (6,8), Міністерства вугільної промисловості - 97,8 (5,1 відсотка загальної суми недоїмки).

Великих втрат зазнає бюджет внаслідок заниження і приховання належних бюджету платежів та об'єктів оподаткування. За перше півріччя ц.р. податковими органами донараховано додатково до сум, визначених платниками, 1504,3 млн. гривень податків та зборів (обов'язкових платежів). З донарахованих сум платежів до бюджету стягнуто 595,7 млн. гривень, або 39,6 відсотка. Порушення податкового законодавства встановлено на кожному другому з перевірених підприємств. Найбільше сум донараховано по суб'єктах підприємницької діяльності, розташованих у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській, Харківській областях та м. Києві.

Видатки державного бюджету за перше півріччя 1997 р. становили 8,5 млрд. гривень, або 30,9 відсотка річних призначень. Основну частину коштів державного бюджету за цей період спрямовано на соціальний захист населення - 1008 млн. гривень, на народне господарство - 1547 млн., на оборону та правоохоронну діяльність - 1385 млн., на соціально-культурні заходи - 691 млн. гривень. Для обслуговування державного зовнішнього боргу за перше півріччя витрачено 756,7 млн. гривень, або 30,1 відсотка запланованих на рік, внутрішнього боргу - 436,2 млн. гривень, або 45,9 відсотка.

Дефіцит державного бюджету за перше півріччя 1997 р. дорівнює 2326,7 млн. гривень. На його фінансування залучено внутрішні джерела у сумі 2592,5 млн.гривень, або 78 відсотків річного прогнозу, що пов'язано із значним відставанням у зовнішньому фінансуванні - 185 млн. гривень, або 7,7 відсотка передбачених Державним бюджетом на 1997 рік.

В умовах гострої нестачі бюджетних коштів мали місце численні факти їх нецільового використання. Державною контрольно-ревізійною службою в першому півріччі 1997 р. перевірено 47,1 тис. підприємств, установ та організацій, у 16,8 тис. (майже в кожному третьому) виявлено незаконних витрат, нестач, розкрадань та привласнень коштів і матеріальних цінностей, а також зниження та приховання належних бюджету платежів і відрахувань до державних фондів на загальну суму 1,1 млрд. гривень - 78 відсотків виявлених за минулий рік. Кожна друга з перевірених бюджетних установ та організацій (8,5 тис.) допустила незаконні витрати на суму 117,2 млн. гривень, що в 1,4 раза більше, ніж за весь 1996 рік.

Ревізіями і перевірками на підприємствах та в організаціях колишнього Міністерства промисловості виявлено незаконних витрат, нестач, розкрадань державних коштів і матеріальних цінностей на суму 103,9 млн. гривень, Міністерства вугільної промисловості - на 38,2, колишнього Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії - на 11,8, Міністерства енергетики - на 6,5, Міністерства охорони здоров'я - на 8,7 млн., колишнього Міністерства зв'язку - на 5,1 млн. гривень.

Дуже загострилася проблема виплати заробітної плати, пенсій та інших соціальних виплат. У цілому по народному господарству борг на 1 липня 1997 р. досягав 4664,6 млн. гривень, у тому числі працівникам бюджетної сфери - 1283 млн.гривень. Порівняно з початком року загальна заборгованість збільшилася на 24,8 відсотка, у бюджетній сфері - на 0,4 відсотка. Більше половини загальної суми боргу припадає на підприємства промисловості та сільського господарства, п'ята частина - на бюджетні установи.

Незважаючи на значне посилення Кабінетом Міністрів України вимог до керівників усіх рівнів за забезпечення своєчасності виплати заробітної плати та виконання графіків погашення заборгованості, змінити ситуацію на краще не вдалося.

Центральні органи виконавчої влади не виявляють достатньої вимогливості до керівників підприємств у своєчасності виплати заробітної плати, а також виконання зобов'язань перед бюджетом і майже не реагують на подання місцевих органів виконавчої влади та податкових органів стосовно припинення дії контрактів з керівниками підприємств-боржників. Колишнім Міністерством промисловості розірвано контракти лише з дев'ятьма керівниками, колишнім Міністерством машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії - 16, колишнім Міністерством сільського господарства і продовольства - 173, Міністерством транспорту - із 46 керівниками. Рядом міністерств та державних комітетів не розірвано жодного контракту.

Масові невиплати заробітної плати незадовільно позначаються на стані оплати населенням житлово-комунальних послуг. З початку року населенням внесено лише 37 відсотків нарахованих до сплати сум. Загальна сума заборгованості з платежів за житлово-комунальні послуги становила 2,9 млрд. гривень., у тому числі за природний газ - 916 млн., квартирну плату - 985 млн., опалення - 567 млн., воду і каналізацію -217 млн., гаряче водопостачання - 165 млн. гривень. Житлово-комунальні послуги не оплатили 4,6 млн. власників особистих рахунків, або кожний другий, з них 3,2 млн. мають заборгованість за два місяці і більше.

Процес сертифікатної приватизації, орієнтований насамперед на вузькогрупові інтереси трудових колективів, не зміг забезпечити на першому етапі глибокого організаційно-технологічного реформування об'єктів приватизації. Це призвело до того, що оновлення основних фондів у приватизованому секторі здійснюється нижчими темпами, ніж у цілому по Україні.

Без проведення конкурсів було приватизовано 65 відсотків усіх об'єктів, зокрема шляхом викупу товариствами покупців, створених трудовими колективами - 41 відсоток, викупу організаціями орендарів, створених трудовими колективами, - 24 відсотки.

Наслідком сертифікатної приватизації стало розпорошення державної власності, перехід права власності на майно до осіб, які об'єктивно не можуть впливати на процеси управління ним. Водночас основна частина підприємств потребує значних інвестицій для реструктуризації виробництва і впровадження нових технологій.

Загострилася проблема зайнятості населення. Протягом першого півріччя 1997 р. на обліку у державній службі зайнятості перебувало 908 тис. громадян, або на 366 тис. більше, ніж за цей же період минулого року. Статус безробітних на 1 липня ц.р. мали 520,6 тис. чоловік, а рівень безробіття становив 1,9 відсотка, що у 2 рази більше, ніж на відповідну дату минулого року.

Ситуація на фіксованому ринку праці загострюється внаслідок зменшення потреби підприємств, установ та організацій у працівниках, різкого зростання пропонувань робочої сили та зменшення попиту на неї: якщо на 1 липня 1996 р. на одне вільне місце претендувало три особи, то на 1 липня 1997 р. вже 13.

Недосконалими залишаються організаційно-правові умови розвитку малого підприємництва - одного з найважливіших чинників збільшення обсягів виробництва та надання послуг, створення додаткових робочих місць, зниження рівня безробіття та зменшення соціального напруження.

Обсяг зовнішньоторгівельного обороту у першому півріччі 1997 року скоротився проти відповідного періоду минулого року на 5,8 відсотка, а від'ємне сальдо торгівельного балансу дорівнює 849 млн.доларів США проти 481 млн.доларів США за січень-червень 1996 року. Тенденції у сфері зовнішньої торгівлі свідчать про вичерпаність резервів її екстенсивного розвитку, недостатній пошук шляхів розширення ринків збуту вітчизняної продукції, серйозні недоліки у реалізації покладених на Міністерство зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі задач.