Відповідно до частини другої статті 14 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" та частини другої статті 13-2 Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків" Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити такі, що додаються:

Типове положення про денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі;

Типове положення про спеціалізовану службу первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

2. Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у мм. Києві та Севастополі державним адміністраціям (обласним, Київській міській військовим адміністраціям) забезпечити відповідно до потреб територіальних громад створення денних центрів соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, та спеціалізованих служб первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, керуючись затвердженими цією постановою типовими положеннями.

3. Міністерству соціальної політики за погодженням з Міністерством фінансів розробити та затвердити примірні штатні нормативи та умови оплати праці працівників денного центру соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, та спеціалізованої служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування керуватися затвердженими цією постановою типовими положеннями.

1. Денний центр соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі (далі - денний центр), є спеціалізованою службою підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, насильства, зокрема сексуального, пов’язаного із збройним конфліктом (далі - постраждалі особи).

Денний центр створюється для надання комплексної соціально-психологічної та первинної правової допомоги, а також соціальних послуг постраждалим особам, у тому числі у випадках, коли такі особи звернулися разом із дитиною, та для забезпечення їм (за потреби) можливості короткострокового або цілодобового перебування у спеціально обладнаному при денному центрі приміщенні, що забезпечене комунальними послугами і призначене для надання постраждалим особам, які звернулися до такого центру, послуг короткострокового або цілодобового перебування (далі - "кризова кімната").

2. Денний центр створюється місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - засновники) відповідно до законодавства та з урахуванням потреб територіальної громади, непропорційного впливу насильства на жінок і чоловіків та можливостей для проведення спеціальних тимчасових заходів, спрямованих на усунення юридичної чи фактичної нерівностей жінок і чоловіків щодо реалізації прав і свобод, установлених Конституцією і законами України.

До створення денного центру та забезпечення його функціонування можуть залучатися на засадах державно-приватного партнерства підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, громадські об’єднання, іноземні неурядові організації, міжнародні організації, фізичні особи - підприємці, а також фізичні особи, які надають соціальні послуги, відповідно до законодавства.

3. Денний центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, постановами Верховної Ради України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, міжнародними договорами, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, рішеннями центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також цим Типовим положенням.

Денний центр діє на підставі положення, яке розробляється на основі цього Типового положення та затверджується його засновником відповідно до законодавства.

У положенні денний центр має право визначити можливість надання допомоги особам, які постраждали від будь-яких форм насильства, зокрема насильства, спричиненого збройним конфліктом, торгівлею людьми, сексуальним домаганням, відповідно до мети та завдань денного центру та "кризової кімнати" (у разі наявності).

4. У цьому Типовому положенні терміни вживаються у значеннях, наведених у Законах України "Про запобігання та протидію домашньому насильству", "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків ", "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю", "Про соціальні послуги", "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", "Про протидію торгівлі людьми", "Про волонтерську діяльність".

5. Денний центр може бути юридичною особою, яка має самостійний баланс, розрахункові рахунки, або структурним підрозділом іншого закладу (установи) соціального чи іншого спрямування (закладу соціального захисту, соціального обслуговування тощо).

Денний центр як структурний підрозділ іншого закладу (установи) соціального чи іншого спрямування має спільний із закладом (установою) баланс, не є юридичною особою та безпосередньо підзвітний закладу (установі).

Денний центр може бути створено шляхом реорганізації діючих закладів (установ), що надають соціальні послуги.

6. Приміщення, в якому працює денний центр, повинне бути забезпечене комунальними послугами, відповідати санітарно-гігієнічним нормам, вимогам пожежної безпеки та умовам безпечного перебування в ньому.

У разі введення на території України чи адміністративно-територіальної одиниці, в якій розміщено денний центр, надзвичайного або воєнного стану в денному центрі має бути забезпечено підготовку та облаштування споруд цивільного захисту (приміщень, придатних для укриття та безпечного перебування постраждалих осіб і персоналу). У період зазначеного стану директор (завідувач) денного центру або структурного підрозділу закладу (установи) соціального чи іншого спрямування, в якому (якій) створено денний центр, організовує забезпечення та проводить перевірку систем опалення, водопостачання, постачання електроенергії, наявності необхідного запасу продуктів харчування, води, лікарських засобів, засобів гігієни, одягу, взуття тощо.

Якщо в денному центрі немає споруд цивільного захисту, директор (завідувач) денного центру або структурного підрозділу закладу (установи) соціального чи іншого спрямування, в якому (якій) створено денний центр, організовує евакуацію або переміщення осіб, які перебувають у денному центрі, до найближчих захисних споруд цивільного захисту або інших місць укриття за сигналами оповіщення цивільного захисту.

7. Денний центр є підконтрольним і підзвітним суб’єкту, який його створив/суб’єктам, які його створили.

8. Діяльність денного центру припиняється за рішенням його засновника або в інших випадках, визначених законодавством.

9. Основними завданнями денного центру є:

надання комплексної соціально-психологічної та первинної правової допомоги постраждалим особам;

виконання програм для постраждалих осіб відповідно до типових програм для постраждалих осіб, затверджених Мінсоцполітики;

організація та підтримка груп взаємодопомоги постраждалих осіб;

організація та проведення семінарів і тренінгів для постраждалих осіб;

проведення соціально-профілактичної роботи, спрямованої на запобігання повторним випадкам насильства щодо постраждалої особи та формування нульової толерантності до його проявів у суспільстві;

інформування населення про права постраждалих осіб та соціальні послуги, які надаються денним центром;

надання короткострокового (до десяти діб) або цілодобового перебування у "кризовій кімнаті" (за її наявності у денному центрі) постраждалим особам;

надання соціальних послуг, зокрема представництва інтересів, відповідно до Закону України "Про соціальні послуги".

10. Денний центр провадить свою діяльність за такими напрямами:

надання постраждалим особам психологічної підтримки;

інформування постраждалої особи або її законних представників (якщо такий представник не є кривдником) про функції та повноваження інших суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству та/або насильству за ознакою статі, насильству, зокрема сексуальному, пов’язаному із збройним конфліктом, можливості отримання подальшої підтримки та надання за потреби інформації про зазначених суб’єктів;

інформування особи, яка постраждала від насильства, зокрема сексуального, пов’язаного із збройним конфліктом, або її законних представників про можливості звернення до правоохоронних органів з метою фіксації та документування воєнних злочинів з подальшим відповідним захистом;

роз’яснення причин домашнього насильства, насильства за ознакою статі, насильства, зокрема сексуального, пов’язаного із збройним конфліктом, та його наслідків для подальшого життя постраждалої особи та її дітей;

проведення оцінки потреб постраждалої особи за формою, визначеною Мінсоцполітики, складення разом із нею індивідуального плану заходів для усунення складних життєвих обставин, викликаних ситуацією насильства, з установленням строків виконання;

визначення необхідності екстреної психологічної допомоги (кризової інтервенції) та вирішення питання щодо направлення постраждалої особи до загальної чи іншої спеціалізованої служби підтримки постраждалих осіб;

забезпечення надання постраждалій особі допомоги у формуванні, розвитку та підтримці соціальних навичок, умінь і соціальної компетенції;

надання допомоги постраждалій особі, яка опинилася у складних життєвих обставинах з метою визначення основних проблем і шляхів їх розв’язання;

сприяння в отриманні постраждалими особами безоплатної правової допомоги відповідно до Закону України "Про безоплатну правову допомогу";

сприяння у наданні постраждалим особам екстреної медичної допомоги у разі потреби в медичних закладах;

інформування місцевої держадміністрації, органів місцевого самоврядування, уповноваженого підрозділу органу Національної поліції про виявлення фактів домашнього насильства за наявності добровільної поінформованої згоди постраждалих осіб, крім випадків вчинення насильства стосовно дітей та недієздатних осіб або виявлення актів насильства кримінального характеру, коли така згода не вимагається; у разі виявлення факту домашнього насильства стосовно дитини - інформування протягом доби служби у справах дітей та уповноваженого підрозділу органу Національної поліції;

подання щопівроку звіту обласним держадміністраціям про результати виконання завдань і функцій у сфері запобігання та протидії насильству у визначеному Мінсоцполітики порядку.

11. Денний центр надає соціальні послуги постраждалим особам на безоплатній основі в обсязі, визначеному державними стандартами надання соціальних послуг, що затверджені Мінсоцполітики.

Денний центр надає такі соціальні послуги, як екстрене (кризове) втручання, консультування, інформування, надання притулку тощо.

Зміст та обсяг соціальної послуги для кожної постраждалої особи визначається індивідуально залежно від її потреб і зазначається в договорі про надання соціальної послуги.

Інформація про соціальні послуги постраждалим особам з інтелектуальними та сенсорними порушеннями надається доступним способом, зокрема, із застосуванням загальновживаної лексики, жестової мови, шрифту Брайля.

Денний центр може надавати платні соціальні послуги згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2004 р. № 12 "Про порядок надання платних соціальних послуг та затвердження їх переліку" (Офіційний вісник України, 2004 р., № 2, ст. 42; 2016 р., № 73, ст. 2448).

12. У денному центрі за рішенням засновника з урахуванням потреб територіальної громади може бути створена "кризова кімната".

Строк цілодобового перебування у "кризовій кімнаті" не може перевищувати десяти діб. Продовження строку перебування погоджується директором (завідувачем) денного центру на строк, що не перевищує десяти діб, на підставі оцінки потреб постраждалої особи. Максимальний строк перебування у "кризовій кімнаті" становить не більше ніж 20 діб.

Після закінчення граничного строку перебування у "кризовій кімнаті" постраждалу особу може бути влаштовано до інших спеціалізованих служб, які надають соціальні послуги постраждалим особам.

До "кризової кімнати" постраждалу особу влаштовують на підставі її особистого звернення або направлення суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, відповідно до Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 2018 р. № 658 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 69, ст. 2332).

13. Право на влаштування до "кризової кімнати" має:

1) повнолітня постраждала особа за особистим зверненням;

2) повнолітня постраждала особа, направлена структурним підрозділом місцевої держадміністрації або виконавчим органом сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, до повноважень якого належить організація заходів у сфері запобігання та протидії насильству, уповноваженим підрозділом органу Національної поліції, центром соціальних служб, мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги постраждалим особам;

3) особа, яка не досягла повноліття, але перебуває (перебувала) у зареєстрованому шлюбі;

4) дитина у разі її прийняття до "кризової кімнати" разом з матір’ю/батьком або особою, яка їх замінює.

Наявність у постраждалої особи громадянства іншої держави/ довідки про звернення за захистом в Україні/посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту/посвідчення біженця/посвідки на тимчасове проживання/посвідки на постійне проживання або відсутність громадянства не є підставою для відмови їй у наданні послуг денного центру.

Внутрішньо переміщені особи, іноземці та особи без громадянства приймаються до денного центру та у разі потреби до "кризової кімнати" на загальних підставах.

14. До "кризової кімнати" не влаштовуються постраждалі особи:

з ознаками гострих інфекційних захворювань;

з грибковими та паразитарними хворобами шкіри та волосся;

із потребою в стаціонарному лікуванні.

Зазначені постраждалі особи у разі потреби підлягають невідкладному направленню до закладів охорони здоров’я з одночасним повідомленням відповідно до законодавства про факт вчинення щодо них насильства.

15. Перебування у "кризовій кімнаті" особи, яка вчинила насильство стосовно постраждалої особи, яка перебуває у зазначеній кімнаті, забороняється.

16. Перебування в одній "кризовій кімнаті" повнолітніх постраждалих осіб різної статі забороняється.

17. Про влаштування постраждалої особи до "кризової кімнати" видається наказ директора (завідувача) денного центру.

Наказ про відмову у влаштуванні до "кризової кімнати" видається або надсилається заявнику не пізніше дня прийняття такого наказу. У наказі обов’язково зазначаються причини відмови.

Наказ видається не пізніше ніж через три робочих дні з дати подання особистої заяви постраждалою особою або з дати отримання направлення суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, відповідно до Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, протягом яких постраждала особа перебуває у "кризовій кімнаті", проходить медичний огляд згідно з пунктом14 цього Типового положення та іншу перевірку щодо наявності в такої особи підстав, що унеможливлюють її перебування у "кризовій кімнаті".

18. На кожну постраждалу особу, влаштовану до "кризової кімнати", формується особова справа, в якій зберігаються такі документи:

направлення, видане суб’єктом, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, відповідно до Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі (за наявності);

письмова заява постраждалої особи (за наявності);

документ про поінформовану згоду постраждалої особи на влаштування до "кризової кімнати" та отримання пов’язаних з цим соціальних послуг;