Відповідно до Указу Президента України від 22 січня 2000 р. N 89 "Про запровадження єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва" Кабінет Міністрів України

1. Затвердити Методичні рекомендації щодо підготовки обгрунтування проектів регуляторних актів, що додаються.

2. Державному комітетові з питань регуляторної політики та підприємництва проаналізувати наслідки практичного застосування Методичних рекомендацій, затверджених пунктом 1 цієї постанови, і у разі потреби подати Кабінетові Міністрів України до 1 січня 2001 р. відповідні пропозиції.

3. Уповноважити Державний комітет з питань регуляторної політики та підприємництва давати роз'яснення з питань застосування Методичних рекомендацій щодо підготовки обгрунтування проектів регуляторних актів.

Ці Методичні рекомендації розроблено для застосування центральними і місцевими органами виконавчої влади під час підготовки проектів регуляторних актів. Їх метою є встановлення єдиного підходу до обгрунтування проектів регуляторних актів, унеможливлення появи неефективних, економічно недоцільних регуляторних актів.

Терміни, що вживаються в Методичних рекомендаціях, мають таке значення:

регуляторна діяльність - діяльність органів виконавчої влади з підготовки, публічного обговорення, погодження, видання, виконання та відслідковування ефективності дії регуляторних актів;

регуляторний акт - нормативно-правовий акт, директивний лист, що встановлює або роз'яснює правила діяльності суб'єктів підприємництва;

альтернатива запропонованому регуляторному акту - інший можливий механізм розв'язання проблеми.

Проект регуляторного акта, що подається на розгляд Президенту України чи Кабінету Міністрів України або приймається центральним чи місцевим органом виконавчої влади, повинен супроводжуватися аналізом регуляторного впливу (далі - АРВ) та підлягає обов'язковому погодженню у Державному комітеті з питань регуляторної політики та підприємництва.

АРВ складається з:

опису проблеми, яку планується розв'язати шляхом втручання держави у відповідну сферу підприємницької діяльності;

визначення цілей регулювання;

опису механізмів і заходів для розв'язання проблеми;

опису альтернатив запропонованому регуляторному акту;

розрахунку витрат і можливої вигоди від впровадження запропонованого регуляторного акта та альтернатив запропонованому регуляторному акту;

характеристики очікуваних соціально-економічних наслідків запровадження передбачених заходів;

обгрунтування терміну дії запропонованого регуляторного акта та переліку заходів, спрямованих на відслідковування ефективності дії регуляторного акта.

В опису проблеми необхідно зазначити, чому ця проблема не може бути розв'язана за допомогою ринкових механізмів і потребує державного втручання та яку шкоду вона завдає. При цьому обов'язково наводяться статистичні показники, що характеризують розмір можливої шкоди у разі відсутності запропонованого регулювання, із зазначенням джерела їх походження.

В опису механізмів і заходів для розв'язання проблеми необхідно викласти основні принципи і засоби досягнення мети регулювання та пояснити, чому вони будуть ефективними.

Опис альтернатив запропонованому регуляторному акту має містити загальну характеристику інших можливих способів розв'язання проблеми.

Розрахунок витрат і можливої вигоди є головною частиною АРВ та складається з двох частин: розрахунку витрат та можливої вигоди від впровадження запропонованого регуляторного акта, а також від застосування альтернативних способів розв'язання проблеми.

Під час проведення розрахунку витрат і можливої вигоди необхідно підрахувати витрати та вигоди щодо кожної з трьох груп, яких прямо чи опосередковано стосується регуляторний акт: населення, суб'єктів підприємницької діяльності та держави.