Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Порядок взаємодії державних органів та органів місцевого самоврядування під час виявлення розлучених із сім’єю дітей, які не є громадянами України, що додається.

2. Внести до Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини" (Офіційний вісник України, 2008 p., № 76, ст. 2561; 2010 р., № 86, ст. 3018; 2014 р., № 93, ст. 2684; 2015 р., № 64, ст. 2119; 2016 р., № 56, ст. 1942) зміни, що додаються.

1. Цим Порядком визначається механізм взаємодії державних органів та органів місцевого самоврядування під час роботи з розлученими із сім’єю дітьми, які є іноземцями або особами без громадянства та виявили бажання особисто чи через інших осіб набути статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, відповідно до Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" (далі - діти, розлучені із сім’єю).

2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" , "Про охорону дитинства", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей" і "Про соціальні послуги".

3. Робота державних органів та органів місцевого самоврядування з дитиною, розлученою із сім’єю, проводиться з дотриманням таких принципів:

1) забезпечення захисту прав та інтересів дитини;

2) недопущення дискримінації дітей;

3) урахування думки дитини під час вирішення питань, що стосуються її життя;

4) забезпечення конфіденційності інформації про дитину.

4. У роботі з дітьми, розлученими із сім’єю, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування можуть співпрацювати з Представництвом Управління Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців та міжнародними організаціями з урахуванням Законів України "Про інформацію" та "Про захист персональних даних".

5. У разі виявлення посадовою особою органу охорони державного кордону чи загону морської охорони Держприкордонслужби в пункті пропуску (пункті контролю) через державний кордон, контрольному пункті в’їзду-виїзду, контрольованому прикордонному районі чи виключній (морській) економічній зоні України дитини, розлученої із сім’єю, така посадова особа:

1) роз’яснює дитині з урахуванням її віку та індивідуальних особливостей зрозумілою для неї мовою із залученням у разі потреби перекладача, в тому числі з використанням засобів дистанційного перекладу, можливість подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і порядок такого подання;

2) невідкладно повідомляє про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, територіальному органу ДМС і органу опіки та піклування за місцем її виявлення;

3) складає акт про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, у трьох примірниках за формою згідно з додатком 1 (до акта про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, вносяться відомості, які містяться в наявних документах, що посвідчують особу дитини, в разі їх відсутності відомості вносяться із слів дитини та за результатами її візуального огляду. В акт можуть вноситися отримані від іншої особи відомості про дитину, які засвідчуються підписом такої особи);

4) забезпечує протягом 24 годин передачу дитини, розлученої із сім’єю, представникам органу опіки та піклування і територіального органу ДМС, про що складається акт про приймання-передачу дитини, розлученої із сім’єю, у трьох примірниках за формою згідно з додатком 2. Попередньо погоджується час і місце передачі дитини, розлученої із сім’єю.

6. У разі виявлення дитини, розлученої із сім’єю, представниками інших органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів, юридичними та фізичними особами зазначені органи та особи невідкладно повідомляють про такий факт територіальному органу ДМС і органу опіки та піклування за місцем виявлення дитини.

При цьому представник територіального органу ДМС у присутності представника органу опіки та піклування за місцем виявлення дитини:

роз’яснює дитині можливість і порядок подання заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, з урахуванням її віку та індивідуальних особливостей зрозумілою для неї мовою із залученням у разі потреби перекладача, в тому числі з використанням засобів дистанційного перекладу;

складає акт про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, у трьох примірниках. Третій примірник зазначеного акта не складається, якщо дитина, розлучена із сім’єю, виявлена фізичними особами або самостійно звернулася до територіального органу ДМС або органу опіки та піклування.

До акта про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, вносяться відомості, які містяться в наявних документах, що посвідчують особу дитини, в разі їх відсутності відомості вносяться із слів дитини та за результатами її візуального огляду. В акт можуть вноситися отримані від іншої особи відомості про дитину, які засвідчуються підписом такої особи.

7. Керівник органу опіки та піклування видає довіреність на представництво інтересів дітей, розлучених із сім’єю, від імені органу опіки та піклування працівнику служби у справах дітей (далі - представник служби у справах дітей).

У разі надходження повідомлення про неможливість здійснення представником служби у справах дітей заходів щодо представництва інтересів дитини, розлученої із сім’єю, керівник органу опіки та піклування невідкладно видає довіреність іншому працівнику служби у справах дітей.

8. У разі отримання повідомлення про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, у випадках, передбачених пунктом 6 цього Порядку, представник служби у справах дітей та представник територіального органу ДМС невідкладно виїжджають до місця виявлення такої дитини.

9. Після виявлення дитини, розлученої із сім’єю, представник служби у справах дітей за сприяння представника територіального органу ДМС невідкладно забезпечує:

1) супроводження дитини до закладу охорони здоров’я за місцем її виявлення для проведення медичного обстеження та надання в разі потреби невідкладної медичної допомоги;

2) вжиття на підставі отриманої від закладу охорони здоров’я довідки про стан здоров’я дитини, розлученої із сім’єю, акта про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, акта про приймання-передачу дитини, розлученої із сім’єю (в разі наявності), та інших документів заходів для тимчасового влаштування дитини, розлученої із сім’єю, відповідно до пункту 31 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов’язаної із захистом прав дитини , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 "Питання діяльності органів опіки та піклування, пов’язаної із захистом прав дитини" (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561).

10. Передачу дитини, розлученої із сім’єю, для тимчасового влаштування проводять представник служби у справах дітей та представник територіального органу ДМС протягом доби після виявлення такої дитини. При цьому представник територіального органу ДМС забезпечує в разі потреби присутність перекладача та використання засобів дистанційного перекладу.

Під час тимчасового влаштування дитини передаються копія акта про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, та акта про приймання-передачу дитини, розлученої із сім’єю (в разі наявності), довідка про стан здоров’я дитини, наказ/направлення служби у справах дітей.

11. Служба у справах дітей за місцем виявлення дитини, розлученої із сім’єю, після її тимчасового влаштування невідкладно залучає центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді для проведення оцінки потреб дитини.

Про результати оцінки потреб дитини, а також про подальші заходи щодо соціальної підтримки дитини центр соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді повідомляє не пізніше ніж через сім робочих днів службу у справах дітей за формою, встановленою Мінсоцполітики.

Зазначена інформація може враховуватися під час складання індивідуального плану соціального захисту дитини.

Якщо місце перебування дитини, розлученої із сім’єю, після вирішення питання її тимчасового влаштування не є місцем її виявлення, служба у справах дітей за місцем виявлення дитини надсилає повідомлення центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді та службі у справах дітей за її місцем перебування.

12. Законним представником дитини, розлученої із сім’єю, до набуття нею статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, є:

1) орган опіки та піклування, керівник якого видає працівнику служби у справах дітей довіреність на представництво інтересів такої дитини;

2) патронатний вихователь, керівник закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, до якого тимчасово влаштовано дитину, розлучену із сім’єю.

13. Законний представник дитини, розлученої із сім’єю:

1) у разі отримання повідомлення про виявлення дитини, розлученої із сім’єю, невідкладно виїжджає на місце виявлення такої дитини;

2) бере участь у складенні акта про виявлення дитини, розлученої із сім’єю;

3) вживає заходів щодо тимчасового влаштування дитини, розлученої із сім’єю;

4) подає до територіального органу ДМС заяву дитини, розлученої із сім’єю, про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, не пізніше ніж через три робочих дні після тимчасового влаштування дитини;

5) бере участь у заходах, які проводяться територіальним органом ДМС під час розгляду заяви дитини, розлученої із сім’єю, про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;

6) забезпечує захист прав та інтересів дитини, доступ дитини до безоплатної правової допомоги, представляє її інтереси в судах та інших органах державної влади, органах місцевого самоврядування, закладах, установах та організаціях незалежно від форми власності;

7) вживає не пізніше ніж через п’ять робочих днів з дати надходження письмового повідомлення про прийняття ДМС рішення про відмову у визнанні дитини, розлученої із сім’єю, біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, заходів для оскарження такого рішення в установленому законом порядку;

8) забезпечує реєстрацію дитини, розлученої із сім’єю, в установленому законодавством порядку після отримання посвідчення біженця чи посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту;

9) має право взаємодіяти із представниками Представництва Управління Верховного Комісара Організації Об’єднаних Націй у справах біженців та його виконавчими партнерами (за згодою) з питань соціального захисту дитини, розлученої із сім’єю, сприяючи при цьому спілкуванню дитини з ними з урахуванням принципу конфіденційності;

10) подає на запит служби у справах дітей за місцем виявлення дитини, розлученої із сім’єю, інформацію про заходи, вжиті щодо її соціального захисту;

11) повідомляє не пізніше ніж через сім робочих днів службі у справах дітей за місцем виявлення дитини, розлученої із сім’єю, та відповідному територіальному органу ДМС про зміну місця її проживання (перебування) та інші обставини, що мають істотне значення.

14. У разі коли дитину, розлучену із сім’єю, тимчасово влаштовано у сім’ю родичів, знайомих, законним представником такої дитини залишається орган опіки та піклування. При цьому повноваження, визначені у пункті 13 цього Порядку, покладаються на представника служби у справах дітей.

Представник служби у справах дітей, патронатний вихователь, керівник закладу охорони здоров’я, навчального або іншого дитячого закладу, до якого тимчасово влаштовано дитину, розлучену із сім’єю, зобов’язані враховувати думку дитини під час вирішення питань, що стосуються захисту її прав та інтересів.

15. Підставою для припинення повноважень законного представника щодо представництва інтересів дитини, розлученої із сім’єю, є:

1) рішення служби у справах дітей за місцем виявлення дитини про її повернення на виховання батькам чи особам, що їх замінюють, прийняте на підставі заяви батьків чи осіб, що їх замінюють;

2) досягнення дитиною, розлученою із сім’єю, вісімнадцяти років (повноліття), набуття нею повної цивільної дієздатності;

3) закінчення шестимісячного строку розшуку дитини, пов’язаного із відсутністю відомостей про її місцезнаходження;

4) надання дитині статусу дитини, позбавленої батьківського піклування, та вирішення питання її влаштування;

5) зміна форми влаштування дитини;