Кабінет Міністрів України та Уряд Республіки Таджикистан, далі - Сторони,

будучи учасниками Конвенції про міжнародну цивільну авіацію, прийнятої в Чикаго 7 грудня 1944 року,

бажаючи укласти Угоду з метою встановлення повітряного сполучення між Україною та Республікою Таджикистан,

домовились про таке:

1. Для цілей цієї Угоди нижченаведені терміни означають:

а) "Конвенція" - Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію, прийняту в Чикаго 7 грудня 1944 року, а також будь-який Додаток і будь-яку поправку до них у тій мірі, в якій вони прийняті Сторонами та застосовні до них;

б) "авіаційні власті" щодо України - Міністерство транспорту та зв'язку, щодо Республіки Таджикистан - Міністерство транспорту та комунікацій або в обох випадках - особу чи орган, уповноважені здійснювати функції, які в цей час виконуються зазначеними властями;

в) "призначене авіапідприємство" - авіапідприємство, яке призначено і отримало дозвіл на виконання польотів відповідно до статті З цієї Угоди;

г) "територія" вживається в значенні, наведеному в статті 2 Конвенції;

д) "повітряне сполучення", "міжнародне повітряне сполучення", "авіапідприємство" і "зупинка з некомерційними цілями" вживаються в значенні, наведеному в статті 96 Конвенції;

є) "тариф" - ціна, яка встановлюється за міжнародне перевезення пасажирів, багажу, вантажу та умови, згідно з якими вона застосовується, включаючи оплату та умови за агентські та додаткові послуги, але за винятком винагороди або умов за перевезення пошти;

ж) "Додаток" - таблиця маршрутів, що додається до цієї Угоди, та будь-які застереження та примітки, які містяться у Додатку;

з) "ємність":

щодо повітряного судна означає комерційне завантаження цього повітряного судна на маршруті або частині маршруту;

щодо договірної лінії означає ємність повітряного судна, яке використовується на такій лінії, помножену на частоту польотів, здійснених цим повітряним судном протягом певного періоду на маршруті або частині маршруту;

і) "збори" - збори, що встановлюються компетентними органами держави Сторони або дозволені цими органами для стягнення з авіапідприємств за користування аеропортовим майном, аеропортовими або аеронавігаційними засобами, включаючи обладнання для обслуговування повітряних суден, екіпажів, пасажирів і вантажу, та за надання відповідних послуг.

2. Додаток до цієї Угоди становить її невід'ємну частину.

1. Кожна Сторона надає іншій Стороні права, передбачені цією Угодою з метою здійснення міжнародного повітряного сполучення за маршрутами, вказаними у Додатку до цієї Угоди (далі - договірні лінії та встановлені маршрути відповідно).

2. Авіапідприємство, призначене кожною Стороною, користується при експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами такими правами:

а) здійснювати проліт території держави іншої Сторони без посадки;

б) здійснювати посадки на території держави іншої Сторони з некомерційними цілями в пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди;

в) здійснювати посадки на території держави іншої Сторони в пунктах, зазначених у Додатку до цієї Угоди, з метою прийняття на борт і (або) зняття з нього пасажирів, багажу, пошти та вантажу, які перевозяться між територіями держав Сторін.

3. Ніщо в цій статті не розглядається як надання права призначеному авіапідприємству однієї Сторони брати на борт пасажирів, багаж, пошту та вантаж для перевезення між пунктами на території держави іншої Сторони за винагороду або на умовах оренди.

4. Технічні та комерційні питання щодо польотів повітряних суден і перевезень пасажирів, вантажу та багажу на договірних лініях, а також питання щодо комерційного співробітництва, зокрема частоти рейсів і типів повітряних суден, вирішуватимуться між призначеними авіапідприємствами і такі домовленості подаються на затвердження авіаційним властям Сторін.

1. Кожна Сторона має право призначити одне авіапідприємство з метою експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами, письмово повідомивши про це іншу Сторону.

2. Після отримання такого повідомлення авіаційні власті іншої Сторони з дотриманням положень пунктів 3 і 4 цієї статті негайно нададуть призначеному авіапідприємству відповідний дозвіл на польоти.

3. Авіаційні власті однієї Сторони до видачі дозволу на польоти можуть зажадати від авіапідприємства, призначеного іншою Стороною, доказів того, що воно здатне виконувати умови, передбачені законами та правилами, які звичайно застосовуються цими властями для здійснення міжнародного повітряного сполучення.

4. Кожна Сторона має право відмовити в наданні дозволу на польоти, зазначеного в пункті 2 цієї статті або встановити такі умови, які вона вважає необхідними для користування призначеним авіапідприємством правами, зазначеними в статті 2 цієї Угоди, у будь-якому випадку, коли зазначена Сторона не має доказів того, що переважне володіння цим авіапідприємством і фактичний контроль над ним здійснюється Стороною, яка призначила це авіапідприємство, фізичними або юридичними особами її держави.

5. Призначене авіапідприємство, яке отримало зазначений у цій статті дозвіл, може розпочати експлуатацію договірних ліній за умови, що на таких лініях уведені в дію тарифи відповідно до статті 10 цієї Угоди, а також вирішені технічні та комерційні питання відповідно до пункту 4 статті 2 цієї Угоди.

1. Кожна Сторона має право скасувати дозвіл на польоти або тимчасово припинити користування визначеними в статті 2 цієї Угоди правами, які надані призначеному авіапідприємству іншої Сторони або вимагати виконання таких умов, які вона вважатиме необхідними для користування правами:

а) у випадку, якщо вона не впевнена в тому, що переважне володіння цим авіапідприємством і фактичний контроль над ним здійснюється Стороною, яка призначила це авіапідприємство, фізичними або юридичними особами її держави,

б) у випадку, якщо це авіапідприємство не дотримується законів і правил держави Сторони, яка надає ці права, або

в) у випадку, якщо авіапідприємство не дотримується умов, передбачених цією Угодою.

2. Якщо негайне скасування дозволу, тимчасове припинення користування правами або вимога виконання умов, зазначених у пункті 1 цієї статті, не є необхідним для запобігання подальшим порушенням законів і правил, то передбачені цим пунктом дії здійснюються лише після консультацій між авіаційними властями Сторін. Такі консультації між авіаційними властями повинні відбутися в стислі строки від дати одержання запиту.

1. Закони та правила держави однієї Сторони, що регулюють прибуття та відправлення з території її держави повітряних суден, які здійснюють міжнародні польоти, або експлуатацію та навігацію цих повітряних суден під час їхнього перебування в межах території її держави, застосовуються до повітряних суден авіапідприємства, призначеного іншою Стороною.

2. Закони і правила держави однієї Сторони, що регулюють прибуття на територію її держави або відправлення з території її держави пасажирів, екіпажу чи вантажу повітряних суден, зокрема правила щодо в'їзду, виїзду, імміграції, паспортного, митного контролю та карантину, дотримуються пасажирами і екіпажем або особами, які діють від їхнього імені, а також застосовуються до вантажу після прибуття, відправлення або перебування в межах території держави цієї Сторони.

1. Жодна зі Сторін не стягує або не дозволяє стягувати з призначеного авіапідприємства іншої Сторони збори, розмір яких перевищує розмір зборів, які стягуються з її авіапідприємства, яке здійснює подібні міжнародні повітряні перевезення.

2. Кожна Сторона сприяє проведенню консультацій між компетентними органами її держави, які встановлюють збори, та призначеними авіапідприємствами або організаціями, що їх представляють. Відповідне повідомлення про будь-які зміни щодо стягнення зборів надсилається користувачам, щоб вони мали можливість висловити свою точку зору щодо внесення таких змін.

1. Сертифікати льотної придатності, посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, які видані або визнані дійсними однією Стороною та строк дії яких не скінчився, визнаються дійсними іншою Стороною для експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами за умови, що ці посвідчення або свідоцтва були видані чи визнані дійсними відповідно до стандартів, встановлених згідно з Конвенцією.

2. Кожна Сторона при польотах над територією своєї держави залишає за собою право відмовити визнати дійсними посвідчення про кваліфікацію та свідоцтва, видані громадянам її держави іншою Стороною.

Пасажири, багаж і вантаж, які прямують транзитом територією держави однієї Сторони і не залишають відведеної для такої мети зони аеропорту, підлягатимуть лише спрощеному контролю, якщо інше не викликано заходами з авіаційної безпеки. Багаж і вантаж, які прямують транзитом, звільняються від мита і митних зборів.

1. Кожна Сторона надає призначеним авіапідприємствам обох Сторін справедливі та рівні умови експлуатації договірних ліній за встановленими маршрутами.

2. При експлуатації договірних ліній призначене авіапідприємство однієї Сторони повинно брати до уваги інтереси призначеного авіапідприємства іншої Сторони, щоб не зашкодити перевезенням останнього авіапідприємства, яке експлуатує договірну лінію за цим самим маршрутом або його частиною.

3. Ємності на договірних лініях, які експлуатуються призначеними авіапідприємствами Сторін, повинні відповідати суспільним потребам у перевезеннях за встановленими маршрутами, і кожне авіапідприємство повинно мати головною метою надання такої ємності, яка, враховуючи прийнятний коефіцієнт завантаження, відповідала б існуючим і обґрунтовано очікуваним потребам у перевезеннях пасажирів, вантажу та пошти між територіями держав Сторін.

1. Тарифи на будь-якій договірній лінії повинні встановлюватися призначеними авіапідприємствами з урахуванням усіх відповідних факторів, включаючи експлуатаційні витрати, прибуток, тарифи інших авіапідприємств на будь-якій частині встановленого маршруту. Ці тарифи повинні встановлюватися відповідно до зазначених нижче умов цієї статті.

2. Тарифи, зазначені в пункті 1 цієї статті, повинні, по можливості, узгоджуватися по кожному з встановлених маршрутів між призначеними авіапідприємствами обох Сторін після консультацій з іншими авіапідприємствами, які експлуатують увесь маршрут або його частину. Таке узгодження досягатиметься шляхом застосування відповідного механізму встановлення тарифів Міжнародної асоціації повітряного транспорту. Узгоджені таким чином тарифи підлягають затвердженню авіаційними властями Сторін.

3. Якщо призначені авіапідприємства не можуть досягти згоди стосовно будь-якого тарифу або з інших причин тариф не може бути узгоджений відповідно до умов, зазначених у пункті 2 цієї статті, авіаційні власті Сторін намагатимуться встановити тариф за домовленістю.

4. Якщо авіаційні власті не можуть досягти згоди стосовно затвердження будь-якого тарифу, наданого їм згідно з пунктом 2 цієї статті, або встановлення будь-якого тарифу відповідно до пункту 3 цієї статті, спір повинен вирішуватись відповідно до умов статті 18 цієї Угоди.