Відповідно до статті 14 Закону України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Технічний регламент максимально дозволеного споживання електроенергії холодильними приладами та план заходів щодо його застосування (додаються).

2. Державному агентству з енергоефективності та енергозбереження забезпечити застосування затвердженого цією постановою Технічного регламенту.

1. Цей Технічний регламент визначає вимоги щодо енергетичної ефективності побутових електричних холодильників, морозильників та комбінованих холодильників-морозильників (далі - холодильні прилади).

2. У цьому Технічному регламенті терміни вживаються у такому значенні:

введення в обіг - перше надання холодильного приладу на ринку з метою його реалізації або використання за плату або безоплатно незалежно від методів продажу;

холодильний прилад для зберігання вина - холодильний прилад, який містить відділення лише для зберігання вина.

Термін "виробник" вживається у значенні, наведеному в Законі України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" , інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України "Про стандарти, технічні регламенти та процедури оцінки відповідності" .

3. Дія цього Технічного регламенту поширюється на визначені у пункті 14 цього Технічного регламенту нові холодильні прилади, що живляться від мережі електричного струму.

Дія цього Технічного регламенту не поширюється на холодильні прилади, що живляться від інших джерел енергії, зокрема акумуляторів, та на побутові абсорбційні холодильні прилади і прилади, що виготовлені для одноразового використання.

4. Введення в обіг холодильного приладу здійснюється у разі, коли індекс його енергоефективності, що залежить від рівня споживання електроенергії холодильним приладом, не перевищує значення індексу енергоефективності згідно з додатком 5.

Зазначені вимоги не застосовуються до холодильних приладів для зберігання вина.

5. Виробник холодильного приладу або уповноважена ним особа - резидент України (далі - уповноважена особа) чи, у разі, коли виробник або уповноважена особа не провадять діяльність на території України, особа, яка ввела холодильні прилади в обіг, несуть відповідальність згідно із законодавством за відповідність кожного уведеного в обіг холодильного приладу вимогам цього Технічного регламенту.

6. Введення в обіг холодильних приладів без нанесення національного знака відповідності забороняється.

7. Не дозволяється встановлювати заборону, обмеження чи перешкоджати введенню в обіг холодильних приладів, на які нанесено національний знак відповідності.

8. У разі коли на холодильні прилади поширюється дія інших технічних регламентів, якими передбачено нанесення національного знака відповідності, холодильні прилади повинні також відповідати вимогам таких технічних регламентів. Умовою нанесення національного знака є відповідність холодильних приладів усім технічним регламентам.

9. Нанесення на холодильні прилади будь-якого знака, схожого за формою на національний знак відповідності, заборонено. Будь-який інший знак може бути нанесено на холодильні прилади, їх упаковку, інструкцію з експлуатації чи іншу документацію за умови забезпечення чіткості та розбірливості національного знака відповідності.

10. У разі виявлення факту нанесення національного знака відповідності на холодильний прилад, який не відповідає вимогам цього Технічного регламенту, виробник або уповноважена особа чи особа, яка ввела холодильний прилад в обіг, повинні забезпечити відповідність приладу вимогам цього Технічного регламенту.

11. У разі повторного виявлення факту неналежного нанесення національного знака відповідності на холодильний прилад слід вжити заходів для обмеження чи заборони введення такої продукції в обіг або вилучення її з обігу згідно із законодавством України.

12. Будь-яке рішення стосовно обмеження уведення в обіг холодильних приладів повинне бути обґрунтованим. Про прийняте рішення, а також про строки усунення порушень вимог цього Технічного регламенту інформується заінтересована сторона.

13. Рівень споживання електроенергії холодильним приладом залежить від його категорії, об'єму, енергетичної ефективності конструкції (товщина теплоізоляції, ефективність компресора тощо) і співвідношення температури повітря ззовні та всередині приладу.

14. За рівнем споживання електроенергії холодильні прилади поділяються на категорії згідно з додатком 6, які визначаються залежно від комбінації відділень згідно з додатком 7 , незалежно від кількості дверей та/або ящиків.

15. Холодильні прилади класифікуються за кліматичними класами згідно з додатком 8.

16. Еквівалентний об’єм холодильного приладу (Veq) визначається за такою формулою (з точністю до найближчого цілого числа):

де

n - кількість відділень холодильного приладу;

Vc - об’єм окремого відділення холодильного приладу, літрів;

Wc - термодинамічний коефіцієнт згідно з додатком 9;

FFc, CC і BI - поправкові коефіцієнти згідно з додатком 10.

Термодинамічний коефіцієнт (Wc) визначається за такою формулою:

де Tc - номінальна температура відділення холодильного приладу згідно з додатком 7, °С.

Термодинамічний коефіцієнт визначається:

для багатофункціонального холодильного приладу - за номінальною температурою найхолоднішого відділення, температура якого може бути встановлена кінцевим користувачем і постійно підтримуватися згідно з інструкцією з експлуатації;

для будь-якої секції, маркованої двома зірочками, що розташована всередині відділення для заморожування, - за номінальною температурою –12 °С;

для інших відділень холодильного приладу - за найнижчою розрахунковою температурою, яка може бути встановлена кінцевим користувачем і постійно підтримуватися згідно з інструкцією з експлуатації.

У разі коли холодильний прилад належить до більш як одного кліматичного класу, для визначення його еквівалентного об’єму використовується найбільше значення поправкового коефіцієнта СC.

17. Індекс енергоефективності холодильного приладу (EEI) визначається за такою формулою (з точністю до першого десяткового знака після коми):

де

AEc - річне споживання електроенергії холодильним приладом, кВт•год/рік;

SAEс - стандартне річне споживання електроенергії холодильним приладом, кВт•год/рік.

Річне споживання електроенергії (АЕс) визначається за такою формулою (з точністю до двох десяткових знаків після коми):

де Е24h - добове споживання електроенергії холодильним приладом (з точністю до трьох десяткових знаків після коми), кВт•год/добу.

Стандартне річне споживання електроенергії холодильним приладом (SAEc) визначається за такою формулою (з точністю до двох десяткових знаків після коми):

де

Veq - еквівалентний об’єм холодильного приладу, літрів;

СН - еквівалент споживання 50 кВт•год/рік для холодильного приладу з відділенням для охолоджування, еквівалентний об’єм якого становить не менш як 15 літрів;

M і N - коефіцієнти згідно з додатком 11.

19. Рівень споживання електроенергії холодильними приладами визначається згідно з ДСТУ EN 153 "Методи вимірювання енергоспоживання та відповідних характеристик побутових холодильників, морозильних камер, морозильників та їх поєднань, що працюють від електромережі".

Випробування холодильних приладів проводяться за таких умов:

граничне відхилення напруги змінного струму живлення становить ± 1 відсоток номінального значення 220 В;

граничне відхилення частоти змінного струму живлення становить ± 1 відсоток номінального значення 50 Гц.

20. Для визначення відповідності рівня споживання електроенергії холодильним приладом вимогам цього Технічного регламенту проводяться випробування одного холодильного приладу.

У разі коли індекс енергоефективності холодильного приладу перевищує значення індексу енергоефективності більш як на 10 відсотків, проводяться випробування трьох холодильних приладів.

Середнє арифметичне значення індексу енергоефективності трьох холодильних приладів не повинно перевищувати значення індексу енергоефективності більш як на 10 відсотків.

В іншому випадку всі моделі даних холодильних приладів вважаються такими, що не відповідають вимогам цього Технічного регламенту.

21. Виробник або уповноважена особа проводить оцінку відповідності холодильних приладів вимогам цього Технічного регламенту з використанням модуля А (внутрішній контроль виробництва) згідно з Технічним регламентом модулів оцінки відповідності, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 жовтня 2003 р. № 1585 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 41, ст. 2175).

Виробник або уповноважена особа проставляє на кожному холодильному приладі національний знак відповідності та складає декларацію про відповідність холодильних приладів вимогам Технічного регламенту. Форма декларації про відповідність наведена у додатку 4.

22. Виробник або уповноважена особа складає передбачену пунктом 23 цього Технічного регламенту технічну документацію, зберігає її разом з декларацією про відповідність протягом трьох років з дати виготовлення останнього зразка холодильного приладу і надає для перевірки у випадках, установлених законодавством.

23. Технічна документація складається державною мовою та повинна містити:

найменування та місцезнаходження виробника;

загальний опис моделі холодильного приладу, достатній для її однозначної ідентифікації;

інформацію про основні конструктивні особливості моделі холодильного приладу, включаючи відповідні креслення, зокрема про особливості, що істотно впливають на рівень споживання електроенергії, розміри, об'єм, характеристики компресора;

інструкцію з експлуатації;

протоколи випробувань рівня споживання електроенергії;

підтвердження відповідності результатів таких випробувань результатам розрахунків згідно з пунктом 17 цього Технічного регламенту.

У разі коли технічна документація містить інформацію, отриману за результатами проектних розрахунків або випробувань аналогічних моделей холодильних приладів, необхідно привести таку інформацію у відповідність з протоколами випробувань, проведених виробником, а також зазначити перелік моделей холодильних приладів, для яких індекс енергоефективності визначений таким способом.

24. Виробник або уповноважена особа відповідає як за визначення рівня споживання електроенергії холодильними приладами шляхом випробувань згідно з пунктом 19, так і за правильність розрахунків згідно з пунктом 17 цього Технічного регламенту.

Виробник повинен вжити заходів для забезпечення під час виробничого процесу відповідності виготовлених холодильних приладів технічній документації і вимогам цього Технічного регламенту.

25. Особа, яка ввела холодильні прилади в обіг, проводить оцінку їх відповідності вимогам цього Технічного регламенту з використанням модуля G (перевірка одиниць продукції) згідно з Технічним регламентом модулів оцінки відповідності.

Під час використання зазначеного модуля особа, яка ввела холодильні прилади в обіг, проставляє на кожному перевіреному зразку холодильних приладів національний знак відповідності та складає декларацію про відповідність на підставі сертифіката відповідності, виданого в установленому законодавством порядку органом з оцінки відповідності.

26. Для отримання сертифіката відповідності особа, яка ввела холодильні прилади в обіг, подає одному з призначених органів з оцінки відповідності за власним вибором заявку на проведення випробування кожного зразка холодильних приладів. Заявка повинна містити:

найменування та місцезнаходження виробника;

загальний опис моделі холодильного приладу, достатній для її однозначної ідентифікації;

інструкцію з експлуатації.

27. Призначений орган з оцінки відповідності:

досліджує кожний зразок холодильних приладів і проводить випробування згідно з пунктом 19 цього Технічного регламенту;

видає сертифікати відповідності на підставі проведених випробувань і дає дозвіл проставляти свій ідентифікаційний номер на кожний перевірений зразок холодильних приладів.

28. Особа, яка ввела холодильні прилади в обіг, зберігає декларації про відповідність та сертифікати відповідності протягом трьох років з дати уведення холодильних приладів в обіг і надає їх для перевірки у випадках, установлених законодавством.

29. Особа, яка ввела холодильні прилади в обіг, несе відповідальність як за визначення рівня споживання електроенергії кожного зразка холодильних приладів шляхом проведення випробувань згідно з пунктом 19, так і за правильність розрахунків згідно з пунктом 17 цього Технічного регламенту.