- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Указ
У К А З
ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ
( Указ втратив чинність на підставі Указу Президента
N 698/2013 від 20.12.2013 )
Про Основні напрями реформування вищої освіти в Україні
1. Затвердити Основні напрями реформування вищої освіти в Україні, розроблені Комісією з питань реформування вищої освіти в Україні (додаються).
2. Міністерствам, іншим центральним органам державної виконавчої влади забезпечити виконання заходів, передбачених Основними напрямами, зазначеними у статті 1 цього Указу.
3. Продовжити строк повноважень згаданої Комісії до грудня 1996 року.
Президент України | Л.КУЧМА |
м.Київ, 12 вересня 1995 року N 832/95 |
ЗАТВЕРДЖЕНО
Указом Президента України
від 12 вересня 1995 року N 832/95
ОСНОВНІ НАПРЯМИ
реформування вищої освіти в Україні
В Україні діє 14 класичних, 45 технічних університетів, 30 академій, 72 інститути та 740 вищих навчальних закладів I-II рівнів акредитації (училища, технікуми, коледжі), що перебувають у загальнодержавній власності. Крім цього, державну ліцензію отримало більше 90 вищих навчальних закладів, заснованих на інших формах власності.
Загальний контингент студентів становить понад півтора мільйона чоловік. Це дозволяє забезпечити місцями у вищих навчальних закладах близько 35 відсотків випускників загальноосвітніх закладів. На кожні 10 тисяч населення Україна має 170 студентів. Цей показник зберігається протягом останніх років. У 134 вищих навчальних закладах та 197 науково-дослідних установах діє аспірантура, де навчається близько 14 тисяч аспірантів. У докторантурі, яка функціонує у 55 вищих навчальних закладах та 56 науково-дослідних установах, навчається близько 600 докторантів. В Україні діє 636 спеціалізованих вчених рад.
Незважаючи на зусилля суспільства та відповідних органів державної виконавчої влади, вища освіта перебуває нині в глибокій кризі. Катастрофічно не вистачає коштів. Спостерігається відплив педагогічних і викладацьких кадрів. Падає зацікавленість в набутті фундаментальної освіти. Різко знизилися вимоги до рівня освіченості, загальної культури, не вистачає підручників, посібників, інших засобів навчання.
Вища освіта потребує глибокого системного реформування з метою збереження її потенціалу та обсягу підготовки фахівців, посилення державної підтримки пріоритетних напрямів освіти і науки, приведення у відповідність із найновішими світовими досягненнями сучасної науки. Напрями реформування вищої освіти мають адекватно враховувати процеси реформування ринкових відносин.
Вирішення цього потребує розв'язання таких першочергових завдань:
1. Розробка стратегічних напрямів розвитку вищої освіти
Вища школа виконує важливе соціальне замовлення держави: формує інтелектуальний потенціал України, забезпечує висококваліфікованими фахівцями галузі народного господарства, науки, культури. Для досягнення цих цілей необхідно:
1.1. Міністерству освіти України, іншим міністерствам та відомствам, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, Національній академії наук України, Академії педагогічних наук України розробити:
- концепцію реформування вищої освіти на перехідному етапі до ринкової економіки;
- концепцію гуманітарної освіти у вищих навчальних закладах;
- концепцію реформування і розвитку екологічного мислення та здібностей будувати гармонійні відносини з природою.
1.2. Міністерству освіти України, іншим міністерствам та відомствам, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, місцевим органам влади створити:
- на базі національних вищих навчальних закладів - науково-методичні центри з розробки методології науково-теоретичних досліджень, змісту освіти та освітніх технологій, моделей, програм реформи і розвитку сфери вищої освіти;
- у регіонах - навчальні національно-культурні комплекси гуманізації суспільства на базі провідних вищих навчальних закладів.
2. Удосконалення мережі вищих навчальних закладів, структури підготовки спеціалістів та ефективності їх використання
З метою задоволення потреб України у висококваліфікованих кадрах, а також створення реальних можливостей для розвитку як окремої людини, так і суспільства в цілому, в умовах формування ринкової економіки необхідно:
2.1. Міністерству економіки України, Міністерству праці України, Міністерству освіти України, іншим міністерствам та відомствам, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади:
- вивчити потреби держави у спеціалістах відповідної кваліфікації;
- проаналізувати характеристики потенціалу вищих навчальних закладів та кадрового забезпечення у регіонах (областях);
- внести зміни щодо обсягу набору студентів у вищі навчальні заклади та структури перепідготовки спеціалістів з вищою освітою, вивільнених з галузей народного господарства;
- розробити науково обгрунтовану методику визначення потреб держави у спеціалістах з різним рівнем кваліфікації та обсягів державного замовлення з урахуванням реальної ситуації на ринку праці.
2.2. Міністерству економіки України, Міністерству фінансів України, Міністерству освіти України, іншим міністерствам та відомствам, що мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади, обласним державним адміністраціям оптимізувати мережу вищих навчальних закладів, для чого:
- підготувати пропозиції щодо вдосконалення мережі вищих навчальних закладів, укрупнення навчальних закладів, створення регіональних освітніх та навчально-виробничих комплексів навколо університетських центрів та провідних вищих навчальних закладів України;
- розробити регіональні програми вдосконалення структури підготовки спеціалістів, вирішення питань підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, збереження і розвитку матеріально-технічної бази навчальних закладів, соціальної підтримки їх колективів;
- вирішити питання про подвійне підпорядкування педагогічних, медичних вищих навчальних закладів та вищих навчальних закладів культури і мистецтва I - II рівнів акредитації міністерствам, відомствам і місцевим органам державної виконавчої влади;
- внести зміни до існуючого порядку створення, реорганізації та ліквідації закладів освіти різних форм власності;
- переглянути мережу вищих навчальних закладів, заснованих на недержавній формі власності, з метою надання державної підтримки закладам, що здійснюють підготовку фахівців на рівні державних вимог.
2.3. Міністерству економіки України, Міністерству освіти України, Міністерству праці України, Національному банку України сформувати ефективну систему використання випускників вищих навчальних закладів, для чого:
- розробити нормативну базу, яка б чітко визначала права та взаємні обов'язки випускників, керівників вищих навчальних закладів та замовників спеціалістів за державним, регіональним та галузевим замовленням;
- вивчити питання та внести пропозиції до Кабінету Міністрів України щодо запровадження системи одержання вищої освіти за державними кредитами, насамперед талановитої та обдарованої молоді, для реалізації державного замовлення підготовки фахівців;
- удосконалити систему цільової підготовки фахівців у межах державного контракту для задоволення потреб пріоритетних галузей, що фінансуються з державного бюджету, та за напрямами, визначеними державними програмами (в першу чергу для базових галузей промисловості, агропромислового та паливно-енергетичного комплексів), а також для потреб самої освіти;
- розробити механізм надання державних гарантій працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, які навчалися за державним контрактом;
- розробити Класифікатор професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів, Єдині тарифно-кваліфікаційні довідники робіт і професій робітників (ЄТКД) і Кваліфікаційний довідник посад керівників, спеціалістів та службовців (КД).
2.4. Міністерству освіти України, Міністерству у справах молоді і спорту України, Міністерству економіки України, Міністерству фінансів України, Міністерству праці України, Національній академії наук України, Академії педагогічних наук України, Уряду Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям розробити і затвердити систему організаційних, фінансових, науково-методичних заходів щодо питань відбору, навчання і виховання талановитої та обдарованої молоді, створення умов для її інтелектуальної праці, соціального захисту і ефективного використання в народному господарстві.
................Перейти до повного тексту