Кабінет Міністрів України та Уряд Туркменистану (далі - Сторони),

маючи намір забезпечити взаємну охорону всієї секретної інформації, засекреченої в державі однієї Сторони та переданої в державу іншої Сторони,

керуючись прагненням встановити правила взаємної охорони секретної інформації, які повинні поширюватися на всі угоди про співробітництво, що укладаються між Сторонами, та контракти, що укладаються між організаціями держав Сторін, які передбачають обмін секретною інформацією,

погодились про наступне:

У цій Угоді терміни вживаються у такому значенні:

секретна інформація - інформація у будь-якій формі, яка в інтересах національної безпеки держав Сторін, згідно з їх чинним законодавством, підлягає охороні від несанкціонованого доступу і засекречена відповідним чином, включаючи ту, що створена спільно організаціями Сторін у рамках співробітництва та засекречена на основі чинного законодавства держав Сторін та спільно погоджених критеріїв;

матеріальні носії секретної інформації - документи, вироби, речовини або фізичні поля, в яких секретна інформація відображена у вигляді текстів, знаків, образів, сигналів, технічних рішень, процесів тощо;

ступінь секретності - категорія, яка характеризує важливість секретної інформації, можливу шкоду внаслідок її розголошення, ступінь обмеження доступу до неї та рівень її охорони державою;

гриф секретності - реквізит матеріального носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності цієї інформації;

допуск до секретної інформації - право громадянина на доступ до секретної інформації;

доступ до секретної інформації - санкціонований відповідною посадовою особою дозвіл на ознайомлення з секретною інформацією та провадження роботи з нею;

Сторона-джерело - Сторона, яка засекретила та передала секретну інформацію;

Сторона-одержувач - Сторона, якій передається секретна інформація;

організація - будь-яка юридична або фізична особа, що бере участь у міждержавному співробітництві або виконанні контрактів, на які поширюється дія цієї Угоди;

компетентний орган - уповноважений орган виконавчої влади, відповідальний за виконання цієї Угоди або окремих її статей та визначений як такий згідно зі статтею 11;

третя сторона - уряди, які не визначені цією Угодою як "сторони", а також фізичні або юридичні особи, яким в порядку, встановленому законодавством держав Сторін, не надано доступу до секретної інформації;

контракт - зовнішньоекономічний договір (угода, контракт), в рамках якого суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності може здійснюватися діяльність, пов'язана з секретною інформацією;

організація-відправник - організація держави Сторони-джерела, яка передає секретну інформацію в рамках контракту;

організація-одержувач - організація держави Сторони-одержувача, яка отримує секретну інформацію в рамках контракту.

Сторони погодились, що ступені секретності секретної інформації співставлятимуться таким чином:

1. Сторони відповідно до свого національного законодавства вживають всіх необхідних заходів щодо охорони секретної інформації, яка передається або створюється у результаті співробітництва Сторін. Вони забезпечують стосовно такої секретної інформації щонайменше таку саму охорону, яка передбачається при поводженні з власною секретною інформацією з відповідним ступенем секретності.

2. Сторони не надаватимуть доступ до зазначеної у пункті 1 цієї статті секретної інформації третій стороні без попередньої згоди Сторони, за розпорядженням якої її засекречено. Це положення чинне, зокрема, щодо порядку архівування та оприлюднення, встановленого Сторонами. Секретна інформація повинна використовуватися виключно для цілей, обумовлених договорами (угодами, контрактами), в рамках яких передається або створюється секретна інформація.

3. Доступ до секретної інформації дозволяється надавати тільки особам, які потребують його за умовами своєї службової діяльності і які оформили відповідний допуск у порядку, передбаченому національним законодавством. Рішення про надання доступу приймає керівник організації-одержувача. Перевірка для оформлення допуску повинна відповідати тій, що необхідна для одержання доступу до прирівняної секретної інформації власної держави.

4. Сторони забезпечують на території власної держави проведення необхідних інспекційних перевірок та дотримання правил охорони секретної інформації.

Якщо Сторона-джерело має намір передати секретну інформацію до організації держави Сторони-одержувача або доручає це зробити організації власної держави, вона попередньо робить запит компетентному органу Сторони-одержувача щодо підтвердження того, що ця організація держави Сторони-одержувача пройшла перевірку і отримала дозвіл на роботу з секретною інформацією необхідного ступеня секретності та має відповідні можливості для забезпечення належної охорони секретної інформації. Це підтвердження повинно містити зобов'язання забезпечити те, що заходи охорони, які вживає організація, що пройшла перевірку, відповідають національним правилам охорони секретної інформації, і компетентний орган здійснює за ними нагляд.

1. Компетентний орган Сторони-джерела несе відповідальність за те, що всім матеріальним носіям секретної інформації, яка передається в рамках контракту, надано грифи секретності. Він повинен повідомити компетентному органу Сторони-одержувача перелік переданих матеріальних носіїв секретної інформації з наданими грифами секретності у вигляді списку.

2. Після того, як компетентний орган Сторони-одержувача одержав список переданих матеріальних носіїв секретної інформації, він письмово підтверджує його одержання та надсилає список далі до організації-одержувача.

3. Компетентний орган Сторони-одержувача повинен забезпечити, щоб організація-одержувач поводилася з секретною інформацією іншої Сторони як з секретною інформацією відповідного ступеня секретності власної держави.

4. Якщо укладення контрактів з субпідрядними організаціями дозволено компетентним органом, відповідно є чинними пункти 1 - 3 цієї статті.

5. Сторони повинні забезпечити, щоб контракт укладався або роботи в рамках контракту, на які розповсюджуються вимоги щодо охорони секретної інформації, починалися після того, як організація-одержувач вжила необхідних заходів щодо охорони секретної інформації, або ж таких заходів може бути своєчасно вжито.

1. Сторона-одержувач позначає матеріальні носії секретної інформації Сторони-джерела відповідними грифами секретності на основі статті 2.

2. Копіям та перекладам секретної інформації Сторони-джерела надаються такі самі грифи секретності, як і оригіналам. Зняття копій та виготовлення виписок слід здійснювати в мінімально необхідній кількості примірників. На оригіналі документа обов'язково робиться відмітка про число знятих з них копій, виписок та кому вони направлені і з ними необхідно поводитись так само, як і з оригіналами.

3. Матеріальним носіям секретної інформації, які створюються в державі Сторони-одержувача на основі секретної інформації, переданої Стороною-джерелом, надається відповідний гриф секретності, але не нижче ступеня секретності переданої секретної інформації.

4. Зміна або скасування ступеня секретності переданої секретної інформації можуть бути здійснені за погодженням між Сторонами і повинно бути підтверджено документально. Сторони інформують про свій намір змінити або скасувати ступінь секретності попередньо за шість місяців, якщо компетентними органами Сторін не буде обумовлено інше.