1. Схвалити Концепцію розвитку електронної демократії в Україні, що додається.

2. Затвердити план заходів щодо реалізації Концепції розвитку електронної демократії в Україні, що додається.

3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, обласним та Київській міській державним адміністраціям:

забезпечити виконання затвердженого цим розпорядженням плану заходів;

подавати щороку до 10 січня Міністерству цифрової трансформації інформацію про стан виконання зазначеного плану заходів для її узагальнення та подання у двотижневий строк Кабінетові Міністрів України.

4. Рекомендувати органам місцевого самоврядування, а також підприємствам, установам та організаціям, що належать до комунальної форми власності, розробити власні плани заходів згідно з Концепцією розвитку електронної демократії в Україні.

В Україні, яка є членом Ради Європи, розвиток демократичних процесів, застосування загальновизнаної системи демократичних цінностей, зокрема щодо участі громадян та інститутів громадянського суспільства в процесах формування та реалізації державної політики, відіграє ключову роль у забезпеченні економічного та соціального прогресу в державі.

З розвитком інформаційно-комунікаційних технологій з метою розширення можливостей участі громадян у процесі державотворення та державного управління все більше застосовуються інструменти електронної демократії.

За світовим індексом розвитку електронного уряду ООН (E-Government Development Index), який міститься в дослідженнях E-Government Survey, в 2016 році Україна посіла 62 позицію. Рейтинг рівня розвитку країн розподіляється на основі отриманого ними загального індексу, який складається з трьох підіндексів, що характеризують стан: веб-присутності органів державної влади; телекомунікаційної інфраструктури; людського капіталу. Водночас експерти ООН відзначили прогрес України у розвитку електронної участі, згідно з яким вона посіла 32 місце. Цей показник є визначальним для подальшого моніторингу успішності реалізації даної Концепції та оцінки ефективності окремих заходів з плану дій щодо її реалізації.

За світовим індексом демократії в 2016 році Україна посіла 86 позицію, мережевої готовності 2016 - 64 позицію, використання Урядом інформаційно-комунікаційних технологій 2016 - 114 позицію, що є незадовільним показником.

Найбільш поширеними інструментами електронної демократії, що застосовуються сьогодні в Україні як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні, є електронні консультації, електронні петиції, електронні звернення, бюджети участі (громадські бюджети). Також створені ресурси для оприлюднення наборів даних у формі відкритих даних, у тому числі з використанням електронних платформ, наприклад "Громадянське суспільство і влада", "Розумне місто" чи "Єдина система місцевих петицій", які поєднують у собі кілька електронних інструментів участі.

Водночас відсутність в Україні методології оцінки розвитку у сфері електронної демократії не дає можливості на даний час об’єктивно оцінити процеси, пов’язані із зазначеним питанням.

Результати дослідження, проведеного в лютому 2015 р. Київським міжнародним інститутом соціології, засвідчили, що більшість (71 відсоток респондентів) українців заінтересовані у взаємодії з суб’єктами владних повноважень, проте відповідно до отриманих даних лише 19 відсотків опитаних використовують інформаційно-комунікаційні технології для взаємодії з такими суб’єктами.

Наведене демонструє недостатньо поширену практику застосування інструментів електронної демократії органами державної влади та органами місцевого самоврядування, як і практики їх використання громадянами, що свідчить про необхідність розроблення єдиної скоординованої державної політики, спрямованої на розв’язання таких першочергових проблем:

невизначеність державної політики у сфері електронної демократії, а також шляхів її реалізації;

недосконалість нормативно-правової бази, що регулює сферу розвитку електронної демократії та підзвітності громадянину суб’єктів владних повноважень з використанням сучасних можливостей інформаційно-комунікаційних технологій;

низький рівень залучення суб’єктів громадянського суспільства до процесів удосконалення державної політики, а також до імплементації її окремих інструментів;

відсутність даних щодо доступності використання нових інструментів електронної демократії для осіб з інвалідністю, зокрема із сенсорними порушеннями (в тому числі слуху та зору);

відсутність достатньої електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів і недостатній рівень розвитку інформаційної інфраструктури;

недостатність єдиних стандартів ідентифікації громадян і підходів до створення, зберігання та використання електронних даних незалежно від використання систем і технологій;

наявність цифрової нерівності внаслідок недостатньо розвиненої інфраструктури доступу до Інтернету залежно від географічного положення та типів населених пунктів;

низький рівень готовності державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб до запровадження електронної демократії, недостатність рівня знань і навичок у державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування, громадян щодо розвитку електронної демократії.

Бюджет участі (громадський бюджет) - механізм взаємодії органів місцевого самоврядування з громадськістю, спрямований на залучення громадян до участі в бюджетному процесі, зокрема шляхом прямої демократії, через визначення пріоритетів бюджетних витрат чи подання проектів, об’єднання в проектні команди, голосування за такі проекти, здійснення контролю за їх реалізацією;

електронна готовність - здатність до використання інформаційно-комунікаційних технологій, яка залежить від ресурсів, компетенцій, інфраструктури, нормативно-правового забезпечення;

електронне голосування - голосування з будь-якого публічного питання, зокрема участь в опитуваннях, виборах, референдумах, що передбачає використання електронних засобів для ідентифікації та підрахунку голосів;

електронна демократія - форма суспільних відносин, за якої громадяни та організації залучаються до державотворення та державного управління, а також до місцевого самоврядування шляхом широкого застосування інформаційно-комунікаційних технологій в демократичних процесах, що дає змогу: посилити участь, ініціативність та залучення громадян на загальнодержавному, регіональному та місцевому рівні до публічного життя; поліпшити прозорість процесу прийняття рішень, а також підзвітність демократичних інститутів; поліпшити зворотну реакцію суб’єктів владних повноважень на звернення громадян; сприяти публічним дискусіям та привертати увагу громадян до процесу прийняття рішень;

електронна петиція - колективне звернення в електронній формі у вигляді тексту скарги (протесту) та/або пропозиції, на яку адресат (суб’єкт владних повноважень) публічно оголошує про свою позицію щодо згоди чи незгоди по суті петиції, інформує про аргументи у разі незгоди та організовує спільну з авторами та їх прихильниками роботу з розроблення та втілення плану реалізації петиції у разі згоди;

електронна участь - забезпечення права участі громадян і представників громадянського суспільства за їх власною ініціативою у розвитку самоврядування, формуванні та реалізації державної політики, її моніторингу та оцінці, у процесах прийняття рішень, що передбачає двосторонню електронну взаємодію суб’єктів владних повноважень і громадянського суспільства із застосуванням відповідних інформаційно-комунікаційних технологій та кібернетичного простору за прозорими процедурами;

електронне звернення - письмове звернення, надіслане з використанням Інтернету, електронних засобів зв’язку;

електронні консультації - форма публічних консультацій, що передбачає, зокрема, оприлюднення проектів актів органів державної влади або питань, що потребують вирішення, для отримання пропозицій та зауважень;

електронний плебісцит - форма консультаційного застосування шляхом інформаційно-комунікаційних технологій та електронних засобів, що мають рекомендаційний характер для органів державної влади;

електронний референдум - всеукраїнський або місцевий референдум з використанням інформаційно-комунікаційних технологій, електронних засобів для прийняття громадянами рішень з важливих справ держави та суспільства на загальнодержавному та місцевому рівні;

інструменти електронної демократії - засоби для забезпечення формування та реалізації державної політики, розвитку самоврядування шляхом використання інформаційно-комунікаційних технологій в демократичних процесах;

підзвітність громадянину - наявність правил, норм і механізму для відкритого доступу громадянам щодо діяльності суб’єктів владних повноважень;

участь - долучення громадян і представників громадянського суспільства за власною ініціативою до розвитку самоврядування, формування та реалізації державної політики, а також її моніторингу та оцінки, що передбачає двосторонню взаємодію суб’єктів владних повноважень і громадян, розгляд та/або врахування отриманих пропозицій за прозорими процедурами.

Метою цієї Концепції є формування політичних, організаційних, технологічних та ідеологічних умов розвитку електронної демократії в Україні, що характеризується зростанням широкого долучення громадян до комунікації, співпраці з органами державної влади, контролю за ними, участі у виробленні політики, розвитку самоорганізації та самоврядування, а також рівнем довіри до суб’єктів владних повноважень; узгодження стандартів державної політики зазначеної сфери з міжнародними, зокрема європейськими стандартами.

Досягнення мети Концепції повинно базуватися на таких основних принципах:

вироблення єдиної державної політики у сфері становлення та розвитку електронної демократії, забезпечення її ефективної реалізації;

урахування світового досвіду, зокрема європейського, використання інструментів електронної демократії;

збільшення кількості та підвищення результативності використання інструментів електронної демократії на загальнодержавному та місцевому рівні;

сприяння розвитку ініціатив органів місцевого самоврядування з впровадження та вдосконалення інструментів електронної демократії в громадах;

гарантування простоти, дієвості та доступності для користувача під час практичного втілення інструментів електронної демократії;

посилення рівня залученості людини, громадянина до процесів управління справами держави та суспільства;

широке розуміння громадянства, яке охоплює осіб та групи осіб, які постійно проживають на території держави, включені у політичні партії;

забезпечення засобів підтримки права громадян на участь в управлінні державними справами, надання громадянам ресурсів та повноважень для участі у політиці;

підвищення рівня довіри людини, громадянина до інструментів електронної демократії та державних інституцій;

удосконалення механізму притягнення до відповідальності за правопорушення, які вчиняються у сфері використання інструментів електронної демократії;

консолідація та координація ресурсів, зусиль та дій органів державної влади, громадян та бізнесу у сфері електронної демократії;

посилення демократії, демократичних інститутів та процесів, поширення демократичних цінностей;

сумісність та пов’язаність з традиційними процесами демократії. Кожен процес демократії (електронний чи традиційний) відіграє свою роль і не може застосовуватись як універсальний;

врахування демократичних, гуманістичних, соціальних, етичних та культурних цінностей суспільства;

результативність, ефективність, участь, прозорість, доступність та підзвітність;

підтримка та впровадження фундаментальних свобод, права людини, включаючи свободу та право доступу до інформації;

інші принципи відповідно до рекомендацій Ради Європи щодо електронної демократії (Recommendation CM/Rec (2009)1).

Формування та впровадження електронної демократії повинні забезпечувати не тільки органи державної влади, але і громадяни, інститути громадянського суспільства, політики та політичні інституції, засоби масової інформації та бізнес-спільнота.

Концепція відкрита до нових інновацій, які надають можливість використовувати цільові потоки знань та реалізувати нові шляхи формування конкурентних переваг у глобальному та інтегрованому бізнес-середовищі. Реалізація Концепції передбачена на період до 2020 року.

На першому етапі (2017-2018 роки) передбачається:

формування нормативно-правового забезпечення у сфері електронної демократії згідно з міжнародними нормами і стандартами;

удосконалення існуючих інструментів електронної демократії та запровадження механізму функціонування нових, уніфікації політики, розроблення процедур, що підтримуються громадянами та суб’єктами владних повноважень;

забезпечення доступності існуючих та дотримання цього принципу під час формування нових інструментів електронної демократії для осіб з інвалідністю, зокрема із сенсорними порушеннями (в тому числі слуху та зору);

удосконалення механізму подання та розгляду електронних петицій;

підвищення участі громадян у процесах прийняття рішень через удосконалення інструменту електронних консультацій;

удосконалення механізму висвітлення інформації про діяльність органів державної влади;

формування основ впровадження електронного голосування, а також електронного виборчого процесу, електронних референдумів та електронних плебісцитів;

запровадження електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів та розвиток електронної ідентифікації фізичних і юридичних осіб в державних інформаційно-телекомунікаційних системах;

забезпечення розвитку відкритих даних, публікації наборів даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, удосконалення вимог до формату і структури таких наборів даних, а також їх переліку, підвищення відповідальності за неоприлюднення та ненадання публічної інформації, у тому числі у формі відкритих даних;

сприяння підзвітності громадянину суб’єктів владних повноважень, підвищення рівня взаємодії та довіри громадян до таких суб’єктів;

створення широкої коаліції з розвитку електронної демократії в Україні за участю всіх заінтересованих сторін;

підвищення рівня застосування інструментів електронної демократії на місцевому рівні, у тому числі шляхом поширюваності використання інструменту бюджету участі, впровадження інструменту електронних консультацій;

запровадження накопичення інформаційно-аналітичних матеріалів у сфері електронної демократії, зокрема аналізу попиту українців на інструменти електронної демократії за тематичними пошуковими запитами, публічними коментарями, аналізу задоволеності громадян якістю електронних сервісів;

підвищення обізнаності громадян щодо використання інструментів електронної демократії шляхом проведення інформаційної та освітньої кампанії.

На другому етапі (2019-2020 роки) передбачається:

запровадження мережевих сервісів у сфері електронної демократії;

створення умов для належного ресурсного забезпечення електронної демократії;

впровадження електронного голосування, а також електронного виборчого процесу, електронних референдумів та електронних плебісцитів;

забезпечення інституціоналізації інструментів електронної демократії;

широке залучення фізичних та юридичних осіб до розвитку та використання електронної демократії;

забезпечення відкритості використання публічних коштів;

забезпечення розвитку відкритих даних;

популяризація електронної демократії, формування знань і навичок користування її інструментами;

забезпечення подальшого впровадження та доступності інструментів електронної демократії;

проведення дослідження стану розвитку електронної демократії в Україні;

забезпечення координації та здійснення контролю за розвитком електронної демократії в Україні.

За результатами реалізації другого етапу передбачається забезпечення базових елементів електронної демократії в усіх сферах суспільного життя.

Ключовим індикатором успішності реалізації Концепції на перших етапах є динаміка показника електронної участі згідно з міжнародними оцінками.

Для досягнення мети Концепції слід забезпечити виконання комплексних заходів за такими напрямами:

нормативно-правове забезпечення розвитку електронної демократії;

ресурсне забезпечення впровадження та використання інструментів електронної демократії суб’єктами владних повноважень;

підвищення готовності органів державної влади та органів місцевого самоврядування до використання можливостей електронної демократії;

забезпечення доступності інструментів електронної демократії.

Забезпечення координації та здійснення контролю за реалізацією Концепції, виконання плану заходів, моніторингу стану їх виконання повинно здійснюватися Мінцифри.

Формування нормативно-правового забезпечення розвитку електронної демократії повинно здійснюватися шляхом творення, формування та імплементації державної політики з дотриманням таких пріоритетів:

модернізація існуючих інструментів електронної демократії та запровадження механізму формування нових, уніфікації політики, розроблення процедур, що підтримуються громадянами та суб’єктами владних повноважень;

доступність використання існуючих та нових інструментів електронної демократії для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, зокрема із сенсорними порушеннями (в тому числі слуху та зору);

розроблення механізму для впровадження електронного голосування, а також електронного виборчого процесу, електронних референдумів та електронних плебісцитів;

інтеграція інструментів електронної демократії та відповідних інструментів електронного урядування, розвиток електронної ідентифікації фізичних і юридичних осіб в державних інформаційно-телекомунікаційних системах;

удосконалення принципів розвитку відкритих даних, вимог до формату і структури наборів даних, що підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних, періодичності оновлення, а також переліку таких наборів даних, підвищення відповідальності за неоприлюднення та ненадання публічної інформації у формі відкритих даних;

сприяння підзвітності громадянину суб’єктів владних повноважень, підвищення рівня взаємодії та довіри громадян до таких суб’єктів;

запровадження посад державних службовців, до компетенції яких віднесено впровадження та реалізацію інструментів електронної демократії.

Ресурсне забезпечення впровадження та використання інструментів електронної демократії суб’єктами владних повноважень здійснюється шляхом:

формування широкої коаліції з розвитку електронної демократії в Україні за участю всіх заінтересованих сторін, зокрема представників громадянського суспільства, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, індустрії інформаційних технологій, вищих навчальних закладів, засобів масової інформації тощо;

визначення необхідності впровадження та використання інструментів електронної демократії як одного з пріоритетів Національної програми інформатизації;

опрацювання питання можливості та розроблення механізму створення фонду підтримки розвитку електронної демократії;

удосконалення інструментів для подання та розгляду електронних петицій та електронних звернень громадян, опрацювання питання можливості запровадження бюджетів участі;

підвищення якості та розвитку інструментів електронної демократії на місцевому рівні;

запровадження механізму накопичення інформаційно-аналітичних матеріалів у сфері електронної демократії.

Підвищення готовності до використання можливостей електронної демократії здійснюється шляхом:

створення єдиного банку рішень, стандартів для використання та розвитку відповідних інструментів на загальнодержавному та місцевому рівні;

проведення аудиту використання бюджетних коштів на потреби інформатизації;

забезпечення відкритості використання публічних коштів, зокрема впровадження єдиного веб-порталу використання публічних коштів, інтегрованої інформаційно-аналітичної системи "Прозорий бюджет";

забезпечення розвитку відкритих даних;

популяризації електронної демократії, формування знань і навичок користування її інструментами, зокрема проведення інформаційної кампанії щодо використання інструментів електронної демократії, кращих практик; розроблення навчальних програм та їх розповсюдження;

підвищення рівня обізнаності щодо електронної демократії через проведення безпосереднього навчання, семінарів, вебінарів, тренінгів, дистанційних курсів у сфері електронної демократії для всіх цільових груп (представників громадянського суспільства, органів державної влади, засобів масової інформації тощо);