Дата підписання: 21.09.2007

Дата затвердження Україною: 18.06.2008

Дата набрання чинності для України: 03.08.2008

Кабінет Міністрів України і Уряд Республіки Македонія, надалі Договірні Сторони,

зважаючи на потребу у спрощенні митного оформлення товарів та вантажів;

вважаючи, що митні порушення завдають шкоди економічним, комерційним, фінансовим, соціальним і культурним інтересам їхніх країн;

враховуючи важливість забезпечення правильності застосування та стягнення мита, податків і будь-яких інших нарахувань на імпорт чи експорт товарів, також як і належного виконання положень щодо заборон, обмежень і контролю;

усвідомлюючи необхідність міжнародного співробітництва щодо імплементації Митних нормативних документів;

будучи глибоко занепокоєними тенденцією зростання випадків переміщення незаконних партій наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів та беручи до уваги той факт, що такі дії є небезпечними для здоров'я громадян і суспільства;

будучи переконаними, що зусилля у запобіганні митним порушенням і незаконному переміщенню наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів можуть виявитися більш ефективними завдяки співробітництву між їхніми Митними органами;

беручи до уваги загрози транснаціональної організованої злочинності, тероризму та потребу у ефективній боротьбі з ними;

посилаючись також на міжнародні документи, щодо двосторонньої взаємодопомоги і, зокрема Рекомендації Ради митного співробітництва про взаємну адміністративну допомогу від 5 грудня 1953 року;

посилаючись також на існуючі договірні відносини між Договірними Сторонами та Європейським Союзом;

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди:

1. "Митний орган" означає в Україні - Державна митна служба України, і в Республіці Македонія - Митна адміністрація Міністерства фінансів Республіки Македонія.

2. "Митне законодавство" - чинні положення, що застосовуються на територіях держав Сторін і встановлені законами або правилами щодо порядку ввезення, вивезення та транзиту товарів, які регламентують стягнення мита, податків та інших обов'язкових платежів, або засоби застосування заборон, обмежень і контролю.

3. "Запитуючий Митний орган" - митний орган, який звертається із запитом про допомогу з митних питань.

4. "Запитуваний Митний орган" - митний орган, який отримує запит про допомогу з митних питань.

5. "Митне порушення" - будь-яке порушення або будь-яка спроба порушення митного законодавства.

6. "Персональні дані" означає будь-яку інформацію, шо відноситься до ідентифікованої особи або особи, яку можна ідентифікувати.

7. "Наркотичні засоби" означає будь-які субстанції, натуральні або синтетичні, занесені у Переліки I і II Єдиної Конвенції про наркотичні речовини від 1961 року (з доповненнями).

8. "Психотропні речовини" означає будь-які субстанції, натуральні або синтетичні, або будь-які природні матеріали, занесені у Переліки I, II, II і IV Конвенції про психотропні речовини від 1971 року (з доповненнями).

9. "Прекурсори" означає хімічні речовини, що використовуються під контролем у виробництві наркотичних засобів і психотропних речовин, занесених у Переліки I та II Конвенції ООН проти незаконного переміщення наркотичних засобів та психотропних речовин від 1988 року.

10. "Контрольована поставка" означає метод, за яким допускається вивезення, транзит чи ввезення на території однієї або кількох країн незаконних партій наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів з відома та під наглядом їхніх компетентних органів з метою виявлення осіб, причетних до скоєння митних порушень.

1. Митні органи, згідно з положеннями цієї Угоди, надають один одному взаємну допомогу:

a) з метою забезпечення належного дотримання митного законодавства;

b) з метою запобігання, розслідування та припинення митних порушень;

c) в обміні документацією відносно застосування митного законодавства;

d) з метою запобігання і розслідування випадків митного шахрайства та незаконного переміщення наркотичних засобів, психотропних речовин чи прекурсорів.

2. Допомога між Митними органами буде надаватися відповідно до національного законодавства їхніх держав і в межах їх компетенції і можливостей.

Митні органи надаватимуть взаємну допомогу, в межах своєї компетенції та відповідно до положень цієї Угоди, з метою попередження, розслідування та припинення митних порушень.

1. Взаємна допомога надається шляхом безпосереднього співробітництва між службовими особами, визначеними Головами відповідних Митних органів Сторін.

2. У випадку, якщо запитуваний Митний орган не може його виконати, він повинен передати запит до компетентного органу.

3. Обмін кореспонденцією згідно з цією Угодою повинен відбуватися англійською мовою.

1. Запити про допомогу згідно з цією Угодою надсилаються в письмовій формі. Документи, необхідні для виконання, повинні супроводжувати запит. У випадках, що не терплять зволікання, можуть бути прийняті усні запити, але вони невідкладно підтверджуються в письмовій формі.

2. Запити про допомогу повинні включати таку інформацію:

a) назву запитуючого Митного органу;

b) назву запитуваного Митного органу;

c) предмет та причини запиту;

d) імена, прізвища та адреси фізичних або юридичних осіб, які є об'єктом розслідування, якщо такі відомі;

e) зміст запиту з описом суті справи та обставин, які підлягають з'ясуванню, а також опис фактичних обставин скоєного митного порушення та його юридична кваліфікація за законодавством держави запитуючого Митного органу.

3. Якщо запит не відповідає формальним вимогам, може вимагатися його виправлення або доповнення.

1. На запит Митні органи інформують один одного чи товари, вивезені з території держави однієї Договірної Сторони, були законно ввезені на територію держави іншої Договірної Сторони. На запит, ця інформація повинна містити митні процедури, які використовувалися під час оформлення товарів.

2. Митний орган однієї Договірної Сторони буде надавати на запит Митного органу іншої Договірної Сторони і в межах своїх можливостей інформацію щодо:

a) засобів транспорту, які підозрюються в тому, що їх використовують для порушень митного законодавства на території держави запитуючого Митного органу;

b) товарів, які, як вважає запитуючий Митний орган, є об'єктом нелегальних видів діяльності;

c) осіб, про яких відомо або які підозрюються запитуючим Митним органом, як такі, що чинять порушення митного законодавства;

d) місця, де зберігаються товари, і які підозрюються в тому, що в них чиняться протизаконні види діяльності.

3. Митний орган однієї Договірної Сторони надає на запит Митного органу іншої Договірної Сторони усю наявну інформацію відносно видів діяльності, які можуть закінчитися порушеннями митного законодавства на території держави запитуючої Договірної Сторони.

4. Митні органи Договірних Сторін надають на запит необхідні дані, які мають відношення до транспортування і перевезення товарів, такі як: адміністративні, транспортні, комерційні документи (їхні оригінали або завірені копії) або будь-яку іншу інформацію відносно вартості і призначення цих товарів.

5. На запит одного Митного органу, інший Митний орган повинен, у відповідності до законодавства і правил, чинних на території його держави, сповіщати або вживати заходів таким чином, щоб компетентні органи сповіщали про дії або рішення, застосовані запитуючим Митним органом, що мають відношення до будь-якого питання, в межах дії цієї Угоди, особам, що проживають на території його держави.

6. На запит Митний орган однієї або іншої Договірної Сторони в межах своєї компетенції і можливостей здійснює спеціальний нагляд протягом певного періоду часу за переміщенням товарів, згаданих в статті 8, включаючи переміщення осіб і засобів транспорту залучених у них.

1. Митний орган, до якого направлено запит, має вжити необхідних заходів з метою його виконання. Надана інформація може також бути передана електронними засобами зв'язку.

2. Запити про допомогу, надіслані відповідно до цієї статті, повинні бути виконані відповідно до законодавства і правил держави запитуваного Митного органу. У випадку, якщо виконання запиту є неможливим, запитуваний Митний орган інформує запитуючий Митний орган про це.

3. Митний орган однієї Договірної Сторони може, в межах своєї компетенції, після надходження запиту Митного органу іншої Договірної Сторони, проводити усі необхідні перевірки, включаючи огляд осіб, які підозрюються у скоєнні митних порушень.

4. Митний орган однієї Договірної Сторони може, після надходження запиту Митного органу іншої Договірної Сторони, проводити верифікацію, контроль, та розслідування для того, щоб з'ясувати факти, які мають відношення до сфери застосування цієї Угоди, і які віднесено до компетенції запитуваного Митного органу.

5. Запит одного з Митних органів щодо здійснення тієї чи іншої процедури може бути виконаний тільки згідно із чинним законодавством держави Договірної Сторони, якій надіслано такий запит і відповідно до пункту 2 цієї статті.

6. У випадках, коли запитуючий Митний орган надсилає запит про допомогу, який він сам не зміг би виконати, рішення щодо виконання такого запиту залишається за запитуваним Митним органом.

1. Митні органи обох Договірних Сторін надають взаємну допомогу без попереднього запиту, якщо вони вважають, що це є необхідним для правильного застосування митного законодавства, і коли вони отримують інформацію щодо:

a) протизаконних операцій;

b) нових засобів або методів, які використовуються в проведенні таких операцій;

c) товарів, про які відомо, що вони є об'єктом порушень митного законодавства;

d) осіб, про яких відомо, що вони чинять порушення митного законодавства;

e) засобів транспорту, які підозрюються в тому, що їх використовують в порушеннях митного законодавства.

2. Вищезазначена добровільна допомога надається Митними органами особливо у випадках, які могли б завдати значної шкоди економіці, громадському здоров'ю, громадській безпеці або будь-яким іншим життєвим інтересам іншої Договірної Сторони, таким як: незаконне переміщення зброї, вибухівки та боєприпасів, ядерних матеріалів, наркотичних засобів, психотропних речовин або прекурсорів, археологічних цінностей, творів мистецтва або інших культурних цінностей та випадках захисту прав інтелектуальної власності.

1. На запит Митного органу однієї Договірної Сторони, Митний орган іншої Договірної Сторони може почати офіційне розслідування щодо дій, які суперечать чи вважаються такими, що суперечать митному законодавству держави запитуючої Договірної Сторони.

2. Таке розслідування проводиться згідно з чинним законодавством держави запитуваної Договірної Сторони. Запитуваний Митний орган у процесі розслідування діє так, як він діяв би для забезпечення своїх власних потреб.