1. Правова система ipLex360
  2. Законодавство
  3. Договір


ДОГОВІР
між Україною та Королівством Таїланд про взаємну правову допомогу у кримінальних справах
( Договір ратифіковано Законом № 2284-VIII від 08.02.2018 )
Дата вчинення: 05.06.2017
Дата ратифікації Україною: 08.02.2018
Дата набрання чинності для України: 08.08.2019
Україна та Королівство Таїланд (далі - Договірні Держави),
прагнучи підтвердити та зміцнити тривалі зв’язки, що поєднують дві держави, та поліпшити ефективність зусиль обох держав у боротьбі зі злочинами, а також у розслідуванні злочинів та переслідуванні шляхом співробітництва і взаємної правової допомоги у кримінальних справах,
домовились про таке:
Стаття 1
Зобов’язання надавати взаємну правову допомогу
1. Відповідно до положень цього Договору Договірні Держави погоджуються надавати одна одній найширшу взаємну правову допомогу у зв’язку з розслідуванням, переслідуванням та іншими провадженнями, що стосуються кримінальних справ, незалежно від того, чи така допомога запитується чи надається судом або іншим компетентним органом.
2. Правова допомога охоплює:
(a) одержання свідчень та заяв від осіб;
(b) надання інформації, документів, записів та доказів;
(c) вручення документів;
(d) виконання запитів про розшук і вилучення;
(e) передачу осіб під вартою або сприяння явці інших осіб у запитуючу Державу для надання показань;
(f) встановлення місцезнаходження осіб та предметів;
(g) заходи для виявлення, арешту та конфіскації доходів, одержаних злочинним шляхом; та
(h) іншу правову допомогу, що відповідає цілям цього Договору.
3. Правова допомога надається незалежно від того, чи становить діяння, яке є предметом розслідування, переслідування чи судового розгляду в запитуючій Державі, злочин у запитуваній Державі або чи воно може переслідуватися у запитуваній Державі.
4. Цей Договір призначений виключно для надання взаємної правової допомоги між компетентними органами Договірних Держав. Жодна приватна особа не має права перешкоджати виконанню цього Договору.
5. Цей Договір не застосовується до арешту або затримання будь-якої особи з метою її видачі.
6. Цей Договір не застосовується до військових злочинів. Для цілей цього Договору військовими злочинами вважаються порушення військових законів та інструкцій, які не становлять злочину за загальним кримінальним правом.
Стаття 2
Підстави для відмови або відкладення виконання запиту
1. Запитувана Держава може відмовити у виконанні запиту, якщо вона вважає, що:
(а) запит може завдати шкоди суверенітету, безпеці або іншим істотним державним інтересам запитуваної Держави чи безпеці будь-якої особи; або
(b) запит стосується політичного злочину.
2. Надання правової допомоги може бути відкладено запитуваною Державою, якщо виконання запиту може зашкодити розслідуванню, переслідуванню чи судовому розгляду, що тривають у запитуваній Державі.
3. Запитувана Держава, перш ніж відмовити чи відкласти виконання будь-якого запиту згідно з цією статтею, визначає, чи може правова допомога бути надана на таких умовах, які вона вважає необхідними. Якщо запитуюча Держава приймає правову допомогу на таких умовах, тоді вона дотримується цих умов.
4. Запитувана Держава невідкладно інформує запитуючу Державу про причини відмови або відкладення виконання запиту.
Стаття 3
Центральні органи
1. Зносини за цим Договором здійснюються через Центральні органи Договірних Держав.
2. Для Королівства Таїланду Центральним органом є Генеральний Атторней або особа, призначена Генеральним Атторнеєм.
3. Для України Центральним органом є Міністерство юстиції (стосовно запитів судів) та Генеральна прокуратура (стосовно запитів органів досудового слідства).
У разі необхідності, один Центральний орган України передає іншому Центральному органу України запит Центрального органу Таїланду для його виконання. У цьому випадку Центральному органу Таїланду повідомляють про таку передачу.
Стаття 4
Мова
Запити і документи, що до них додаються, супроводжуються перекладом на офіційну мову запитуваної Держави або на англійську мову.
Стаття 5
Зміст запитів про взаємну правову допомогу
1. Запит про надання правової допомоги подається у письмовій формі. За термінових обставин або якщо інше дозволено запитуваною Державою, запит може бути зроблений факсимільним зв’язком, але одразу після цього підтверджений письмово.
2. Запит повинен містити:
(a) назву компетентного органу, що проводить розслідування, переслідування або судовий розгляд, яких стосується запит;
(b) опис характеру розслідування, переслідування або судового розгляду, включаючи стислий виклад відповідних фактів та відповідних положень закону;
(c) опис доказів або інформації, надання яких запитується, або дій правової допомоги, які мають бути здійснені; та
(d) мету, з якою запитуються докази, інформація або інша правова допомога.
3. За необхідності, запит також включає:
(a) якщо можливо, ідентифікаційні дані, громадянство та місцезнаходження особи або осіб, яких стосується розслідування, переслідування чи судовий розгляд у запитуючій Державі;
(b) наявну інформацію про ідентифікаційні дані та місцезнаходження особи, місце перебування якої у запитуваній Державі належить встановити;
(c) ідентифікаційні дані та місце перебування особи, якій слід здійснити вручення, зв’язок особи з розслідуванням, переслідуванням або судовим розглядом, та спосіб, у який необхідно здійснити вручення;
(d) ідентифікаційні дані та місце перебування осіб, від яких запитуються свідчення;
(e) у випадку запитів про отримання доказів, розшук і вилучення або виявлення доходів, одержаних злочинним шляхом, - виклад підстав вважати, що докази чи доходи, одержані злочинним шляхом, можуть знаходитися під юрисдикцією запитуваної Держави;
(f) точний опис місця, де повинен бути проведений обшук, та доказів, розшук яких треба здійснити;
(g) зазначення необхідності, якщо така є, у дотриманні конфіденційності та підстав для цього;
(h) опис предмета доказів чи свідчень, що запитуються, включаючи список запитань, на які слід одержати відповіді;
(i) опис будь-якої спеціальної процедури, якої необхідно дотримуватися під час виконання запиту;
(j) інформацію про виплати та витрати, на які матиме право особа, яка з’явиться у запитуючу Державу;
(k) у разі передачі осіб під вартою - особа чи орган, що здійснюватиме тримання під вартою під час передачі, місце, куди особа під вартою повинна бути передана, та дату повернення такої особи; та
(l) будь-яку іншу інформацію, яку необхідно довести до уваги запитуваної Держави для полегшення виконання нею запиту.
4. Якщо запитувана Держава вважає, що інформація, яка міститься у запиті, не є достатньою для його розгляду, ця Сторона може зробити запит про надання додаткової інформації.
Стаття 6
Виконання запитів
1. Запити про правову допомогу виконуються невідкладно відповідно до законодавства запитуваної Держави та у спосіб, що запитується запитуючою Державою, у тій мірі, у якій це не заборонено її законодавством.
2. Запитувана Держава не відмовляє у виконанні запиту, посилаючись на банківську таємницю.
Стаття 7
Витрати
1. Запитувана Держава покриває всі витрати, що стосуються виконання запиту, за винятком винагороди експерту, свідкам та виплат і витрат на проїзд і перебування особам, зазначеним у статтях 13 і 15, які покриваються запитуючою Державою.
2. Якщо у ході виконання запиту стає очевидним, що його виконання вимагає витрат надзвичайного характеру, Договірні Держави проводять консультації для визначення строків та умов, згідно з якими може продовжуватися виконання запиту.
Стаття 8
Обмеження у використанні і дотримання конфіденційності

................
Перейти до повного тексту