Уряд України та Уряд Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, які надалі іменуються Договірними Сторонами, які є учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, відкритої для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року, бажаючи укласти Угоду, що доповнює згадану Конвенцію, з метою встановлення повітряного сполучення між їх відповідними територіями, домовились про таке:

Для потреби цієї Угоди, якщо контекст не передбачає іншого:

(а) термін "Чікагська Конвенція" означає Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, відкриту для підписання в Чікаго 7 грудня 1944 року, і включає:

(і) будь-яку зміну Конвенції, що введена в дію згідно з Статтею 94(а) Конвенції та ратифікована двома Договірними Сторонами та

(іі) будь-який Додаток або будь-яку зміну Додатка, прийняті згідно з Статтею 9 цієї Конвенції у такій мірі, в якій ця зміна або Додаток у будь-який час стосуються обох Договірних Сторін;

(b) термін "авіаційні влади" означає стосовно України - Міністерство транспорту України, а стосовно Сполученого Королівства - Міністра транспорту Великобританії, а для потреби Статті 7 - Адміністрацію цивільної авіації, або в обох випадках будь-яку особу чи орган, які можуть бути уповноважені здійснювати будь-які функції, що зараз виконують вище згадані влади, або подібні функції;

(с) термін "призначене авіапідприємство" означає авіапідприємство, яке було призначене та уповноважене у відповідності до Статті 4 цієї Угоди;

(d) термін "територія" щодо держави має значення відповідно до Статті 2 Чікагської Конвенції;

(е) терміни "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" та "зупинка з некомерційною метою" мають значення, відповідно викладені в Статті 96 Чікагської Конвенції;

(f) термін "ця Угода" включає Додаток до неї та будь-які зміни його або цієї Угоди;

(g) термін "збори за користування" означає збори, визначені авіапідприємствам компетентними владами або дозволені ними для стягування з повітряного судна, його екіпажу, пасажирів та вантажу за тимчасове надання майна або обладнання аеропортів, або аеронавігаційних споруд, включаючи супутні послуги та засоби.

Положення цієї Угоди повинні бути підпорядковані положенням Чікагської Конвенції у тій мірі, в якій ці положення можуть бути застосовані до міжнародних повітряних сполучень.

(1) Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні наступні права щодо її міжнародних повітряних сполучень:

(а) право здійснювати політ над своєю територією без зупинки;

(b) право здійснювати зупинки на своїй території з некомерційною метою.

(2) Кожна Договірна Сторона надає іншій Договірній Стороні права, точно визначені нижче цією Угодою, з метою експлуатації міжнародних повітряних сполучень по маршрутах, визначених у відповідному розділі Таблиці, що додається до цієї Угоди. Такі сполучення та маршрути тут та далі іменуються відповідно "договірні лінії" та "встановлені маршрути". При експлуатації договірної лінії по встановленому маршруту авіапідприємства, призначені кожною Договірною Стороною, користуватимуться окрім прав, вказаних в пункті (1) цієї Статті, правом здійснювати посадки на території іншої Договірної Сторони у пунктах, встановлених для цього маршруту у Таблиці до цієї Угоди, з метою приймати на борт та розвантажувати пасажирів та вантаж, включаючи пошту.

(3) Вказане у пункті 2 цієї Статті не розглядатиметься як надання права призначеним авіапідприємствам однієї Договірної Сторони приймати на борт на території іншої Договірної Сторони пасажирів та вантаж, включаючи пошту, що перевозяться за винагороду або на умовах найму та доставляються в інший пункт на території іншої Договірної Сторони.

(4) Якщо у випадку збройного конфлікту, політичної нестабільності або спеціальних чи надзвичайних обставин призначене авіапідприємство однієї Договірної Сторони не в змозі здійснювати сполучення по своїх звичайних маршрутах, інша Договірна Сторона повинна прикласти усі зусилля, щоб полегшити подовження здійснювання таких сполучень шляхом відповідної тимчасової реорганізації маршрутів.

(1) Кожна Договірна Сторона матиме право призначити одне чи декілька авіапідприємств для експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах, повідомивши про це письмово іншу Договірну Сторону, та відкликати або змінити таке призначення.

(2) Після одержання такого повідомлення інша Договірна Сторона з дотриманням положень пунктів (3) та (4) цієї Статті без затримки надасть призначеному авіапідприємству або авіапідприємствам відповідні дозволи на виконання польотів.

(3) Авіаційні влади Договірної Сторони можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Договірною Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, яких звичайно та обгрунтовано дотримуються ці влади у відповідності до положень Чікагської Конвенції.

(4) Кожна Договірна Сторона матиме право відмовити у наданні дозволу на здійснення польотів, вказаного у пункті 2 цієї Статті, або зажадати виконання таких умов, які вона вважатиме за потрібне, при користуванні призначеним авіапідприємством правами, зазначеними у Статті 3(2) цієї Угоди у будь-якому разі, коли згадана Договірна Сторона не має задовільних доказів того, що переважне володіння та фактичний контроль за цим авіапідприємством належать Договірній Стороні, яка його призначила, або її громадянам.

(5) Авіапідприємство, яке призначене та одержало дозвіл на здійснення польотів належним чином, може розпочати експлуатацію договірних ліній при умові, що це авіапідприємство виконує відповідні положення цієї Угоди.

(1) Кожна Договірна Сторона матиме право скасувати дозвіл на здійснення польотів або тимчасово припинити користування авіапідприємством, призначеним іншою Договірною Стороною, правами, вказаними у Статті 3(2) цієї Угоди, або зажадати виконання таких умов при користуванні цими правами, які вона вважатиме за потрібні:

(а) у будь-якому випадку, коли вона не переконана у тому, що переважне володіння та фактичний контроль за цим авіапідприємством належить Договірній Стороні, яка його призначила, або громадянам такої Договірної Сторони; або

(b) у випадку, коли це авіапідприємство не дотримується законів та правил, що їх звичайно та обґрунтовано застосовує Договірна Сторона, яка надає ці права; або

(с) у випадку, коли авіапідприємство будь-яким іншим чином не в змозі діяти відповідно до умов, передбачених цією Угодою.

(2) Коли негайне скасування, тимчасове припинення здійснення або вимога дотримуватись умов, зазначених у пункті (1) цієї Статті, не є необхідними для запобігання подальших порушень законів та правил, тоді право, про яке йде мова у цьому пункті, буде використано тільки після консультації з іншою Договірною Стороною.

(1) Призначеним авіапідприємством обох Договірних Сторін будуть надані справедливі та рівні умови експлуатації договірних ліній по встановлених маршрутах між їх відповідними територіями.

(2) Під час експлуатації договірних ліній призначені авіапідприємства кожної Договірної Сторони братимуть до уваги інтереси призначених авіапідприємств іншої Договірної Сторони, щоб не зашкодити перевезенням, котрі останні виконують на цьому ж маршруті або його дільниці.

(3) Договірні лінії, які обслуговуються призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін, повинні відповідати громадському попиту на перевезення по встановлених маршрутах та матимуть головною метою забезпечення такої ємності, яка при розумному коефіцієнті завантаження відповідала б існуючим та обґрунтовано очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів та/або вантажу, включаючи пошту, прямуючих з або на територію Договірної Сторони, котра призначила авіапідприємство. Здійснення перевезень пасажирів та вантажу, включаючи пошту, що прийняті на борт, або розвантажені у пунктах встановлених маршрутів на територіях держав, інших ніж ті, які призначають авіапідприємство, повинно здійснюватись згідно з загальними принципами, за якими ємність залежить вид:

(а) потреб у перевезеннях на та з території Договірної Сторони, яка призначила авіапідприємство;

(b) потреб у перевезеннях в тій зоні, через яку пролягає договірна лінія, з урахуванням інших перевезень, здійснюваних авіапідприємствами держав цієї зони; та

(с) потреб у наскрізних авіаперевезеннях.

(1) (а) Термін "тариф" означає:

(і) ціну, яка встановлюється за перевезення пасажирів, багажу та вантажу (виключаючи пошту);

(іі) додаткові товари, послуги або інші зручності, що надані або зроблені доступними у зв'язку з таким перевезенням випадково або внаслідок його; та

(ііі) ціни, які встановлені за такі додаткові товари, послуги або зручності; та

включаючи умови, що регулюють застосування будь-якої такої ціни та надання або доступність будь-яких товарів, послуг та зручностей;

(iv) ставку комісійних, яку виплачує авіапідприємство агенту в залежності від проданих цим агентом квитків або оформлених авіавантажних накладних при регулярних повітряних сполученнях;

(b) якщо ціни або ставки різняться в залежності від сезону, дня тижня чи часу доби, коли виконується рейс, напрямку польоту або відповідно до якогось іншого фактору, будь-яка ціна або ставки, що відрізняються, повинні вважатися окремим тарифом незалежно від того, представлені вони відповідними органами окремо від супутніх умов чи ні.

(2) Тарифи, які застосовуються призначеними авіапідприємствами Договірних Сторін за перевезення між їх відповідними територіями, повинні бути затвердженими авіаційними владами обох Договірних Сторін та встановлені на обгрунтованих рівнях з урахуванням усіх супутніх факторів, включаючи витрати щодо експлуатації договірних ліній, інтереси користувачів, розумний прибуток та ринкову кон'юнктуру.

(3) Тарифи, згадані у пункті (2) цієї Статті, можуть бути узгоджені шляхом консультації між призначеними авіапідприємствами, які намагаються затвердити тариф та, якщо це потрібне, така угода може бути досягнута з використанням координаційних механізмів Міжнародної асоціації повітряного транспорту щодо тарифів. Однак, призначене авіапідприємство не буде мати перешкод для подання будь-якого запропонованого тарифу, а авіаційні влади для затвердження його, якщо це авіапідприємство не в змозі досягти згоди з іншим призначеним авіапідприємством або авіапідприємствами.

(4) Кожний запропонований тариф щодо перевезень між територіями Договірних Сторін повинен бути поданий призначеним авіапідприємством, яке намагається його затвердити, авіаційним владам обох Договірних Сторін у тому вигляді, у якому авіаційні влади кожної Договірної Сторони можуть зажадати, щоб виявити деталі, вказані у пункті (1) цієї Статті. Він повинен бути поданий не менш ніж за 45 днів (або такий коротший строк, який авіаційні влади обох Договірних Сторін можуть погодити) до пропонованої дати вступу до дії. Кожний запропонований тариф вважатиметься поданим Договірній Стороні від дати, коли його отримали авіаційні влади цієї Договірної Сторони.

(5) (а) Кожний запропонований тариф може бути затверджений авіаційними владами будь-якої Договірної Сторони у будь-який час. У випадку відсутності такого затвердження та при умові, що він був поданий у відповідності до пункту (4) цієї Статті, він буде вважатися затвердженим авіаційними владами Договірної Сторони через 21 день після дати подання, якщо протягом 20 днів від дати подання авіаційні влади цієї Договірної Сторони письмово не повідомили про незатвердження запропонованого тарифу.

(b) Кожний запропонований тариф, який був поданий у такому вигляді, як вимагає пункт (4) цієї Статті, але не у відповідності до мінімального строку подання, вказаного там, буде, незважаючи на це, вважатися затвердженим авіаційними владами Договірної Сторони через 21 день після дати подання, якщо авіаційні влади цієї Договірної Сторони:

(і) не сповістили авіапідприємство, яке подає запропонований тариф, протягом 15 днів від дати подання, що пропонований тариф повинен бути поданий знову згідно з мінімальним строком подання, або

(іі) не надіслали авіаційним владам іншої Договірної Сторони протягом 20 днів після дати подання письмового повідомлення про незатвердження запропонованого тарифу.

(6) Затверджуючи будь-який тариф, авіаційні влади Договірної Сторони можуть додати до свого затвердження такий строк дії, який вони вважатимуть за прийнятний.

(7) Якщо повідомлення про незатверждення надане у відповідності до положень пункту (5) цієї Статті, авіаційні влади двох Договірних Сторін можуть визначити тариф шляхом взаємного узгодження. Будь-яка Договірна Сторона може протягом 30 днів після направлення повідомлення про незатверждення запросити консультацій, які повинні бути проведені протягом 30 днів після запиту.

(8) Якщо тариф не затверждено однією з авіаційних влад у відповідності до пункту (5) цієї Статті та авіаційні влади виявилися неспроможними визначити тариф у відповідності до пункту (7) цієї Статті, спір може бути вирішений у відповідності до положень Статті 15 цієї Угоди.

(9) З дотриманням пункту (10) цієї Статті тариф, встановлений у відповідності до положень цієї Статті, діятиме, якщо не буде відкликаний зацікавленим призначеним авіапідприємством або поки не буде встановлений тариф, що його замінює.

(10) Окрім як за угодою авіаційних влад обох Договірних Сторін, та для такого строку, на який вони можуть погодитися, тариф не буде продовжений дією пункту (9) цієї Статті:

(а) коли тариф має дату закінчення - більш ніж на 12 місяців після цієї дати;

(b) коли тариф не має дати закінчення - більш ніж на 12 місяців після дати подання нового тарифу авіаційним владам Договірних Сторін призначеним авіапідприємством або авіапідприємствами однієї Договірної Сторони чи обох.

(11) (а) Тарифи, які встановлені призначеним авіапідприємством однієї Договірної Сторони щодо перевезень між територією іншої Договірної Сторони та територією третьої країни за будь-яким маршрутом, повинні бути затверджені авіаційними владами цієї іншої Договірної Сторони та, якщо потрібно, третьої країни.

(b) Жоден тариф не буде затверджений для такого перевезення, якщо він не поданий призначеним авіапідприємством, яке намагається його затвердити, авіаційним владам іншої Договірної Сторони у такому вигляді, як ці авіаційні влади можуть вимагати для виявлення деталей, вказаних у пункті (1) цієї Статті, не менш ніж за 45 днів (або такий коротший строк, який ці авіаційні влади можуть узгодити у конкретному випадку) до пропонованої дати вступу у дію.

(с) Договірна Сторона, яка затвердила тариф, для такого перевезення, може відкликати своє затвердження такого тарифу, надіславши за 90 днів повідомлення призначеному авіапідприємству іншої Договірної Сторони, що застосовує тариф, і це авіапідприємство припинить застосування цього тарифу по закінченню даного строку.