1. Схвалити Концепцію Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення на 2008-2012 роки, що додається.

Визначити МОЗ замовником Програми.

2. МОЗ разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади розробити та подати у тримісячний строк Кабінетові Міністрів України проект Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення на 2008-2012 роки.

Тютюнокуріння є одним з найбільш негативних чинників, що впливають на здоров'я населення, зокрема призводять до виникнення серцево-судинних та хронічних легеневих захворювань, різноманітної онкологічної патології. За оцінками експертів ВООЗ, в Україні від хвороб, пов'язаних з курінням, щороку помирає майже 100 тис. осіб, що становить 13 відсотків загального рівня смертності.

Слід зазначити, що небезпечним є пасивне куріння, особливо для дітей та молоді. ВООЗ дійшла висновку про те, що пасивне куріння може бути причиною бронхітів, пневмонії, нападів астми, інфекцій середнього вуха, серцево-судинних та неврологічних ускладнень тощо. Необхідно також враховувати тісний зв'язок між курінням та наркоманією - серед наркоманів 85 відсотків тих, хто курив чи курить. Підвищеним є ризик розвитку наркотичної залежності серед підлітків, матері яких курили під час вагітності.

За даними опитування Держкомстату, рівень тютюнокуріння серед осіб 12 років і старше підвищився з 22,9 відсотка в 2002 році до 25,4 відсотка в 2006 році. Загальна кількість курців досягає майже 10 млн. осіб.

Обсяги виробництва тютюнових виробів в Україні за останні п'ять років збільшилися майже на 50 відсотків.

Тютюновий дим, сигаретні недопалки, а також відходи тютюнового виробництва є чинниками забруднення навколишнього природного середовища.

Збільшення обсягів вживання тютюнових виробів в Україні зумовлено розвитком їх виробництва та активізацією рекламної діяльності виробників, недосконалістю законодавства у сфері контролю над тютюном, недостатністю контролюючих та регулюючих заходів, відсутністю дієвого механізму захисту населення від впливу тютюнового диму в громадських місцях, на виробництві та в навчальних закладах, недосконалістю просвітницької роботи з питань здорового способу життя серед молодого покоління, недостатньою кількістю кваліфікованих медичних, педагогічних та соціальних працівників, здатних ефективно протистояти поширенню куріння, низьким рівнем інформування населення про ризики і шкідливі наслідки куріння, недоступністю для переважної більшості осіб, що вживають тютюн, препаратів, що допомагають позбутися тютюнової залежності.

В Україні заборонено розміщувати рекламу тютюнових виробів у радіо- і телепрограмах, частково у друкованих засобах масової інформації, поблизу навчальних закладів тощо. Проте дедалі частіше проводяться рекламні акції у вигляді розіграшу таких призів, що фактично заохочують до вживання тютюнових виробів.

Цінова та податкова політика щодо тютюнових виробів залишається недосконалою. На сьогодні акцизний збір на тютюнові вироби в Україні є одним із найнижчих у Європі. У той же час акцизний збір є інструментом впливу держави на споживання товарів, шкідливих для здоров'я.

За даними опитувань, дві третини осіб, що вживають тютюн, хочуть припинити курити, але не можуть зробити цього без медичної допомоги. За даними вибіркових досліджень Інституту кардіології імені академіка М.Д. Стражеска Академії медичних наук, таку допомогу пропонують час від часу лише 12,7 відсотка сімейних лікарів, терапевтів, кардіологів та інших спеціалістів, а 9,9 відсотка з них роблять це постійно. Разом з тим спостерігається поширення куріння серед медичних працівників: курить 43,4 відсотка чоловіків і 15 відсотків жінок. Зарубіжними дослідженнями доведено, що такі працівники значно менше надають допомогу курцям з метою позбавлення тютюнової залежності.

Крім того, значною перешкодою у запобіганні курінню серед дітей та молоді є висока поширеність куріння серед педагогів, вихователів.

Світовий досвід свідчить, що послідовна комплексна державна політика, спрямована на зміцнення здоров'я населення шляхом зниження рівня поширення куріння, створення безпечного для життя і здоров'я довкілля дає вагомі позитивні результати. Проте на даний час Україна залишається серед небагатьох країн Європи, які не вживають заходів до розв'язання проблеми тютюнокуріння програмним методом.

Слід зазначити, що проблему зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення неможливо розв'язати лише зусиллями МОЗ у зв'язку з тим, що для цього необхідно провести освітні, соціальні, інформаційні, економічні, законодавчі та інші заходи за участю центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також громадських організацій.

Основою для проведення широкої загальнодержавної роботи, спрямованої на зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров'я населення, є Закон України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", прийнятий у 2005 році, та Рамкова конвенція ВООЗ із боротьби проти тютюну, яку Україна ратифікувала 15 березня 2006 року.

Метою Програми є забезпечення збереження та зміцнення здоров'я населення, захисту від наслідків споживання тютюну і впливу тютюнового диму, мінімізації соціальних, екологічних та економічних наслідків тютюнокуріння шляхом проведення заходів боротьби проти тютюну на національному та місцевому рівні.

Протягом останніх років в Україні з метою розв'язання проблеми поширення вживання тютюну здійснювалися такі заходи:

проведення належного інформування споживачів, особливо дітей та підлітків, про шкідливість тютюнових виробів;