Кабінет Міністрів України

1. Схвалити Концепцію розвитку морського берега Криму на 2006-2016 роки (далі - Концепція), що додається.

2. Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству юстиції, Міністерству охорони навколишнього природного середовища, Міністерству транспорту та зв'язку, Міністерству палива та енергетики, Міністерству культури і туризму, Міністерству аграрної політики, Міністерству у справах молоді та спорту, Міністерству будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства, Міністерству промислової політики, Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Державному комітетові по земельних ресурсах провести до 15 жовтня 2005 р. спільно з Радою міністрів Автономної Республіки Крим засідання колегій, на яких затвердити:

заходи щодо реалізації Концепції з визначенням відповідальних за виконання, обсягів та джерел фінансування за роками;

конкретні інвестиційні проекти, спрямовані на виконання основних визначених Концепцією завдань, з урахуванням того, що відповідна робота повинна здійснюватися на основі державно-приватного партнерства і взаємодії органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

3. Міністерству економіки разом з Міністерством фінансів і Радою міністрів Автономної Республіки Крим з урахуванням програм, затверджених (схвалених) Кабінетом Міністрів України, виконання яких не закінчено, підготувати план заходів з реалізації Концепції та до 10 листопада поточного року подати на розгляд Кабінету Міністрів України.

4. Раді міністрів Автономної Республіки Крим разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади:

підготувати реєстр інвестиційних проектів, спрямованих на розвиток морського берега Криму в рамках схваленої Концепції;

забезпечити розроблення до 1 жовтня ц. р. генерального плану розвитку морського берега Криму.

5. Державному комітетові по земельних ресурсах, Міністерству охорони навколишнього природного середовища, Міністерству аграрної політики, Міністерству культури і туризму, Міністерству охорони здоров'я, Міністерству економіки, Міністерству фінансів, Міністерству юстиції, Державному комітетові по водному господарству, Державному комітетові лісового господарства розробити та подати до 1 листопада ц. р. на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону України "Про землі з особливим статусом".

6. Міністерству фінансів розробити механізм державного співфінансування заходів та економічної підтримки реалізації інвестиційних проектів, пов'язаних з розвитком інфраструктури морського берега Криму.

7. Раді міністрів Автономної Республіки Крим подати Концепцію разом з пропозиціями щодо визначення джерел фінансування робіт з її реалізації за рахунок республіканського бюджету на розгляд Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

8. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на Прем'єр-міністра України.

На сьогодні практично не розв'язується вкрай актуальна проблема нераціонального та неефективного використання земель рекреаційного призначення і природних лікувальних ресурсів Криму, де спостерігаються численні порушення земельного законодавства та зловживання у сфері земельних відносин.

Недостатньо уваги приділяється підтриманню в належному технічному стані об'єктів водопостачання та водовідведення, звалищ твердих побутових відходів. Не вирішується питання щодо належного електропостачання об'єктів життєзабезпечення Автономної Республіки Крим.

Загрозливого характеру набули зсувні та абразійні процеси, що впливають на стан берегової лінії. Тільки 11 відсотків Чорноморського узбережжя Криму захищено берегоукріплювальними спорудами.

Незважаючи на виконання ряду державних та регіональних програм розвитку та збереження рекреаційних систем, розташованих у прибережній зоні Чорного та Азовського морів, позитивної динаміки у досягненні визначених ними цілей не спостерігається. Програми не виконуються через невизначеність реальних джерел фінансування та відсутність дієвого контролю за здійсненням заходів.

Така ситуація зумовлена цілим рядом факторів, у тому числі незадовільним функціонуванням системи земельних відносин, нечітким визначенням статусу курортних територій державного та місцевого значення, невизначеністю категорій земель оздоровчого та рекреаційного призначення, застарілістю більшості генеральних планів населених пунктів і детальних планів територій, відсутністю місцевих правил забудови населених пунктів.

Основною метою Концепції є здійснення центральними і місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування заходів, спрямованих на створення умов для розвитку Криму як загальнодержавного та міжнародного курортно-рекреаційного і туристичного центру, збереження та раціонального використання природних ресурсів, інших рекреаційних можливостей морського берега Криму, невідкладного вирішення питань забезпечення ефективного природо- та землекористування в цьому унікальному регіоні України.

Реалізацію Концепції передбачається здійснити за такими пріоритетними напрямами:

визначення медичного профілю (спеціалізації) курортів, а також видів туризму Криму;

підвищення ефективності функціонування курортних закладів незалежно від форми власності;

створення надійної системи енергетичного забезпечення, розвиток та використання нових джерел енергії, в тому числі відновлюваних, використання енергозберігаючих технологій у промисловості, соціально-побутовій та санаторно-курортній сфері шляхом модернізації існуючих і використання нових технологій та обладнання;

визначення актуальних завдань розвитку агропромислового комплексу;

створення умов для розвитку інфраструктури курортів - будівництво та модернізація морських портів (зокрема нового морського порту на оз. Донузлав), будівництво нових та реконструкція діючих аеропортів, залізничних вокзалів, автовокзалів, будівництво та реконструкція автомобільних доріг, об'єктів газопостачання, водозабезпечення та очисних споруд;

забезпечення інженерного захисту узбережжя від негативної дії зсувних та абразійних процесів, а також від шкідливої дії вод;

приведення стану звалищ та полігонів твердих побутових відходів у приморських населених пунктах у відповідність з технічними, санітарними та екологічними нормами;

очищення прибережних територій та акваторій морів від боєприпасів, що залишилися з часів Великої Вітчизняної війни;

збереження унікальної фауни і флори.

З метою розв'язання проблеми надання особливо цінним землям узбережжя Криму статусу курортних територій державного значення, забезпечення їх збереження і подальшого раціонального використання законодавчого врегулювання потребує розмежування компетенції органів державної влади різного рівня шляхом внесення відповідних змін до Законів України "Про курорти", "Про місцеве самоврядування в Україні" та інших актів законодавства.

Необхідно внести зміни до статті 150 Земельного кодексу України, визначивши землі Південного берега Криму, що належать до категорії земель оздоровчого та рекреаційного призначення, особливо цінними землями.

З метою уникнення неефективного та нецільового використання земель оздоровчого, рекреаційного, природоохоронного та історико-культурного призначення і запобігання пов'язаним з цим зловживанням слід:

провести інвентаризацію таких земель;

створити цифрові моделі кадастрових планів територій, прилеглих до узбережжя морів, із зазначенням на них результатів інвентаризації, в тому числі Кадастр природних територій курортів Автономної Республіки Крим;

виявити землі, що мають природні лікувальні властивості, визначити їх категорії та встановити на місцевості межі і зони їх санітарної охорони;

встановити межі територій (населених пунктів, водоохоронних зон і прибережних захисних смуг уздовж морів, заток і лиманів, природно-заповідного фонду, лісового фонду, земель, що мають природні лікувальні властивості, та земель історико-культурного призначення);

провести розмежування земель державної і комунальної власності в населених пунктах, що належать до курортних територій, та за їх межами відповідно до законодавства;

внести зміни до Земельного кодексу України стосовно відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, зумовлених вилученням сільськогосподарських угідь, лісових земель і чагарників, та зарахування таких коштів на спеціальні рахунки відповідних органів влади Автономної Республіки Крим;

внести зміни до Земельного кодексу України стосовно заборони виділення земельних ділянок у населених пунктах, де відсутній план генеральної забудови територій;

внести зміни до статей 60 і 62 Земельного кодексу України, статей 88 і 89 Водного кодексу України, статті 31 Закону України "Про курорти" стосовно визначення ширини прибережної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів, а також обмеження господарської діяльності у прибережній смузі;

врегулювати на законодавчому рівні питання скасування пільг щодо плати за землю або відповідного відшкодування з державного бюджету до бюджету Автономної Республіки Крим вартості пільг, що надаються державою, шляхом внесення відповідних змін до статті 12 Закону України "Про плату за землю";

удосконалити Методику експертної грошової оцінки земельних ділянок, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. N 1531, з метою забезпечення відповідності експертної вартості земельних ділянок ринковій вартості.

Потребує врегулювання питання узгодження законодавства та усунення розбіжностей у частині визначення охоронної зони морів.

Так, ДБН 360-92 "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень", а також Законом України "Про курорти" заборонено будівництво у 100-метровій охоронній зоні моря. Одночасно Державними санітарними правилами планування і забудови населених пунктів дозволено розміщення в цій зоні об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням курортно-рекреаційної зони. Крім того, Законом України "Про курорти" визначена 100-метрова охоронна зона суворого режиму Чорного і Азовського морів, однак у Водному кодексі України таке визначення відсутнє, а статтею 88 встановлена двокілометрова захисна смуга моря. Земельний кодекс України містить положення про те, що розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації (стаття 60).

Статтею 59 Земельного кодексу України передбачено, що землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній і приватній власності, а статтею 85 Водного кодексу України передбачено надання земель водного фонду тільки в тимчасове і постійне використання.

Необхідно усунути розбіжності у законодавстві, що регулює питання охорони та використання прибережної території земель водного фонду, розробити законодавчий акт, яким визначити статус 100-метрової зони узбережжя Криму як земель державного значення та привести законодавчі акти у відповідність з таким положенням.

Містобудівну документацію слід привести у відповідність із сучасними вимогами містобудівної діяльності з урахуванням змін, внесених до законодавства, а також слід визначити межі історичних прибережних населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, межі територій пам'яток історії та культури, зон їх охорони та режим використання.

Необхідно здійснити організаційні, консультаційні, фінансові та інші заходи для забезпечення розроблення міськими, селищними та сільськими радами місцевих правил забудови населених пунктів для підвищення ефективності управління цим процесом та використання територій, залучення громадськості до участі в ньому.

Потребують вирішення питання, пов'язані з розробленням схем планування території Автономної Республіки Крим, що сприятиме забезпеченню раціонального використання земель населених пунктів та прибережної території, значному підвищенню рівня прозорості у прийнятті рішень щодо виділення земельних ділянок для забудови та іншого використання, збереженню цінних природних ресурсів, підвищенню інвестиційної привабливості приморських курортних територій, збереженню історичної забудови населених пунктів, внесених до Списку історичних населених місць України, територій пам'яток історії та культури.

Під час розроблення генеральних планів забудови населених пунктів необхідно забезпечити раціональне проектування та будівництво об'єктів електропостачання, що дасть змогу підвищити його якість і надійність, оптимізувати витрати енергокомпаній та споживачів електричної енергії.

Необхідно чітко визначити схему функціонального зонування територій залежно від рівня їх забезпечення рекреаційними ресурсами, рекреаційної ємності та екологічної ситуації.

Розвиток рекреаційного господарства здійснюватиметься з дотриманням принципу інтенсивного природокористування, що дасть змогу знизити до нормативного рівня антропогенні навантаження на Південний берег Криму шляхом підвищення ефективності функціонування об'єктів природозберігаючої інфраструктури (водопостачання і водовідведення, утилізація побутових відходів тощо).