Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Положення про Державну службу експортного контролю України, що додається.

2. Ця постанова набирає чинності з 15 червня 2007 року.

1. Державна служба експортного контролю України (Держекспортконтроль) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України.

Держекспортконтроль є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань державного експортного контролю.

2. Держекспортконтроль у своїй діяльності керується Конституцією і законами України, а також указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України та цим Положенням.

Держекспортконтроль забезпечує реалізацію державної політики у сфері експортного контролю та подає у встановленому порядку пропозиції щодо її формування, здійснює управління у зазначеній сфері, а також міжгалузеву координацію та регулювання з питань, що належать до його компетенції, узагальнює практику застосування законодавства із зазначених питань, розробляє та подає у встановленому порядку Кабінету Міністрів України пропозиції щодо вдосконалення такого законодавства.

3. Основними завданнями Держекспортконтролю є:

1) участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері експортного контролю, зокрема щодо забезпечення національної безпеки, виконання міжнародних зобов'язань України стосовно нерозповсюдження зброї масового знищення та засобів її доставки, обмеження передач звичайних видів озброєння, а також зміцнення міжнародного авторитету України;

2) здійснення заходів щодо:

встановлення державного контролю за провадженням діяльності, пов'язаної з міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, контролю за використанням таких товарів згідно із заявленими цілями, зокрема недопущення їх застосування у терористичних та інших протиправних цілях;

обмеження або заборони діяльності, пов'язаної з міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, якщо це суперечить національним інтересам України, її міжнародним зобов'язанням, завданням боротьби з тероризмом, а також у разі, коли є підстави вважати, що зазначені товари належать до зброї масового знищення чи призначені для створення такої зброї або засобів її доставки;

3) участь у розробленні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері експортного контролю;

4) забезпечення в межах своїх повноважень розвитку співробітництва з відповідними органами інших держав і міжнародними організаціями.

4. Держекспортконтроль відповідно до покладених на нього завдань:

1) готує пропозиції щодо формування державної політики у сфері експортного контролю та забезпечує її реалізацію;

2) бере участь у розробленні проекту Закону про Державний бюджет України на відповідний рік, Державної програми економічного і соціального розвитку України, Програми діяльності Кабінету Міністрів України;

3) визначає разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади основні напрями розвитку системи державного експортного контролю та подає їх у встановленому порядку Кабінету Міністрів України;

4) забезпечує відповідно до законодавства захист інтересів держави під час здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю (далі - товари), а також вживає заходів до недопущення їх застосування у терористичних та інших протиправних цілях;

5) розробляє і подає Кабінету Міністрів України проекти законодавчих та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність у сфері експортного контролю, складає разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, представниками підприємств, наукових установ та організацій, а також їх об'єднань списки товарів і подає їх Кабінету Міністрів України;

6) здійснює співробітництво з питань експортного контролю, нерозповсюдження зброї масового знищення і засобів її доставки та обмеження передач звичайних видів озброєння в рамках реалізації державної політики щодо європейської і євроатлантичної інтеграції, а також забезпечує взаємодію у зазначеній сфері з відповідними органами інших держав;

7) забезпечує взаємодію з громадськістю, зокрема з громадською радою з питань координації заходів, пов'язаних із забезпеченням проведення консультацій стосовно формування та реалізації державної політики у сфері експортного контролю;

8) проводить у встановленому порядку експертизу у сфері експортного контролю;

9) видає:

суб'єктам здійснення міжнародних передач товарів дозволи (висновки) на здійснення таких передач та у випадках, передбачених законодавством, висновки про можливість проведення переговорів, пов'язаних з укладенням зовнішньоекономічних договорів (контрактів) про міжнародні передачі товарів, а також вирішує питання щодо скасування, тимчасового припинення та продовження строку дії таких дозволів (висновків);

відповідно до законодавства після проведення експертизи у сфері експортного контролю міжнародні імпортні сертифікати та інші документи, які містять державні гарантії щодо використання у заявлених цілях товарів, вирішує питання щодо відкликання таких гарантій;

10) проводить у встановленому порядку:

реєстрацію суб'єктів здійснення міжнародних передач товарів;

державну атестацію систем внутрішньофірмового експортного контролю, створених суб'єктами здійснення міжнародних передач товарів, та видає відповідні свідоцтва;

11) проводить у передбачених законом випадках розслідування, пов'язані з порушенням суб'єктами здійснення міжнародних передач товарів вимог законодавства у сфері експортного контролю, та за їх підсумками притягує таких суб'єктів до відповідальності в межах, визначених законодавством;

12) здійснює заходи щодо запобігання порушенням вимог законодавства у сфері експортного контролю, зокрема контролює використання товарів у заявлених цілях, проводить відповідну профілактичну роботу з юридичними особами та громадянами України;

13) контролює додержання вимог законодавства у сфері експортного контролю;

14) бере участь у розробленні механізму запобігання несанкціонованому здійсненню міжнародних передач товарів;

15) готує та подає заінтересованим центральним органам виконавчої влади інформацію про міжнародні передачі товарів;

16) здійснює у встановленому порядку обмін інформацією у сфері експортного контролю з відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями;