Кабінет Міністрів України та Уряд Турецької Республіки, далі - "Договірні Сторони",

відзначаючи із задоволенням існуючі взаємовідносини, взаємну довіру та повагу між Договірними Сторонами,

підтверджуючи необхідність запобігання нелегальній міграції, контрабанді мігрантів та торгівлі людьми, поважаючи невід'ємні права та свободи людини незалежно від етнічної належності, національності, віросповідання, кольору шкіри, статі, стану здоров'я,

беручи до уваги міжнародні договори, конвенції та угоди, за якими вони мають зобов'язання,

прагнучи регулювати, згідно з принципами гуманності та рівності й у товариському дусі, взаємну реадмісію громадян держав Договірних Сторін, а також полегшити транзитний проїзд іноземців та осіб без громадянства,

домовилися про таке:

Для цілей цієї Угоди:

"Іноземець" означає особу, яка не перебуває у громадянстві держав Договірних Сторін і є громадянином (підданим) третіх держав.

"Особа без громадянства" означає особу, яка не визнається будь-якою державою відповідно до її законодавства як її громадянин.

"Віза" означає дійсний дозвіл, виданий компетентними органами держави будь-якої Договірної Сторони особі, на в'їзд, транзит або перебування на її території на визначений період.

"Дозвіл на проживання" означає посвідчення будь-якого типу, видане компетентними органами держави однієї з Договірних Сторін, яке надає особі право постійно проживати на її території. Тимчасовий дозвіл на проживання,що надається особі у зв'язку з розглядом заяви про надання притулку, статусу біженця чи про отримання дозволу на визначене місце проживання, не вважатиметься дозволом на проживання.

Ця Угода застосовується до реадмісії громадян держав Договірних Сторін, а також іноземців та осіб без громадянства, у тому числі до їхнього транзитного проїзду територією держав Договірних Сторін, відповідно до правил, умов та процедур, передбачених цією Угодою.

1) Кожна Договірна Сторона на запит іншої Договірної Сторони без особливих формальностей здійснюватиме реадмісію осіб, які не виконують або припинили виконувати діючі умови для в'їзду або перебування на території держави запитуючої Договірної Сторони, якщо доведено або є дійсні підстави вважати, що ці особи мають громадянство держави запитуваної Договірної Сторони.

2) Те саме стосується осіб, які втратили громадянство держави запитуваної Договірної Сторони і не набули громадянства держави запитуючої Договірної Сторони, за умови, якщо вони на момент їхнього в'їзду на територію держави запитуючої Договірної Сторони постійно проживали на території держави запитуваної Договірної Сторони.

3) У разі необхідності запитувана Договірна Сторона невідкладно видаватиме своїм громадянам, щодо яких здійснюватиметься реадмісія, проїзні документи, необхідні для їх повернення.

4) Запитуюча Договірна Сторона приймає без зайвих формальностей назад будь-яку особу, повернуту відповідно до пункту 1, якщо в результаті проведеного після цього розслідування доведено, що ця особа, яка була піддана реадмісії, не була громадянином держави запитуваної Договірної Сторони. Це положення не застосовується у випадках, коли згадана особа може підпадати під дію часових обмежень, які були дотримані відповідно до положень статті 11 цієї Угоди.

1) Громадянство Турецької Республіки підтверджується такими документами:

a) дійсний паспорт будь-якого типу (звичайний,

дипломатичний, службовий, спеціальний );

b) документ з фотокарткою, виданий замість паспорта компетентними органами влади;

c) сертифікат, що посвідчує особу, виданий компетентними органами влади.

2) Громадянство України підтверджується такими документами:

a) паспорт громадянина України (звичайний );

b) свідоцтво про належність до громадянства України;

c) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;

d) проїзний документ дитини;

e) дипломатичний паспорт;

f) службовий паспорт;

g) посвідчення особи моряка чи посвідчення члену екіпажу;

h) посвідчення особи на повернення в Україну.

3) Фактичне підтвердження громадянства у вищезазначених випадках є дійсним для Договірних Сторін і не потребує здійснення подальшого розслідування.

1) Припущення щодо громадянства осіб, які підлягають реадмісії, може бути зроблене зокрема на основі:

а) наявності одного з документів, про які йдеться в статті 4, строк дійсності якого вже закінчився, чи завірених фотокопій одного з вищезгаданих документів;

b) службових посвідчень особи та перепусток державних установ;

c) посвідчень водія;

d) виписок, наданих органом реєстрації народження;

e) письмових заяв відповідних осіб, офіційно прийнятих запитуючою Договірною Стороною,

f) заяв свідків, офіційно прийнятих запитуючою Договірною Стороною.

2) Договірні Сторони розглядають зазначені в пункті 1 цієї статті документи як підставу для започаткування розслідування з метою підтвердження громадянства таких осіб.

3) У разі виникнення сумніву щодо громадянства особи, яка підлягає реадмісії, запитуюча Договірна Сторона може звернутися до консульських установ запитуваної Договірної Сторони для проведення перевірки зазначеної особи. Така перевірка здійснюється в місці, запропонованому запитуючою Договірною Стороною за погодженням з консульськими установами. Договірні Сторони докладатимуть зусиль для організації такої перевірки зазначеної особи якомога швидше.

4) Якщо після здійснення перевірки або під час перевірки доказів, отриманих в процесі розслідування, доведено, що особи, які піддаються реадмісії, є громадянами держави запитуваної Договірної Сторони, консульські установи цієї Договірної Сторони невідкладно видають їм проїзні документи, необхідні для їхнього повернення.

1) Кожна Договірна Сторона на запит іншої Договірної Сторони здійснює реадмісію іноземців та осіб без громадянства, які нелегально в'їхали на територію держави запитуючої Договірної Сторони безпосередньо з території держави запитуваної Договірної Сторони, і які не виконують чинні правові умови в'їзду на територію держави запитуючої Договірної Сторони.

2) Запитуюча Договірна Сторона приймає таких іноземців та осіб без громадянства назад на тих самих умовах, якщо після перевірки буде встановлено, що вони не в'їхали на територію держави запитуючої Договірної Сторони безпосередньо з території держави запитуваної Договірної Сторони.

3) Підтвердження громадянства зазначених у пункті 1 цієї статті осіб, у разі відсутності їхніх документів, а також забезпечення їх національними документами держави їхнього походження або держави постійного проживання покладається на запитуючу Договірну Сторону.

4) Зобов'язання щодо реадмісії осіб, зазначенних у пункті 1 цієї статті, не стосується іноземців та осіб без громадянства, які мали дійсну візу або дозвіл на проживання, видані компетентними органами запитуючої Договірної Сторони, при в'їзді на територію або після в'їзду на територію цієї держави.

5) Положення пункту 1 цієї cтатті також не стосується іноземців, які є громадянами третіх держав та особами без громадянства, для яких запитуючою Договірною Стороною не передбачена візова вимога.

6) Положення пункту 1 цієї cтатті також не стосується іноземців та осіб без громадянства, які прямували до держави запитуючої Договірної Сторони повітряним транзитом через територію держави запитуваної Договірної Сторони, не залишаючи міжнародної зони аеропортів держави запитуваної Договірної Сторони.

7) Договірні Сторони докладатимуть усіх зусиль для відправлення іноземців та осіб без громадянства, які незаконно в'їхали на територію держав Договірних Сторін, до країн їхнього походження або країн їхнього постійного проживання.

1) В'їзд іноземців та осіб без громадянства на територію держав Договірних Сторін підтверджується на основі таких документів:

a) штамп про в'їзд до запитуваної Договірної Сторони в паспорті будь-якого типу або в будь-якому проїзному документі;

b) штамп про в'їзд до запитуваної Договірної Сторони у фальшивому чи підробленому паспорті або проїзному документі;

c) проїзні документи, які можуть формально свідчити про перетин кордонів держави запитуваної Договірної Сторони;

d) відбитки пальців, які були взяті компетентними органами під час перетину кордону держави запитуваної Договірної Сторони;

e) дозвіл на проживання, виданий запитуваною Договірною Стороною, строк дії якого вже закінчився;

f) дійсні або прострочені книжки/паспорти моряків, видані іноземцям Договірними Сторонами;

g) віза, видана запитуваною Договірною Стороною, термін дії якої закінчився;

h) офіційно прийняті заяви посібників, організаторів або перевізників, які будь-яким чином допомагали нелегальному проїзду іноземців та осіб без громадянства;

i) офіційно прийняті заяви іноземців або осіб без громадянства, які підлягають реадмісії.

2) Договірні Сторони визнають вищенаведені документи як підтвердження в'їзду іноземців та осіб без громадянства.

3) Якщо обидві Договірні Сторони видали комусь дозвіл на проживання відповідно до підпункту (е), або візу відповідно до підпункту (g), то пункт 1 цієї статті застосовується тоді, коли термін дії дозволу на проживання або візи, виданих запитуваною Договірною Стороною, спливає пізніше, ніж у тих, які видані запитуючою Договірною Стороною.

1) Договірні Сторони до набуття чинності цієї Угоди дипломатичними каналами обміняються зразками документів, що надають дозвіл на проживання іноземців та осіб без громадянства на території їхніх держав.

2) Припущення щодо в'їзду іноземців та осіб без громадянства на території держав Договірних Сторін може бути зроблене на основі:

a) заяв посадових осіб державних органів;

b) офіційно прийнятих заяв свідків;

c) проїзних квитків, які можуть офіційно свідчити про перетин кордону держави запитуваної Договірної Сторони з будь-якою третьою країною;

d) знайдених у іноземця документів, виданих приватними або державними органами, зокрема лікарями, дантистами, лікарнями, готелями, кафе, ресторанами, кінотеатрами, спортивними закладами та іншими установами запитуваної Договірної Сторони.

3) Вищезгадані документи є достатніми для припущення щодо в'їзду іноземців та осіб без громадянства, доки запитувана Договірна Сторона не доведе протилежне.

1) Договірні Сторони здійснюють реадмісію громадян держав Договірних Сторін, іноземців та осіб без громадянства відповідно до таких процедур:

1. Реадмісія за спрощеною процедурою:

a) У випадках, коли запити подаються стосовно громадян держав Договірних Сторін разом з доданими підтверджуючими документами, вказаними у статті 4, реадмісія здійснюватиметься за спрощеною процедурою. У цих випадках запитувана Договірна Сторона відповідає на запити протягом 15 діб після його отримання відповідно до форми, яка наводиться у Додатку 1. Запитувана Договірна Сторона зобов'язана здійснити реадмісію громадян протягом одного тижня після надання нею позитивної відповіді.

b) Реадмісія осіб здійснюється працівниками компетентних органів держав Договірних Сторін спільно з компетентними дипломатичними або консульськими установами держав Договірних Сторін в пунктах перетину кордону держави запитуваної Договірної Сторони, які відкриті для міжнародного сполучення. Для підтвердження здійснення реадмісії складається офіційний рапорт відповідно до форми, яка наводиться у Додатку 2 до цієї Угоди.

2. Реадмісія за звичайною процедурою:

a) У випадках, коли запити подаються стосовно іноземців та осіб без громадянства разом з доданими підтверджуючими документами, вказаними у статті 7, реадмісія здійснюватиметься за звичайною процедурою. У таких випадках запитувана Договірна Сторона надає відповідь на запити протягом 30 діб після отримання запиту згідно з Додатком 1. Запитувана Договірна Сторона зобов'язана здійснити реадмісію іноземців та осіб без громадянства протягом одного тижня після надання нею позитивної відповіді.

b) Реадмісія осіб здійснюватиметься працівниками компетентних органів спільно з компетентними дипломатичними або консульськими установами держав Договірних Сторін в пунктах перетину кордону держави запитуваної Договірної Сторони, які відкриті для міжнародного сполучення. Для підтвердження здійснення реадмісії складається офіційний рапорт відповідно до Додатку 2 до цієї Угоди.

1) Договірні Сторони дозволяють транзитний проїзд іноземців та осіб без громадянства через свою територію з метою здійснення реадмісії на запит іншої Договірної Сторони, якщо дозвіл інших можливих транзитних держави або держав та держави призначення був гарантований та забезпечено їхнє супроводження. Таке супроводження здійснюється відповідно до процедури, узгодженої компетентними органами Договірних Сторін.

2) У такому випадку відповідні органи запитуючої Договірної Сторони направляють запит компетентним органам держави запитуваної Договірної Сторони згідно з формою, наведеною у Додатку 3.

3) Запитувана Договірна Сторона залишає за собою право не дозволяти транзитний проїзд з метою здійснення реадмісії іноземця та особи без громадянства з причин, які пов'язані з питаннями захисту національної безпеки, охорони громадського порядку та здоров'я населення.

4) Якщо є явні ознаки того, що для особи, щодо якої здійснений запит про транзит, в країні призначення є ризик бути підданій смертній карі або тортурам, нелюдському, неналежному або такому, що принижує людську гідність, поводженню або покаранню, а також якщо гарантії, встановлені пунктом 1 цієї статті, не є задовільними, запитувана Договірна Сторона залишає за собою право відмовити у виконанні відповідного запиту.

5) Запитуюча Договірна Сторона гарантує запитуваній Договірній Стороні, що в іноземця чи особи без громадянства, чий транзит дозволено, є проїзний документ для його/її держави призначення.

6) Запитувана Договірна Сторона не несе жодних витрат, пов'язаних з проїздом іноземців та осіб без громадянства до держави його/її призначення, а також можливим його/її поверненням державі запитуючої Договірної Сторони. Запитуюча Договірна Сторона приймає таку особу назад, якщо з будь-яких причин її повернення не відбулося.

7) Запитувана Договірна Сторона у разі необхідності безкоштовно видає транзитну візу особі, яка підлягає поверненню транзитом.

1) Запитуюча Договірна Сторона може подавати запит про здійснення реадмісії іноземців та осіб без громадянства, зазначених у статті 6, протягом 6 місяців після дати незаконного в'їзду таких осіб на її територію.

2) Якщо запит про здійснення реадмісії таких осіб було подано запитуючою Договірною Стороною після закінчення зазначеного у пункті 1 цієї статті строку, Договірні Сторони можуть консультуватися одна з одною про заходи, які слід вжити.