Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Порядок проведення евакуації у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2001 р. № 1432 "Про затвердження Положення про порядок проведення евакуації населення у разі загрози або виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 44, ст. 1980);

пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2013 р. № 581 "Про затвердження Порядку здійснення компенсації вартості послуг і розміру фактичних (понесених) витрат суб’єкту господарювання та громадянину, транспортні засоби яких залучені для вивезення населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій, та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 2013 р., № 66, ст. 2389).

1. Цей Порядок визначає механізм здійснення організованого вивезення (виведення) населення із зон можливого впливу наслідків надзвичайної ситуації або надзвичайної ситуації і розміщення його поза зонами дії вражаючих факторів джерел надзвичайної ситуації у разі виникнення безпосередньої загрози життю та заподіяння шкоди здоров’ю населення, а також заходів з евакуації матеріальних і культурних цінностей, якщо виникає загроза їх пошкодження або знищення.

1-1. У цьому Порядку терміни вживаються в значенні, наведеному у Кодексі цивільного захисту України, а також інших нормативно-правових актах.

2. Залежно від обстановки, що склалася під час надзвичайної ситуації, проводиться загальна або часткова евакуація населення тимчасового або безповоротного характеру.

3. Обов’язковій евакуації підлягає населення у разі виникнення загрози аварії з викидом радіоактивних і небезпечних хімічних речовин, катастрофічного затоплення місцевості та землетрусів, масових лісових і торф’яних пожеж, зсувів, інших геологічних та гідрогеологічних явищ і процесів, надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежо-небезпечних об’єктах Збройних Сил та/або інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб, які використовують у своїй діяльності вибухопожежонебезпечні об’єкти, збройних конфліктів (із районів можливих бойових дій у безпечні райони).

З метою захисту дітей, які перебувають у зоні воєнних дій і збройних конфліктів, в умовах воєнного стану обласні військові адміністрації за погодженням з органами військового командування на відповідній території та Координаційним штабом з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення, утвореним Кабінетом Міністрів України, можуть прийняти рішення про проведення обов’язкової евакуації в примусовий спосіб дітей з їх батьками, особами, які їх замінюють, або іншими законними представниками з окремого населеного пункту в місцевості, де ведуться бойові дії.

Обов’язкова евакуація в примусовий спосіб дітей здійснюється за супроводом одного з батьків, особи, яка їх замінює, або іншого законного представника.

Рішення, передбачене абзацом другим цього пункту, має містити інформацію про:

строки проведення евакуації;

збірні та приймальні пункти евакуації;

державні органи з числа органів з евакуації, їх територіальні підрозділи, які залучаються до проведення евакуації;

контактні дані уповноважених осіб приймальних пунктів евакуації.

Про результати виконання рішення, передбаченого абзацом другим цього пункту, відповідна обласна військова адміністрація щодня інформує Координаційний штаб з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення, утворений Кабінетом Міністрів України.

3-1. Масове переміщення населення виникає під час проведення обов’язкової чи загальної евакуації із зон можливого ураження до безпечних районів (у тому числі за межі країни) в разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру, збройних конфліктів (у тому числі в особливий період) та характеризується переміщенням великої кількості людей та/або охоплює значні території, що потрапляють до зони можливого ураження.

Ефективне реагування на масове переміщення населення забезпечується шляхом міжвідомчої координації, співпраці та об’єднання ресурсів і своєчасного та в повному обсязі здійснення заходів, визначених частиною дванадцятою статті 33 Кодексу цивільного захисту України.

Для міжвідомчої координації проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення можуть утворюватися координаційні штаби:

на державному рівні - Кабінетом Міністрів України;

на регіональному рівні - обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями (військовими адміністраціями);

на місцевому рівні - райдержадміністраціями (військовими адміністраціями).

Координаційний штаб, утворений на державному рівні, координує роботу координаційних штабів, утворених на регіональному та місцевому рівні, а координаційний штаб, утворений на регіональному рівні, - координаційних штабів, утворених на місцевому рівні.

Координаційний штаб у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції і законів України, актами Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних, районних в мм. Києві та Севастополі держадміністрацій (військових адміністрацій).

Координаційний штаб є головним органом з організації та координації проведення евакуаційних заходів на відповідному рівні.

Координаційні штаби взаємодіють з комісіями з питань евакуації, комісіями з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій відповідного рівня в частині організації та проведення евакуаційних заходів шляхом отримання від них пропозицій щодо проведення таких заходів, визначення їм завдань щодо проведення та здійснення контролю за проведенням евакуаційних заходів.

4. Загальна евакуація населення проводиться із зон радіоактивного та хімічного забруднення, катастрофічного затоплення населених пунктів у разі руйнування гідротехнічних (гідрозахисних) споруд, хвиля прориву яких може досягнути зазначених населених пунктів менше ніж за чотири години, можливого ураження в разі виникнення надзвичайних ситуацій на арсеналах, базах (складах) озброєння, ракет, боєприпасів і компонентів ракетного палива, інших вибухопожежонебезпечних об’єктах Збройних Сил та/або інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб, які використовують у своїй діяльності вибухопожежонебезпечні об’єкти.

5. Часткова евакуація населення проводиться на підставі рішення місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

6. Для проведення загальної евакуації населення залучаються наявні транспортні засоби відповідної адміністративної території, а в разі виникнення безпосередньої загрози життю або здоров’ю населення - додатково транспортні засоби суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб та громадян.

Кількість, види та типи транспортних засобів, які планується залучити під час евакуації населення із зони надзвичайної ситуації, районів можливих бойових дій, визначаються органом, який прийняв рішення про залучення транспортних засобів.

7. Часткова евакуація населення проводиться з використанням транспортних засобів, що експлуатуються згідно з графіком роботи.

Залучення додаткових транспортних засобів під час проведення часткової евакуації населення здійснюється за рішенням місцевої держадміністрації або посадової особи, яка має повноваження щодо прийняття такого рішення.

8. Суб’єктові господарювання, іншій юридичній особі або громадянину, транспортні засоби яких залучалися для здійснення заходів з евакуації населення, компенсується вартість наданих послуг і розмір фактичних (понесених) витрат за рахунок коштів, що виділяються з відповідного бюджету на ліквідацію загрози виникнення надзвичайної ситуації або наслідків надзвичайної ситуації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

9. Працівник суб’єкта господарювання, іншої юридичної особи, власник, користувач, водій транспортного засобу, які відмовилися від надання послуг з перевезення населення, яке підлягає евакуації, несуть відповідальність відповідно до закону.

10. Евакуація матеріальних і культурних цінностей проводиться у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій, які можуть заподіяти їм шкоду, за наявності часу на її проведення, що визначається на підставі інформації суб’єктів моніторингу, спостереження, лабораторного контролю та прогнозування надзвичайних ситуацій.

Перелік, обсяг матеріальних і культурних цінностей та черговість проведення їх евакуації визначаються органами державної влади, суб’єктами господарювання, іншими юридичними особами, у віданні або власності яких перебувають зазначені цінності, та враховуються під час планування заходів з евакуації.

Приймання, перевезення, розміщення, облік та зберігання евакуйованих матеріальних і культурних цінностей здійснюється органом, відповідальним за організацію проведення евакуації, у визначеному законодавством порядку.

11. Організація проведення евакуації та підготовка районів для розміщення евакуйованого населення і його життєзабезпечення, а також зберігання матеріальних і культурних цінностей покладаються на Раду міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування та керівників суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб.

12. Рішення про проведення евакуації приймають на:

державному рівні - Кабінет Міністрів України;

регіональному рівні - Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації;

місцевому рівні - районні, районні у м. Києві та Севастополі держадміністрації, відповідні органи місцевого самоврядування;

рівні конкретного суб’єкта господарювання, іншої юридичної особи - його керівник.

13. У разі виникнення загрози життю або здоров’ю громадянам України на території іноземних держав їх евакуація проводиться за рішенням МЗС.

14. Рішення про проведення евакуації населення із зони радіоактивного забруднення приймається Радою міністрів Автономної Республіки Крим та місцевими держадміністраціями на підставі інформації суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб, які експлуатують ядерні установки, про випадки порушень в їх роботі та розрахунок прогнозованого дозового навантаження на населення.

15. У невідкладних випадках, зокрема у разі безпосередньої загрози життю та здоров’ю населення, рішення про проведення екстреної евакуації населення приймає керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, а за його відсутності - керівник аварійно-рятувальної служби, який першим прибув у зону надзвичайної ситуації та має повноваження для прийняття таких рішень.

16. У разі виникнення надзвичайної ситуації на транспорті під час перевезення пасажирів відповідальність за їх евакуацію покладається на підприємства, установи, організації, що здійснюють транспортні перевезення, та сили цивільного захисту.

17. Проведення евакуації забезпечується шляхом:

створення на регіональному та місцевому рівні органів з евакуації, а також органів з евакуації на об’єктах господарювання;

розроблення плану проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

визначення безпечних районів, придатних для розміщення евакуйованого населення та матеріальних і культурних цінностей;

організації оповіщення керівників суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб і населення про початок евакуації;

організації управління евакуацією;

життєзабезпечення евакуйованого населення в місцях його безпечного розміщення;

участі у командно-штабних навчаннях та об’єктових тренуваннях;

навчання населення діям під час проведення евакуації.

17-1. Евакуація дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, проводиться з урахуванням вимог Порядку тимчасового переміщення (евакуації) дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, та їх повернення за місцем постійного проживання (перебування), а в разі виїзду за межі України - в Україну, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2023 р. № 546 "Про тимчасове переміщення (евакуацію) дітей та осіб, які проживають або зараховані до закладів різних типів, форм власності та підпорядкування на цілодобове перебування, та їх повернення" (Офіційний вісник України, 2023 р., № 56, ст. 3143).

18. Оповіщення керівників суб’єктів господарювання, інших юридичних осіб і населення про початок евакуації проводиться відповідно до Порядку організації оповіщення про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв’язку у сфері цивільного захисту, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

19. Навчання населення діям під час проведення евакуації населення здійснюється відповідно до Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 50, ст. 1788).

20. Для планування, підготовки та проведення евакуації у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та на об’єктах господарювання утворюються органи з евакуації.

21. До органів з евакуації належать комісії з питань евакуації, збірні пункти евакуації, проміжні пункти евакуації, приймальні пункти евакуації.

22. Комісії з питань евакуації відповідають за планування евакуації на відповідному рівні, підготовку населення до здійснення заходів з евакуації, підготовку органів з евакуації до виконання завдань, здійснення контролю за підготовкою проведення евакуації, приймання і розміщення евакуйованого населення, матеріальних і культурних цінностей.

На об’єктах господарювання, що потрапляють у зони можливих надзвичайних ситуацій, з чисельністю працюючого персоналу менш як 50 осіб комісії з питань евакуації не утворюються, а призначається особа, що виконує функції зазначеної комісії.

Керівник комісії з питань евакуації та її персональний склад призначаються органом, за рішенням якого утворені органи з евакуації.

У невідкладних випадках у складі таких комісій утворюються оперативні групи, що розпочинають роботу з моменту прийняття рішення про проведення евакуації населення.

У разі утворення координаційного штабу з проведення евакуаційних заходів та ефективного реагування на масове переміщення населення відповідні комісії забезпечують взаємодію з ним.

До повноважень комісій з питань евакуації належать:

розроблення планів проведення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

підготовка і проведення евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій;

участь у підготовці населення (працівників) до проведення евакуації;

організація оповіщення органів з евакуації, участь в оповіщенні населення (працівників) про початок евакуації в разі виникнення надзвичайних ситуацій;

вивчення і визначення зон виникнення можливих надзвичайних ситуацій на території Автономної Республіки Крим, області, міста, району, територіальної громади, суб’єкта господарювання, інших юридичних осіб;

прогнозування можливих наслідків у разі виникнення надзвичайних ситуацій і визначення потреби у проведенні евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей;

підготовка безпечних районів для розміщення евакуйованого населення (працівників);

здійснення координації дій з організації та проведення евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей на відповідній території, в апараті центрального органу виконавчої влади, іншого органу державної влади, у суб’єкта господарювання, іншої юридичної особи;

забезпечення готовності органів з евакуації до дій за призначенням;

залучення залежно від потреби підприємств, установ і організацій, сил та засобів спеціалізованих служб цивільного захисту відповідного рівня і підпорядкування до здійснення заходів з евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей та їх координації;

здійснення контролю за діяльністю органів з евакуації Автономної Республіки Крим (області, міста, району, територіальної громади, суб’єкта господарювання, іншої юридичної особи, апарату центрального органу виконавчої влади, іншого органу державної влади) під час підготовки та проведення евакуації населення (працівників), матеріальних і культурних цінностей у разі загрози виникнення або виникнення надзвичайної ситуації;