- Правова система ipLex360
- Законодавство
- Постанова
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
від 23 вересня 1993 р. N 785 Київ |
( Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
N 391 від 30.03.98 )
Про затвердження Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища
1. Затвердити Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища, що додається.
2. Міністерству охорони здоров'я, Міністерству лісового господарства, Міністерству сільського господарства і продовольства, Державному комітетові по гідрометеорології, Державному комітетові по геології і використанню надр, Державному комітетові по водному господарству, Державному комітетові по земельних ресурсах, Державному комітетові по житлово-комунальному господарству за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища у тримісячний термін привести відомчі нормативні акти у відповідність із Положенням про державний моніторинг навколишнього природного середовища.
Виконуючий обов'язки Прем'єр-міністра України Міністр Кабінету Міністрів України | Ю. ЗВЯГІЛЬСЬКИЙ В. ПУСТОВОЙТЕНКО |
ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 23 вересня 1993 р. N 785
ПОЛОЖЕННЯ
про державний моніторинг навколишнього природного середовища
I. Загальні засади
1. Державний моніторинг навколишнього природного середовища - це система спостережень, збирання, оброблення, передавання, збереження та аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розроблення науково-обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень. Це Положення визначає порядок створення та функціонування такої системи в Україні.
2. Система державного моніторингу навколишнього природного середовища України створюється з дотриманням міжнародних вимог і є сумісною з аналогічними міжнародними системами.
3. Система державного моніторингу навколишнього природного середовища будується на принципах: об'єктивності й достовірності; систематичності спостережень за станом навколишнього природного середовища та об'єктами впливу на нього; багаторівневості; узгодженості нормативного та методичного забезпечення; узгодженості технічного та програмного забезпечення; комплексності в оцінці екологічної інформації; оперативності проходження інформації між окремими ланками системи та вчасного інформування органів державної виконавчої влади; відкритості екологічної інформації для населення.
4. Основними завданнями системи державного моніторингу навколишнього природного середовища є: спостереження за станом навколишнього природного середовища; аналіз стану навколишнього природного середовища та прогнозування його змін; забезпечення органів державної виконавчої влади систематичною та оперативною інформацією про стан навколишнього природного середовища, а також прогнозами і попередженнями про можливі його зміни; розроблення науково обгрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень.
II. Структура і рівні системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
5. Залежно від призначення здійснюються загальний (стандартний), оперативний (кризовий) та фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища.
Загальний (стандартний) моніторинг навколишнього природного середовища - це оптимальні за кількістю параметрів спостереження на пунктах, об'єднаних в єдину інформаційно-технологічну мережу, які дають змогу на основі оцінки і прогнозування стану навколишнього природного середовища регулярно розробляти управлінські рішення на всіх рівнях.
Оперативний (кризовий) моніторинг навколишнього природного середовища - це спостереження спеціальних показників на цільовій мережі пунктів у реальному масштабі часу за окремими об'єктами, джерелами підвищеного екологічного ризику в окремих регіонах, які визначено як зони надзвичайної екологічної ситуації, а також у районах аварій із шкідливими екологічними наслідками з метою забезпечення оперативного реагування на кризові ситуації та прийняття рішень щодо їх ліквідації, створення безпечних умов для населення.
Фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища - це спеціальні високоточні спостереження за всіма складовими навколишнього природного середовища, а також за характером, складом, кругообігом та міграцією забруднюючих речовин, за реакцією організмів на забруднення на рівні окремих популяцій, екосистем і біосфери у цілому. Фоновий моніторинг здійснюється у природних і біосферних заповідниках, на інших територіях, що охороняються, на базових станціях.
6. Система державного моніторингу навколишнього природного середовища створюється на трьох рівнях:
локальному - на території окремих об'єктів (підприємств, міст, ділянках ландшафтів);
регіональному - у межах адміністративно-територіальних одиниць, на територіях економічних і природних регіонів;
національному - на території країни в цілому.
III. Організація роботи системи державного моніторингу навколишнього природного середовища
7. Державний моніторинг навколишнього природного середовища України в межах своїх повноважень здійснюють Мінприроди, НКАУ, МОЗ, Мінсільгосппрод, Мінлісгосп, Держкомгідромет, Держкомводгосп, Деркомгеології, Держкомзем, Держжитлокомунгосп та їхні органи на місцях, зокрема:
Мінприроди - спостереження за:
джерелами промислових викидів в атмосферу та дотриманням норм гранично допустимих викидів (ГДВ);
джерелами скидів стічних вод і дотриманням норм тимчасово узгоджених скидів (ТУС) і гранично допустимих скидів (ГДС);
станом поверхневих вод суші;
станом грунтів сільськогосподарських угідь з визначенням залишкової кількості в них пестицидів і важких металів;
скидами й викидами з об'єктів, на яких використовуються радіаційно небезпечні технології;
станом та складом звалищ промислових і побутових відходів; станом наземних та морських екосистем;
НКАУ - авіаційно-космічні спостереження за:
станом озонового шару у атмосфері;
забрудненістю атмосфери;
забрудненістю грунтів;
станом та забрудненістю поверхневих вод;
сніговим покривом;
станом лісів;
станом сільскогосподарських посівів;
запасами вологи у грунті;
радіаційним станом;
МОЗ - вибіркові спостереження за:
рівнем забруднення атмосферного повітря в місцях проживання населення;
станом поверхневих вод суші в місцях використання їх населенням;
станом морських вод у рекреаційних зонах;
хімічним та біологічним забрудненням грунтів на території населених пунктів і за господарсько-побутовими відходами;
інтенсивністю фізичних факторів (шум, електромагнітні поля, радіація, вібрація тощо);
спостереження за станом здоров'я населення і впливом на здоров'я забруднення навколишнього природного середовища;
Мінсільгосппрод:
радіологічні, агрохімічні й токсикологічні спостереження за грунтами сільськогосподарського використання;
токсикологічні та радіологічні спостереження за сільськогосподарськими рослинами і продуктами з них;
зоотехнічні, токсикологічні та радіологічні спостереження за сільськогосподарськими тваринами і продуктами з них;
Мінлісгосп - спостереження за:
станом лісів, грунтів у лісах;
станом мисливської фауни у лісах;
Держкомгідромет - спостереження за:
станом атмосферного повітря (включаючи спостереження за транскордонним перенесенням забруднюючих речовин);
атмосферними опадами;
метеорологічними умовами;
аерологічними параметрами (на аерологічних станціях);
станом поверхневих вод суші;
підземними водами;
станом і режимом морських вод;
станом грунтів;
станом озонового шару у верхній частині атмосфери;
радіаційною обстановкою (на пунктах радіометричної мережі спостережень та в районах діяльності АЕС);
станом сільськогосподарських посівів, запасами вологи у грунті та агрометеорологічними умовами формування врожаю;
Держкомводгосп:
радіологічні та гідрохімічні спостереження за водами (на водногосподарських системах комплексного призначення, в системах міжгалузевого й сільськогосподарського водопостачання, в зонах впливу атомних електростанцій);
спостереження за станом грунтів у межах впливу меліоративних систем;
спостереження за переформуванням берегів та гідрогеологічним станом у прибережних зонах водосховищ;
облік ресурсів поверхневих вод;
Держкомгеології:
спостереження за підземними водами з оцінкою їх ресурсів;
спостереження за ендогенними та екзогенними процесами;
державне еколого-геологічне картування території України для оцінки стану геологічного середовища та його змін під впливом господарської діяльності;
Держкомзем - спостереження за:
структурою землекористування;
трансформацією земель залежно від їх цільового призначення;
станом та якістю грунтів і забрудненням ландшафтів;
станом рослинного покриву земель;
відновленням порушених земель;
станом зрошуваних і осушених земель, а також земель з ознаками вторинного підтоплення і засолення;
станом берегових ліній річок, морів, озер, водосховищ, лиманів, заток;
Держжитлокомунгосп - спостереження за:
якістю питної води централізованих систем водопостачання міст і селищ міського типу;
станом стічної води міської каналізаційної мережі;
станом зелених насаджень міст і селищ міського типу;
проявами небезпечного підняття рівня грунтових вод у межах міст та селищ міського типу.
8. Підприємства, установи й організації незалежно від форм власності, діяльність яких призводить чи може призвести до погіршення стану навколишнього природного середовища, зобов'язані вести спостереження за викидами і скидами та розміщенням відходів.
9. Мінприроди разом з іншими органами державної виконавчої влади, зазначеними у пункті 7 цього Положення, забезпечує вдосконалення мереж спостережень за станом навколишнього природного середовища, раціоналізацію та оптимізацію роботи служб спостережень, уніфікацію методик спостережень і лабораторних аналізів, удосконалення бази приладів і систем контролю, створення міжвідомчого розподіленого банку даних про стан навколишнього природного середовища, створення локальних, регіональних та національного центрів моніторингу навколишнього природного середовища, а також координує роботу, що проводиться в Україні за міжнародними природоохоронними програмами, в яких використовуються результати моніторингу.
................Перейти до повного тексту