Відповідно до статті 10 Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України" Кабінет Міністрів України

Затвердити Правила застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України під час здійснення службових обов'язків (додаються).

Міністерству оборони за погодженням з Міністерством фінансів затвердити норми забезпечення органів управління та підрозділів Військової служби правопорядку у Збройних Силах України спеціальними засобами.

1. Ці Правила визначають порядок застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Військової служби правопорядку у Збройних Силах України (далі - Служба правопорядку) під час здійснення ними службових обов'язків.

2. Правовою основою застосування спеціальних засобів, зазначених у Переліку, що додається до цих Правил, є Закон України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України", статути Збройних Сил України, інші закони України та ці Правила.

3. Спеціальні засоби застосовуються за умови, що інші форми попереднього впливу на правопорушників не дали бажаних результатів, у таких випадках:

а) для захисту військовослужбовців, інших осіб і самозахисту від нападу та інших дій, що створюють загрозу їх життю або здоров'ю;

б) для припинення масових безпорядків у військових частинах, а також групових порушень громадського порядку військовослужбовцями;

в) для відбиття нападу без застосування зброї на військові містечка, військові об'єкти, будівлі, приміщення, споруди і транспортні засоби Збройних Сил України або їх звільнення у разі захоплення;

г) для затримання, конвоювання до місця розташування органу управління або підрозділу Служби правопорядку, Національної поліції осіб, які вчинили правопорушення, а також для утримування осіб, взятих під варту, якщо зазначені особи чинять опір військовослужбовцям Служби правопорядку або є підстави вважати, що вони можуть втекти чи завдати шкоди оточуючим чи собі;

ґ) для звільнення заручників, захоплених на території військової частини.

4. Перед використанням спеціальних засобів, крім необхідності відбиття раптового нападу на військовослужбовця Служби правопорядку, виникнення безпосередньої загрози життю або здоров'ю військовослужбовців чи інших осіб та звільнення заручників, захоплених на території військової частини, повинно бути зроблено попередження про намір їх застосування. Попередження може бути зроблено голосом, а у разі значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні пристрої, підсилювачі звуку бажано рідною мовою осіб, проти яких ці засоби мають застосовуватися, а також державною мовою не менше двох разів з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення.

5. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначаються з урахуванням обставин, що склалися, характеру злочину або правопорушення та особи, яка їх учиняє.

6. Військовослужбовці Служби правопорядку під час здійснення службових обов'язків застосовують спеціальні засоби за наказом свого безпосереднього командира (начальника), керівника конкретної операції, за винятком випадків реальної загрози їх життю і здоров'ю або життю і здоров'ю інших військовослужбовців чи цивільних осіб, звільнення заручників, захоплених на території військової частини.

Військовослужбовці Служби правопорядку, які індивідуально здійснюють службові обов'язки, приймають такі рішення самостійно.

7. Застосування спеціальних засобів забороняється:

а) до жінок з явними ознаками вагітності, осіб похилого віку та осіб з вираженими ознаками інвалідності, малолітніх, крім випадків учинення ними групового нападу, збройного нападу чи збройного опору, що реально загрожує життю і здоров'ю цивільного населення та військовослужбовців Служби правопорядку;

б) у приміщеннях і на земельних ділянках, де розташовані дипломатичні, консульські та інші іноземні представництва;

в) у приміщеннях, де виготовляються вибухові чи легкозаймисті речовини, у дитячих і лікувальних закладах, а також у місцях значного скупчення людей, де можуть постраждати сторонні особи (за винятком засобів індивідуального бронезахисту, засобів зв’язування та наручників).

8. Наручники або засоби зв'язування до осіб, які утримуються під охороною, застосовуються за наказом чергового органу управління або підрозділу Служби правопорядку, начальника варти, начальника патруля або начальника групи затримання, які здійснюють конвоювання (супроводження), а також за розпорядженням прямих начальників зазначених осіб у разі:

вчинення фізичного опору військовослужбовцям Служби правопорядку;

відмови йти під охороною - на час конвоювання (супроводження);

спроби самогубства або заподіяння собі каліцтва;

нападу на інших військовослужбовців, які утримуються під охороною, та інших осіб - до заспокоєння особи, яка здійснила напад;

конвоювання (супроводження) транспортними засобами;

конвоювання (супроводження) після затримання військовослужбовця, який утримувався під охороною і вчинив втечу.

Наручники або засоби зв'язування знімаються за розпорядженням особи, яка дала наказ про їх застосування, або старшого начальника, а також за розпорядженням начальника варти, начальника патруля, що здійснює конвоювання (супроводження), у разі відсутності потреби в подальшому їх застосуванні, на час харчування, відправлення природних потреб, а також у разі виникнення загрози життю осіб, які утримуються під охороною, чи раптового їх захворювання.

Під час застосування наручників або засобів зв'язування військовослужбовець Служби правопорядку повинен періодично (не рідше як через 2 години) перевіряти відповідно стан фіксації замків чи вузлів, а також стан здоров'я особи, до якої вони застосовані.

9. Забороняється нанесення ударів кийком у разі, коли це не пов'язано із захистом життя та здоров'я військовослужбовця Служби правопорядку або іншої особи: