Кабінет Міністрів України відзначає, що Комплексна цільова програма боротьби зі злочинністю на 1996 - 2000 роки, Національна програма боротьби з корупцією, відповідні закони України та рішення Президента України і Кабінету Міністрів України з питань боротьби з корупцією і злочинністю сприяли створенню організаційно-правової основи для проведення єдиної державної політики у цій сфері, запровадження цілісного підходу до роботи з підвищення персональної відповідальності кадрів за дотримання основних принципів державної служби, активізації боротьби з різноманітними негативними проявами.

Міністерства, інші центральні органи виконавчої влади здійснили ряд заходів щодо запобігання корупції і злочинності, зміцнення дисципліни, забезпечення дотримання законодавства з питань державної служби.

Протягом першого півріччя ц. р. зареєстровано злочинів на 2,1 відсотка менше, ніж за такий же період 1996 року. Значно зменшилася загальна кількість зареєстрованих злочинів у Миколаївській області (на 21,6 відсотка), Київській (на 11,3), Одеській (на 9,3) та в Автономній Республіці Крим (на 8,1 відсотка).

Разом з тим помітних позитивних зрушень у боротьбі з корупцією і злочинністю ще немає. Заходи, що здійснюються, не дають ефективних результатів, у більшості випадків не усувають причин та умов, які породжують корупційні та злочинні прояви.

Міністри, керівники інших центральних органів виконавчої влади, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, голови обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій не зробили належних висновків із критичних зауважень, висловлених Президентом України Л. Д. Кучмою на засіданнях Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України 14 лютого і 24 квітня 1997 року.

У першому півріччі цього року виявлено 172,9 тис. осіб, що скоїли злочини, серед яких кожний другий - непрацюючий і ніде не навчався, кожний шостий - скоїв злочин у стані сп'яніння, кожний сьомий - раніше вчинив злочин, кожний дванадцятий - підліток.

Зростає рівень злочинності у Чернівецькій, Івано-Франківській, Рівненській, Кіровоградській, Тернопільській, Волинській, Харківській, Черкаській, Чернігівській, Хмельницькій, Полтавській областях та місті Києві.

Прогресують такі злочинні прояви, як шахрайство, бандитизм, хуліганство та вимагання. На 52,9 відсотка збільшилась кількість виявлених фактів шахрайства з фінансовими ресурсами, на 24,6 відсотка - хабарництва, на 13,4 відсотка - розкрадання державного або колективного майна шляхом привласнення, розтрати та зловживання службовим становищем.

Як і раніше, не скоординовано дії Міністерства економіки, Міністерства фінансів, Міністерства юстиції, Державної податкової адміністрації, Національного банку, правоохоронних та судових органів, спрямовані на подолання "тінізації" економіки та злочинних проявів у кредитно-фінансовій системі.

З минулого року залишається невиконаною третина заходів Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996 - 2000 роки, відповідальними за виконання яких в основному є Міністерство юстиції (виконано 6 заходів з 10, термін реалізації яких минув), Міністерство внутрішніх справ (22 з 28), Міністерство закордонних справ (1 з 3), Державний комітет у справах національностей та міграції (1 з 4) та Міністерство оборони (не виконано жодного з двох).

Зволікають з виконанням заходів Національної програми боротьби з корупцією Міністерство юстиції (повністю виконана лише третина заходів - 4 з 12, термін реалізації яких минув), Міністерство фінансів (1 з 4), Державна податкова адміністрація (1 з 2) та Міністерство економіки (не виконано єдиний пункт Програми, виконавцем якого є Міністерство). Загальний показник виконання Програми становить лише 43,5 відсотка.

Потребує кардинального поліпшення робота Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України, спрямована на підвищення ефективності державної служби в державних органах та їх апараті.

Подані міністрами, керівниками інших центральних органів виконавчої влади звіти щодо виконання Законів України "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцією" свідчать про відсутність критичного аналізу причин корупційних і злочинних проявів, спрощений підхід до організації профілактично-виховної роботи в центральних і територіальних апаратах підпорядкованих їм органів і в трудових колективах. Звіти в основному містять розрізнену інформацію довідкового характеру.

Міністри, керівники інших центральних органів виконавчої влади не вживають рішучих заходів до запобігання протиправним явищам. Ще зберігаються намагання перекласти вирішення питань боротьби з хабарництвом, корупцією, злочинністю й іншими негативними проявами лише на правоохоронні органи. Часто ця проблема замовчується.

Незважаючи на складну криміногенну обстановку і вкрай незадовільний стан профілактично-виховної роботи на підприємствах вугільної галузі, Міністр Русанцов Ю. О. не забезпечив умов для практичної реалізації визначених Президентом України та Кабінетом Міністрів України заходів, спрямованих на подолання корупції і злочинності.

Керівники Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки (Костенко Ю. І.), Державного комітету по земельних ресурсах (Новаковський Л. Я.) і Державного комітету по нагляду за охороною праці (Ткачук С. П.) самоусунулися від безпосередньої організації профілактичної роботи, не забезпечили своєчасного розроблення і здійснення заходів на виконання відповідних рішень Президента України та Кабінету Міністрів України, не зробили принципових висновків щодо персональної відповідальності посадових осіб, які не виконують покладених на них обов'язків.

Голова Державного комітету по житлово-комунальному господарству Онищук Г. І., Міністр освіти Згуровський М. З., деякі заступники керівників та інші працівники центральних органів виконавчої влади, зокрема Міністерства зв'язку, Міністерства транспорту і Пенсійного фонду, не дотримуються спеціальних обмежень, установлених законодавством для державних службовців.

Передумови для можливих корупційних діянь створюються також внаслідок того, що міністри, керівники інших центральних органів виконавчої влади не завжди приділяють належну увагу створенню досконалої структури апарату управління і визначенню відповідних функцій його структурних підрозділів, глибоко не аналізують систему кадрового добору та криміногенну ситуацію, не проводять належної профілактичної роботи.

Недотримання вимог законодавства спричинено також відсутністю механізму застосування окремих норм законів і недостатнім рівнем правових знань керівників, державних службовців, низькою правосвідомістю громадян.

Кабінет Міністрів України

1. Взяти до відома:

звіти Міністра внутрішніх справ Кравченка Ю. Ф. про стан роботи органів внутрішніх справ з подолання злочинності, виконання Комплексної цільової програми боротьби зі злочинністю на 1996 - 2000 роки та Національної програми боротьби з корупцією, Міністра юстиції Головатого С. П. про виконання Національної програми боротьби з корупцією та начальника Головного управління державної служби при Кабінеті Міністрів України Лелікова Г. І. про виконання центральними і місцевими органами виконавчої влади Законів України "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцією";

інформацію, викладену в особистих письмових звітах міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади про виконання Законів України "Про державну службу" та "Про боротьбу з корупцією".

2. Відзначити, що особисто міністрами, керівниками інших центральних органів виконавчої влади, Головою Ради міністрів Автономної Республіки Крим, головами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій не зроблено належних висновків із критичних зауважень Президента України Л. Д. Кучми, висловлених на засіданнях Координаційного комітету по боротьбі з корупцією і організованою злочинністю при Президентові України у лютому та квітні 1997 року.