Відповідно до статті 22 Закону України "Про курорти" Кабінет Міністрів України

Затвердити Загальне положення про санаторно-курортний заклад (додається).

1. Санаторно-курортний заклад - це заклад охорони здоров'я, що забезпечує надання громадянам послуг лікувального, профілактичного та реабілітаційного характеру з використанням природних лікувальних ресурсів курортів (лікувальних грязей та озокериту, мінеральних та термальних вод, ропи лиманів та озер, природних комплексів із сприятливими для лікування умовами тощо) та із застосуванням фізіотерапевтичних методів, дієтотерапії, лікувальної фізкультури та інших методів санаторно-курортного лікування.

2. Перелік видів санаторно-курортних закладів затверджується МОЗ.

3. Напрями спеціалізації санаторно-курортних закладів визначаються МОЗ з урахуванням лікувальних властивостей природних лікувальних ресурсів курортів.

4. Санаторно-курортний заклад функціонує цілорічно або сезонно, може бути однопрофільним - для хворих з однорідними захворюваннями та багатопрофільним (з двома або більше спеціалізованими відділеннями).

5. Санаторно-курортний заклад є юридичною особою з моменту його державної реєстрації, має самостійний баланс, рахунки в установах банків (реєстраційні рахунки в органах Державного казначейства), круглу печатку із своєю назвою, бланки з емблемою, інші реквізити.

6. Санаторно-курортний заклад діє на підставі статуту (положення), що затверджується власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом.

7. Санаторно-курортний заклад забезпечує санаторно-курортне лікування відповідно до сучасних вимог медичної науки, методик комплексної терапії відновного лікування та ефективного використання наявної матеріальної бази закладу, для чого:

проводить комплексне і повноцінне лікування, медичну реабілітацію та профілактику захворювань з максимальним використанням природних лікувальних ресурсів, традиційних та нетрадиційних методів відновного лікування з метою закріплення результатів, досягнутих на госпітальному етапі, ліквідації залишкових явищ оперативних втручань, травм, скорочення періоду відновлення порушених функцій та запобігання переходу патологічного процесу у хронічний перебіг тощо;

розробляє і впроваджує в установленому порядку нові ефективні методики діагностики та лікування;

активно співпрацює з профільними науково-дослідними інститутами, виконує науково-практичні роботи з питань розроблення та впровадження нових ефективних методів лікування;

проводить санітарно-просвітницьку роботу серед пацієнтів та обслуговуючого персоналу;

вживає заходів до підвищення кваліфікації медичного та обслуговуючого персоналу;

зміцнює матеріально-технічну базу санаторно-курортного закладу;

надає платні медичні послуги у порядку, встановленому законодавством.

8. Для лікування хворих вузького профілю створюються спеціалізовані санаторно-курортні заклади (санаторії).

Санаторії створюються для лікування захворювань органів кровообігу, травлення, обміну речовин, хвороб нервової системи, опорно-рухового апарату, органів дихання нетуберкульозного характеру, жіночої статевої сфери, шкіри, нирок, сечовивідних шляхів тощо.

У структурі окремих санаторно-курортних закладів за наявності відповідної матеріально-технічної бази можуть утворюватися відділення для лікування хворих на бронхіальну астму, глаукому і цукровий діабет, з наслідками травм і захворювань спинного мозку, облітеруючими захворюваннями периферичних судин кінцівок, а також з деякими професійними захворюваннями (силікоз, вібраційна хвороба) тощо.